Ухвала суду № 76068019, 21.08.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/817/18

Номер справи місцевого суду: 511/754/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Потанін О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого Потаніна О.О.,

суддів: Грідіної Н.В., Гончарова О.О.

при секретарі: Подуст Т.П.

за участю прокурора: Биваліна П.А.

захисника: ОСОБА_2

обвинувачених: ОСОБА_3, ОСОБА_4

потерпілої: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора, адвоката та потерпілої на вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 31.01.2018 року, яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого середню освіту – закінчив 11 класів, не одруженого, працюючого не офіційно, знятого з реєстраційного обліку в м. Сімферополь Крим, тимчасово проживаючого без реєстрації с. Степове вул. Туркова, 14 Роздільнянського району Одеської області, раніше не судимого

визнано винним у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання:

- за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 12 (дванядцать) років;

- за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- за ч. 2 ст. 125 КК України у виді арешту у вигляді 6 місяців;

У відповідності до ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років.

Стягнуто з ОСОБА_3, на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - 73880 (сімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят) грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 100.000 (сто тисяч) грн. кожному в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3, витрати по проведенню дактилоскопічної експертизи на користь держави за реквізитами: ГУК в Одеській області / Малиновський р/н 24060300, р/р 31114115700007, код ЄДРПОУ 38016923, МФО 828011, банк ГУДКСУ в Одеській області в розмірі 1100 (одна тисяча сто)грн. 50коп.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, маючого незакінчену середню освіту – закінчив 9 класів, працюючого не офіційно, розлученого, маючого дитину: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_6. Толстого, 6, тимчасово проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_7, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого

визнано винним у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- за ч. 2 ст. 125 КК України у виді арешту на строк 6 місяців.

У відповідності до ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016р. звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання по амністії.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 20.000 (двадцать тисяч) грн. кожному в рахунок відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИЛА:

Як зазначено у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.

21.01.2017 в період часу з 18.30 годин по 19.30 годин ОСОБА_4, інша особа, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, (надалі інша особа) ОСОБА_3 та ОСОБА_8 знаходились в приміщенні кухні у будинку № 14 по вул. Туркова с. Степове, Роздільнянського району, Одеської області, де розпивали спиртні напої.

Під час спільного вживання алкогольних напоїв, в ході сварки з потерпілим ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, обвинувачені ОСОБА_4, інша особа, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи навмисно з метою спричинення тілесних ушкоджень, -затіяли бійку, в ході якої нанесли руками удари по голові ОСОБА_8, в результаті чого спричинили останньому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я у вигляді численних садин (синців на тілі) у ділянках волосистої частини голови і обличчя (за винятком ділянки носо-губного трикутника); забитої рана ділянки лівої надбрівної дуги; масивні крововиливи(гематоми) у підшкірну клітковину волосистої частини голови з вогнищевими крововиливами під м'які оболонки головного мозку, після чого на деякий час бійка припинилась, а ОСОБА_4, інша особа, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 продовжили вживати алкогольні напої у приміщенні кухні зазначеного домоволодіння.

Відповідно висновку СМЕ № 15/15 тілесні ушкодження ОСОБА_8 у вигляді ран м'яких тканин без ушкодженнях внутрішніх органів і крупних кровоносних судин, а також численні садна шкіри самі по собі обумовлюють короткочасний розлад здоров’я тривалістю понад шість днів, але не більш як три тижні/ і за вказаним критерієм відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (п.2.3.1., п.2.3.3. «Правил...»)

Крім того, 21.01.2017 в період часу з 20.00 годин по 20.30 годин ОСОБА_4, інша особа, ОСОБА_3, після нанесення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості , перебуваючи у будинку № 14 по вул. Туркова с. Степове, Роздільнянського району Одеської області в стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, повторно вчинили бійку з ОСОБА_5, в ході якої ОСОБА_3, інша особа та ОСОБА_4, умисно нанесли чисельні удари руками та ногами ОСОБА_8 в різні частини тіла, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому 9-го лівого ребра по середній пахвовій лінії; численні садна у ділянках ліктів, на тильних поверхнях нижніх половин передпліч і кистей, на бічних поверхнях живота і тазу, у ділянках лівого коліна, на передніх поверхнях гомілок і тильній поверхні лівої стопи.

Відповідно висновку СМЕ № 15/15 тілесні ушкодження ОСОБА_8 у вигляді перелому 9-го лівого ребра у живих осіб, як правило, спричиняє тривалий розлад здоров'я /строком більш як 21 день/ і за вказаною кваліфікаційною ознакою відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості (п.2.2.1., п.2.2.2. «Правил...»). Рани м'яких тканин без ушкодженнях внутрішніх органів і крупних кровоносних судин, а також численні садна шкіри самі по собі обумовлюють короткочасний розлад здоров’я тривалістю понад шість днів, але не більш як три тижні/ і за вказаним критерієм відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (п2.3.1., п.2.3.3. «Правил...»)

В це й же день, в період часу з 20.30 години по 02.00 годину ОСОБА_3, інша особа, перебуваючи в приміщенні кухні у будинку № 14 по вул. Туркова с. Степове, Роздільнянського району, Одеської області в стані алкогольного сп’яніння, де також знаходився після побиття потерпілий ОСОБА_8, знову вчинили бійку , в ході якої ОСОБА_3, використовуючи кухонний ніж, який знаходився в приміщенні кухні вказаного домоволодіння, навмисно наніс ОСОБА_8 колото-різані і різані рани м'яких тканин з локалізацією на задній поверхні шиї у середній третині/1/, у ділянці підборіддя/2/ і на лівій бічній поверхні шиї біля кута нижньої щелепи/1/, кваліфіковані як тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров’я, а після цього у іншої особи та ОСОБА_3 виник спільний умисел направлений на умисне позбавлення ОСОБА_8 життя, з метою недопущення розголошення останнім відомостей про його побиття,

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел направлений на умисне позбавлення життя ОСОБА_8, інша особа, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння руками почав закривати отвори рота і носа ОСОБА_8, а ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння утримував ОСОБА_8 для подолання опору останнього та доведення спільного умислу направленого на умисне вбивство до завершення, в результаті чого заподіяли потерпілому тілесні ушкодження у вигляді глибоких щілиноподібних розривів слизової оболонки верхньої й нижньої губ з розлитими крововиливами на губах і щоках з боку порожнини рота (присінок рога), а також саднами на червоній облямівці губ; переривчаста смугаста странгуляційна борозна на передньому півколі шиї з переважною вираженістю праворуч, повний перелом правого верхнього ріжка (біля його основи) щитоподібного хряща і неповний перелом дуги перснеподібного хряща гортані зліва, від яких згідно висновку СМЕ № 15/15 настала смерть ОСОБА_8

Відповідно висновку судово-медичного експерта № 15/15 від 22.01.2017 смерть ОСОБА_8В, знаходиться у прямому причинному зв'язку з механічної асфіксією, яка обумовлена закриттям отворів рота і носа з додатковим здавленням шиї тупими предметами.

Виявлені у ОСОБА_8 ушкодження від закриття і здавлення тупими предметами у ділянках обличчя і шиї, які обумовили розвиток механічної асфіксії й смерть постраждалого, - містять ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя («Правила судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», 1995 p., п. 2.1.1., п.2.1.2., п.2,1.3. «у»).

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати, в частині призначеного покарання. Вважати ОСОБА_3 засудженим за п.12 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 125 КК України із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років. Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 у строк покарання строк попереднього увязнення з 22.01.2017 року по 20.06.2017 року включно, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, з 21.06.2017 року до моменту постановлення вироку, з розрахунку один день попереднього увязнення за один день позбавлення волі. Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 125 КК України із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі п «в» ст, 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» від 22.1.2016 року (який набрав чинності 07.09.2017 року) звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання. Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України , зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього увязнення з 22.01.2017 року по 20.06.2017 року включно, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, з 21.06.2017 року до моменту постановлення вироку, з розрахунку один день попереднього увязнення за один день позбавлення волі. В іншій частині вирок залишити без змін. Колегія суддів першої інстанції приймаючи рішення про застосування до ОСОБА_4 ЗУ «Про амністію у 2016 році», як до особи яка має на утриманні неповнолітню дитину, послався на вимоги п. «г» ст. 1 ЗК «Про амністію у 2016 році». До осіб зазначеної категорії ОСОБА_4 не відноситься. До осіб не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами, слід застосувати вимоги п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році». Також суд першої інстанції на час ухвалення вироку ігноруючи вимоги чинної редакції ч.5 ст. 72 КК України, визначив зарахувати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в строк відбування основного покарання час їх попереднього увязнення керуючись ч.5 ст. 72 КК України. Вирок підлягає скасуванню в частині зарахування попереднього увязнення у строк покарання, на підставі ч.5 ст. 72 КК України, з ухваленням в цій частині свого вироку на підставі п.2 ч.1 ст. 420, ч.1 ст. 421 КПК України, у звязку з погіршенням становища обвинуваченого та необхідністю застосування більш суворого покарання.

В апеляційній скарзі потерпіла просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким остаточно призначити ОСОБА_3 більш суворе покарання ніж 12 років позбавлення волі. ОСОБА_3 фактично вину не визнав, заподіяну вчиненим кримінальним правопорушенням матеріальну та моральну шкоду не компенсував. Суд не вірно застосував до нього закон про кримінальну відповідальність.

В апеляційній скарзі з її доповненнями захисник просить вирок суду скасувати, та ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_3 в інкримінованих йому злочинах. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, суд у вироку посилається на докази, які не були досліджені в судовому засіданні, також в вироку суду містяться протиріччя, які судом не обґрунтовані та не роз’яснені, також судом були відхилені клопотання захисту. В судовому засіданні не досліджувались жодні речові докази, також речові докази не були відкриті стороні захисту, все ж обґрунтовує свій вирок саме на експертизах невідкритих матеріалів обвинуваченого ОСОБА_3 та ножа не є відкриттям самих речей, які були закріплені в протоколі та досліджувались експертами – все це є похідним від речей які не були відкриті, тобто в протоколах та висновках експерта робляться посилання на відомості, які не відкривались стороні захисту, що в свою чергу заборонено п.12 ст. 290 КПК України. Захистом було заявлено в судових дебатах про те, що висновок експерта №100 має бути визнано недопустимим доказом, але суд проігнорував цю заяву. Як вбачається з матеріалів справи та з показів самого обвинуваченого ОСОБА_3 ніякого умислу у нього на позбавлення життя потерпілого не було, він не був з потерпілим знайомий і не мав з ним жодних стосунків. В день проголошення вироку стало відомо, про те, що правоохоронними органами був затриманий ОСОБА_10, який до цього моменту перебував у розшуку і який значиться у вироку, як «інша особа». Свідчення ОСОБА_10 мають істотне значення на повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи та мають суттєве значення для ухвалення законного та справедливого рішення. Заслухавши прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та потерпілої, та просив про їх задоволення, а апеляційну скаргу адвоката залишити без задоволення, адвоката, який просив апеляційні скарги прокурора та потерпілої залишити без задоволення, а свою апеляційну скаргу задовольнити, вивчивши матеріали кримінального провадження та дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляції адвоката та потерпілої задоволенню не підлягають.

Заслухавши прокурора, який просив апеляційну скаргу прокурора задовільнити частково, апеляції потерпілої і захисника залишити без задоволення, захисника та обвинуваченого, які підтримали доводи апеляційниої скарги захисника, просили про її задоволення та заперечували щодо задоволення апеляційних скарг прокурора та потерпілої, доводи потерпілої, яка просила про задоволення її апеляції, вивчивши матеріали кримінального провадження та дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляційні скарги захисника та потерпілої не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину та цивільний позов не визнав.

Обвинувачений ОСОБА_4, будучи допитаним в судовому засіданні, свою вину визнав частково, а саме за ст. 125 ч. 2 КК України; а за ст. 122 ч. 1 КК України – не визнав, а цивільний позов визнав частково.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні суду пояснив, що він, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 мешкали без реєстрації в с. Степове по вул. Туркова, 14 Роздільнянського району та займалися продажем речей на базарі. До них приїхав у гості ОСОБА_11 та залишився на декілька днів, в зазначені дні вони всі вживали спритні напої. Так, 21.01.2017 року біля 11 години ранку в них закінчилися спиртні напої, та ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 пішли в бік траси на АЗС за горілкою, а він залишився сам вдома та готував їжу. Після того як стемніло, повернувся один п’яний ОСОБА_11 та ліг спати. Через 10-20 хвилин наступним прийшов ОСОБА_4, а біля 17.30-18.00 години під’їхав автомобіль «Жигулі» 2101 жовтого кольору та з нього вийшли ОСОБА_10 та ОСОБА_8 які з собою привезли 1 літр горілки та 5 літрів пива. З ОСОБА_8 він познайомився вперше. Коли ОСОБА_10 та ОСОБА_8 йшли до будинку, то він чув між ними суперечку з приводу того, що ОСОБА_8 – «мусорской». Вони в двох сіли за стіл, а він та ОСОБА_4 потім до них приєдналися та всі стали випивати, ОСОБА_12 в цей час спав. Під час вживання спиртних напоїв між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виникла сварка так як ОСОБА_8 образив матір ОСОБА_13, за що останній двічі вдарив ОСОБА_8 кулаком по голові, вони вдвох зчепилися в бійці. ОСОБА_14 відштовхнув ОСОБА_4 і той впав на підлогу. ОСОБА_15 заступився за ОСОБА_4 та штовхнув лише ОСОБА_14, однак ОСОБА_10 зупинив бійку. Після цього він підняв ОСОБА_4, який з братом посварився та пішов до своєї дівчини ОСОБА_16 Коли ОСОБА_4 пішов, то вони знову всі сіли за стіл та продовжили вживати алкогольні напої, він трохи випив та пішов ліг відпочивати в свою кімнату та заснув. ОСОБА_15 знав, що ОСОБА_10 в нетверезому стані дуже агресивний. Потім, через деякий час його розбудив ОСОБА_10 і наказав йому сходити до ОСОБА_16 за горілкою, давши йому 200грн., це було біля 20-21 години. ОСОБА_15 пішов до ОСОБА_16, де взяв горілку та розрахувався за горілку, яку брав раніше. Коли він повернувся до будинку, то ОСОБА_10 та ОСОБА_8 сиділи за столом, надалі вони всі втрьох – він, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 продовжили випивати. ОСОБА_15 випив трохи і знову пішов спати, коли ОСОБА_8 був ще живий. Потім він прокинувся від криків і вставши, був свідком того як ОСОБА_10 з ОСОБА_8 з`ясовували стосунки , вони сварилися за якогось знайомого, а потім почали битися, спочатку руками, а потім ногами. ОСОБА_17 сповз по стінці та впав, надалі ОСОБА_10 бив його кухонною дощечкою, яку взяв на столі, вона зламалася, потім металічною лопаткою для вугілля. При цьому, зі своєї кімнати він бачив тільки спину ОСОБА_10, коли він бив ОСОБА_8. Після цього ОСОБА_10 сказав йому привести від ОСОБА_16 ОСОБА_4. ОСОБА_15 побіг до будинку ОСОБА_16 за ОСОБА_4, де почав кричати та його кликати, але спочатку ніхто не відгукувався, а потім двері на його думку відкрила бабуся ОСОБА_15, скільки це було годин -він не знає. До нього вийшов ОСОБА_4 та він йому сказав, що потрібно йти до дому, що трапиться лихо. Коли вони з ОСОБА_4 прийшли додому, то побачили, що на порозі кухні стоїть ОСОБА_11, який сказав що ОСОБА_8 не подає ніяких ознак життя. ОСОБА_15 побачив як за ОСОБА_11 в кухні лежав ОСОБА_8, а ОСОБА_10 був в інший кімнаті, який надалі закрив двері з кухні на веранду та агресивним тоном пригрозив, щоб за стіни цього будинку нічого не виходило, а в ранці він все вирішить та наказав всім лягти спати, що він і зробив – пішов до себе до кімнати та ліг спати. О 7 години ранку він прокинувся від стуку в двері, підійшов на веранду, де знаходилося тіло ОСОБА_8 та відкрив двері. Біля дверей стояли два чоловіка, один був головою сільради, який повідомив йому що знає що в будинку є труп. ОСОБА_15 розбудив ОСОБА_10, якому все розповів. При цьому ОСОБА_4 в будинку не було, а ОСОБА_11 спав. ОСОБА_10 розбудив ОСОБА_11 та наказав їм тікати через вікно, що вони і зробили. Після цього вони з ОСОБА_11 пішли до будинку ОСОБА_16, перелізли через паркан та покликали ОСОБА_4, а коли той вийшов, вони всі втрьох пішли в бік траси, де ОСОБА_11 втік сам, а їх затримали.

Таким чином, обвинувачений стверджував, що він не причетний до побиття ОСОБА_8 та його вбивства; та підтвердив що тілесні ушкодження потерпілому в його присутності наносив ОСОБА_4 та ОСОБА_10, ОСОБА_11 тілесний ушкоджень ОСОБА_8 не наносив, а також підтвердив алібі ОСОБА_4 щодо його непричетності до вбивства ОСОБА_17. Пояснював, що його відбитки могли залишитися на ножі, оскільки він тільки один готував їжу, але він ОСОБА_8 ножем не бив, та хто наносив йому удари ножем, не знає. В нього не було ніяких тілесних ушкоджень, тільки у ОСОБА_4 була пробита нога, але де він її пошкодив, йому не було відоме. Зазначав, що ОСОБА_11 та ОСОБА_18 були друзями та ОСОБА_18 запросив ОСОБА_11 в гості з метою подолання наркозалежності у останнього.

В доповненнях пояснив, що доказів його вини не зібрано, він не причетний до скоєння жодного з інкримінованих йому злочинів, а навпаки зазначав, що його права під час досудового розслідування були порушені, оскільки при його затриманні права йому не роз’яснювали, адвоката не надали та про його затримання не повідомили близьких родичів, а також була порушена процедура відібрання у нього біологічних зразків та одягу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав частково та суду пояснив, що 21.01.2017р. він, його брат – ОСОБА_10, ОСОБА_3 та ОСОБА_11 знаходилися всі разом в їх будинку та пили спиртні напої. Приблизно біля 15годин, коли спиртне закінчилося – він, його брат ОСОБА_11 та ОСОБА_11 разом пішли до магазину, який знаходиться в приміщенні АЗС. ОСОБА_3 залишився вдома. Біля АЗС вони зустріли ОСОБА_8, якого він раніше не знав та який стояв та пив коньяк, запропонувавши випити з ним. Вони всі разом випили цей коньяк, після чого між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 відбулася сварка з приводу в’язниці. ОСОБА_15 трохи ще випив та пішов до своєї дівчини ОСОБА_15, а всі інші залишилися біля АЗС. ОСОБА_15 він вдома не застав та пішов додому. Точного часу він не пам’ятає, але біля 17год він прийшов до себе додому, де були ОСОБА_3 та ОСОБА_11, останній вже спав. Через деякий час прийшли ОСОБА_8 та ОСОБА_10, які принесли 1 пляшку горілки та 1 пляшку пива. ОСОБА_15, брат ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 сіли за стіл на кухні та продовжили випивати, при цьому ОСОБА_11 до столу не кликали. Під час вживання спиртних напоїв ОСОБА_8 образив його матір нецензурною лайкою, його вказане образило та тому він, спочатку сидячи, декілька разів вдарив рукою по обличчю ОСОБА_8, а потім вдарив ще його по обличчю стоячи. ОСОБА_17 у відповідь також його вдарив. ОСОБА_15 удару він впав на підлогу та чимось розрізав собі ногу біля ступні. ОСОБА_10 наказав всім ОСОБА_8 не чіпати, оскільки він є його гостем. З підлоги його підняв ОСОБА_3, та він пішов до ванної кімнати, де у відрі помив ногу від крові. ОСОБА_14 вирішив у кухню не повертатися, а відразу пішов до своєї дівчини ОСОБА_16, при цьому ОСОБА_14 був ще живий та вони продовжували випивати. По дорозі до ОСОБА_15 він знову забруднив руки кров’ю, оскільки декілька разів поправляв туфлі та рану на нозі, тому коли прийшов до неї – помив руки в тазу та ліг відпочивати. ОСОБА_15 встиг заснути, коли хвилин через 30-40 його розбудила ОСОБА_16, яка повідомила, що за ним прийшов ОСОБА_3. Скільки тоді було часу він не пам’ятає. ОСОБА_3 помив руки в тазу від крові та йому повідомив, що його кличе брат ОСОБА_10. Вони разом – він та ОСОБА_3 пішли додому. Коли він зайшов додому, то ОСОБА_11 стояв біля трупу ОСОБА_17 та сказав «у нас труп». ОСОБА_15 побачив труп ОСОБА_17, який лежав на спині у приміщенні кухні з піднятими руками, він був спотворений. Над трупом стояв ОСОБА_11 та повторював «у нас труп», руки ОСОБА_11 були в крові. Його брат ОСОБА_10 теж був в той час в кухні, ходив біля трупу та мовчав. Але брат також був в крові, та на його халаті він бачив кров. При цьому більш ніхто нічого не пояснював, а на його запитання брат відповів, що якщо треба буде сидіти, то буде сидіти. ОСОБА_15, хвилин 5 посидів вдома та знову пішов до ОСОБА_15, де ліг відпочивати. Вранці знову прийшов ОСОБА_3 та його розбудив, та вони разом пішли через посадку, де їх і затримали. Коли він вперше виходив з дому то бачив ОСОБА_14 живим, а у домі були – ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Хто вбив ОСОБА_14 йому не відомо. Цивільний позов визнає частково та згоден понести цивільно-правову відповідальність за спричинення легких тілесних ушкоджень. Просив застосувати до нього Закон України «Про Амністію у 2016 році», оскільки він має неповнолітню дитину.

