Рішення № 76068923, 22.08.2018, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/569/17

2/467/14/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Кологривої Т.М.

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Вісла» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Арбузинська районна державна адміністрація Миколаївської області та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Вісла» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та додаткових договорів до нього, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла» (далі - ТОВ «Агрофірма «Вісла») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, мотивуючи свої вимоги тим, що між ТОВ «Агрофірма «Вісла» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, належної відповідачу на праві власності відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 площею 7.12 га, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області строком на 10 років, який зареєстрований у Книзі державної реєстрації договорів оренди в Миколаївській регіональній філії від 29.05.2006 року за № 040600500457. 21 серпня 2007 року між сторонами було укладено додатковий договір оренди до вказаного договору, зареєстрований у Державному реєстрі земель від 22 серпня 2007 року за № 040700500123, яким збільшено строк договору оренди з 10 років до 15 років. 23 липня 2008 року між сторонами було укладено ще один додатковий договір оренди до вказаного договору, зареєстрований у Державному реєстрі земель від 4 серпня 2008 року, яким збільшено строк договору оренди з 15 років до 25 років. У травні 2017 року ТОВ «Агрофірма»Вісла» стало відомо, що ОСОБА_4 уклав та зареєстрував з ОСОБА_3 30 серпня 2016 року договір оренди землі строком на 49 років. Позивач зазначає, що укладений договір оренди землі порушує права позивача на використання земельної ділянки, оскільки укладено в період дії договору оренди від 29.05.2006 року, тобто відповідач ОСОБА_3 двічі розпорядився своїм майном. Посилаючись на те, що одна й та сама земельна ділянка не може бути об'єктом оренди двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями та не може бути передана в користування без припинення права попереднього користувача (орендаря), на один об'єкт оренди зареєстровано право оренди за двома особами, внаслідок чого має місце подвійна реєстрація прав оренди на земельну ділянку за різними право набувачами, позивач прохав визнати недійсним договір оренди землі, укладений 30 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який зареєстровано 14 вересня 2016 року.

У червні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Агрофірма «Вісла» про визнання недійсними договору оренди земельної ділянки та додаткових договорів до нього, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки площею 7.12 га, розташованої на землях Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області. Між ним та ТОВ «Агрофірма «Вісла» існувала усна домовленість щодо користування належною йому земельною ділянкою, відповідно до якої

він передав відповідачу свою земельну ділянку у користування, домовившись про те, що у будь-який час зможе повернути земельну ділянку назад. 8 червня 2016 року він звернувся до відповідача з письмовою заявою про повернення земельної ділянки. Однак у відповіді ТОВ «Агрофірма «Вісла» повідомило про наявність письмового укладеного між ним та ТОВ «Агрофірма «Вісла» договору оренди землі від 29 травня 2006 року. Зазначаючи про те, що він не підписував договір оренди земельної ділянки, про його існування дізнався тільки з вказаної відповіді, саме по собі отримання ним орендної плати не свідчить про укладення письмового договору оренди, примірник оспорюваного договору оренди він отримав 12 червня 2017 року у відділі Арбузинського району ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, договір оренди від 29 травня 2006 року, а також додаткові угоди до нього не породжують правових наслідків, позивач прохав визнати недійсними договір оренди земельної ділянки № 269 від 29 травня 2006 року, зареєстрований у Книзі державної реєстрації договорів оренди землі Миколаївської регіональної філії за № 040600500451 від 29.05.2006 року, додатковий договір від 22 серпня 2007 року, зареєстрований у Державному реєстрі земель за № 040700500123, а також додатковий договір № 292 від 23 липня 2008 року.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 7 липня 2017 року в якості співвідповідача по первісному позову було залучено ОСОБА_4

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 17 липня 2017 року обидва позови були об'єднані в одне провадження.

Ухвалою суду від 7 липня 2017 року за клопотаннями учасників процесу витребувано докази для проведення почеркознавчої експертизи.

25 липня 2017 року та 12 березня 2018 року ухвалами суду по справі призначено судову почеркознавчу експертизу.

22 січня 2018 року ухвалою суду у зв'язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» по даній справі призначено підготовче провадження.

