Рішення № 76065668, 23.08.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3899/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2018 року суддя Залізничного районного суду м.Львова Палюх Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України та Залізничного відділу поліції ГУ НП у Львівській області про відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач в червні 2018р. звернувся з позовом в суд про стягнення з Держави України в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь 40000 грн. моральної шкоди. Свої позовні вимоги мотивує тим, щослідчим Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області Паславським І.І. ведеться досудове розслідування, внесене до ЄРДР під №12014150060001078 від 11.04.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України, де він є потерпілим. 08.11.2017р. слідчим Паславським І.І. було об'єднано кримінальні провадження №12014150060001078 від 11.04.2014 року та №12017150060002725 від 28.06.2017 року, присвоєно номер №12014150060001078, з метою зменшення кількості кримінальних проваджень. Вже протягом чотирьох років триває повна бездіяльність у даному кримінальному провадженніслідчого Паславського І.І., яким умисно не надає йому для ознайомлення матеріали кримінального провадження, що є порушенням прав потерпілого, згідно ст.56 КПК Укрїни. Постановою слідчого Паславського І.І. від 25.06.2015р. закрито кримінальне провадження №12014150060001078 від 11.04.2014 року, в зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України, і копію такої йому не було надіслано, що є порушенням ч.6 ст.284 КПК України. Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова у справі №462/7776/15-к його скаргу задоволено та скасовано вказану постанову слідчого, з підстав її незаконності, необгрунтованості, без всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, дано письмові вказівки, які до цього часу не виконані. Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова у справі №462/3468/15-к зобов'язано слідчого Паславського І.І. ознайомити потерпілого ОСОБА_1 із матеріали кримінального провадження №12014150060001078 від 11.04.2014 року. Однак, дана ухвала суду не виконана по даний час і матеріали кримінального провадження не надані на ознайомлення. Слідчий Паславський І.І. не хоче з ним розмовляти, веде себе зверхньо та зухвало. Постановою слідчого Паславського І.І. від 28.06.2017р. було закрито кримінальне провадження №12014150060001078 від 11.04.2014 року, в зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України і копії такої йому не надіслано, що є порушенням ч.6 ст.284 КПК України. Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова у справі №462/1825/18від 05.04.2018р. скасовано постанову слідчого Паславського І.І. від 28.06.2017р. про закриття кримінального провадження, з підстав її незаконності, необгрунтованості, без всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, дано письмові вказівки, які до цього часу не виконані. Судом встановлено, що слідчим Паславським І.І. не допитано головних підозрюваних: директора ТОВ «Домофон.Інжирінг.Охорона» ОСОБА_3 та юриста ОСОБА_13. Також, слідчим Паславським І.І. не було допитано підозрюваного і по другому кримінальному провадженні №12017150060002725 від 28.06.2017 року - ОСОБА_4 Вбачає, в діях слідчого Паславського І.І. зловживання владою, службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самих себе всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та його інтересам та містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.Незаконними, протиправними діями слідчого Паславського І.І. йому було завдано значної моральної шкоди, яка полягає у нервовому стресі, переживаннях, порушення режиму сну, через повну бездіяльність слідчого протягом 4-ох років, кількаразове закриття кримінального провадження за ніби то відсутністю ознак кримінального правопорушення, що негативно вплинуло на звичний ритм його життя. Це підтверджується його тривалим лікуванням у 2015р. двох неврологічних захворювань, які виникли через протиправні дії та повну бездіяльність слідчого Паславського І.І. За наведеного, йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює у 40000 грн.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м.Львова від 27.06.2018 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторони.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій також просить проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представники відповідачів - Державної казначейської служби України та Залізничного відділу поліції ГУ НП у Львівській області не скористалися своїм правом подати відзиви на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, оглянувши справи №462/7776/15-к, №462/3468/15-к та №462/1825/18, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Частиною 3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно п.9 ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Судом встановлено, що постановою слідчого СВ Залізничного РВ ГУМВС України у Львівській області Паславського І.І. від 25.06.2015 року було закрито кримінальне провадження №12014150060001078 від 11.04.2014 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 09.11.2015 року у справі №462/7776/15-к скасовано постанову слідчого СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області Паславського І.І. від 25 червня 2015 року про закриття кримінального провадження № 1201416060001078 від 11 квітня 2014 року та матеріали кримінального провадження № 1201416060001078 направлено в Залізничний відділ поліції м. Львова ГУ Національної поліції України у Львівській області для продовження досудового розслідування.

