Ухвала суду № 76072100, 22.08.2018, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

_____________

У Х В А Л А

Іменем України

22 серпня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого судді Єремейчука С.В.,

суддів Сачука В.І., Іващука В.Я.,

з участю секретаря Сидоренка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_1 - адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 03 серпня 2018 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, квітня місяця, 24 дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, одруженого,

підозрюваного за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180200000441 від 21.04.2018 року у вчиненні злочину , передбаченого ч. 4 ст.187 КК України

з участю прокурора Артерчука А.О.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 03 серпня 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4, погодженого прокурором Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу, та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 діб до 29 вересня 2018 року з визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 528600 гривень.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, наявність ризиків, недостатність застосування більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Визначаючи розмір застави слідчий суддя керувався вимогами ч.ч.4, 5 ст.182 КПК України.

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 21 квітня 2018 року приблизно о 12 год. 00 хв., діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом відкриття вхідних дверей, проник до належного ОСОБА_6 будинку, який розташований по вул. Залізнична, 6/4 в м. Сарни Рівненської області, та знаходячись у коридорному приміщенні вчинив напад на ОСОБА_6, а саме: тримаючи у правій році колючо-ріжучий предмет - ніж, погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, почав штовхати останню лівою рукою до кімнати, де змусив ОСОБА_6 сісти на крісло.

Після цього, із застосуванням фізичної сили обмотав руки та ноги потерпілої ОСОБА_6 скотчем, у подальшому заклеївши останній рот, обмотавши скотч декілька разів навколо голови, та таким чином деякий час утримував останню, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синця під нижньою губою з переходом на підборіддя, синця передньої зовнішньої поверхні середньої частини шиї зліва, симетрично розташованих смугастих синців передніх зовнішніх поверхонь зап'ясть, які згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та заволодів грошовими коштами в сумі 10 000 грн. належними ОСОБА_6, а також грошовими коштами в сумі 36 000 грн. та 13 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу доларів США до гривні по курсу НБУ станом на 21.04.2018 складає 339 950 грн., що належали сину останньої – ОСОБА_7, якими розпорядився на власний розсуд.

В поданих апеляційних скаргах:

- захисник підозрюваного ОСОБА_1-адвокат ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб з покладенням на нього обов’язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з місця свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (із 22 год. по 06 год.); утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою по справі; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України. В обґрунтування апеляційної скарги стверджує, що ризик незаконного впливу на потерпілу ОСОБА_6 не підтверджений жодним доказом, оскільки потерпіла з моменту внесення відомостей до ЄРДР не написала жодної заяви до правоохоронних органів з приводу незаконного впливу на неї підозрюваним ОСОБА_1 та за захистом не зверталась, а тому посилання суду на цей ризик є безпідставним. Вважає, що обраний запобіжний захід не співрозмірний з ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 одружений, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, має на утриманні двох малолітніх дітей, веде господарство, здійснює догляд за худобою, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має ряд хронічних захворювань. На думку апелянта, дії ОСОБА_1 не вірно кваліфіковані за ч.4 ст.187 КК України і мають кваліфікуватись за ч.1 ст.186 КК України, тому що викрадена сума 6 тис. доларів США та 10 тис. грн. не може утворювати склад злочину, передбачений ч.4 ст.187 КК України. Зазначає, що судом при винесені ухвали не врахована практика Європейського суду з прав людини, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали;

- захисник підозрюваного ОСОБА_1-адвокат ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою обрати більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та застави у значно меншому розмірі – 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в клопотанні слідчого відсутня інформація про те, що підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі, порушуватиме покладені на нього процесуальні обов’язки та займатиметься злочинною діяльністю. Крім того зауважує, що з дати скоєння злочину, з 21 квітня 2018 року, до 02 серпня 2018 року ОСОБА_1 не впливав на потерпілу, свідків та не займався злочинною діяльністю. На думку апелянта, слідчий суддя, визначивши заставу у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб не навів в своїй ухвалі жодної обґрунтованої підстави, яку б він вважав виключною.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_1 на підтримання апеляційних скарг, думку прокурора Артерчука А.О., який просить залишити ухвалу без змін, а апеляційні скарги без задоволення, перевіривши матеріали судової справи за клопотанням слідчого та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не належать до задоволення , виходячи з наступного.

Із матеріалів клопотання слідчого СВ Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4, погодженого прокурором Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу та повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 02 серпня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Із матеріалів клопотання та судової справи вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину передбаченого ч.4 ст.187 КК України, за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти троків з конфіскацією майна, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, був безпосереднім виконавцем злочину стосовно особи похилого віку із застосуванням насильства, у якому він підозрюється, йому відоме місце проживання потерпілої, що свідчить про наявність ризику незаконного впливу на потерпілу ОСОБА_6 шляхом погроз, вмовляння чи переконання з метою зміни показань у кримінальному провадженні

Не заслуговують на увагу покликання захисників про обрання підозрюваному ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу, оскільки відповідно до правової позиції ЄСПА у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред’явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».

Що стосується доводів захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_2 про недостатню вагомість ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та відсутність підстав для застосування до нього виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то вони не можуть бути взяті до уваги, зважаючи на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років із конфіскацією майна, був безпосереднім виконавцем злочину стосовно особи похилого віку із застосуванням насильства.

Обраний запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_1 узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Наявна у клопотанні слідчого інформація доводить, що ОСОБА_1 міг вчинити злочин, в якому він підозрюється.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об’єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». І такі факти мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною.

Під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя врахувавши вагомість наявних доказів обґрунтованої підозри вчинення підозрюваним злочину, можливість призначення покарання у виді позбавлення волі, особу підозрюваного та перевіривши наявність достатніх підстав вважати, що ризик , на який вказує слідчий, існує і підтверджуються матеріалами кримінального провадження та встановив, що для запобігання вказаному ризику, застосування більш м'якого запобіжного буде недостатнім.

Що стосується оскаржуваного розміру застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (528600 гривень), то її розмір визначений у відповідності до вимог п.3 ч.5 ст.182 КК України.

При розгляді клопотання судом в повній мірі було враховано в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, тяжкість правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, обґрунтованість підозри, тощо.

Інші доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу, так як були предметом розгляду у суді першої інстанції і їм була дана вірна оцінка.

При розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя дотримався вимог ст.ст. 177, 178, 182 , 183, 194 КПК України та прийняв законне і обґрунтоване рішення. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.405, 407, 422 КПК України, колегія суддів ,

У Х В А Л И Л А :

Ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 03 серпня 2018 року про застосування відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_1 – адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

_____ _____ _____

ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10