Представником ТОВ «Агрофірма Вісла» направлено до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначено, що договір оренди землі та додаткові договори до нього, укладені між ТОВ «Агрофірма Вісла» та ОСОБА_3 є чинним та виконувалися обома сторонами у період 2006 - 2017 років. ТОВ «Агрофірма Вісла» використовувала належну відповідач земельну ділянку, а ОСОБА_3 отримував орендну плату. Прохала застосувати до заявлених вимог за зустрічним позовом строк позовної давності, оскільки ОСОБА_3 про існування договору взнав у 2006 році, жодних претензій ТОВ «Агрофірма Вісла» щодо виплати орендної плати та умов договору протягом дії договору оренди не виявляв. Підтвердженням того факту, що ОСОБА_3 було відомо про існування договору у 2006 році є підпис ОСОБА_3 у Журналі реєстрації та видачі договорів оренди, а також акт підтвердження особи орендодавця, підписаний особисто ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_2 у відзивах на позовну заяву ТОВ «Агрофірма Вісла» зазначили, що ОСОБА_3 з ТОВ «Агрофірма Вісла» ніколи не укладав письмового договору оренди землі, ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма Вісла» діяли на підставі усних домовленостей про можливість повернення земельної ділянки за вимогою ОСОБА_3 у будь-який момент. Договір оренди землі, зареєстрований у 2006 році ОСОБА_3 не міг підписати, так як у цей час відбував покарання у виді позбавлення волі. Прохали відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник позивача ТОВ «Агрофірма Вісла» підтримала заявлені позовні вимоги, заперечувала проти задоволення зустрічного позову.

Представник відповідача заперечував проти задоволення первісного позову, прохав задовольнити зустрічний позов, пояснивши, що відповідач ОСОБА_3 на день реєстрації договору оренди між ним та ТОВ «Агрофірма «Вісла» перебував у місцях позбавлення волі, позивач не надав доказів того, що він надав повноваження іншій особі здійснити підпис за нього у оспорюваному договорі оренди землі. Висновками експертів підтверджено відсутність підпису відповідача у договорі оренди землі та додатках до нього. Заперечував щодо вимоги позивача про застосування судом строків позовної давності, вказуючи на те, що ОСОБА_3 стало відомо про існування письмового договору оренди землі між ним та ТОВ «Агрофірма» Вісла» у 2016 році, коли він звернувся з листом про розірвання домовленостей між ним та ТОВ «Агрофірма» Вісла».

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області не заявив про свою участь у справі, у судове засідання не з'явився.

Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 14 грудня 2001 року Новоселівською сільською радою позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 7.12 га, розташованої на землях Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області.

Ним у 2005 році було укладено договір оренди цієї земельної ділянки з ТОВ «Агрофірма «Вісла» на строк 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний договір зареєстровано у Миколаївській регіональній філії 29 травня 2006 року за № 040600500451, про що свідчить запис у Книзі державної реєстрації договорів оренди землі Миколаївської регіональної філії.

24 серпня 2007 року між цими сторонами було укладено додатковий договір № 269 до договору від 29 травня 2006 року терміном на 15 років, який був зареєстрований 22 серпня 2007 року за № 040700500123 у Арбузинському районному відділі регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельним ресурсам».

Також 23 липня 2008 року між цими сторонами було укладено додатковий договір № 292 до договору від 29 травня 2006 року терміном на 25 років, який був зареєстрований 4 серпня 2008 року у Арбузинському реєстраційному секторі № 5 за № 040800500041.

Крім того, 30 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір оренди цієї земельної ділянки на строк 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний договір зареєстровано 14 вересня 2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 793 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Так, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Він підлягає державній реєстрації і після цього набирає чинності (ст.ст.14, 18, 20 Закону України «Про оренду землі»).

Доводи позивача про те, що він не підписував договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 29 травня 2006 року між ним та ТОВ «Агрофірмою «Вісла» підтверджуються висновками судової почеркознавчої експертизи від 30 жовтня 2017 року №17-831 та № 18-395/396/397 від 5 червня 2018 року, згідно якого підпис від імені ОСОБА_3 у розділі «Реквізити сторін. Орендодавець» договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма»Вісла» виконані не самим ОСОБА_3, а іншою особою.

Також цими експертизами встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3 у додаткових договорах, укладених 24 серпня 2007 року та 23 липня 2008 року виконані не самим ОСОБА_3, а іншою особою.

Відповідно до частини 3 статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За загальним правилом, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених названою статтею, а також порушення вимог ст.ст. 4-6,11,17,19 зазначеного Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Враховуючи наведене, а також специфіку договорів оренди землі, а саме: обов'язкову наявність в договорі певних істотних умов та обов'язкову державну реєстрацію цих договорів, суд вважає, що відсутність особистого підпису сторони в договорі оренди землі свідчить про те, що сторони не узгодили всі істотні умови договору, передбачені Законом.

За таких обставин, суд вважає доведеним, що під час укладання договору оренди землі між ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма»Вісла», текст договору було підписано від імені позивача сторонньою особою, яка не мала належних повноважень на вчинення такої дії. А тому не можна вважати, що сторони досягли усіх істотних умов договору оренди землі, що є підставою, передбаченою ст. 15 Закону України «Про оренду землі», для визнання спірного договору недійсним.

Оскільки спірні додаткові договори оренди, укладені 24 серпня 2007 року та 23 липня 2008 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма»Вісла», підписані не ОСОБА_3, а іншою особою, що свідчить про відсутність волевиявлення відповідача на їх укладення, суд приходить до висновку про визнання їх недійсними.

