Постанова № 76063140, 23.08.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1124/18

Провадження № 2-а/304/18/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2018 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання - Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 304/1124/18 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого сержанта поліції Негрі Василя Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 802832 від 25 травня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського СРПП Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Негрі В.П. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 802832 від 25 травня 2018 року. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 25 травня 2018 року поліцейським Негрею В.П. відносно нього було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК №802832, згідно якої він того ж дня о 10.50 год. на 243 км автодороги Ужгород - Самбір - Львів, керуючи транспортним засобом марки «Сітроен», р/н НОМЕР_1, здійснив обгін за 100 м перед пішохідним переходом, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. Згідно вказаної постанови його визнано винним у вчиненні вказаного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Вказану постанову вважає незаконною, такою, що не відповідає дійсності та вимогам чинного законодавства, оскільки на вказаній ділянці дорозі до пішохідного переходу залишалося понад 100 м. Інспектор проігнорувавши пояснення та прохання здійснити відповідні заміри, ствердив порушення ним правил та почав складати відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення. На підставі наведеного просить позов задовольнити.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити, посилаючись на обставини позовної заяви.

Відповідач Негря В.П. у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце такого повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а тому суд розглядає справу у його відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 268 КАС України.

На пропозицію суду, яку було викладено в ухвалі від 14 серпня 2018 року, подати відзив на позовну заяву, такий подано не було, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що відповідає положенням ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Кодексу завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Кодексу місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як роз'яснює п. 3 постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06 березня 2008 року постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Згідно ст. 222 КУпАП до компетенції уповноважених працівників Національної поліції віднесено розгляд адміністративних порушень, передбачених ч. 1 ст. 122 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 25 травня 2018 року поліцейським СРПП Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Негрею В.П. відносно позивача було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 802832, згідно якої він, того ж дня о 10.50 год. на 243 км автодороги Ужгород - Самбір - Львів, керуючи транспортним засобом марки «Сітроен», р/н НОМЕР_1, здійснив обгін за 100 м перед пішохідним переходом, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Згідно вказаної постанови позивача визнано винним у вчиненні такого правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. (а. с. 5).

Разом з цим, в ході судового засідання встановлено відсутність будь-яких належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства, а саме того, що позивач порушив вимоги ПДР України та здійснив обгін за 100 м перед пішохідним переходом (відповідних замірів, матеріалів фотофіксації, письмових показань свідків вказаного тощо).

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 27 цього Кодексу штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 10 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було належним чином враховано та дотримано вищенаведених норм чинного законодавства України.

З врахуванням того, що при винесенні постанови про адміністративне правопорушення відповідачем порушено норми діючих нормативно-правових актів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 6-10, 14, 241-244, 246, 251, 286 КАС України, ст. ст. 7, 33, 222, 251, 258, 288 КУпАП, постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року, Законом України «Про національну поліцію», Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за № 1395, суд, -

У Х В А Л И В :

адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого сержанта поліції Негрі Василя Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 802832 від 25 травня 2018 року - задовольнити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 802832 від 25 травня 2018 року, винесену поліцейським СРПП Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшим сержантом поліції Негрею Василем Петровичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:Чепурнов В. О.