Ухвала суду № 76063572, 23.08.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4685/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в місті Ужгород матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромний Ярослава Ігоровича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №1896/20900/18, винесеної 24 квітня 2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з адміністративним позовом до відповідачів Львівської митниці ДФС, заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромний Ярослава Ігоровича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №1896/20900/18, винесеної 24 квітня 2018 року.

В судове засідання сторони повторно не з'являлися, належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи. Заяв та клопотань про перенесення розгляду справи від позивача до суду не надходило.

У судові засідання,позивач не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Так, у зв'язку із неявкою позивача розгляд справи неодноразово переносився зокрема на 11.06.2018 року, 07.08.2018 року та 23.08.2018 року.

Позивач по справі повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення (повернуто за не запитом).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду з наступних підстав.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від. 07.05.2018 року було відкрито провадження в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромний Ярослава Ігоровича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №1896/20900/18, винесеної 24 квітня 2018 року та було постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи, цією ж ухвалою, призначено на 17.05.2018 року о 11 год. 30 хв. в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Так, сторони про час і місце розгляду повідомлялися належним чином. На адресу, що зазначена позивачем, було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду. Однак, на вказану дату та час позивач до суду не з'явився. В подальшому, розгляд справи, через неявку позивача відкладався, а саме на наступні дати: 11.06.2018 року, 07.08.2018 року та 23.08.2018 року. Слід констатувати, що в жодне із судових засідань позивач не з'явився, так само як і його представник. При цьому, жодних заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи або її розгляду без участі позивача на адресу суду не надходило. Інших засобів зв'язку позивачем не вказано.

Листи, адресовані позивачу повернулися на адресу суду з поштовими відмітками: «за не запитом» та «не по запиту».

Відповідно до ст. 131 КАС України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.

А отже, суд приходить до висновку, що позивач належним чином, неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак своїм процесуальним правом не скористався на розгляд справи не з'явився.

Позивач жодних дій щодо отримання повідомлення суду не вчинив, не проявив інтересу до стану провадження за його заявою, за наявною у справі адресою не отримує процесуального документу суду. Інших засобів зв'язку позивачем не вказано. Знаходження матеріалів справи в першій інстанції порушує розумні строки розгляду справи. Судом були вжито всіх заходів щодо належного повідомлення особи, яка подала позовну заяву про час та місце розгляду справи.

Частина 5 ст. 205 КАС України, передбачає, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

За змістом вказаних вимог процесуального закону правом на залишення заяви без розгляду суд наділений у випадку повторної неявки позивача в судове засідання за сукупності таких умов: - належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; - повторної неявки його в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль; - ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Інших умов, у тому числі й існування поважних причин неявки, процесуальний закон не передбачає, а тому право суду залишити позов без розгляду від цієї обставини не залежить.

Таким чином, саме факт неявки позивача в судове засідання вдруге, тобто повторно, за наявності вищевикладених умов у їх сукупності є підставою для залишення позову без розгляду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади. З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Аналіз викладених вище обставин повторної неявки в судові засідання заявника, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду заяви.

Судом в повній мірі було дотримано усі вимоги КАС України, щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Слід також зазначити, що від позивача заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.

За наведених вище обставин суд вважає, що наявні підстави для залишення позову без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Керуючись ч.5 ст. 205, п.4 ч.1 ст. 240, 286 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромний Ярослава Ігоровича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №1896/20900/18, винесеної 24 квітня 2018 року - залишити без розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського адміністративного апеляційного суду в 15-ти денний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була врученіа у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош