Ухвала суду № 76073392, 23.08.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/15363/18

н/п 1-кс/766/11569/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2018 року м. Херсон

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області Радченко Г.А., за участю секретаря: Тимошенко Ю.О., слідчого: Кравцова Є.О., розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_1, погоджене з прокурором відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_2, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням в якому просив: накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на вугілля антрацит, загальною вагою 222,37 тон, що було вилучено 15.08.2018 в період часу з 14.10 до 17.50 в ході огляду території складу колективного підприємства «АГРО» за адресою: Херсонська область, Олешківський район, смт. Брилівка, вул. Залізнична, б. 2.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Херсонській області перебуває кримінальне провадження внесене 20.07.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018230000000300 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 21.05 по 06.07.2018 директор ТОВ «Українська паливно-енергетична корпорація» ОСОБА_3, розтратив належне ТОВ «Валдпро» майно, а саме вугілля антрацит марки А30-70, масою 435,450 тони на суму 2234381,04 грн (з урахуванням ПДВ), яке перебувало у його віддані на підставі договору поставки № 150917-01 від 15.09.2017 та специфікації №7 від 15.05.2018, чим спричинило ТОВ «Валдпро» матеріальні збитки в особливо великому розмірі на вищевказану суму.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 показав, що 15.09.2017 ТОВ «Валдпро» в його особі та ТОВ «Українська паливно-енергетична корпорація» в особі директора ОСОБА_3 укладено договір поставки вугілля. 21.05.2018 на залізничну станцію «Херсон» поставлено 435, 45 тон вугілля антрацит марки А 30-70 на загальну суму 2234381,04 грн, відповідно до договору та специфікації № 7 від 18.05.2018, укладених між ТОВ «Валдпро» та ТОВ «Українська паливно-енергетична корпорація». Вугілля було поставлено на надані директором ТОВ «Українська паливно-енергетична корпорація» ОСОБА_3 реквізити ні ім’я ПП «Муравей». Відповідно до умов договору та специфікації №7 від 18.05.2018, право власності на вугілля належало ТОВ «Валдпро» до моменту 100% розрахунку за його вартість ТОВ « Українська паливно-енергетична корпорація». З показань ОСОБА_5 слідує, що ТОВ «Українська паливно-енергетична корпорація» зобов’язалося прийняти поставлене вугілля та здійснити розрахунок в повному об’ємі протягом 14 календарних відповідно до умов, зазначених у специфікації № 7 від 18.05.2018. У зазначений період часу жодних коштів за вугілля на розрахунковий рахунок ТОВ «Валдпро» не надійшло та вугілля постачальнику повернуто не було. В ході телефонних розмов з директором ТОВ «Українська паливно-енергетична корпорація» ОСОБА_3 останнім було повідомлено, що вугілля передано ним для зберігання та реалізації ПП «Муравей», в свою чергу, директором ПП «Муравей» ОСОБА_6 вугілля було передано невідомим стороннім особам. В ході телефонної розмови з директором ПП «Муравей» ОСОБА_6 з’ясовано, що вугілля вивезено з належного йому складського приміщення невідомою особою на ім’я ОСОБА_5, який діяв ніби-то від імені ОСОБА_3 В ході телефонним розмов з особою на ім’я ОСОБА_5, останній запевнив, що розрахується за вивезене ним вугілля з ОСОБА_3, а той, в свою чергу, ОСОБА_7 Грошові кошти за поставлене ТОВ «Українська паливно-енергетична корпорація» вугілля не надійшли, вугілля власнику не повернуто, його місцезнаходження невідоме. Таким чином, ТОВ «Українська паливно-енергетична корпорація» в особі директора ОСОБА_3 розтратило належне йому майно, а саме 435, 45 тон вугілля антрацит марки А 30-70 на загальну суму 2234381,04 грн.

Під час допиту ОСОБА_3 показав, що у травні передав на зберігання та реалізацію ПП «Муравей» вугілля антрацит марки А 30-70 (належне ТОВ «Валдпро»), згідно договору поставки від 18.05.2018, укладеного між ТОВ «Українська паливно-енергетична корпорація» в особі ОСОБА_3 та ПП «Муравей» в особі ОСОБА_6 Відповідно умов договору ПП «Муравей» зобов’язався прийняти та оплатити протягом 20 календарних днів вартість одержаного вугілля. У зазначені строки ОСОБА_6 не розрахувався в повному обсязі за поставлене вугілля, оскільки у нього виникли труднощі з його реалізацією. Про труднощі, що виникли з реалізацією вугілля, поставленого ТОВ «Валдпро», ОСОБА_3 розповів своєму знайомому ОСОБА_8 та чоловіку на ім’я ОСОБА_1 по прізвищу «Великан», під час спільного розпиття спиртних напоїв. Наступного дня, ОСОБА_8 познайомив ОСОБА_3 з чоловіком на ім’я ОСОБА_7, який повинен був допомогти з реалізацією вугілля. 06.07.2018 йому стало відомо, що ОСОБА_7, без укладення договору та розрахунку за груз, за домовленістю з ОСОБА_6 вивіз з території складу ПП «Муравей» у напрямок с. Комишани увесь залишок вугілля антрацит, вагою близько 270 тон.