Як вбачається з даної ухвали, судом встановлено наступні обставини: що 11.04.2014 року слідчим СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області Паславським І.І. були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014150060001078 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі заяви скаржника про те, що працівники ТОВ «Домофон Інжиніринг Охорона» з його слів 27.01.2014 року здійснили підробку протоколу зборів мешканців. 25.06.2015 року слідчий виніс оскаржувану постанову, якою закрив кримінальне провадження. Вважає, що оскаржувана постанова слідчого винесена передчасно та без належної перевірки усіх даних, які можуть вказувати на наявність ознак кримінального правопорушення, з огляду на наступне. Так, в матеріалах кримінального провадження міститься копія протоколу зборів мешканців від 30.07.2013 року щодо встановлення в будинку по АДРЕСА_1 домофонного устаткування в приміщеннях загального користування. Зазначений протокол містить підписи мешканців будинку АДРЕСА_1 а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 Слідчим під час досудового розслідування було допитано у якості свідків лише двох з вищевказаних осіб: ОСОБА_7 та ОСОБА_11, інших осіб, підписи яких містяться в протоколі допитано слідчим не було, а покази вказаних осіб можуть мати суттєве значення під час проведення досудового розслідування. Слідчим не було проведено жодних слідчих дій з метою перевірки твердження скаржника про те, що ОСОБА_8 не міг підписувати протокол зборів мешканців від 30.07.2013 року, оскільки на той час він перебував закордоном.Не було слідчим також допитано директора ТОВ «Домофон Інжиніринг Охорона» ОСОБА_3 та юриста ОСОБА_13., на яких скаржник вказує, як на імовірних осіб, які можуть бути причетні до підробки протоколу зборів мешканців від 30.07.2013 року. Крім того, резолютивна частина оскаржуваної постанови не відповідає нормам кримінально-процесуального законодавства, оскільки чітко не містить відносно котрих конкретно посадових осіб ТОВ «Домофон Інжиніринг Охорона» закрите кримінальне провадження №12014150060001078 від 11.04.2014 року, а носить неконкретизований, узагальнюючий характер.

Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 02.03.2017р. зобов'язано слідчого СВ Залізничного ВП ГУНП у Львівській області Паславського І.І. ознайомити потерпілого ОСОБА_1 з матеріалами кримінального провадження № 12014140060001078 від 11.04.2014 року, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому вимогам КПК України.

Як вбачається з даної ухвали, судом встановлено наступні обставини: що скаржник 09.02.2017 року звернувся до слідчого Паславського І.І. з клопотанням про ознайомлення його з матеріалами кримінального провадження № 12014140060001078 від 11.04.2014 року. Слідчий Паславський І.І. надав слідчому судді лист за своїм підписом від 13.02.2017 року №1296/38-02/2017 адресований на ім'я ОСОБА_1, в якому останнього повідомлялося, що для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12014140060001078 скаржник може прибути в кабінет № 54 СВ Залізничного ВП ГУНП у Львівській області - 16.02.2017 року о 10 год. 00 хв. Слідчий не надав слідчому судді належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що ним був вручений вищевказаний лист ОСОБА_1 до 16.02.2017 року. За таких обставин, ОСОБА_1 був позбавлений можливості 16.02.2017 року реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12014140060001078, оскільки йому про це нічого не було відомо. Крім того, слідчий не надав слідчому судді належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що він на час розгляду скарги ознайомив скаржника з матеріалами кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 05.04.2018р. скасовано постанову слідчого СВ Залізничного ВП ГУНП у Львівській області Паславського І.І. від 15.11.2017 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014150060001078 від 11.04.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України та матеріали кримінального провадження № 12014150060001078 направлено в Залізничний ВП ГУНП у Львівській області для продовження досудового розслідування.