Однак суд вважає, що не дивлячись на покази обвинувачених, які не визнають свою причетність та вину у вчиненні інкримінованих їм злочинів, їх вина повністю підтверджується наявними у справі доказами.

Так, згідно картки первинного обліку інформації Роздільнянського ВП від 22.01.2017р., 22.01.2017 р. об 08-20год надійшло телефонне повідомлення від ОСОБА_19 , який у ранковий час по вул.Туркова, 14 с. Степове виявив труп ОСОБА_8 з ознаками насильницької смерті, що підтверджує достовірно наявність події злочину та місце його вчинення. (т. 1 а.к.п. 135).

Дані про вчинення злочину підтверджені протоколом огляду місця події від 22.01.2017 року з фототаблицею, в якому зафіксовано результати огляду будинку по вул. Туркова, буд.14, с.Степове, Роздільнянського району Одеської області і виявлено тіло ОСОБА_8 на підлозі прихожої кімнати будинку, завернуте в килим темно – коричневого кольору, яке на час огляду лежить на спині в одежі та має наступні ушкодження: практично у всіх ділянках обличчя множинні синці та множинні садна, на підборідді 2(дві) лінійні рани з рівними добре зіставленими краями та звуженими кінцями; стінки вказаних ран рівні; вздовж зовнішнього краю лівого вуха наявна вертикальна лінійна рана з аналогічними морфологічними ознаками; на задній поверхні тулуба та на лівій бічній поверхні таза множинні різноспрямовані смугасті, видавлено овальні та не визначеної форми садна, які містами зливаються; також на слизових оболонках верхньої та нижньої губ численні лінійні гіллясті рани з нерівними розтрощеними краями із значними крововиливами навколо них; на обличчі від ран підборіддя отворів рота та носа спостерігаються горизонтальні смугасті потоки крові. Крім того, в приміщенні ванної кімнати ліворуч у стіни стоїть табуретка, на якій стоїть миска з водою, світло – червоного кольору; прямо у стіни розташована ванна, в якій виявлені плями бурого кольору зовні схожі на кров; в приміщенні кухні на кухонній меблі, а саме: тумбочці з дверцятами, пральній машині, каструлі та двох кухонних ножах та на столі виявлені плями бурого кольору, зовні схожої на кров; біля вікна виявлено дві рюми та два бокала, сковорода, пляшка з під пива, на столі виявлені плями бурого кольору, зовні схожі на кров; плями бурого кольору виявлені також на шпалерах. Під час огляду було вилучені речі, а саме: зрізи з шпалер, килиму із слідами бурого кольору, кухонний ніж з рукояткою коричневого кольору зі слідами бурого кольору; 2 сліди пальців рук з холодильника, 3 сліди пальців рук з дверей у кімнату, зріз з дверей зі слідами бурого кольору, совок металевий зі слідами бурого кольору, всі речі упаковані, опечатані та скріплені підписами понятих (т. 1 а.к.п. 137-151).

Викладене в протоколі огляду місця події та телефонному повідомленні ОСОБА_19, підтвердив в судовому засіданні також голова Степової сільради ОСОБА_20, який був допитаний в суді та пояснював, що він один з перших прибув до будинку за вказаною адресою та побачив труп, двері йому відчинив ОСОБА_3 Стверджував, що у вказаному будинку проживали брати ОСОБА_21 та ОСОБА_11 та ОСОБА_3. При цьому зазначав, що ОСОБА_21 вказаний будинок придбали у ОСОБА_22, проживали в ньому досить тривалий час, але документи не оформлювали. Вказане також підтверджується довідкою сільради № 66 від 23.01.2017р. про те, що в зазначеному житловому будинку проживають без реєстрації ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (т. 1 а.к.п. 291).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_20 також пояснив, що взимку біля 6 години ранку йому подзвонив ОСОБА_23 та повідомив, що по вулиці Туркова, 14 в селі Степове сталося вбивство та потрібна його присутність як голови Степової сільської ради. Після цього він зателефонував ОСОБА_24 та пішов на вул.Туркова номер будинку не пам’ятає в с.Степове Роздільнянського районна Одеської області, через деякий час туди приїхав ОСОБА_23, це було біля 06-00годин ранку. Вони постукали в двері та до них вийшов ОСОБА_3, у якого вони запитали що сталося, але він не чого не відповів, лише закрив двері та вимкнув світло, слідів крові та трупа в той момент вони не бачили. Вони вийшли на вулицю та вирішили почекати поки їде оперативна група, а він залишився біля будинку на вулиці. Через деякий час він вирішив зайти за будинок, а коли підошов до гаражу, то позаду почув голос ОСОБА_10, який був на відстані 5 метрів від нього, сидів під вікном та зазначив, що двоє вже втекли, вказав їх напрямок. Після цього він зателефонував ОСОБА_23 та йому про це повідомив.По дорозі на вул. Гагаріна в с.Степове вони і затримали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Після того, як приїхала оперативна група, вони разом зайшли до будинку та почали все оглядати. В будинку лежав труп, з початку не могли впізнати хто це, так як його впізнати було неможливо. Труп лежав в коридорі, штани напівопущені, светр та футболка задрані, голова була вся в крові, на підборідді був надріз, на стіні була кров; також кров була по всьому дому, а не тільки в кімнаті де був труп. ОСОБА_17 впізнали тільки по його документах, а саме в гаманці знайшли посвідчення водія, але грошей при ньому не було. В будинку був безлад та все було розкидано, схоже, що була бійка, повсюди була кров. Сліди були змиті на порозі, а труп лежав в ковдрі. ОСОБА_15 бачив на шкіряній куртці ОСОБА_10 сліди крові. Також він був понятим при огляді місця події, ніяких зауважень від учасників вказаної слідчої дії не надходило. Також зазначав, що ОСОБА_23 про труп дізнався він водія таксі ОСОБА_19, який по вихідним приїжджав до вказаного адресу та возив хлопців на базар, він перший труп і знайшов. Вказував, що на наступний день він бачив ОСОБА_4 та у нього були сліди крові на руках. Також стверджував, що коли біля будинку залишився ОСОБА_10, то про що він повідомляв, він особисто не чув, але стверджував що на його одежі була також кров.

Вказані пояснення свідка ОСОБА_20 в судовому засіданні підтвердив і свідок ОСОБА_24, який пояснив, що біля 5 годин ранку йому зателефонував ОСОБА_23 та сказав, що в будинку по вулиці Туркова в с.Степове Роздільнянського району є труп, повідомив, що також він подзвонив голові Степової сільської ради - ОСОБА_20, який теж туди зараз приїде. Коли вони всі втрьох підійшли до будинку та постукали в двері будинку, то вийшов один із хлопців, але який з них, вказати не може. Вказаний хлопець, вислухавши їх мовчки та закрив двері. Вони стали чекати оперативну групу, з якою разом зайшли до будинку, де побачила труп, якій лежав з витягнутими руками, як буд-то його тягли за них з вулиці до кухні. Чоловіка впізнати було не можливо, а коли знайшли його посвідчення водія, то дізналися, що це ОСОБА_8. На трупі було багато тілесних ушкоджень, він був сильно побитий, підборіддя порізане, голова вся в крові, на порозі була замита плитка, але сліди було помітно, у веранді усе було в крови, все було розкидано, як після бійки.

Підтвердив, що в той же день, ще перед приїздом опергрупи, він разом з ОСОБА_23 затримали ОСОБА_3 та ОСОБА_4С на вул. Гагаріна с. Степове Роздільнянського району, вони були п’яні. Коли вони їх привезли до місця події, то хтось із братів ОСОБА_4 або ОСОБА_10 або ОСОБА_4 сказав, що це він вбив ОСОБА_8, так як він «стучав». Кров свідок особисто бачив тільки на куртці ОСОБА_10. Крові на затриманих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він не бачив, оскільки у них одежа була темна, але стверджував, що вони всі втрьох були дуже п’яні.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснив, що вранці 22.01.2017р. йому подзвонив таксист ОСОБА_19 про те, що коли він приїхав до будинку 14 по вул. Туркова, то спочатку кричав, стукав, а потім відкрив двері та побачив мертве тіло. Тоді таксист подзвонив йому та все розповів, після цього він вже подзвонив голові сільради та викликав оперативну групу. Вони разом з головою сільської ради та ОСОБА_24, поїхали на місце події, підійшли до будинку, але дверь була зачинена, вони постукали, вийшов ОСОБА_10, їх до будинку не пустив, але він побачили калюжі крові та запитав що це за кров. На їх запитання він відповів, що все нормально та закрив двері. Після цього вони вирішили біля будинку залишити голову сільської ради, а самі разом з ОСОБА_24 від’їхали, так як було потрібно чекати оперативну групу. Коли вони поїхали на автомобілі, то їм зателефонував голова сільської ради ОСОБА_20 та повідомив, що 2-е чоловіків через вікно побігли в бік траси на АЗС, вони стали об’їжджати територію , їх знайшли та затримали. Після затримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вони їх привезли до цього будинку на вулицю Туркова,14 с.Степове, де був інший ОСОБА_10, але він зрозумів, що їх було в будинку четверо. Стверджував, що у всіх затриманих був перегар та вони були в стані алкогольного сп’яніння, щось «плели». Одягнуті були у верхньому одязі. Виглядали вони не охайно, але розірваного одягу та крові на них він наявним він не бачив. Кров він бачив на порозі зовнішнього боку сходинок у будинок. По обстановці в будинку він зрозумів, що це був конфлікт під час вживання алкоголю.