Допитаний в якості свідка директор ПП «Муравей» ОСОБА_6 показав, що 21.05.2018 на складську територію його підприємства було поставлено вугілля антрацит марки А 30-70, відповідно до договору поставки від 18.05.2018, укладеного між ТОВ «Українська паливно-енергетична корпорація» в особі ОСОБА_3 та ПП «Муравей». Згодом йому стало відомо, що вугілля належить ні ТОВ «Українська паливно-енергетична корпорація», а ТОВ «Валдпро». Частина вугілля була ним реалізована, а грошові кошти отримані від реалізації-передані ОСОБА_3, частина - передана для реалізації родичу, а залишок вугілля (близько 271 тони)- безоплатно передана у липні 2018 особі на ім’я ОСОБА_7, який діяв ніби-то від імені ОСОБА_3 Вугілля було вивезено ОСОБА_7 на склад, що знаходиться в Комишани м. Херсон.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 показав, що на початку липня 2018 він познайомив ОСОБА_3 зі своїм знайомим на ім’я Влад. ОСОБА_3 став просити ОСОБА_7 допомогти розібратися з директором ПП «Муравей» ОСОБА_6, який продає поставлене йому вугілля, але не розраховується. ОСОБА_3 стали обговорювати вивезення вугілля зі складу в с. Комишани на склад, яким користується ОСОБА_8, однак останній у розміщенні вугілля на складі відмовив. Складське приміщення, розташоване в сел. Комишани м. Херсона перебуває в його користуванні та він користується правом зберігати на його території вантаж. На початку липня 2018 йому стало відомо, що без його відома, його знайомий на ім’я ОСОБА_7 самовільно завіз на території складського приміщення в с. Комишані та відвантажив вугілля, яке привіз з території ПП «Муравей». Зазначене вугілля він вивіз наступного дня у невідомому напрямку. К вивозу вугілля з території ПП «Муравей» він не причетний.

Проведеними оперативно-розшуковими заходами УКР ГУНП встановлено особа чоловіка на ім’я ОСОБА_1 по прізвищу «Великан» - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповідно інформації УКР, ОСОБА_9 безпосередньо брав участь у переміщенні вугілля зі складу ПП «Муравей» до території наданої ОСОБА_8, виконував функції силової підтримки.

Відповідно до рапорту УКР ГУНП в Херсонській області отримано інформацію, що вугілля антрацит марки А 30-70, належне ТОВ «Валдпро», яке 06.07.2018 незаконно, безоплатно та без будь-яких документів було вивезено з території ПП «Муравей» ОСОБА_10 та ОСОБА_9 до території складу в с. Комишани, звідти було вивезено ОСОБА_9 на територію складу за адресою: Херсонська область, Олешківський район, смт. Брилівка, вул. Залізнична, 2.

Відповідно до інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку та нерухоме майно розташоване за адресою: Херсонська область, Олешківський район, смт. Брилівка, вул. Залізнична, 2 належить колективному підприємству «АГРО», власником якого є ОСОБА_11, а керівником – ОСОБА_12.

15.08.2018 в період часу з 14.10 до 17.50, на підставі письмових дозволів ОСОБА_11 та ОСОБА_12, за участю потерпілого ОСОБА_4 проведено огляд відкритої площадки території складу за адресою: Херсонська область, Олешківський район, смт. Брилівка, вул. Залізнична, 2. В ході огляду потерпілий ОСОБА_7 зазначив, що на території складу знаходиться вугілля антрацит марки А 30-70, яке належить ТОВ «Валдпро» та у травні 2018 було поставлено на залізничну станцію «Херсон» відповідно до договору укладеного з ТОВ «Українська паливно-енергетична корпорація» в особі ОСОБА_3 та яке було розтрачене останнім. В ході огляду за вищевказаною адресою виявлено та вилучено 222, 37 тон вугілля антрацит.

Допитаний в якості свідка власник КП «АГРО» ОСОБА_11 показав, що вугілля антрацит у липні 2018 було поставлено на зберігання на склад КП «АГРО» за адресою: Херсонська область, Олешківський район, смт. Брилівка, вул. Залізнична, б. 2 його знайомим ОСОБА_9. ОСОБА_9 не надав жодних документів на зазначене вугілля та документів, що підтверджують право власності на нього. Вугілля знаходилось на території складу КП «АГРО» без будь-яких документів. Хто є власником зазначеного вугілля йому невідомо.

16.08.2018 слідчим СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_1 вилучене за адресою: Херсонська область, Олешківський район, смт. Брилівка, вул. Залізнична, 2 вугілля антрацит вагою 222, 37 тон визнано речовим доказом та має значення для кримінального провадження.

Для забезпечення збереження вилученого в ході огляду вугілля, запобігання його приховування та відчуження, необхідно накласти на нього арешт як на тимчасово вилучене майно.

Під час огляду були вилучені речі, які мають значення для кримінального провадження, оскільки зберегли на собі сліди злочину, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, тобто містять ознаки, зазначені в ст. 98 КПК України, як речові докази.

Таким чином є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту майна, вилученого під час проведення вищевказаного огляду, тому слідчий вважає, що є підстави для накладення арешту на зазначене тимчасово вилучене майно.

Слідчий в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив задовольнити з викладених в ньому підстав.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає поверненню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає конфіскації...

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном та ін.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Слідчим суддею встановлено, що подане слідчим за погодженням з прокурором клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, оскільки слідчим не вказано належні документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. При цьому, згідно ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Однак, до самого клопотання про арешт майна слідчим не додано копії протоколу огляду місця події – території складу колективного підприємства «АГРО» за адресою: Херсонська область, Олешківський район, смт. Брилівка, вул. Залізнична, б. 2, в якому було зафіксовано тимчасове вилучення майна, а також протоколів допиту свідків ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_11 на покази яких слідчий посилається у клопотанні

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання повернути.

Встановити строк у 24 години з моменту отримання вказаного клопотання для усунення наявних у ньому недоліків.

Роз’яснити, що тимчасово вилучене майно підлягає негайному поверненню після спливу вищезазначеного строку, а у разі звернення в межах встановленого строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддяОСОБА_13