Постанова № 7606398, 20.01.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2010 р. Справа № 2а-5817/09/2370

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Лічевецького І.О.

при секретарі Левучуку А.С.,

за участю представників: позивача Павленко М.В. за довіреністю; відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроспецбуд» про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція м. Черкаси звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення активів ТОВ «Украгроспецбуд» в рахунок погашення податкового боргу.

Позивач стверджував, що станом на 23 листопада 2009 р. відповідач має податковий борг в сумі 1325 026 грн. 43 коп.

Приймаючи до уваги, що ТОВ «Украгроспецбуд» не перерахувало кошти до бюджету, позивач просив стягнути 1325 026 грн. 43 коп. за рахунок активів платника податків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не зявився, свого представника не направив .

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ТОВ «Украгроспецбуд» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності 04 лютого 2005 р. державним реєстратором виконавчого комітету Черкаської міської ради Черкаської області.

Згідно даним довідки ДПІ у м. Черкаси № 393/29-012 від 21.04.2009 р., відповідач взятий на облік як платник податків 09.02.2005 р. за № 121.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість віднесені до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно підпункту 2.1.1. пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (надалі за текстом «Закон № 334/94-ВР») платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

За змістом пунктів 16.4 статті 16 та 22.13. статті 22 Закону № 334/94-ВР податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. У 2008 році платники податку за результатами одинадцяти місяців 2008 року зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2008 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу цього року і сплатити податкове зобов'язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Законом який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом «Закон № 2181-III»).

Стаття перша Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України

Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

За приписами пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідачем подано податкову декларацію з податку на прибуток від 03.08.2009 р. із самостійно визначеною сумою податкового зобовязання за липень 2009 р. у розмірі 417 грн. 00 коп.

За даними облікової картки платника, станом на 25 липня 2008 р. за відповідачем обліковувалась переплата в розмірі 24 грн. 83 коп.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Актом перевірки № 3822/15-117 від 04.07.2008 р. встановлено не своєчасну сплату податку на прибуток за 9 місяців 2007 р., 12 місяців 2007 р. та І квартал 2008 р. Згідно актів перевірки № 4752/15-117 від 27.08.2008 р.; № 78/15-117 від 09.01.2009 р.; № 1242/15-117 від 19.02.2009 р.; № 4221/15-117 від 27.05.2009 р. відповідачем не подано податкові декларації з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2008 р, 9 місяців 2008 р., 11 місяців 2008 р., 12 місяців 2008 р. та І квартал 2009 р.

Відповідно до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно з підпунктом 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III та на підставі даних актів перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0012491501/0 від 04.07.2008 р.; № 0012541501/0 від 07.07.2008 р.; № 0015021501/0 від 27.08.2008 р.; № 0000271501/0 від 10.01.2009 р.; № 0006321501/0 від 23.02.2009 р.; № 0016641501/0 від 29.05.2009 р. якими визначено зобовязання відповідача щодо сплати штрафів в загальній сумі 943 грн. 21 коп.

Податкові повідомлення-рішення № 0012491501/0; № 0012541501/0; № 0015021501/0; № 0000271501/0; № 0016641501/0 направлено на юридичну адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, проте повернуті на адресу відправника та розміщені на дошці податкових оголошень. Податкове повідомлення-рішення № 0006321501/0 отримане відповідачем 06.03.2009 р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

За змістом підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до частини 4 підпункту 6.2.4. пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-III у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Спеціальним законом який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до статті другої цього Закону платником податку на додану вартість, зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Згідно пункту 9.2. статті 9 Закону № 168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 32152032 отримано відповідачем 01 березня 2005 р. (індивідуальний податковий № 333635423015).

Пункт 1.5. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає з вітний (податковий) період, як період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Підпункт 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Згідно з підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III відповідачем подано податкові декларації з податку на додану вартість від 12.06.2009 р. та 13.07.2009 р. із самостійно визначеною сумою податкового зобовязання за травень 2009 р., червень 2009 р. в загальному розмірі 334 грн.

За даними облікової картки платника станом на 28 липня 2008 р. відповідач в рахунок сплати податку на додану вартість, перерахував 367 грн. 00 коп., також станом на 14.8.2008 р. за відповідачем обліковувалась переплата в розмірі 33 грн. 14 коп., що враховано позивачем при розрахунку суми позову.

