Ухвала суду № 76058871, 22.08.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/13303/18 Провадження №11-сс/773/404/18 Головуючий у 1 інстанції:Ющук О.С. Категорія:запобіжний захід Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2018 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Борсука П.П.,

суддів - Клока О.М., Лівандовської-Кочури Т.В.,

з участю секретаря - Лінік Т.В.,

прокурора - Семенюка А.Я.,

підозрюваної - ОСОБА_1,

захисника - Повха О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Повха О.М. на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 серпня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ковеля Волинської області, жительки АДРЕСА_1, із середньою спеціальною освітою, незаміжньої, має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, раніше несудимої,

підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 серпня 2018 року задоволено клопотання слідчого в ОВС СВ УСБУ у Волинській області про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 14 жовтня 2018 року включно із визначенням розміру застави у сумі 246 680 (двісті сорок шість тисяч шістсот вісімдесят) гривень.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваної оскаржує рішення суду з мотивів його незаконності. Посилається на те, що слідчим та прокурором не обґрунтовано ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідних для застосування до його підзахисної виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказує, що підозрювана щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину та дала показання. Зазначає, що ОСОБА_1 є особою молодого віку, має постійне місце проживання та наразі проживає у квартирі з дочкою та сином. Посилається на призначення його підзахисній непомірної суми застави, яку ні вона, ні її родичі внести не мають можливості. Просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до ОСОБА_1 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доповідача, який виклав суть рішення та доводи апеляційної скарги, підозрювану та її захисника, які підтримали апеляцію у повному обсязі та просили її задовольнити, прокурора, який її заперечив, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 22018030000000035 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

На думку апеляційного суду, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати вимоги п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно яких обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Слідчим суддею в достатній мірі не встановлено підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосований запобіжний захід апеляційний суд вважає занадто суворим та таким, що не відповідає ступеню ризиків у даному кримінальному провадженні.

Тільки те, що санкція кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1, передбачає покарання у виді позбавлення волі від 6 (шести) років до 10 (десяти) років, не дає підстав для застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Крім того, апеляційний суд погоджується із доводами апелянта про те, що підозрювана має постійне місце проживання та наразі проживає у квартирі з дочкою та сином не є підставою вважати, що остання переховується від органів досудового розслідування.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що у даному випадку прокурором хоч і було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, проте зазначені слідчим у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку ОСОБА_1 неможливо забезпечити шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

В силу ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Оскільки протягом апеляційного розгляду провадження не було обґрунтовано наявність виняткових обставин, які дають можливість для обмеження права ОСОБА_1 на свободу, апеляційний суд вважає, що забезпечити належну поведінку останньої можливо шляхом застосування до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло цілодобово.

Такий запобіжний захід, на думку апеляційного суду, здатний забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.

За таких обставин, зазначені в апеляційній скарзі доводи і підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_1, знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Повха О.М. задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 серпня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого в ОВС СВ УСБУ у Волинській області задовольнити частково.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці до 16 жовтня 2018 року.

Заборонити ОСОБА_1 цілодобово залишати житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та накласти передбачені ч. 5 ст. 194 КК України обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду із встановленою періодичністю, утриматися від спілкування зі свідками та підозрюваними у справі.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти після доставки до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді