Ухвала суду № 76072556, 23.08.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.08.2018 Справа №607/11741/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

з участю секретаря Ліщинського О.І.

прокурора Тронка Н.В.

представника Тернопільського

міськрайонного відділу

з питань пробації ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі клопотання Тернопільського міськрайонного відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, засудженого:

- 10 листопада 2017 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців та встановлено ряд обов’язків передбачених п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Тернопільський міськрайонний відділ з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції звернувся до суду із клопотанням про вирішення питання скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_2 і направлення його для відбування призначеного покарання згідно ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України, п.8 ч.1 ст. 537 та п.3 ч.2 ст. 539 КПК України.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що за час перебування на обліку ТМРВ з питань пробації ОСОБА_4 зарекомендував себе з негативної сторони, оскільки протягом іспитового строку порушив обов'язок, передбачений п.2 ч.2 ст.76 КК України - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

З клопотання вбачається, що вирок Тернопільського міськрайонного суду від 10.11.2017 року стосовно засудженого ОСОБА_2 надійшов для виконання в ТМРВ з ПП 18.12.2017 року. Одразу були підготовлені та направлені всі необхідні повідомлення, засудженому за місцем проживання, зокрема направлений виклик в ТМРВ з ПП для постановки на облік на 22.12.2017 року за адресою: м. Тернопіль, вул. Коновальця 8/37.

27.12.2017 року засуджений з'явився до Тернопільського міськрайонного відділу з питань пробації та був ознайомлений з порядком та умовами звільнення від відбування покарання з випробуванням, про що свідчить підписка, відібрана від засудженого. Відповідно до даної підписки підобліковому були роз'яснені обов'язки, покладені на нього судом, а саме: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. ОСОБА_2 попереджений про те, що у разі ухиляння від виконання покладених на нього судом обов'язків, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення, звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути скасоване судом, і він буде направлений для відбування призначеного покарання на підставі ст. 78 КК України. У цей день від засудженого було відібрано пояснення, анкетні дані та винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію, відповідно до якої ОСОБА_2 зобов'язано з'являтись до ТМРВ з ПП для періодичної реєстрацію у 1 і 3 середу кожного місяця. Засудженому роз'яснено правові наслідки у разі вчинення нового злочину та адміністративних правопорушень.

27.12.2017 року ТМРВ з ПП ОСОБА_2 надано направлення до Тернопільського міського центру соціальних служб сім’ї, дітей та молоді для забезпечення соціального супроводу і контролю за поведінкою підоблікового, який засуджений до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі.

В період з 03.01.2018 року по 07.02.2018 року ОСОБА_2 з’явився на реєстрацію до ТМРВ з ПП у встановлені дні.

15.03.2018 року на запит ТМРВ з питань пробації з Тернопільського обласного

центру наркологічного диспансеру надійшла відповідь про те, що ОСОБА_2 у даному

лікувальному закладі на обліку не перебуває.

Згідно проведеної перевірки по обліках ОСОБА_5 в Тернопільській області встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_5.

21.02.2018 року ОСОБА_2 не з’явився на реєстрацію до органу пробації, а на адресу проживання засудженому був направлений виклик для явки до ТМРВ з ПП. В подальшому неявки мали підстави: 21.02.2018 року засуджений утримувався в ІТТ №4, а 07.03.2018 року, 21.03.2018 року, 04.04.2018 року - перебував під домашнім арештом цілодобово.

07.03.2018 року під час телефонної розмови з дільничним інспектором поліції ТВП ГУ НП в Тернопільській області стало відомо, що ОСОБА_2В перебуває під вартою за скоєння нового злочину.

16.03.2018 року на запит ТМРВ з питань пробації з СВ ГУ НП в Тернопільській області отримано повідомлення про те, що відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6, 20 лютого 2017 року до ЄРДР внесено відомості про відкриття кримінального провадження №120182100100000506 за ознакою злочину, передбаченого ч.2 ст. 15. ч.2 ст. 185 КК України, та 21.02.2018 року останньому було оголошено про підозру. Вказане провадження 28 лютого 2017 року з обвинувальним актом направлено до суду. До повідомлення була долучена копія ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_2

21.03.2018 року стало відомо про те, що до ОСОБА_2 застосовувся запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та йому заборонено залишати житло за адресою: м. Тернопіль вул. Коновальця, 8/37 (цілодобово).Строк дії ухвали від 22.02.2018 року встановлено до 11 год.00 хв. 15.04.2018 року.

21.03.2018 року на запит ТМРВ з ПП із ТОВ «Коменернго- Тернопіль - З» надійшла довідка про склад сім’ї та характеристика, згідно яких ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за вищевказаною адресою, за час проживання скарг від мешканців та сусідів відносно останнього не поступало.

03.04.2018 року із відповіді ізолятора тимчасового тримання ГУ НП в Тернопільській області стало відомо, що ОСОБА_2 утримувався у даному закладі з 20.20 год. 21.02.2018 року по 08.55 год. 22.02.2018 року на підставі протоколу затримання слідчого СВ ТВП ГУ НП в Тернопільській області Романіва О.М., в порядку ст.208 КПК України від 20.02.2018 року за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.

В період з 18.04.2018 року по 01.08.2018 року ОСОБА_2 з’явився на реєстрацію до ТМРВ з ПП у встановлені постановою дні.