Як вбачається з даної ухвали, судом встановлено наступні обставини: що 15.11.2017 року постановою слідчого СВ Залізничного ВП ГУНП у Львівській області Паславського І.І. було вдруге закрито кримінальне провадження № 12014150060001078 від 11.04.2014 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Слідчий суддя вважає, що вимоги ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 09.11.2015 року залишилися поза увагою слідчого Паславського І.І., з огляду на таке. Слідчим так і не було проведено жодних слідчих дій з метою перевірки твердження скаржника про те, що ОСОБА_8 не міг підписувати протокол зборів мешканців від 30.07.2013 року, оскільки на той час він перебував закордоном. Слідчий Паславський І.І. обмежився лише надсиланням директору ТОВ «Домофон Інжиніринг Охорона» письмового запиту від 11.08.2017 року № 8000/38/02-2017 про надання оригіналів ряду документів, зокрема і протоколів зборів мешканців від 30.07.2013 року від 31.03.2015 року. Проте слідчий, отримавши від ТОВ «Домофон Інжиніринг Охорона» лист № 673 від 30.08.2017 року, яким його було повідомлено про те, що оригінали запитуваних документів будуть надані лише в порядку, передбаченому КПК України, не скористався своїм правам, яке надано йому статтею 160 КПК України, а саме: не звернувся до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів. Також, слідчим Паславським І.І. так і не було допитано директора ТОВ «Домофон Інжиніринг Охорона» ОСОБА_3 та юриста ОСОБА_13., на яких ОСОБА_1 вказує, як на імовірних осіб, які можуть бути причетні до підробки протоколу зборів мешканців від 30.07.2013 року. За таких обставин, беручи до уваги, що поза увагою слідчого Паславського І.І. залишилися вимоги ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 09.11.2015 року, які є обов'язковими для виконання в силу вимог ч. 2 ст. 21 КПК України, слідчий суддя констатує, що в судовому засіданні встановлено неповноту проведення слідчим досудового розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні №12014150060001078. Крім того, резолютивна частина оскаржуваної постанови не відповідає нормам кримінально-процесуального законодавства, оскільки чітко не містить відносно кого закрито кримінальне провадження № 12014150060001078 від 11.04.2014 року, а носить неконкретизований, узагальнюючий характер.

Суд критично оцінює долучену до матеріалів справи позивачем довідку№2-1112 від 26.08.2015р., оскільки з такої не вбачається діагнозу хворого ОСОБА_1, а лише встановлено факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні у період з 10.07.2015р. по 26.08.2015р. і потребі продовження лікування амбулаторно.

Згідно із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У п.10-1 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом (наприклад, ст. 9 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" . Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.

Відповідно до повноважень органів Державної казначейської служби України, визначених ст. 43 Бюджетного кодексу України, Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460, реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів здійснює Казначейство України.

Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду ( підпункт 5 пункту 4 цього Положення ).

У відповідності до п. 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що позивачем не представлено належних доказів на підтвердження завданої йому моральної шкоди в сумі 40000 грн., з врахуванням обсягу душевних страждань, яких зазнав позивач, внаслідок бездіяльності слідчого Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області Паславського І.І., та виходячи з вимог розумності і справедливості, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач в рахунок відшкодування моральної шкоди надто велика та підлягає зменшенню, а тому необхідно стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 3000 грн. моральної шкоди.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 89, 264-265 ЦПК України, суддя -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Держави України в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 /три тисячі/ грн.

В решті вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: