Рішення № 76060431, 23.08.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2079/17

2/214/861/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 серпня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:головуючого – судді Гриня Н.Г.,

секретаря – Печарник З.І.,

за участі: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову зазначив, що 27 березня 2016 року о 14-00 год., водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Мерседес Бенц», д/з АЕ 6234 НН, рухаючись по об’їзній дорозі, поблизу е/о №9 у Саксаганському районі м. Кривого Рогу, був недостатньо уважний та під час зміни напрямку свого руху, не впевнився в тому, що це буде безпечно та не складе небезпеки для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, який рухався в попутному напрямку позаду, під керуванням водія ОСОБА_5. В результаті автомобіль НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень. Своїми діями водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.2.3 (б), п. 10.1 ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

20.02.2017 року постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім цього 07.06.2016 року постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу провадження відносно водія ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, закрито у зв’язку з відсутністю складу правопорушення. 20.07.2016 року постановою апеляційного суду Дніпропетровської області вказана постанова скасована та прийнята нова постанова, якою закрито провадження відносно водія ОСОБА_5 за ст. 124 КупАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Внаслідок ДТП позивачу, як власнику автомобіля «Chevrolet aveo», спричинена матеріальна та моральна шкода, у зв’язку з чим він звернувся до суду із даним позовом.

Представником позивача уточнено позовні вимоги згідно заяви від 13.02.2018 року в якій Позивач просить суд: стягнути з відповідача кошти у розмірі 39 560,41 грн. (116 586,98 – ринкова вартість автомобіля до ДТП мінус 28 026,57 грн. – вартість автомобіля після ДТП мінус 49000 грн. - страхове відшкодування сплачене страховиком в якості відшкодування завданої майнової шкоди) у якості відшкодування завданої позивачеві майнової шкоди; 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та судовий збір у сумі 1547 грн., а також витрати по справі в розмірі 14 900 грн.

Позивач та представник позивача в суді позовні вимоги підтримали, а в подальшому представником позивача надано заяву, в якій просить проводити розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог, викладених у заяві від 13.02.2018 року наполягає.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник позовні вимоги не визнали. Відповідач надав письмову заяву та промову в судових дебатах, в якій просить розглядати справу за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки взагалі не визнає себе винним у скоєнні ДТП. Вважає, що водій автомобіля марки «Шевроле» ОСОБА_5 перевищив швидкість руху автомобіля, що і стало результатом зіткнення автомобілів, в результаті чого встановлене на його автомобілі газове обладнання загорілось. Вказане газове обладнання не було зареєстровано належним чином, внаслідок чого можна прийти висновку, що переобладнано автомобіль було кустарним способом, без надання будь-яких гарантій безпеки, щодо його подальшої експлуатації. Факт переобладнання автомобіля під газове паливо потрібно було занести в документи, пройти огляд автомобіля експертом, отримати новий техпаспорт, однак власник автомобіля проігнорував вимоги Закону, що і призвело до ДТП та пошкодження автомобілів. Суд відмовив у клопотанні про призначення пожежно-технічної експертизи, однак у звіті про оцінку майна від 01.04.2016 по визначенню суми збитків власника автомобіля ОСОБА_6, який наданий позивачем у справі, як доказ, зазначено, що деталі та агрегати вказаного автомобіля отримали пошкодження в результаті опалення вогнем, тобто не у зв’язку з механічним пошкодженням внаслідок ДТП, тому просить суд надати оцінку цьому доказу, який спростовує його вину у завданні шкоди автомобілю, власником якого є Позивач.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про дату, час, місце слухання справи повідомлявся належним чином, просив розглянути справу у їх відсутність. Надали письмові пояснення, згідно до яких вказали, що 23 травня 2017 року ПАТ «СК «Країна» було виплачено власнику пошкодженого ТЗ - ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 49 000,00 грн. відповідно до вимог Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Допитаний як свідок відповідач ОСОБА_3 пояснив, що у березні 2016 року керував своїм автомобілем "Мерседес-Бенц" по вул. Об`їзній в м. Кривому Розі, їхав повільно, почав робити маневр повороту по роздільній полосі та пропускати автомобілі та почув удар з-заду. Повернувся побачив автомобіль "Шевроле " в якому перебувало двоє чоловіків та двоє жінок і дитина. Коли вони вийшли з машини, автомобіль "Шевроле" загорівся. Винним себе у ДТП не вважає.

Допитана під час судового засідання свідок ОСОБА_7, яка є дружиною відповідача, суду пояснила, що в день ДТП вони їхали з чоловіком, прийняли лівий ряд, почали повертати, зупинились і їх вдарила машина. Через деякий час у позивача загорілась машина, приїхала поліція, швидка допомога, пожежна машина, підтверджує факт ДТП, яка мала місце 27.03.2016 року.

Експерт ОСОБА_8, допитаний якості спеціаліста суду пояснив, що він складав Звіт про оцінку майна від 01.04.2016 року щодо визначення оціночної вартості матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля ОСОБА_6, номерний знак АЕ 91009 ВВ та звіт щодо визначення утилізаційної вартості автомобіля ОСОБА_6, номерний знак АЕ 91009 ВВ. 31.03.2016 року. За повідомленням ПАТ СК «Країна» ним у присутності позивача було проведено огляд його транспортного засобу та при візуальному огляді було встановлено, що вартість ремонтних робіт буде перевищувати вартість автомобіля, то було рекомендовано зробити оцінку майна для встановлення розміру збитків. Під час огляду було складено акт огляду колісного транспортного засобу від 31.03.2016 року та доповнення до акту, де були зазначені всі пошкодження автомобіля, а саме фізичні, які були виявлені після ДТП та сліди пошкодження внаслідок загоряння, зі слів власника загоряння відбулось під час ДТП. Потім було складено звіт, який визначив ринкову вартість автомобіля, вартість відновлювальних робіт, які перевищують вартість автомобіля та утилізаційну вартість автомобіля.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторін та їх представників, допитавши свідків, у судовому засіданні були встановлені такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини, що регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 20.02.2017 року, яка набрала законної сили 03.03.2017р., провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. При розгляді вказаної адміністративної справи встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 270799 від 27 березня 2016 року, 27.03.2016 року приблизно о 14.00 годині водій ОСОБА_3, керував автомобілем Мерседес-Бенц, номерний знак НОМЕР_3, у м. Кривому Розі по об’їзній дорозі поблизу електроопори № 9, при цьому не був достатньо уважним та під час зміни напрямку свого руху не достатньо впевнився, що це буде безпечним та не складе небезпеки для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем ОСОБА_6, номерний знак АЕ 91009 ВВ під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався в попутному напрямку позаду, після чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Судом при розгляді справи встановлено наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (Том №1 а.с.14-16).

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.07.2016 року, яка була постановлена за фактом ДТП, що мала місце 27 березня 2016 року, за участю водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було скасовано постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2016 року, відносно ОСОБА_5 та прийнято нову постанову, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_5, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення (а.с.17-24).

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не підлягає додатковому доведенню в силу ч.6 ст.82 ЦПК України.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АЕС №110113 виданого 02.12.2006 року, власником автомобіля «Shevrolet aveo», державний номерний знак НОМЕР_4, є позивач ОСОБА_1 (том №1, а.с.12).

Дослідженим полісом АЕ /6030578 встановлено, що автомобіль «Mersedes –Benz Vito 108», державний номерний знак НОМЕР_5, який належить ОСОБА_3 застрахований в ПАТ «Страхова компанія «Країна» (том №1, а.с.140).

Згідно із ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов’язкове страхування). До відносин, що випливають із обов’язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Статтею 990 ЦК України визначено, що страховик здійснює виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до звіту про оцінку майна №013/МУ-16 від 01.04.2016р. про визначення ринкової вартості матеріальної шкоди спричиненої власнику автомобіля НОМЕР_2 внаслідок пошкодження, а саме: ринкова вартість автомобіля складає 116918,23 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 177384,93 грн. Оціночна вартість матеріальної шкоди, спричиненого власнику автомобіля НОМЕР_2 - складає 116918,23 грн.(Том №1 а.с.25-62).

На підставі висновку суб’єкта оціночної діяльності про визначення матеріального збитку №013/МУ-16 від 01.04.2016р. встановлено, що ринкова вартість автомобіля «Chevrolet aveo» складає 116 918,23 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 177384,93 грн. Оціночна вартість матеріальної шкоди, спричиненого власнику автомобіля НОМЕР_2 складає 116918,23 грн.(а.с.25-62). Відповідно до звіту про оцінку майна №001/УС-16 від 12.04.2016р. визначено утилізаційну вартості автомобіля НОМЕР_2, яка складає 26218,00 грн. (Том №1 а.с.63-67).

30.03.2016 року Позивач звернувся до Третьої особи з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду потерпілої особи (том №1, а.с.141-142), а 24.02.2017 року Позивач звернувся зі заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.145). В подальшому 29.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся ПАТ «СК «Країна» із заявою про погодження розміру страхового відшкодування в сумі 50000 грн. ( Том №1 а.с. 146).

Згідно з платіжного доручення №7624 від 23 травня 2017 року власнику пошкодженого ТЗ - ОСОБА_1 ПАТ «СК «Країна» було виплачено страхове відшкодування в розмірі 49 000,00 грн. (Том№1 а.с.151). Безумовна франшиза згідно даних страхового акту становить 1000,00 грн. Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

З висновку експерта №34/18 по визначенню матеріального збитку вбачається, що матеріальний збиток завданий власнику автомобіля НОМЕР_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 27.03.2016 року, станом на день ДТП складає 116 586,98 грн., ринкова вартість вище вказаного автомобіля станом на день ДТП,складає 28026,57 грн., а вартість відновлювального ремонту складає 172 435,59 грн. та перевищує його ринкову вартість, що на момент його пошкодження складає 116 586, 98 грн. (Том №2 а.с. 45-77).

Таким чином, встановлено, що витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого в ДТП автомобіля НОМЕР_6 перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. В зв’язку з чим, транспортний засіб вважається фізично знищеним.

