Постанова № 76066156, 19.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/267/18 Головуючий у І інстанції Кошель Б. І.Провадження № 22-ц/780/2733/18 Доповідач у 2 інстанції Журба С. О.Категорія 24 19.07.2018

П О С Т А Н О ВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Журби С.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Сержанюка А.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2018 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації.

Свій позов мотивував тим, що між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 205878Га/14о, згідно якого товариство взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Вольво» («Volvo»), д.н.з. НОМЕР_1, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

04.06.2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Вольво» («Volvo»), д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 та «ДіЕйЕф» («DAF»), д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у АТ «СК «АХА Страхування» транспортний засіб марки «Вольво» («Volvo»). Згідно з умовами договору на підставі страхового акту №1/003/15/08149/VESKO13871, рахунку зі станції технічного обслуговування та зібраних документів розмір виплати за пошкодження транспортного засобу склав 100 955 грн. 17 коп., які АТ «СК «АХА Страхування» відповідно до умов договору страхування відшкодувало ОСОБА_3 Винним у вказаному ДТП постановою Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2015 року визнано ОСОБА_2 Таким чином до позивача перейшло право зворотної вимоги (суброгації) до відповідача як до особи, відповідальної за спричинення збитків на суму 100 955 грн. 17 коп. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа VIG», ліміт відповідальності складає 50 000,00 грн. Для досудового врегулювання спору відповідачу було направлено рекомендований лист з вимогою перерахувати суму боргу, однак останній відмовився виконувати зазначені у листі вимоги. У зв'язку з наведеним позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в порядку суброгації у розмірі 50955 грн. 17 коп. та судові витрати.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скаргу мотивував тим, що ним було подано апеляційну скаргу на постанову Подільського районного суду м. Києва від 26.06.2015 року, судовий розгляд якої призначений на 04 червня 2018 року. Судом першої інстанції в порушення вимог процесуального законодавства не було розглянуто його клопотання про зупинення провадження у даній цивільній справі. ДТП сталася не з його вини, відтак його вини у завданні шкоди автомобілю «Вольво» («Volvo»), за яку ПрАТ «СК «АХА Страхування» здійснило ОСОБА_3 відповідні виплати, немає, відтак і підстави для стягнення з нього на користь позивача матеріальної шкоди в порядку суброгації відсутні. Також вказує, що надана суду ремонтна калькуляція ТОВ «ВІКІНГ МОТОРЗ» не є належним доказом на підтвердження реальної вартості виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля. Крім того апелянт заявив клопотання про зменшення розміру відшкодування шкоди у відповідності до положень ч. 4 ст. 1193 ЦПК України.

У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступного:

Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Положеннями ст. 82 ЦПК України встановлені підстави для звільнення від доказування. Зокрема, відповідно до частини 4 вказаної норми обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вина відповідача у скоєнні ДТП, внаслідок якої було заподіяно шкоду застрахованому позивачем автомобілю, доводиться відповідною постановою Подільського районного суду м. Києва від 26.06.2015 року. На час розгляду справи вказана постанова набрала законної сили, не змінена та не скасована, відтак факт вини відповідача у заподіянні шкоди є преюдиційним та не підлягає додатковому доведенню. Відповідач, стверджуючи про незаконність вказаної постанови та про її апеляційне оскарження, тим не менш відповідних доказів до суду не представив.

На підтвердження позовних вимог щодо розміру спричиненої внаслідок ДТП та відшкодованої страховою компанією шкоди позивач подав до суду акт огляду транспортного засобу від 08.06.2015 року, розрахунок страхового відшкодування, страховий акт № 1.003.15.08149 від 18.06.2015 року, рахунок ТОВ «ВІКІНГ МОТОРЗ» № ВМКСНС0208 від 12.06.2015 року, платіжне доручення № 80638 від 19.06.2015 року.

Відповідач в свою чергу, стверджуючи про невідповідність вказаних документів, неналежність розрахованої суми шкоди та виплаченого страхового відшкодування, на підтвердження такої своєї позиції жодного доказу до суду не представив. За таких умов позиція відповідача залишилася недоведеною, відтак не може бути прийнята судом.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було належним чином встановлено розмір завданої відповідачем шкоди та наявність правових підстав для її стягнення із заподіювача на користь страхової компанії. За таких умов доводи апеляційної скарги в цій частині свого підтвердження не знайшли. В той же час згідно положень ч. 4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Відповідно до довідки Білоцерківського об'єднаного УПФУ Київської області від 06.04.2018 року за № 448/03 відповідач отримує пенсію за віком при повному стажі, загальний розмір якої за 2017 рік склав 12660,00 грн. Згідно відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків розмір додаткового до вищевказаного доходу відповідача за 2017 рік склав 50,00 грн. Розмір місячного доходу у вигляді пенсії дружини відповідача становить 1373,00 грн., що підтверджується відповідною довідкою Білоцерківського об'єднаного УПФУ Київської області від 06.04.2018 року за № 451/03. Окрім того відповідачем було представлено ряд документів щодо свого незадовільного стану здоров'я. Вказані довідки та медичну документацію відповідач надавав й до суду першої інстанції в ході розгляду справи, однак вони були повернуті судом. Зважаючи на те, що відповідачу не було своєчасно вручено ухвалу суду про відкриття провадження по справі, а також враховуючи те, що вищевказані документи щодо свого майнового стану були ним отримані в квітні 2018 року та представлені до суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що у останнього не було підстав для відмови у прийнятті вказаних документів, відтак вказані докази мають бути прийняті при апеляційному розгляді справи.

З урахуванням обставин справи, зважаючи на матеріальний стан відповідача та керуючись положеннями ч. 4 ст. 1193 ЦК України колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що розмір відшкодування спричиненої відповідачем шкоди може бути зменшеним на 50 %, а саме до 25477 грн. 59 коп.

У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. При цьому зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2018 року у частині стягнення відшкодування матеріальної шкоди - змінити, стягнувши з ОСОБА_2 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» суму відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 25 477 (двадцять п'ять тисяч чотириста сімдесят сім) гривень 59 копійок.

У іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, крім випадків передбачених ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: С.О. Журба

Судді: Т.Ц. Кашперська

С.А. Сержанюк