Постанова № 76063737, 25.08.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/4514/18

Номер провадження 1-кс/333/1267/18

У Х В А Л А

м. Запоріжжя 25 серпня 2018 р.

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Фунжий О.А., за участю секретаря судового засідання Лященко В.А., прокурора Кравця С.Ю., слідчого Бурцевої С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Бурцевої С.С. про арешт майна за кримінальним провадженням № 12018080040002789, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, -

В с т а н о в и в:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна за кримінальним провадженням.

Клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В провадженні слідчого знаходиться кримінальна справа за підозрою ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України. Органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 23 серпня 2018 р. приблизно о 17 год. він з метою викрадення чужого майна проник на огороджену територію подвір'я будинку АДРЕСА_1, звідки таємно викрав спортивний велосипед «TXED» вартістю 3 500 грн. та металевий насос вартістю 50 грн., які належать потерпілій ОСОБА_3

Під час розслідування слідчим вилучено у підозрюваного спортивний велосипед «TXED», а також мобільний телефон «Nokia», на які слідчий просить накласти арешт.

Відповідно до ст. 170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно зі ст. 170 ч.2, 3 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 ч.1 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 171 ч.2 п. 1 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

В клопотанні слідчого зазначено, що вилучений на досудовому розслідуванні спортивний велосипед «TXED» є об'єктом кримінально протиправних дій підозрюваного. З цих підстав вказаний велосипед підлягає арешту та передачі власнику на відповідальне зберігання із забороною його відчуження.

Відповідно до ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) .

В порушення зазначених вимог процесуального законодавства в клопотанні слідчого не зазначено підстави накладення арешту на мобільний телефон «Nokia», не обґрунтовані необхідність арешту цього майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, не доведено наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на телефон необхідно відмовити.

Згідно зі ст. 173 ч.3 КПК України відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст. 170-173 КПК України,

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Бурцевої С.С. про арешт майна задовольнити частково. Накласти арешт на спортивний велосипед «TXED» чорно-фіолетового кольору, який належить потерпілій ОСОБА_3. Спортивний велосипед «TXED» чорно-фіолетового кольору передати на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_3, заборонивши їй відчуження велосипеда до скасування арешту.

У задоволені клопотання про арешт мобільного телефону «Nokia» відмовити. Мобільний телефон «Nokia» чорного кольору, модель 1209, IMEI НОМЕР_2, з SIM-картою оператора «Лайф» № НОМЕР_1, повернути підозрюваному ОСОБА_2.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області.

Слідчий суддя Комунарського

районного суду м. Запоріжжя О.А.Фунжий