Оскільки ОСОБА_3 під час всього судового розгляду вказував та визнавав той факт, що він особисто вранці 22.01.2017р. відчиняв двері, зазначене також в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_25, тому пояснення свідка ОСОБА_23 в цій частині, що двері відкрив ОСОБА_10, суд вважає помилковими та до уваги їх не приймає.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він приїхав до друга – ОСОБА_10 в с. Степове 19 січня 2017р. з метою звільнення від наркозалежності. ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 зустріч святкували алкогольними напоями, наступного дня зранку та днем продовжували вживати спиртні напої. Потім 21.01.2017р. він та брати ОСОБА_10 пішли до магазину на АЗС, де зустріли ОСОБА_8, якого він до цього не знав. ОСОБА_3 залишився в будинку. ОСОБА_17 придбав пляшку коньяку, яку вони всі вжили біля АЗС. Його алкоголь «розморив» та він пішов один додому, де ліг відпочивати приблизно біля 17-19год. Вночі з 21 на 22 січня 2017р., після 24год., він прокинувся від крику. Коли він вийшов до кухні то побачив бійку між ОСОБА_3 та ОСОБА_17, при цьому ОСОБА_8 лежав на спині та закривав обличчя руками, а ОСОБА_3 сидів на ньому з ножем в руках. При цьому ОСОБА_8 був у крові, кричав та просив про допомогу. ОСОБА_15 підбіг до них, намагаючись захистити ОСОБА_8 та забрати ножа у ОСОБА_3. ОСОБА_3 його відштовхнув та він впав. В цей момент з другої кімнати вийшов ОСОБА_10. ОСОБА_15 попросив ОСОБА_10 угомонити ОСОБА_3, на що той відповів «добре» та сказав йому йти відпочивати. ОСОБА_15 випив стакан горілки та пішов спати, при цьому закривши голову подушкою, оскільки крики продовжувалися – ОСОБА_8 просив про допомогу. Вранці його розбудив ОСОБА_10, який сказав, що ОСОБА_8 помер, а біля будинку збираються люді, сказав йти з будинку через заднє вікно, що він і зробив. ОСОБА_15 та ОСОБА_3 пішли за ОСОБА_4, який був у своєї дівчини, так як ОСОБА_10 сказав забрати ОСОБА_4.

Крім того свідок категорично стверджував що він бачив тільки як один ОСОБА_3 наносив удари ОСОБА_8, при цьому в будинку в той час були він, ОСОБА_10 та ОСОБА_3. ОСОБА_4 в будинку він не бачив з самої АЗС. Коли вранці він прокинувся та побачив труп ОСОБА_17, то в будинку в той час був він, ОСОБА_3 та ОСОБА_10. Свідок наполягав, що він весь час спав та хто вбивав ОСОБА_8 не бачив.

Вказані покази свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердили і свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_26, які стверджували, що ОСОБА_4 у вечорі 21.01.2017р. двічі приходив до них додому, потім залишився там ночувати.

При цьому, свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що вона є дівчиною ОСОБА_4 та зазначала, що того дня ОСОБА_4 прийшов до неї біля 20.00 години, на його руках була кров та він був дуже п’яний, руки помив в місці з водою. На її запитання звідкіля кров, він відповів, що вона потім все дізнається, т.я. «один отримав», що вона зрозуміла що він когось вдарив по обличчю, надалі він ліг відпочивати та просив його не будити. Приблизно біля 20.30-21.00 год пришов ОСОБА_3, постукав у вікно та просив покликати ОСОБА_4, вона спочатку відмовилася, але він наполягав. Вона бачила на руках та речах ОСОБА_3 кров, він теж був дуже п’яний. Вона покликала ОСОБА_4, він вийшов на вулицю до ОСОБА_3, вона теж вийшла на вулицю та стала курити за автобусом, якій стояв в їх дворі, та почула розмову, як ОСОБА_3 розповідав ОСОБА_4, що вони його вбили та запхнули кочергу в задній прохід, а він ще і познущався над ним та сказав що забрав у нього гроші, при цьому хлопці посміхалися. При цьому ОСОБА_4 здивований не був та будь-яких запитань ОСОБА_3 не задавав з цього приводу. Розмову вона чула дуже гарно, оскільки була від них на дуже незначній відстані – десь 2 метра, а вони її не бачили. Руки ОСОБА_3 теж мив у них, але вже після розмови з ОСОБА_4, вказане також бачила ще її мати. ОСОБА_3 був у них біля 30 хвилин. ОСОБА_27 та ОСОБА_3 пішли, а ОСОБА_27 повернувся десь через 30 хвилин і ліг спати, руки вже не мив, але в нього були гроші. ОСОБА_4 залишився в неї ночувати, а вона до ранку дивилася телевізор. Їй не відоме виходив вночі ОСОБА_4 або ні. Коли вона вирішила під ранок піти та лягти спати, то ОСОБА_4 спав, а вранці пришов ОСОБА_3 та забрав ОСОБА_4 Зазначала, що вона зрозуміли що вони когось вбили, але кого – вона не знала. Вказувала, що їй відомо, що ОСОБА_3 постійно ходив з ножем, часто вживав алкоголь, був різкий та жорстокий.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснила, що ОСОБА_4 приходив до них до дому 21.01.2017 року біля 17-18 годин, але так як доньки не було в дома, то він пішов. ОСОБА_27 він знову прийшов біля 19 години та був десь до 20-21 години. Після, біля 20.35 – 20.45 пришов ОСОБА_3, вони стояли з ОСОБА_27 на вулиці курили та розмовляли, але про що вона не чула. На кросівках ОСОБА_3 вона бачила кров, але не пам’ятає як в її присутності вони мили руки. ОСОБА_9 з ОСОБА_27 пішли, але останній швидко повернувся десь через 10-15 хвилин. Вона в цей час займалася домашніми справами та дивилася телевізор. Вона точно сказати не може були вони випивши чи ні, їх розмови вона не чула. В ранці біля 7.30 годин знову пришов ОСОБА_3 та будив ОСОБА_4, казав йому «Збиратися йдемо» та вони пішли, так як вона сама відкривала йому двері.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснила, що 21.01.2017 року в суботу вона була на роботі - працює оператором АЗС. В цей день приходив ОСОБА_8 та купляв сигарети, залишив сумку та пішов. Після 16 години ОСОБА_8 повернувся разом з ОСОБА_10, вони придбали пиво, сигарети, коньяк 0,5 літра та пішли. При цьому розраховувався ОСОБА_8 за себе та за ОСОБА_10, а також повернув борг ОСОБА_10. Вона бачила як на вулиці їх чекають ще хлопці. Але що вони там далі робили – не знає, т. я. в неї було дуже багато роботи. ОСОБА_27, о вечорі, біля 22-24 години приходив ОСОБА_3, який купляв сигарети, в якому він був стані вона не звернула уваги. А вранці на наступний день приходив ще один хлопець та купляв сигарети та пиво. При цьому пояснювала, що ОСОБА_8 казав на ОСОБА_10 «брат» та вони не сперечалися. АЗС від будинку, де вбили ОСОБА_8, знаходиться на відстані 10 хвилин пішки.

Також, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6, пояснив, що 21.01.2017 року його син - ОСОБА_8 біля 12-13 годин був вдома та збирався їхати в м.Одеса, де він працював. В нього з собою було 3000 грн., але біля 18 години в нього телефон був вже відключений. Наступного дня йому зателефонував ОСОБА_20 та сказав підійти на вул. Туркова,14 в с.Степове. ОСОБА_15 прийшов до вказаної адреси та побачив дуже багато поліції. Його син ОСОБА_8 лежав на веранді мертвий, штани на ньому були спущені, його обличчя та голова були всі з ушкодженнями та в крові, його впізнати було неможливо. ОСОБА_15 бачив як вийшов з будинку ОСОБА_10 весь в крові та сказав, що він намагався розборонити їх, але вони ОСОБА_8 вбили. Зі слів ОСОБА_16 (дівчини ОСОБА_4С.) йому стало відоме, що його сина ОСОБА_17 вбили та навіть знущалися над ним. Вказане їй стало відомо від ОСОБА_4, який то приходив до неї, то уходив.

Також йому відомо, що всіх обвинувачених затримували ОСОБА_23 та ОСОБА_24 Підтвердив, що його син дійсно був раніше судимий по ч.2 ст.115 КК України та відбував покарання в вигляді позбавлення волі строком 10 років, але він виправився, працював, був спортсменом та його дуже любили в селі.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що вона є матір’ю ОСОБА_8. Її син ОСОБА_17 21.01.2017 року приїхав з роботи, поїв та збирався в м.Одеса до своєї дівчини, при ньому у нього було 3000 грн. та мобільний телефон. Коли вона в той день прийшла на вул. Туркова,14 с.Степове, то побачила там ОСОБА_10, якій був весь в крові. А ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вже були затримані та знаходилися в машині.

Крім того, вина обох обвинувачених в скоєнні вказаних злочинів повністю підтверджується зібраними досудовим слідством та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Витягами з кримінального провадження №12017160390000080 від 22.01.2017 року, № 12017160390000495 та № 12017160390000496 від 18.04.2017р., з яких вбачається, що по заяві ОСОБА_19 внесені відомості до ЄРДР про те, що 22.01.2017р. по вул.Туркова, 14 в с. Степове ним виявлений труп ОСОБА_8 з ознаками насильницької смерті, первинна кваліфікація злочину за ст.121 ч.2 КК України, який в подальшому був докваліфікований за ст.ст. 125 ч. 2 та 122 ч. 1 КК України (т. 1 а.с. 134, 258, 263).