05.07.2018 року на запит відділу з птань пробації Тернопільський міськрайонний суд повідомляє, що кримінальне провадження №120182100100000506 про обвинувачення ОСОБА_2 за ознакою злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, призначено до судового розгляду на 19.07.2018 року.

01.08.2018 року на запит із Державної прикордонної служби України Головного центру обробки спеціальної інформації надійшов витяг з наявною у цій базі інформацією щодо перетину державного кордонну ОСОБА_2, а саме 05.07.2018 року перетнув пункт Краківець ( Польща) транспортним засобом ВО0738АХ.

06.08.2018 року засуджений письмово пояснив, що 05.07.2018 року перетнув кордон України, тому що їхав на весілля до свого двоюрідного брата в Краківець, а 09.08.2018 року повернувся в країну, хоча при постановці на облік був ознайомлений з порядком та умовами звільнення від відбування покарання з випробуванням, про що свідчить підписка, відібрана від засудженого. Відповідно до даної підписки підобліковому були роз'яснені обов'язки, покладені на нього судом. За порушення обов'язку покладеного судом відповідно до п.2 ч.2 ст.76 КК України, засудженому винесено застереження у виді письмового попередження.

За час перебування на обліку ТМРВ з ПП ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не притягувався.

У судовому засіданні представник Тернопільського міськрайонного відділу з питань пробації ОСОБА_1 клопотання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання стосовно ОСОБА_2 підтримала та просить суд задовольнити виходячи із мотивів викладених у клопотанні.

Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання, та скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Засуджений ОСОБА_2 в судовому засіданні просить у задоволенні клопотання відмовити. В подальшому обіцяє не порушувати обов’язків покладених на нього судом та сумлінно їх виконувати.

Заслухавши думку учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Згідно ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

При скасуванні звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суддя зобов’язаний з’ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов’язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.

У відповідності до норм КВК України нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого, зокрема статтею 164 КВК України передбачений порядок здійснення нагляду за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов’язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання

Отже, у контексті наведеного та положень ч. 2 ст. 78 КК України суд зобов’язаний з’ясувати підстави невиконання засудженим покладених на нього обовязків, а саме чи мав він реальні можливості виконати покладені на нього обовязки.

У судовому засіданні не здобуто достатньо доказів та не надано документально підтверджених відомостей про те, чи можливо розглядати факти, викладені у клопотанні, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення, як того вимагає п. 10 Постанови ПВС України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року.

Інструкція про порядок виконання покарань не пов’язаних з позбавленням волі та здійснення контролю щодо осіб засуджених до таких покарань, передбачає відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, зокрема підлягають встановленню обставини, які свідчать про небажання засудженої особи стати на шлях виправлення, а також неявка засудженої особи два і більше разів без поважних причин повинна бути підтверджена відповідними матеріалами.

Згідно з внесеним до суду клопотанням, як на підставу скасування звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання, орган з питань пробації посилається на невиконання засудженим обов’язку, встановленого п.2 ч. 2 ст. 76 КК України, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, а також у клопотанні звернено увагу на те, що ОСОБА_2 перебуваючи на обліку та відбуваючи покарання призначене судом, вчинив новий злочин.

Як вбачається із клопотання, ОСОБА_2 з’являвся на періодичну реєстрацію до органу пробації, лише 21 лютого 2018 року останній не з’явився на реєстрацію, оскільки з наданих суду матеріалів особової справи №144/2017 р. вбачається, що ОСОБА_2 20 лютого 2018 року був затриманий працівниками поліції в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та утримувався в умовах ІТТ №4 з 20.20 год. 21 лютого 2018 року по 08.55 год. 22 лютого 2018 року. Водночас, стверджувати, що ОСОБА_2 в період відбування покарання у виді іспитового строку притягувався до кримінальної відповідальності не можливо, адже у матеріалах особової справи засудженого відсутні докази, що останній з часу ухвалення відносно нього вироку Тернопільським міськрайонним судом, притягувався до кримінальної відповідальності, оскільки відносно ОСОБА_2 ще не винесено обвинувального вироку, а відтак його вина у вчиненні кримінального правопорушення яке внесене до ЄРДР за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, ще не доведена, що в свою чергу спростовує доводи інспектора з питань пробації про свідоме небажання засудженого стати на шлях виправлення та неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Крім того перетин кордону ОСОБА_2, ще не є підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання; крім того останній надав письмове пояснення органу пробації, де вказав причину по якій залишив територію України на невеликий проміжок часу. Як було зазначено вище, відповідно до вимог ч.2 ст.78 КК України, ч.2 ст.166 КВК України обов’язковими підставами направлення засудженого для відбування призначеного покарання є невиконання засудженим покладених на нього обов’язків або систематичне вчинення правопорушень, що потягли за собою адмінстягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Вивчивши матеріали клопотання, думку прокурора, представника органу пробації, засудженого, який повідомив, що у подальшому належно виконуватиме обов’язки покладені на нього судом та бажає стати на шлях виправлення, а також враховуючи вищевикладене, свідчить про відсутність обставин, які вказують на умисне невиконання ОСОБА_2 покладених на нього судом обов'язків під час іспитового строку та його небажання стати на шлях виправлення. Наведені в клопотанні доводи не є достатніми для висновку про те, що ОСОБА_2 на шлях виправлення не став та повинен бути направлений для відбування реального покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст. 78 КК України, ст. 539 КПК України, ст.ст.164, 166 КВК України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання Тернопільського міськрайонного відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання стосовно ОСОБА_2 – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяОСОБА_6