Ухвала суду № 76067997, 17.08.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6929/18

Номер справи місцевого суду: 501/398/18

Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д. В.

Доповідач Дрішлюк А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

17.08.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в особі судді судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області Дрішлюка А.І., дослідивши апеляційну скаргу Державного підприємства «Міський торгівельний порт «Чорноморськ» на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 червня 2018 року по цивільній справі , за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з невиконанням рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2018 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 17.11.2015 р. по 13.06.2017 р. в сумі 165933,51 гривень. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.01.2015 р. відповідачем було видано накази №33 та №46/0 про переміщення працівників підприємства з скороченням робочих місць та посад в структурних підрозділах порту в зв'язку з мінами в організації виробництва і праці, що пов'язане з передачею в оренду основних засобів структурного підрозділу третього терміналу. На підставі зазначених наказів, відповідач незаконно перевів позивача на постійну роботу до третього терміналу на посаду тальмана третього терміналу. Не погодившись виконувати вищезазначені незаконні накази, позивач виходила на роботу на своє робоче місце, яке було обумовлено умовами трудового договору (наказом начальника порту від 30.08.2004 р. за № 163-Л), але відповідач протягом більш як двох місяців не допускав її до роботи, не нараховував та не виплачував їй заробітної плати. Як наслідок не виконання вищезазначених наказів, 23.04.2015 р. наказом першого заступника директора підприємства за №234 /О-3 вона була звільнена з підприємства по п.1 ст.40 КЗпП України.

16 листопада 2015 року рішенням Іллічівського міського суду Одеської області вище зазначені накази були скасовані, ОСОБА_2 була поновлена на роботі зі стягненням з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 83785,60 грн. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом допущено до негайного виконання.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.10.2017 р. рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16.11.2015 та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 20.04.2017 р. залишено без змін.

Незважаючи на те, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 16.11.2015 р. в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом допущено до негайного виконання, відповідач зазначене рішення не виконав, наказ про її поновлення видав 12.06.2017 р., а ознайомив її з цим наказом 13.06.2017р., що продовжило перебіг часу вимушеного прогулу (а.с.1-2).

Рішенням Іллічівського районного суду Одеської області від 25 червня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ДП « Морський торговельний порт «Чорноморськ» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 17.11.2015 р. по 13.06.2017 р. в сумі 165933,51 та судові витрати в розмірі 1659,34 гривень ( а.с. 72-75).

08 серпня 2018 року не погоджуючись з вищевказаним рішенням ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» подав до суду першої інстанції апеляційну скаргу. Зокрема, апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду винесено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції неповно з?ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, суперечать обставинам справи. Судом не взяті до уваги поважні причини затримки невиконання рішення суду від 16.11.2015 року, які були наведенні у відзиві відповідача. Позивачем ОСОБА_2 не надано жодного доказу, який свідчив, що позивач після винесення рішення першої інстанції 16.11.2015 року, отримала в суді виконавчий лист про поновлення її на роботі та пред?явила цей лист до виконавчої служби чи звернулась до керівництва порту або служби управління персоналом порту з відповідною заявою про поновлення її на посаді тельмана третього терміналу. Даний факт свідчить про те, що позивач не вчиняла ніяких дій спрямованих на виконання рішення суду, навіть не з?явилась до служби управління персоналом, аби розпочати процедуру її допуску до роботи і таким чином штучно створювала умови для продовження часу вимушеного прогулу. Апелянт вважає, що в одностороньому порядку лише за волевиявленням роботодавця, видання наказу про поновлення працівника на роботі суперечить вимогам с. 43 Конституції України, згідно якою використання примусовлї праці забороняється. Так як не відоме бажання позивача працювати в порту на посаді тальмана третього терміналу, оскільки зі змісту апеляційної скарги на рішення суду від 16.11.2015 року, вбачається, що ОСОБА_2 просила змінити рішення суду і поновити її на посаді тальмана саме першого терміналу. За таких обставин апелянт не мав об?єктивної можливості виконати рішення. 29.05.2017 року в канцелярії ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» зареєстрована заява ОСОБА_2 в якій вона просила, на виконання виконавчих листів від 23.05.2017 року, скасувати наказ про про припинення трудового договору та поновити її на посаду тальмана третього терміналу, стягнути на її користь середній заробіток. 12.06.2017 року позивача поновлено на роботі та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу. За таких обставин апелянт вважає, що саме 12.06.2017 з боку ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» вчинено всі можливі дії для виконання рішення суду від 16.11.2015 року та позов ОСОБА_2 є не обгрунтований (а.с. 82-86).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду постановлено судом першої інстанції 25 червня 2018 року, а апеляційну скаргу було подано 08 серпня 2018 року. З тексту апеляційної скарги вбачається клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 червня 2018 року. Апелянт зазначає, що в судовому засіданні 25.06.2018 року проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, а повний текс оскаржуваного рішення надійшов на адресу апелянта лише 11.07.2018 року, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції порту

Відповідно до положень ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Право доступу до суду апеляційної інстанції, у тому числі для оскарження рішенняІллічівського міського суду Одеської області від 25 червня 2018 року, є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд, гарантованого Європейською конвенцією з прав людини з метою перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Обставини наведені заявником свідчать про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області вважає за необхідне поновити строк на подачу апеляційної скарги та відкрити провадження у справі з метою перевірки його законності та обґрунтованості.

Відповідно до ст. 360 ЦПК України, учасники справи: відповідач та третя особа, мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі.

Відзив на апеляційну скаргу має містити:

-найменування суду апеляційної інстанції;

-ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, за наявності;

-обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;

-у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу;

-перелік матеріалів, що додаються.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Таким чином, перешкоди для відкриття апеляційного провадження передбачені ч.ч. 2-5 ст. 357, ч. 1-2 ст. 358 ЦПК України відсутні. Апеляційна скарга підлягає прийняттю до розгляду апеляційним судом Одеської області.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 352-354, 357, 359, 361 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

ПоновитиДержавному підприємству «Міський торгівельний порт «Чорноморськ» строк апеляційного оскарження на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 червня 2018 року.

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Міський торгівельний порт «Чорноморськ» на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 червня 2018 року по цивільній справі , за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з невиконанням рішення суду.

Призупинити дію рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 червня 2018 року.

Копію апеляційної скарги з поданими матеріалами направити особам, які беруть участь у справі, і роз'яснити їм, що вони можуть подати відзив на апеляційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області А.І. Дрішлюк