Вказані матеріали досудових розслідувань були об’єднані в одне провадження, а провадження відносно іншої особи у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 122, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України виділено в окреме провадження (т. 1 а.к.п. 260-262, 265-266, 267-271) .

Правомірність проведеної вказаної слідчої дії у вигляді огляду місця події та арешту тимчасово вилученого майна закріплена ухвалами слідчого судді Роздільнянського районного суду від 23.01.2017р., згідно яких було визнано правомірним проведений огляд 22.01.2017року та було накладено арешт на тимчасово вилучено майно, вилучене під час проведення вказаного огляду, а саме: зріз шпалер, зріз килиму, кухонний ніж, 5 слідів пальців рук, зріз з дверей та совка металевого все зі слідами бурого кольору (т. 1 а.к.п.167, 168).

Знаходження ОСОБА_3 на місці події підтверджується і висновком дактилоскопічної експертизи № 261-Д від 24.03.2017р., згідно з якою два сліди пальця руки, вилучені з місця події, залишені ОСОБА_3 , а саме слід пальца руки, розміром 17х9мм на відрізку прозорої ліпкої стрічки, розмірами 83х19мм та слід пальца 25х16мм на відрізку прозорої ліпкої стрічки, розмірами 56х19мм (т. 1 а.к.п. 207-217).

В той же день, а саме 22.01.2017р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були затримані на підставі ст. 208 КПК України та у них були правомірно відібрані біологічні зразки крові (т.1 а.к.п. 152-155, 156-159; 160-161, 162-163).

Згідно протоколу огляду від 25.01.2017р. та ухвали суду від 26.01.2017р. у ОСОБА_4 було вилучено: гамаші чоловічі чорного кольору та светр сірого кольору з літерами «VL» з плями червоно-бурого кольору, а у ОСОБА_3 - куртку чоловічу чорного кольору з літерами «CS» , светр чорного кольору з надписом « SKOOPE» та штани синього кольору з надписом « HOOC», всі речі з плямами червоно-бурого кольору, вони були оглянуті та на них накладений арешт ухвалами слідчого судді (т. 1 а.к.п. 173-176, 177).

Під час проведення слідчого експерименту від 27.01.2017 року з фототаблицею до нього, який був проведений за участю понятих та адвоката ОСОБА_29, в ході якого ОСОБА_3Ф спочатку в приміщенні поліції, а потім на місці події, не заперечуючи факту своєї присутності на місці події та нанесення ним ударів потерпілому, добровільно детально розказав і показав як спочатку під час розпиття спиртних напоїв відбувалася сварка між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, в ході якої ОСОБА_4 декілька разів вдарив потерпілого рукою в обличчя; через деякий час знову виникла сварка, в ході якої він, ОСОБА_4 та інша особа знову почали бити ОСОБА_8, при цьому він декілька разів вдарив руками по обличчю потерпілого та двічі вдарив ногою в область стегна; пояснював що вони всі втрьох наносили удари ОСОБА_8, надалі участі у вбивстві він не приймав, оскільки пішов кликати ОСОБА_4, який був у своєї дівчини; про причетність ОСОБА_30 до нанесення ударів потерпілому не зазначав, а вказав, що коли він та ОСОБА_4 повернулися до будинку, то ОСОБА_30 їм пояснив, що ОСОБА_8 мертвий та показав де знаходився труп; надалі вони лягли відпочивати, а коли він прокинувся від стуку в двері та відчинив їх, то побачив голову сільради та двох чоловіків, які сказали що таксист ОСОБА_19 повідомив що в будинку є труп; надалі він закрив двері та розбудив ОСОБА_10 та ОСОБА_30, всі разом почали збиратися тікати, при цьому він та ОСОБА_30 перелізли через вікно та попрямували до будинку дівчини ОСОБА_4 - ОСОБА_16, де був ОСОБА_4; вони його забрали з собою, а коли ОСОБА_30 по дорозі десь загубився, їх затримали співробітники поліції ; також пояснював, що коли він перший раз ходив до дому до дівчини ОСОБА_4 – ОСОБА_16, то мив там руки від слідів крові (т. 1 а.к.п. 178-182, 183-187).

Також, під час проведення слідчого експерименту від 27.01.2017р. з фототаблицей до нього, який був проведений за участю понятих, захисника та ОСОБА_4, останній в приміщенні поліції, а потім на місці події, не заперечуючи факту своєї присутності на місці події та нанесення ним ударів потерпілому добровільно детально розповідав та показував як він, його брат ОСОБА_30, ОСОБА_3 та ОСОБА_30 прокинулися вранці 21.01.2017р. та почали розпивати спиртні напої; надалі він, його брат ОСОБА_30 та ОСОБА_11 Ю пішли до магазину, якій розташований на АЗС біля автодороги Кучурган-Одеса, ОСОБА_3 в цей час залишався вдома; на АЗС вони познайомилися з ОСОБА_8, з яким біля цієї АЗС розпили спиртні напої; надалі спочатку він пішов додому, надалі ОСОБА_30, а через деякий час прийшли ОСОБА_8 та його брат ОСОБА_30, які принесли ще спиртні напої, в цей час ОСОБА_30 вже спав; вдома всі разом – він, його брат ОСОБА_30, ОСОБА_3 та ОСОБА_17 продовжили розпивати алкогольні напої. ОСОБА_30 випив алкоголь та пішов спати. ОСОБА_27, в ході вживання алкоголю, між ним та ОСОБА_8 виникла сварка, в ході якої він правою ті лівою рукою наносив удари в область голови та обличчя ОСОБА_8. З приводу чого виникла сварка він не пам’ятає, оскільки був п’яний. До побиття ОСОБА_8 приєдналися його брат ОСОБА_30 та ОСОБА_3, при цьому його брат наносив удари руками по обличчю, а ОСОБА_3 наносив удари ногою в область ребер. Потім його брат сказав їм зупинитися та не бити ОСОБА_8, так як він його гість, вони послухалися та зупинилися, а надалі він пішов до своєї дівчини, де відмивав руки від слідів крові в металевому тазу та ліг відпочивати. Через деякий час за ним прийшов ОСОБА_3 сказав що треба йти додому, він зібрався та вони разом пішли додому. Коли він прийшов до дому то побачив труп ОСОБА_17. Побачивши труп ОСОБА_17 він знову повернувся до своєї дівчини до дому, а ОСОБА_3 та його брат залишилися в будинку. (т. 1 а.к.п. 188-191, 192-195).

Вказані слідчі дії були проведені з дотриманням вимог законодавства у присутності понятих, захисника підозрюваних та інспектора криміналіста, при цьому жодних зауважень як під час досудового слідства так і в суді, відносно вказаної слідчої дії, суду не заявлялося.

В піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок обох рук ОСОБА_4 знайдена кров, що не властива самому обвинуваченому та яка походила від потерпілого ОСОБА_8, що підтверджено висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 65 від 27.02.2017р. та довідкою № 26, оскільки у ОСОБА_3 будь-яких пошкоджень виявлено не було (т. 1 а.к.п. 219-222, 284).

У відповідності до висновку судово-медичного експерта-імунолога № 187 від 06.04.2017р. на ножі, вилученому з місця події виявлена кров ОСОБА_8, при цьому ОСОБА_3 належить походження потових виділень на ручці ножа (за умови походження потових виділень від однієї особи); а походження потових виділень на ручці ножа від ОСОБА_8, ОСОБА_4 допускається тільки у вигляді домішки (т. 1 а.к.п. 224-227).

Всі досліджені особисті речі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також вилучені речі з місця події були оглянуті та залучені до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів (т. 1 а.к.п. 254-257).

Згідно висновку судово-медичного експерта-імунолога № 100 від 01.03.2017р на куртці ОСОБА_10 та куртці ОСОБА_3 виявлена кров потерпілого ОСОБА_8, що виключає походження вказаної крові від обох обвинувачених та іншої особи. (т. 1 а.к.п. 232-235).

Так, кров потерпілого ОСОБА_8 була виявлена на фрагменті килима, фрагменті шпалер, зрізі з дверей та совку; натомість на фрагментах змивів з обох рук ОСОБА_3 так і ОСОБА_4 кров не виявлена, що підтверджено висновком експерта № 103 від 02.03.2017р. (т. 1 а.к.п. 237-241).

Отже, за підсумками всіх проведених судово-медичних імунологічних експертиз було встановлено, що кров потерпілого ОСОБА_8 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО; кров ОСОБА_3 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО, а кров ОСОБА_4 – до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО, при цьому кров потерпілого ОСОБА_8 знайдена на куртці ОСОБА_3 та светрі ОСОБА_4, що виключає її походження від всіх обвинувачених та ОСОБА_10 (т. 1 а.к.п. 224-227, 232-235, 237-241, 253).

Висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 № 15/15 від 22.02.2017р. підтверджується, що смерть останнього знаходиться у прямому причинному зв'язку з механічної асфіксією, яка обумовлена закриттям отворів рота і носа з додатковим здавленням шиї тупими предметами. При дослідженні трупа виявлені наступні ушкодження: численні садна (на тіл синців) у ділянках волосистої частини голови і обличчя (за винятком ділянки носо-губного трикутника); забита рана ділянки лівої надбрівної дуги; масивні крововиливи(гематоми) у підшкірну клітковину волосистої частини голови з вогнищевими крововиливами під м’які оболонки головного мозку; глибокі щілиноподібні розриви слизової оболонки верхньої й нижньої губ з розлитими крововиливами на губах і щоках з боку порожнини рота((присінок рота), а також саднами на червоній облямівці губ; переривчаста смугаста странгуляційна борозна на передньому півколі шиї з переважною вираженістю праворуч, повний перелом правого верхнього ріжка (біля його основи) щитоподібного хряща і неповний перелом дуги перснеподібного хряща гортані зліва; закритий перелом 9-го лівого ребра по середній пахвовій лінії; колото-різані і різані рани м'яких тканин з локалізацією на задній поверхні шиї у середній третині /1/, у ділянці підборіддя /2/ і на лівій бічній поверхні шиї біля кута нижньої щелепи/1/; численні садна у ділянках ліктів, на тильних поверхнях нижніх половин передпліч і кистей, на бічних поверхнях живота і тазу, у ділянках лівого коліна, на передніх поверхнях гомілок і тильній поверхні лівої стопи.

Перелічені вище ушкодження, крім колото-різаних і різаних ран у ділянках підборіддя й шиї, заподіяні внаслідок неодноразових,численних дії тупими предметами. На це указує власне характер пошкоджень: забита рана, садна і синці, рвані рани слизової оболонки губ, перелом ребра, та значна кількість ушкоджень. Характерні властивості травмуючи тупих предметів у наявних ушкодженнях не відобразились.

Поширені крововилив з множинними розривами слизової оболонки губ і щік за відсутності видимих ушкоджень у ділянці носо - губного трикутника свідчать за спричинення цих травм в результаті закриття м'яких тупим предметом зі здавленням отворів носа і рота.

Смугаста переривчата странгуляційна борозна на передньому півколі шиї з переломами правого верхнього ріжка щитоподібного хряща і дуги перснеподібного хряща обумовлені дією тупого предмета з відносно вузькою довгастою травмуючою поверхнею. Два неправильно - овальної форми синця у верхній третині лівої половини шиї могли бути спричинені дією пальців.

Колото-різані і різані рани м'яких тканин у ділянках підборіддя і які утворені плоским колюче-ріжучим предметом, що має обушок і гостру ріжучу кромку(лезо). За колото-різаний характер поранень свідчать рівні, добре зіставлені, без осаднення краї й вузькі кінці ран; переважання довжини раньових каналів над довжиною самих ран, відсутність раньових перетинок, а також рівні стінки ран. Не виключається можливість заподіяння численних саден і синців у ділянках голови., тулуба і кінцівок від дій руками(кулаками) та взутими ногами. За останнє свідчить наявність фігурних саден (у вигляді відбитків) на бічних поверхнях живота і таза.

Наявні у ОСОБА_8 ушкодження мають ознаки за життєвості зокрема: наявність добре виражених вогнищевих крововиливів у пошкоджених тканинах, зяяння шкіри, ознаки вираженої зовнішньої кровотечі.

Виявлена при гістологічному(мікроскопічному) дослідженні травмованих тканин нерівномірно нерізко виражена початкова клітинна запальна реакція (нечисленні лейкоцити у крововиливах), з урахуванням наявності у постраждалова гострої алкогольної інтоксикації, а також ознак «шокового» перерозподілу кровотоку, орієнтовно відповідає давності отриманих ушкоджень в межах від декількох десятків хвилин до 1-2 годин. Відсутність достеменної різниці у ступеню вираженністі запальної реакції у травмованих тканинах дає підставу припустити, що наявні ушкодження були спричинені у відносно короткий проміжок часу, можливо у межах до однієї - двох годин.

Смерть ОСОБА_8 знаходиться у прямому причинному зв'язку з механічної асфіксією, яка обумовлена закриттям отворів рота і носа з додатковим здавленням шиї тупими предметами. На це вказують: наявність перелічених вище ушкоджень у ділянках губ (присінок рота) і шиї, загально-асфіктичні ознаки смерті у вигляді крапкових крововиливів (екхімози) під кон'юнктиви очей, під епікард серця і плевру легень, венозне повнокров'я внутрішніх органів, рідкий стан і темно-червоний колір крові у порожнинах серця и крупних судинах. Ступінь розвитку після смертних змін тіла при дослідженні трупа в морзі: («...Шкірні покриви бліднуваті, сухі, холодні на дотик у всіх ділянках тіла. Трупні плями рожево-фіолетові, добре виражені, розлиті, розташовані на задній поверхні тіла. Трупне задубіння добре рівномірно виражене в усіх групах м'язів. При ударі ребром секційного ножа у ділянці середньої третини двоглавого м'яза виразної м'язової пухлини або вм'ятини не утворюється. Ознаки гниття не виражені...»), - орієнтовно вказує на давність настання смерті 10 - 16 годин тому.

Таким чином, приблизний, можливий час настання смерті - у проміжку 23 год. 21.01.2017 р. - 05 годин 22.01.2017 року.

Виявлені у ОСОБА_8 ушкодження від закриття і звдавлення тупими предметами у ділянках обличчя і шиї, які обумовили розвиток механічної асфіксії й смерть постраждалого, - містять ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя («Правила судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», 1995 р., п. 2.1.1., п.2.1.2., п.2.1.3. «у»).

Перелом 9-го лівого ребра у живих осіб спричиняє тривалий розлад здоров'я /строком більш як 21 день/ і за вказаною кваліфікаційною ознакою відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості (п.2.2.1., п.2.2.2. «Правил...»).

Рани м'яких тканин без ушкодженнях внутрішніх органів і крупних кровоносних судин, а також численні садна шкіри самі по собі обумовлюють короткочасний розлад здоров'я /тривалістю понад шість днів, але не більш як три тижні/ і за вказаним критерієм відносяться до категорії легкіх тілесних ушкоджень з короткочасним розпадом здоров'я (п.2.3.1., п.2.3.3. «Правил...»).

При судово-токсикологічному дослідженні в крові від трупа ОСОБА_8 виявлено 2,05%. етилового спирту, що за життя орієнтовно могло відповідати середньому ступеню алкогольного сп'яніння (т. 1 а.к.п. 242-245).

Вказане підтверджено і ОСОБА_9 судово-медичного дослідження № 604/15 від 03.02.2017 року, згідно якого при судово-токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_8 виявлений етиловий спирт у концентрації 2,05% (т. 1 а.с. 252).

Діагноз смерті ОСОБА_8, а саме: механічна асфіксія від закриття дихальних отварів тупим предметом з додатковим здавленням шиї, ЗЧМТ підтверджений ОСОБА_9 судово-медичного-гістологічного дослідження від 14.02.2017 року. (т. 1 а.с. 246).

У відповідності до висновку судово-медичного експерта - криміналіста № 71 від 22.02.2017р. на клаптях шкіри та хрящів гортані, вилучених від трупа ОСОБА_8 виявлено (т. 1 а.к.п. 247-249, 250-251):

-на клапті шкіри № 1 одна рана, що має морфологічні ознаки колото-різаної та могла бути утворена пласким колюче-ріжучим предметом, що має обушок і лезо, та максимальну ширину поринулої частини на більше 1,6см;

-на клапті шкіри № 2 дві рани, при цьому ушкодження № 1 має морфологічні ознаки колото-різаної та могла бути утворена пласким колюче-ріжучим предметом, що має обушок і лезо, та максимальну ширину поринулої частини на більше 1,6см; а ушкодження № 2 має морфологічні ознаки різаної рани та могло утворитися від дії гострої ріжучої кромки;

-під’язикова кістка травматично не змінена;

-на щитоподібному хрящі виявлено одне ушкодження у вигляді повного поперечного перелому правого верхнього ріжка, біля його основи, що має ознаки непрямого та утворився в результаті сгинання, при прикладанні травмуючої сили за межами перелому. На перснеподібному хрящі виявлено одне ушкодження у вигляді неповного косо поперечного перелому дуги хряща зліва, що має ознаки непрямого та утворилося в результаті сгинання, при прикладанні травмуючої сили за межами перелому.

Також судом проводилася перевірка доводів потерпілих про необхідність притягнення до відповідальності інших осіб та невідповідності висновків експертів щодо тілесних ушкоджень потерпілого.

Доводи потерпілих про необхідність розгляду вказаної справи судом за участю всіх винних - чотирьох безпосередніх учасників подій, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_3 та ОСОБА_11 за статтями кримінального закону, що передбачають відповідальність за більш тяжкі злочини, суд вважає, такими, що не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону щодо меж судового розгляду, з огляду на наступне.

Так, відповідно до приписів ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Винятки з цього правила допускаються лише за ініціативою прокурора, який вправі під час судового розгляду змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення або відмовитися від підтримання державного обвинувачення, а також суду, який має право вийти за межі висунутого обвинувачення лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.

Суд не наділений правом вийти за межі, встановлені ст. 337 КПК України, та збільшити обсяг обвинувачення, застосувати закон про кримінальну відповідальність за більш тяжкий злочин або іншим чином погіршити правове становище особи порівняно з її обвинуваченням, викладеним в обвинувальному акті. Позбавлений суд процесуальних повноважень і в будь-який спосіб поставити питання про необхідність відповідної зміни обвинувачення прокурором, висунення обвинувачення свідку тощо, у тому числі за ініціативою потерпілого або його представника, інакше він перебере на себе не властиву суду функцію обвинувачення, та не буде безстороннім.

У разі ж невжиття органами досудового розслідування заходів для притягнення винної особи до кримінальної відповідальності в міру її винуватості захист прав і законних інтересів потерпілих може здійснюватися шляхом оскарження відповідних рішень, дій або бездіяльності слідчого, прокурора до слідчого судді на підставах та у порядку, що передбачено ст. 303 КПК України.

Крім того, судом наголошується, що матеріали відносно третього підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України органом досудового розслідування виділені в окреме провадження у зв’язку з його розшуком, здійснюються оперативно-розшукові заходи (т. 2 а.к.п. 91-96, 146-160).

Таким чином, суд розглянув вказане кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення.

Крім того, в судовому засіданні потерпілі заявляли усне клопотання про ексгумацію трупу та необхідності проведення всіх комплексних експертиз по справі, оскільки їх сина вбили дуже жорстоко, а експерту ОСОБА_31 вони не довіряють та з його висновками не згодні.

На виконання вимог ст.ст. 22, 56, 356 КПК України, з урахуванням принципу змагальності, судом надавалася можливість потерпілим підготувати вказане клопотання письмово, із зазначенням виду експертного дослідження, запитань які необхідно поставити експертам , та обґрунтованих підстав для прийняття вказаного рішення судом, ексгумації тощо але потерпілі своїми правами не скористалися та повторно вказаного клопотання суду не заявляли.

Але, натомість, судом перевірялася позиція потерпілих щодо невідповідності висновків експерта дійсним обставинам справи.

Згідно ч. 5 ст. 356 КПК України, в ході судового розгляду кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновків експертів, мала право надати суду відомості, які б стосувалися знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки цих експертів, однак ані стороною захисту ані потерпілими такі відомості суду надані не були та в судовому засіданні судом не встановлені.