Представником ТОВ «Агрофірма «Вісла» заявлено про застосування до позовних вимог ОСОБА_3 строку позовної давності як підставу для відмови у позові.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Твердження представника позивача про те, що обставиною, яка підтверджує те, що ОСОБА_3 було відомо про існування спірного договору оренди землі, зареєстрованого у 2006 році зв'язку з відсутністю претензій з його боку щодо виплати орендної плати та умов договору не заслуговують уваги, оскільки такі обставини цього факту не доводять. Підпис в журналі реєстрації договорів оренди не свідчить про отримання ОСОБА_3 примірника договорів, отже й обізнаності щодо його змісту.

Акт підтвердження особи орендодавця від 4 грудня 2013 року містить твердження про те, що ОСОБА_3 зміст спірного договору оренди землі відомий, вказаний договір ним підписаний власноручно, один оригінальний примірник договору переданий йому як орендодавцеві земельної ділянки. Вказаний документ викликає у суду сумнів з приводу його достовірності, оскільки незважаючи на те, що акт містить реквізити спірного договору оренди і дані щодо його предмета, однак у цьому акті не зазначена дата підписання договору оренди ОСОБА_3 і отримання ним примірника договору, також отримання примірника договору ОСОБА_3 від ТОВ «Агрофірма «Вісла» заперечується його представником. Поскільки висновками експертів від 30 жовтня 2017 року і від 5 червня 2018 року встановлено, що ОСОБА_3 не підписував договір оренди, з 11 серпня 2002 року по 11 серпня 2006 року перебував у місцях позбавлення волі, про що свідчить відповідна довідка, яка знаходиться у матеріалах справи, доказів про те, як представник ТОВ «Агрофірма «Вісла» підписував договір оренди з ОСОБА_3 та вручав йому копію договору під час перебування останнього у місцях позбавлення волі, суду не надано, а зі змісту акту вбачається, що договір оренди власноручно без вчинення на нього будь-якого тиску (фізичного чи психічного) підписаний ОСОБА_3 та отримано ним примірник договору, суд визнає ці обставини недостовірними. Таким чином, суд констатує, що вказаний акт містить недостовірну інформацію і тому не може бути взятий до уваги судом як доказ по справі.

За такого, суд вважає, що ОСОБА_3 про обставини, які є предметом спору дізнався тільки після отримання інформації від відповідача про укладені договори у серпні 2016 року, а після отримання їх копій у червня 2017 року у відділі Держгеокадастру України в Арбузинському районі Миколаївської області звернувся до суду, тому відсутні підстави для застосування до даних правовідносин позовної давності.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню.

У зв'язку з задоволенням зустрічного позову вимоги по первісному позову не підлягатимуть задоволенню, поскільки після визнання недійсним договору оренди землі, зареєстрованого між ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма»Вісла» 29 травня 2006 року, наявність укладеного та зареєстрованого договору оренди від 30 серпня 2016 року належної ОСОБА_3 земельної ділянки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права ТОВ «Агрофірма»Вісла» не порушуватиме.

Згідно частини статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог ТОВ «Агрофірма «Вісла» відмовлено, підстави для стягнення судових витрат на його користь відсутні.

ОСОБА_3 при подачі зустрічного позову сплачено судовий збір у розмірі 1920 грн., понесені ним витрати за проведення судової експертизи склали 5496 грн. 72 к.

Таким чином, з ТОВ «Агрофірма «Вісла» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню сплачені ним судові витрати на загальну суму 7416 грн. 72 к.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Вісла» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Вісла» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та додаткових договорів до нього задовольнити.

Визнати недійсним оренди землі, укладений у 2005 році між ОСОБА_3 і товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Вісла», зареєстрований 29 травня 2006 року у Книзі державної реєстрації договорів оренди Миколаївської регіональної філії за № 040600500451.

Визнати недійсним додатковий договір оренди землі № 269, укладений 24 серпня 2007 року до договору оренди землі № 269 від 29.05.2006 року, між ОСОБА_3 і товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Вісла», зареєстрований 22 серпня 2007 року у Арбузинському реєстраційному секторі № 5 за № 040700500123.

Визнати недійсним додатковий договір оренди землі № 292, укладений 23 липня 2008 року до договору оренди землі № 269 від 29.05.2006 року, між ОСОБА_3 і товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Вісла», зареєстрований 4 серпня 2008 року у Арбузинському реєстраційному секторі № 5 за № 040800500041.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Вісла» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) грн., витрати за проведення судової експертизи у розмірі 5496 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн. 72 к., а всього 7416 ( сім тисяч чотириста шістнадцять) грн. 72 к.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлений 27 серпня 2018 року.

Суддя Т.М.Кологрива