Порядок відшкодування шкоди в разі визнання транспортного засобу фізично знищеним регулюється положенням ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у відповідності до якого транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньотранспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 4 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Враховуючи, що власником пошкодженого в дорожньо-транспортній пригоді автомобіля, а саме «Chevrolet aveo» р.н. НОМЕР_7, згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, є позивач ОСОБА_1, а вина відповідача ОСОБА_3 встановлена постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.02.2017 року, та відсутність в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яка встановлена постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.03.2016 року, вважаю позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди доведеними, такими що узгоджуються з розрахунком, викладеним в письмових поясненнях представника позивача від 13.02.2018 р., що відповідач має сплатити різницю 29560,41 грн. між вартістю транспортного засобу до ДТП , після ДТП та страхового відшкодування, яке сплачене страховиком (116918,23 грн. - 26218,00 грн. – 49000 грн. = 39 560,41 грн.).

Доводи відповідача стосовно того, що деталі та агрегати автомобіля ОСОБА_6, отримали пошкодження в результаті опалення вогнем, внаслідок установленням власником газового обладнання, яке не було зареєстрованим, тобто не у зв’язку з механічним пошкодженням внаслідок ДТП, що свідчить про відсутність його вини у заподіянні шкоди автомобілю Позивача судом не беруться до уваги, зважаючи на таке.

В суді встановлено, що 25.03.2016 року на автомобіль Позивача дійсно було встановлено газове обладнання ТОВ «Автогаз 1», яке відповідає вимогам безпеки дорожнього руху, що підтверджується свідоцтвом «Про погодження конструкцій транспортного засобу щодо забезпечення дорожнього руху», додатком до сертифіката відповідності, сертифікатом відповідності, актом технічної експертизи «Про відповідність конструкції та технічного стану переобладнаного транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху», актом приймання-передачі транспортного засобу (Том №2 а.с. 7-11). Винуватість Відповідача у скоєнні ДТП, внаслідок якого і відбулось загоряння автомобіля Позивача, встановлена письмовими матеріалами справи, а тому доводи відповідача про іншу підставу завдання позивачу майнової шкоди є безпідставними.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, яка полягає в отриманні Позивачем сильних душевних стражданнях, пов'язаних із переживанням через пошкодження його майна, неможливості тривалий час користуватись своїм автомобілем, що призвело до порушення нормального ритму життя, пережитий психологічний шок через дорожньо-транспортну пригоду суд вказує на таке.

На підтвердження розміру моральної шкоди позивачем надано висновок практичного психолога ОСОБА_9 від 29.05.2017 року, відповідно до якого - ситуація, щодо фізичного знищення автомобіля НОМЕР_6 у ДТП, що сталося 27.03.2016 року для власника автомобіля ОСОБА_1 є психотравмуючою подією, якою завдано останньому моральну шкоду та рекомендовано її розмір, з урахуванням індивідуальних психічних особливостей ОСОБА_1, яка складає 19 200,00 грн. (Том №1 а.с.226-233).

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 5 Постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року N 4 відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають, зокрема, наявність такої шкоди. При цьому, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи вказані обставини, ступінь та тривалість моральних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Так, суд вважає доведеним в ході судового розгляду, що у результаті ДТП позивачу було завдано моральної шкоди, проте визначений позивачем розмір моральної шкоди є недоведеним, суд критично відносить до наданого висновку практичного психолога, оскільки встановлений ним розмір моральної шкоди носить ймовірний характер. Суд, враховуючи вимоги розумності і справедливості, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, та вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача 5 000 гривень. Задовольнивши позовні вимоги в цій частині частково.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи Позивачем були здійснені витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., оплату послуг оцінки збитків у розмірі 900 грн., послуг експерта в розмірі 4000 грн., які підтверджені квитанціями від 29.12.2017(т.2 а.с. 41-44).

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пропорційно до задоволених вимог, в розмірі 11 147,51 грн. (задоволені вимоги в розмірі 44 560,41 грн. * судові витрати в сумі 14 900 грн. (документально підтверджені) / ціну позову в розмірі 59 560,41 грн.)

Позивачем при подані позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1547 грн. (Том №1 а.с. 1) та заявлено вимогу про відшкодування судового збору, тому оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу судовий збір у розмірі 1 157,40 грн. (задоволені вимоги в розмірі 44 560,41 грн. * судовий збір в сумі 1547 грн. (документально підтверджені) / ціну позову в розмірі 59 560,41 грн.) стягнувши його з відповідача на користь позивача.

З урахуванням викладеного загальний розмір судових витрат, які належить стягнути із Відповідача на користь Позивача становить 12 304 (дванадцять тисяч триста чотири) грн. 91 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167,1187 ЦК України, ст. ст.10, 11, 247, 264-268 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_8, який мешкає за адресою: Дніпропетровська область, с. Грушуватка, вул. Шевченка, буд. 17:

- 39 560 (тридцять дев’ять тисяч п’ятсот шістдесят) грн. 41 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

- 5 000 (п`ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди,

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 12 304 (дванадцять тисяч триста чотири) грн. 91 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23.08.2018 року.

Суддя Н.Г. Гринь