Ухвала суду № 76066734, 13.07.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/8398/18

Провадження № 1-кс/428/3883/2018

УХВАЛА

іменем України

13 липня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., при секретарі судового засідання Василович Г.Ю., за участю слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Кременчуцького Є.А., прокурора прокуратури Луганської області Сейка Д.В., підозрюваного ОСОБА_3, захисника Кизима В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання клопотання слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Кременчуцького Є.А., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Балаба М.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 42018130000000152 від 08.05.2018 року, стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганськ, громадянина України, з повною вищою освітою, на утриманні маючого одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2018 року до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Кременчуцького Є.А., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Балаба М.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В обгрунтування вимог клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, відповідно до наказу начальника ГУНП в Луганській області № 910 о/с від 29.12.2016 призначений на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» №3781-ХІІ від 23.12.1993, ОСОБА_3 займаючи посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області являється представником влади - службовою особою правоохоронного органу, має відповідні права та виконує обов'язки, визначені Законом України «Про Національну поліцію України».

У своїй роботі ОСОБА_3 повинен керуватись ст.ст. 1,2,18 Закону України «Про Національну поліцію України» № 580-УІІІ від 02.07.2015, відповідно до яких «Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидія злочинності. Поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини».

Відповідно до посадової інструкції старшого дільничого офіцера поліції сектору превенції Петропавлівського відділення Станично-Луганського відділу поліції майора поліції ОСОБА_6, яка затверджена начальником Станично-Луганського відділу поліції ГУНП в Лугнаській області полковником поліції ОСОБА_7 та 23.05.2018 підписана ОСОБА_3, на останнього покладаються обов'язки, щодо здійснення прийому громадян, представників підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань з питань дозвільної системи, а також здійснення контролю за наданням дозволів на придбання, збереження, носіння та використання мисливської гладкоствольної, газової зброї.

Однак, ОСОБА_3, будучи представником влади - службовою особою правоохоронного органу, займаючи посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області, діючи умисно, з корисливих мотивів, скоїв умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

В середині травня 2018 року ОСОБА_8 вирішив продовжити термін дії свого дозволу для травматичної зброї, термін дії якого вийшов 09.08.2016 та допомогти своєму брату ОСОБА_9 у вирішенні питання щодо отримання дозволу на право носіння та зберігання гладкоствольної зброї.

З цією метою, він 18 травня 2018 року звернувся до старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_3

Вислухавши ОСОБА_8, у ОСОБА_3 виник умисел на отримання неправомірної вигоди для себе за продовження дозволу на травматичну зброю ОСОБА_8 та видачу дозволу на право носіння та зберігання гладкоствольної зброї ОСОБА_9

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3, будучи службовою особою, діючи умисно, перебуваючи в приміщенні Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області, розташованому за адресою: АДРЕСА_3, висловив прохання до ОСОБА_8 надати йому неправомірну вигоду на загальну суму 9000 грн., з яких: 6000 грн. ОСОБА_3 просив за продовження дозволу на травматичну зброю ОСОБА_8 та 3000 грн. - за видачу дозволу на право носіння та зберігання гладкоствольної зброї ОСОБА_9

При цьому, ОСОБА_3 стверджував, що іншого шляху та засобу, окрім як надати йому неправомірну вигоду, у ОСОБА_8 не має, а у разі його відмови, він вилучить у нього вказану зброю, тобто створить такі умови, які переконають ОСОБА_8 в наявності реальної небезпеки його правам та законним інтересам, та все одно змусить останнього погодитись з його вимогами передачі неправомірної вигоди.

ОСОБА_8, усвідомлюючи владні повноваження ОСОБА_3, його службове становище та розуміючи, що у разі відмови від пропозиції останнього, у нього буде вилучена зазначена зброя, погодився передати ОСОБА_3 вказану суму грошових коштів в якості неправомірної вигоди під час наступної зустрічі.

30 травня 2018 року, об 11 годині 01 хвилини, ОСОБА_3, будучи службовою особою, уповноважену в силу своїх службових обов'язків здійснювати функції представника влади, з корисливих мотивів, діючи умисно, перебуваючи в салоні свого транспортного засобу «Opel omega», реєстраційний номер НОМЕР_1, біля будинку Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області, розташованому за адресою: АДРЕСА_3, на раніше висунуту вимогу, одержав від ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди в сумі 3000 гривень за видачу дозволу на право носіння та зберігання гладкоствольної зброї ОСОБА_9

12 липня 2018 року, приблизно о 16 годині 20 хвилин, ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_3 та поцікавився про готовність дозвільних документів для ОСОБА_9 На його запитання, ОСОБА_3 повідомив про те, що документи ще не готові та запропонував йому зустрітись біля Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області.

12 липня 2018 року, о 16 годині 50 хвилини, ОСОБА_3, будучи службовою особою, уповноважену в силу своїх службових обов'язків здійснювати функції представника влади, з корисливих мотивів, діючи умисно, перебуваючи в салоні транспортного засобу «ВАЗ-2108», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_8 біля будинку Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області, розташованому за адресою: АДРЕСА_3, на раніше висунуту вимогу, одержав від ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди в сумі 3000 гривень за продовження дозволу на травматичну зброю для нього.

В цей же день, після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_3 був затриманий.

В ході огляду місця події, у ОСОБА_3, виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 3000 гривень, отримані ним в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_8

Таким чином, ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду на загальну суму 6000 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у одержанні службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь - якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

13.07.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

ОСОБА_3 відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом, згідно санкції ч. 2 ст. 307 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п"яти до десяти років, з конфіскацією майна.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про існування ризиків, передбачених п. п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить наступне.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, у зв'язку із внесенням змін до статей 45, 69 та 75 КК України у випадку засудження ОСОБА_3 за вчинення указаних злочинів йому не може бути призначено покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, а також не може бути застосоване звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_3, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого корупційного злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.

В органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 в подальшому може умисно переховуватися від органу досудового розслідування з метою унеможливлення проведення з ним необхідних процесуальних та слідчих дій, направлених на виконання основного завдання кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, щодо забезпечення швидкого, повного, неупередженого розслідування і подальшого судового розгляду з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, і щоби до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

ОСОБА_3, маючи на меті скрити сліди вчинення кримінальних правопорушень, приховатись від органів досудового розслідування, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину, невідворотність покарання має реальну можливість виїхати на постійне місце проживання до свого брата ОСОБА_11, який мешкає в с. Шептухівка, Ростовської області, Російської Федерації, що підтверджено протоколом допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Окрім цього на праві приватної власності ОСОБА_3 має об'єкт нерухомості - квартиру, яка розташована у Запорізькій області, м. Бердянську, вул. Ул'янових, 2/12, що також є достатнім для обгрунтування ризику втечі. Зазначені факти підтверджено довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно № 130723031.

Наведені вище обставини, дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_3

Враховуючи, що досудове розслідування на даний час не завершене, і процес збору доказів триває, існує вірогідність того, що ОСОБА_3 може знищити або сховати речі та документи, які дають підстави підозрювати його у вчиненні інкримінованого злочину, а так само спотворити речі та документи, які мають відношення до вчинення даного кримінального правопорушення, зокрема грошові кошти, які були отримані в якості неправомірної вигоди ОСОБА_3 при попередніх передачах ОСОБА_8

Проведеними слідчими, розшуковими діями, направленими на відшукання зазначених грошових коштів на даний час не відшукано повні суми грошових коштів, що передано ОСОБА_3, в якості неправомірної вигоди. Зокрема не відшукано грошові кошти, номіналом купюр 500 гривень з наступними серіями та номерами, а саме: СЗ 9707151, ФЖ 4829642, БН 2297684, ЛВ 4698500, СЗ 5089734, що становить загалом суму в розмірі 2500 гривень, які було заздалегідь ідентифіковано відповідно до протоколу від 30.05.2018.

Факт відсутності зазначених грошей підтверджується протоколом обшуку автомобіля ОСОБА_3 від 12.07.2018, протоколом освідування ОСОБА_3 від 12.07.2018, протоколом обшуку за місце мешкання ОСОБА_3 від 12.07.2018.

Враховуючи зазначене існує вірогідність того, що частину невідшуканих грошових коштів, отриманих в якості неправомірної вигоди ОСОБА_3 умисно приховав, та в подальшому може ними розпорядитися, приховати чи спотворити їх.

Характер та обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 свідчать про те, що він може будь-яким чином, в тому числі використовуючи службове становище, умисно впливати на свідків, заявника у даному кримінальному провадженні, в тому числі понятих, які були запрошені під час фіксації вилучення незаконно отриманих в якості неправомірної вигоди ОСОБА_3 грошових коштів.

В разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою ОСОБА_3 матиме можливість контактувати із свідками у тому числі колегами по роботі, консультувати їх з приводу приховування, знищення доказів, серед іншого, після вручення йому повідомлення про підозру та ознайомлення з деталями досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, що само по собі та у сукупності зібраних доказів не виключає можливість застосування психологічного та іншого тиску, спонукання їх до надання неправдивих свідчень або їх зміни, відмови від надання показів, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження.

Оскільки підозрюваний перебуває тривалий час (понад 20 років) на посадах в підрозділах МВС України, обіймаючи у тому числі керівні посади в структурі МВС, він є добре обізнаним у засобах, формах та методах проведення досудового розслідування в корупційних та службових злочинах і тому, у нього наявні відповідні організаційні можливості, особисті та ділові зв'язки з суб'єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у тому числі працівниками правоохоронних органів. Зазначені можливості та зв'язки ОСОБА_3, у разі незастосування до нього запобіжного заходу із покладенням певних обов'язків, зможе більшою мірою використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, у т.ч. шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників та сторін кримінального провадження.

Факт наявності таких можливостей у ОСОБА_3 підтверджується протоколом допиту ОСОБА_14 та ОСОБА_13

Характер та спосіб вчинених дій, специфіка кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, дають підстави вважати, що він без застосування до нього запобіжного заходу може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, у тому числі використовуючи своє посадове становище, а також кримінальні правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності.

На підставі зазначеного слідчим ставиться питання про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід, з урахуванням наявності обгрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід, з урахуванням наявності обгрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати стосовно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат Кизима В.В, просив відмовити у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати стосовно підозрюваного більш м"який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з визначенням певного часу..

Вислухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

13.07.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

12.07.2018 року ОСОБА_3 затримано у порядку ст.208 КПК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України обгрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

- протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 11.05.2018, 30.05.2018, 12.07.2018;

- протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 30.05.2018;

- протоколом огляду місця події від 12.07.2018;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.07.2018;

- протоколом освідування підозрюваного ОСОБА_3 від 13.07.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 13.07.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 13.07.2018;

- протоколом обшуку місця проживання ОСОБА_3 від 12.07.2018;

- протоколом обшуку транспортного засобу, який належить на праві власності ОСОБА_3 від 12.07.2018;

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваного ОСОБА_3 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України є обгрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить не тільки вагомість доказів про вчинення ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також відсутність у нього міцних та сталих соціальних зв"язків.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_3 слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Слідчий суддя також приходить до висновку про обгрунтованість ризику щодо можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки проведеними слідчими, розшуковими діями, направленими на відшукання грошових коштів на даний час не відшукано повні суми грошових коштів, що передано ОСОБА_3, в якості неправомірної вигоди. Зокрема, не відшукано грошові кошти, номіналом купюр 500 гривень з наступними серіями та номерами, а саме: СЗ 9707151, ФЖ 4829642, БН 2297684, ЛВ 4698500, СЗ 5089734, що становить загалом суму в розмірі 2500 гривень, які було заздалегідь ідентифіковано відповідно до протоколу від 30.05.2018.

Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеними та необгрунтованими наявність існування таких ризиків, як можливість підозрюваним ОСОБА_3 незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вони не знайшли об"єктивного підтвердження у судовому засіданні та грунтується на припущеннях.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42018130000000152 від 08.05.2018 р., порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує у клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров'я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_3, який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Слідчий суддя враховує відсутність міцних соціальних зв"язків підозрюваного, його репутацію, майновий стан, відсутність судимостей.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 42018130000000152 від 08.05.2018 року, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає задоволенню, а ОСОБА_3 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя також зобов"язаний застосувати ч.3 ст.183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, оскільки слідчим суддею не встановлено випадків, передбачених ч.4 вказаної статті. Слідчий суддя приходить до висновку, що сума застави, яка буде здатною забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків не має бути більш, ніж 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 197, 198, 369-372 КПК України, ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Кременчуцького Є.А., погоджене прокурором віддлілу прокуратури Луганської області Балаба М.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 12 липня 2018 року по 09 вересня 2018 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України встановити ОСОБА_3 заставу - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 70 480 гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, перебуває чи зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2)прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

4) утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні.

В разі внесення застави, вище перелічені обов'язки, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз'яснюється положення п. п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

На дану ухвалу у п'ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області.

Слідчий суддя Н.В. Бойко