Крім того, в судовому засіданні допитаний та попереджений про кримінальну відповідальність судмедексперт ОСОБА_31 повністю підтвердив наданий ним висновок та суду пояснив, що він проводив судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_8, в результаті якої встановив причини його смерті, а саме механічна асфіксія та механізм утворення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості. Зазначав, що безпосередньою причиною смерті стало перекриття дихальних отворів, оскільки всі інші наявні ушкодження не були небезпечними для життя. Окрім того пояснював, що всі наявні тілесні ушкодження потерпілий отримав багатократно при життєво, в проміжок часу з 23год до 05 годин ранку, але скільки осіб наносили вказані ушкодження він зазначити не може, оскільки вказане не відноситься до його компетенції. Зазначав, що хоча потерпілий і помер від асфіксії, але йому були за життя нанесені тілесні ушкодження у вигляді переламу ребер, колото-різані ушкодження, вказані тілесні ушкодження відносяться до середніх, та у вигляді синців та саден, які відносяться до легких. Наявність на кінцівках потерпілого ушкоджень ймовірно вказує на його супротив та боротьбу. При цьому категорично стверджував, що явних ушкоджень анального отвору та кішки ним виявлено не було.

Аналізуючи зібрані в кримінальному провадженні докази в своїй сукупності, у суду немає підстав сумніватися в достовірності висновків проведених у справі експертиз, оскільки вони проведені з дотриманням встановленого процесуального порядку, компетентними фахівцями, що володіють спеціальними знаннями для вирішення постановлених перед ними питань і мають тривалий стаж експертної роботи, експертні висновки не суперечать іншим, зібраним по справі доказам, є науково обґрунтованими.

Таким чином, зазначені висновки суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні містять в собі докладні описи проведених досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на поставлені запитання, які ґрунтуються на відомостях, які сприймалися безпосередньо та, які стали відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження, тобто в повній мірі відповідають вимогам КПК України, у зв'язку з чим вважає висловлені з цього питання доводи сторони як захисту так і потерпілих про їх невідповідність КПК України надуманими.

Судом також проводилася перевірка доводів захисту щодо порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_3 та недотримання норм кримінально-процесуального законодавства під час його затримання та проведення відібрання біологічних зразків.

Суд вважає не спроможною думку захисту щодо недопустимості доказів по справі, зокрема: відібрання біологічних зразків у обвинуваченого ОСОБА_3, порушення процедури упакування його біологічних зразків, висновку експерта № 261-Д від 24.03.2017р. з урахуванням наявності у висновку 10 пальців рук, замість п’яти, вилучених під час проведення огляду місця події, з огляду на наступне.

Так, згідно протоколу огляду місця події від 21.01.2017р. вбачається, що під час огляду було вилучено 5 слідів пальців рук. Але, з вказаного висновку експерта вбачається, що вказані 5 слідів пальців рук були наклеєні на 5 відрізків прозорої ліпкої стрічки, на кожному з яких знаходилися декілька відбитків, які і досліджувалися експертом та відображено в фототаблиці до експертного висновку № 261-Д. Крім того, згідно вказаного висновку вбачається, що об’єкти доставлені на дослідження упаковані, мають пояснювальний рукописний текст, містять підписи понятих та слідчого, печатку; упаковка не порушена. На переконання суду, відсутність інформації щодо нумерування пакетів із вилученими біологічними зразками не свідчить про їх недопустимість, так як їх вміст та належність були описані на зовнішній стороні пакетів, що і дало можливість експертам без додаткових уточнень провести експертні дослідження, крім того експертизи мають додатки, на яких існує зображення вказаних пакетів. Інших доказів з боку захисту щодо порушення процедури проведення вказаних дій, судом не надано. Крім того, суд не погоджується з позицією захисту щодо порушення процедури відібрання біологічних зразків у ОСОБА_3, оскільки вказане відбувалося в присутності двох понятих та згідно постанови прокурора, вказана процесуальна дія оформлена протоколом, будь-яких зауважень, вказані документи не містять. Тому, на думку суду, посилання захисту про те, що 5 відбитків є зайвими та походження їх не відомо, що порушена процедура їх відібрання та упакування, в зв’язку чим існує можливість підміни вказаних речових доказів та визнання їх недопустимими, є надуманим та до уваги судом не приймаються (т. 1 а.к.п. 207-217).

Також суд вважає, що відібрання 10 мл крові у обвинуваченого ОСОБА_3 (т. 1 а.к.п. 163), а надсилання на експертне дослідження для проведення експертизи № 100 від 01.03.2017р. тільки 5 мл крові обвинуваченого, не свідчить про те, що це не була кров ОСОБА_3, окрім того вказане експертне дослідження відбувалося 01.03.2017р., а до цього проводилося ще ряд експертиз та досліджень з використанням зразків висушеної на марлі крові в тому числі і обвинуваченого ОСОБА_3, а саме: висновок № 65 від 27.02.2017р., № 103 від 02.03.2017р., яка почалася 08.02.2017р., (т. 1 а.к.п. 232-235, 219-222, 237-241 )

Також судом перевірялася версія захисту щодо неможливості покладення в основу вироку показів очевидця події - свідка ОСОБА_11, оскільки останній двічі притягувався Роздільнянським районним судом за ст. 51 КУпАП та відносно нього на розгляді того ж суду перебуває кримінальне провадження за ст. 185 ч. 1 КК України та додані відповідні документи на підтвердження своєї позиції, які на думку захисту підтверджують репутацію свідка як нечесного злісного правопорушника (т. 2 а.к.п. 163-173).

Так, факт притягнення свідка ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності та порушення проти нього кримінального провадження, судом встановлений та не оспорюється, але на думку суду зазначене в будь-якому випадку не свідчить про його нечесність та не може вплинути на достовірність його показів.

Положеннями статті 96 КПК України встановлено, що для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 був попереджений про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань, його також приведено до присяги, у відповідності до вимог ст. 352 КПК України, однак зазначений свідок переконливо стверджував і вказував на те, що він особисто бачив як обвинувачений ОСОБА_3 наносив тілесні ушкодження потерпілому.

Жоден з обвинувачених покази свідка не заперечували та на нього як учасника нанесення тілесних ушкоджень загиблому або на нього як вбивцю, не вказували. Крім того, вказаний свідок під час своїх пояснень не приховував, а навпаки самостійно розповів, що він був наркозалежним та приїхав до вказаного будинку у село з метою «зняти ломку» та позбутися залежності, тобто не скриваючи про себе вказані обставини.

Суд вважає показання вказаного свідка послідовними, логічними та такими, що узгоджуються з іншими доказами по справі. Вказані покази свідка у сукупності з показами свідків ОСОБА_16, ОСОБА_32, ОСОБА_28 є досить змістовними, протиріч не містять, узгоджуються між собою та обвинувачені покази свідка ОСОБА_11 жодним чином навіть не спростовували.

Таким чином, даних передбачених ч. 2ст. 96 КПК України стороною захисту відносно свідка ОСОБА_11 для доведення недостовірності його показань, як то показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують його нечесність, як про те вказувала сторона захисту під час судового розгляду, надано не було.

З урахуванням вищенаведеного, та приймаючи до уваги, що у матеріалах провадження також відсутні дані про засудження вказаного свідка за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують його нечесність, тому судом не встановлені підстави для визнання недостовірними вказаних показів свідка.

Також суд вважає необґрунтованими доводи захисту в частині неможливості прийняття до уваги показів свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_32, оскільки, на думку захисту, вказані покази є показами з чужих слів.

Показання, в тому числі з чужих слів, є одним із процесуальних джерел доказів відповідно до ч. 2ст. 84 КПК України. Під показаннями розуміють відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Відповідно до положень ст. 97 КПК України суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів.

При прийнятті цього рішення суд зобов'язаний враховувати: значення пояснень і показань, у випадку їх правдивості, для з'ясування певної обставини і їх важливість для розуміння інших відомостей; інші докази щодо питань, передбачених пунктом 1 цієї частини, які подавалися або можуть бути подані; обставини надання первинних пояснень, які викликають довіру щодо їх достовірності; переконливість відомостей щодо факту надання первинних пояснень; складність спростування пояснень, показань з чужих слів для сторони, проти якої вони спрямовані; співвідношення показань з чужих слів з інтересами особи, яка надала ці показання; можливість допиту особи, яка надала первинні пояснення, або причини неможливості такого допиту.

З системного аналізу кримінального процесуального закону вбачається, що для визнання допустимим доказом показання з чужих слів особи, важливою умовою є встановлення правдивості та достовірності почутої від такої особи інформації, реальності її сприйняття та відтворення.

При цьому суд вважає, що заява захисника про те, що покази свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_32 мають бути визнані недопустимими за приписами ст. 97 КПК України, судом відхиляється, оскільки вказаними нормами закону регулюють правове поняття Показів з чужих слів, проте вищевказані свідки надавали показання стосовно саме тих обставин, які їм відомі. Імперативної заборони надавати показання таким особам, чинний КПК України не містить, заборона стосується лише пояснень, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу, під час здійснення ним кримінального провадження, згідно приписів ч. 7ст. 97 КПК України.

Підстав не довіряти показанням вказаних свідків, які були попереджені про кримінальну відповідальність та приведені до присяги, у суду немає, у заяві сторони захисту не наведено посилань на причини обмови обвинуваченого ОСОБА_3 з боку вказаних свідків.

При цьому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, які полягають в тому, що вказані злочини вчинено в умовах неочевидності для сторонніх осіб, що обумовлено, у тому числі, місцем та часом вчинення злочину, а також враховуючи те, що зазначені свідки особисто та безпосередньої чули, спостерігали або бачили всі обставини про які розповідали, їх покази не ґрунтуються на поясненнях інших осіб, а відносяться до самих обвинувачених та їх висловлень. Не визнання обвинуваченим ОСОБА_3 вказаних показів свідків, на думку суду, є захисною його позицією, що в будь-якому випадку, не вказує на недопустимість вказаних пояснень свідків, тому, з урахуванням положень ст. 97 ч. 2 КПК України, суд вказані покази приймає до уваги, оскільки вони крім іншого узгоджується і з іншими доказами по справі, а саме поясненнях самого ОСОБА_3, ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_4 деякий час був відсутній та знаходився у будинку ОСОБА_15; поясненнях ОСОБА_4 що в нього дійсно була кров на руках тощо.

Таким чином, покази свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_32, суд вважає допустимими доказами по справі, вони не є показами з чужих слів, вказані пояснення підтверджені іншими доказами по справі, а тому зазначені покази приймаються судом до уваги.

Необґрунтованими на переконання суду є й твердження сторони захисту щодо порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_3 під час його затримання, не роз’яснення йому прав та не повідомлення близьких родичів про його затримання з огляду на наступне.

Так, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 був затриманий 22.01.2017р. у відповідності до ст. 208 ч 2 КПК України, та в той же день у нього було відібрано біологічні зразки та він добровільно видав особисті речі, вказані слідчі дії проводилися за відсутності адвоката, оскільки ОСОБА_3 був затриманий за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, а у відповідності до ст.ст. 49, 52 ч. 1 КПК України участь захисника по даній категорії справ не є обов’язковою. Крім того, вказані протоколи як затримання, так і відібрання біологічних зразків містять підпис підозрюваного, понятих, в них відображено роз’яснення йому прав, а натомість не містять будь-яких зауважень; ставити під сумнів вказані протоколи, у суду підстави відсутні, оскільки будь-яких клопотань з приводу допиту понятих які б спростували або підтвердили позицію захисту, суду не заявлялося.

Не знайшла під час судового розгляду і позиція захисту про те, що родичі обвинуваченого не були повідомлені належним чином про його затримання, оскільки згідно протоколу затримання вбачається, що про затримання була повідомлена ОСОБА_33 та вказаний її контактний номер телефону (т. 1 а.к.п. 156).

За клопотанням захисту до матеріалів кримінального провадження було долучено та досліджено висновок судово-медичного експерта № 67 від 15.02.2017р. у відповідності до якого в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок обох рук підозрюваного ОСОБА_3 кров та клітини з ядрами не знайдені (т. 2 а.к.п. 64-67). Захист вважає, що вказана експертиза є доказом невинуватості останнього у вчинені інкримінованих злочинів, оскільки він не мав можливості зробити гігієну рук. Вказані доводи захисту суд вважає неспроможними, оскільки судом встановлено, що свідок ОСОБА_16 бачила як ОСОБА_3 відмив руки від крові біля її будинку.

Сумніви щодо осудності як ОСОБА_3 так ОСОБА_4 у суду відсутні, оскільки згідно висновків комісійної судово-психіатричної експертизи №96 та № 97 від 07.03.2017року останні хронічними психічними захворюваннями, недоумством, іншим, у тому числі і тимчасовими хворобливими розладами психічної діяльності, не страждали, у зв’язку з чим, як ОСОБА_3 так і ОСОБА_4 під час вказаний подій, знаходилися у стані простого (не патологічного) алкогольного сп’яніння, їх дії не були обумовлені будь-якими переживаннями психотичного рівня (марення, галюцинації) якісно порушеною свідомістю, у зв’язку з чим вони повною мірою були здатні усвідомлювати свої дії та керувати ними. (т. 1 а.к.п.196-200, 201-205).

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та принципу диспозитивності, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд приходить до висновку, що на переконання суду, під час судового розгляду беззаперечно встановлено причетність саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вчинення злочинів, які інкримінуються останнім.

Так, на думку суду, наявність на одежі обох обвинувачених та піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок обох рук ОСОБА_4 крові ОСОБА_8 свідчить про той факт, що ними наносилися тілесні ушкодження потерпілому; при цьому, навіть самі обвинувачені підтвердили свою присутність на місті події та той факт, що ОСОБА_8 був у них в будинку, звідкіля живий вже не вийшов, при цьому інших осіб, які б мали можливість скоїти вбивство потерпілого, обвинуваченими не заявлялося та судом вказаного не встановлено. Суд вважає, що покази очевидця подій – ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_3 бив ОСОБА_8, сидячи на останньому, та тримаючи в руках ножа; свідка ОСОБА_16 про те, що ОСОБА_3 розповідав ОСОБА_4, що вони його вбили та забрали гроші, про те, що на речах ОСОБА_3 свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_26 бачили кров, що він мив руки в тазу з водою, повністю відповідають картині злочину та вказують на причетність до нанесення тілесних ушкоджень та вбивства ОСОБА_8 саме ОСОБА_3, оскільки, окрім іншого, сліди його потових виділень були знайдені на ручці ножа. Вказані докази, на переконання суду, також вказують на причетність ОСОБА_4 до нанесення тілесних ушкоджень легкого та середньої ступенів тяжкості потерпілому, оскільки він перший спровокував конфлікт з потерпілим, наніс йому декілька ударів по обличчю, а також вдарив його в грудну клітину.

Крім того, судовим розглядом із показів всіх свідків та потерпілих встановлено, що загиблий був великого зросту, фізично розвинутий, займався спортом, а наявність крові фактично у всіх приміщеннях будинку на підлозі, стінах, ковдрі, у ванній кімнаті, веранді тощо, вказує на те, що одноособово, без подолання його супротиву, його вбити фактично було неможливо, та наявність численних тілесних ушкоджень на його тілі підтверджує також зазначене.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані судом за ч.2 ст. 125, ч.1 ст.122, п.12 ч.2 ст. 115 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані судом за ч.2 ст. 125, ч.1 ст.122 КК України.

При призначенні покарання винуватому ОСОБА_3 районний суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, задовільно характеризується за місцем фактичного проживання, офіційно не працює та офіційного джерела доходів не має, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкцій інкримінованих статей, оскільки призначення більш м'якого покарання не буде достатнім для його виправлення та попередження вчиненню нових злочинів, а призначення більш суворого покарання не буде відповідати тяжкості скоєного та особі винних, що на думку суду буде достатнім для його виправлення.

При призначенні покарання винуватому ОСОБА_4 районний суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного в силу ст. 89 КК України є особою не судимою, негативно характеризується за місцем фактичного проживання, також офіційно не працює та офіційного джерела доходів не має наявність у неповнолітньої дитини, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкцій інкримінованих статей, оскільки призначення більш м'якого покарання не буде достатнім для його виправлення та попередження вчиненню нових злочинів, а призначення більш суворого покарання не буде відповідати тяжкості скоєного та особі винних., що на думку суду буде достатнім для його виправлення.

Таким чином, як було зазначено вище, обвинувачений ОСОБА_4 має на утриманні дитину, якій не виповнилося 18 років, вчинив умисний злочин до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році», у зв'язку з чим районний суд вірно постановив обвинувальний вирок, звільнивши ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання на підставі ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

В той же час колегія суддів погодилась з доводами прокурора про необхідність уточнення пункту по якому слід застосувати амністію, так як районний суд помилково послався на п. «г», а необхідно застосувати п. «в» Закону України «Про амністію».

Призначене судом першої інстанції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і підстав для їх зміни не вбачається.

Дослідивши доводи захисника та потерпілої, з урахуванням матеріалів справи судова колегія з урахуванням конкретних обставин справи вважає, що виходячи з принципу розумності, зваженості та справедливості, то що обвинувачені скоїли злочин пов'язаний з зловживанням алкогольними напоями і пов'язаний з насильством, обвинуваченим правильно призначена міра покарання, що відповідає діючому законодавству. Оцінка приведених доказів є повною. обгрунтованою і відповідає вимогам діючого законодавства.

Такий вид покарання в повному обсязі буде сприяти їх перевихованню і дасть в повній мірі відчути характер своїх дій пов'язаних з тривалістю моральних і фізичних страждань потерпілої, тяжкість заподіяних знущань, наслідки тілесних ушкоджень та істотність вимушених змін в її житті.

Також, в апеляційній скарзі прокурор просив зарахувати у строк призначеною покарання у вигляді позбавлення волі, строк попереднього ув'язнення за період до 21.07.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волу.

Таким чином, на думку колегії суддів, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Частиною 5 ст. 72 КК у редакції Закону №83 8-VIII було визначено правило зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

У подальшому такий підхід законодавець визнав недостатньо обгрунтованим, адже 21 червня 2017 року набрав чинності Закон № 2046-VIII. яким ч. 5 ст. 72 КК викладено в іншій редакції, що передбачає зарахування попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Положення ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 2046-VIII, які набрали чинності 21 червня 2017 року, передбачають, що попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами ч. 1 цієї статті, а при призначенні покарань, не зазначених у ч. 1 ст.72 КК. суд, ураховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 року надано правовий висновок щодо застосування норми ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 року №838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання».

У висновку Верховного Суду зазначено, що правила зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарання, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України, не можна вважати такими, що визначають «караність» або «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України.

При зарахуванні попереднього ув'язнення у строк покарання у виді позбавлення волі або у строк іншого покарання, передбаченого ч. 1 ст. 72 КК у редакції Закону від 26 листопада 2015 року 83 8-VIII підлягає застосуванню стосовно періодів попереднього ув'язнення, які тривали до 20 червня 2017 року включно, у тому числі до набрання чинності вказаним Законом, а в редакції Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII - до періодів, які мали місце, починаючи з 21 червня 2017 року, незалежно від того, коли було вчинено злочин за фактом якого здійснюється відповідне кримінальне провадження.

З урахуванням викладеного, ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26.11.2015 року №838-VIII не застосовується після набрання 21.06.2017 року чинності новою редакцією цієї норми. Попереднє ув'язнення зараховується у строк покарання із розрахунку один день такого ув'язнення за два дні позбавлення волі лише на час дії цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт. що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Обговорюючи доводи прокурора, колегія суддів погодилася з ними і прийшла до висновку, що питання про застосування ст.72 ч.5 КК України необхідно розглянути ще раз. так як воно не відповідає вимогам діючого законодавства.

В іншій частині підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Одеської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисника та потерпілої - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області - задовольнити частково.

Вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 31.01.2018 року відносно ОСОБА_3 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 122. ч. 2 ст. 125 КК України та ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122. ч. 2 ст. 125 КК України - в частині рішення прийнятого на підставі ч.5 ст.72 КК України скасувати і призначити у вказаній частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку ст.537, 539 КПК України.

Звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

В іншій частині вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - з моменту вручення йому копії судового рішення.

Судді апеляційного суду

Одеської області: О.О. ОСОБА_34 ОСОБА_35 Грідіна

З оригіналом згідно суддя О.О. Потанін