На підставі статті 11 Закону № 509-XII проведено перевірки на основі яких складено акти № 6378/15-210 від 12.11.2008 р.; № 4249/15-210 від 04.08.2008 р.; № 5374/15-210 від 24.09.2008 р.; № 5868/15-210 від 27.10.2008 р.; № 6900/15-210 від 28.11.2008 р.; № 7566/15-210 від 23.12.2008 р.; № 682/15-210 від 27.01.2009 р.; № 1829/15-210 від 03.03.2009 р.; № 2469/15-210 від 24.03.2009 р.; № 3670/15-210 від 15.05.2009 р.; № 3955/15-210 від 22.05.2009 р.; № 6426/15-210 від 08.09.2009 р. якими встановлено, що відповідачем не подано податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2008 р., червень 2008 р., липень 2008 р., серпень 2008 р., вересень 2008 р., жовтень 2008 р., листопад 2008 р., грудень 2008 р., січень 2009 р., за лютий 2009 р., березень 2009 р., квітень 2009 р., липень 2009 р. Актами перевірки № 4075/15-210 від 25.07.2008 р., № 6355/15-210 від 11.11.2008 р. встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання по податку на додану вартість.

За результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість складено акти № 7039/15-210 від 01.10.2009 р., № 7040/15-210 від 01.10.2009 р., якими встановлено завищення податкового кредиту за травень 2009 р., червень 2009 р., чим занижено суму ПДВ до сплати за наслідками травня 2009 р. та червня 2009 р.

Згідно з підпунктом 17.1.3. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III та на підставі даних актів перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0007531502/0 від 28.08.2008 р.; № 0007931502/0 від 04.08.2008 р.; № 0009761502/0 від 26.09.2008 р.; № 0011791502/0 від 28.10.2008 р.; № 0012981502/0 від 12.11.2008 р.; № 0013041502/0 від 13.11.2008 р.; № 0013981502/0 від 01.12.2008 р.; № 0015481502/0 від 24.12.2008 р.; № 0001701502 від 28.01.2009 р.; № 0003421502/0 від 03.03.2009 р.; № 0005341502/0 від 25.03.2009 р.; № 0008551502/0 від 15.05.2009 р.; № 0009441502/0 від 22.05.2009 р.; № 0015061502/0 від 08.09.2009 р.; № 0016311502/0 від 01.10.2009 р.; № 0016321502/0 від 01.10.2009 р. якими визначено зобовязання відповідача щодо сплати штрафів в загальній сумі 1323 713 грн. 20 коп.

Податкові повідомлення-рішення № 0009761502/0; № 0011791502/0; № 0012981502/0; № 0013041502/0; № 0013981502/0; № 0015481502/0; № 0001701502; № 0003421502/0; № 0005341502/0; № 0015061502/0; № 0008551502/0; № 0009441502/0направлено на юридичну адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, проте повернуті на адресу відправника та розміщені на дошці податкових оголошень. Податкові повідомлення-рішення № 0007531502/0; № 0007931502/0; № 0016311502/0; № 0016321502/0 вручені особисто директору ТОВ «Украгроспецбуд».

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Статтею 16 Закону № 2181-III визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідач вищезгадані податкові повідомлення-рішення не оскаржив, визначені ними суми податкових зобовязань не сплатив.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III, за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань за даними облікової картки платника, відповідачу нарахована пеня в сумі 43 грн. 99 коп.

З урахуванням викладеного, недоїмка ТОВ «Украгроспецбуд» складає 1325 026 грн. 43 коп.

Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог, прийняття рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу.

Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-III за рішенням суду активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу.

Пункт 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

У світлі цих обставин, суд приходить до висновку, що відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду активів відповідача в рахунок погашення його податкового боргу 1325 026 грн. 43 коп., та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути активи товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроспецбуд» (м. Черкаси, вул. Орджонікідзе, 70, кв. 411, ідентифікаційний код 33363549) в доход бюджету через державну податкову інспекцію в м. Черкаси (м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) в рахунок погашення податкового боргу в сумі 1325026 грн. (один мільйон триста двадцять пять тисяч двадцять шість) грн. 43 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 25 січня 2010 р.

Суддя І.О.Лічевецький