Рішення № 76058413, 23.08.2018, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/1149/18

№ 2/207/966/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Тюлюнової В.Г.

при секретарі Куцевол Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

ВСТАНОВИВ:

04.04.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування предявлених позовних вимог позивачем вказано, що 30.08.2007 року року між позивачем та ПАТ «Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк» був укладений кредитний договір, відповідно до якого їй надано кредит у сумі 12 000,00 доларів США. 03.04.2018 року Позивач дізналася, що на примусовому виконанні Південного відділу державної виконавчої служби міста Камянське знаходиться виконавче провадження про стягнення з неї заборгованості на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» на підставі виконавчого напису від 13.03.2017 року, який був вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А.. В обгрунтування своїх вимог вказувала, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не перевірив безспірність вимог, нотаріусу не було надано всіх необхідних документів для вчинення виконавчого напису, а також у відповіді на відзив вказала, що банк пропустив строк позовної давності щодо до неї.

Позивач, представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, вказавши аналогічні доводи, що були викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача Черкавський Ю.С. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що нотаріусу були надані всі необхідні документи, а також те, що нотаріус не перевіряє безспірність, а лише перевіряє наявність всіх документів, окрім того послався на п.6.9. кредитного договору, яким встановлено, що строк позовної давності становить 10 років.

Треті особи до суду не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, жодних заяв від них не надходило.

Суд, вислухавши позивачку, її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що 30.08.2007 року року між позивачем та ПАТ «Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк» був укладений кредитний договір № 824-22/2007, відповідно до якого їй надано кредит у сумі 12 000,00 доларів США.

На підставі договору про відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року, що був укладений між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк» право вимоги було відступлено за кредитним договором № 824-22/2007 до ТОВ «Кредитні ініціативи».

Відповідно до ст.. 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Матеріали справи містять завірену копію витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація змін) відповідно до якого на даний час іпотекодержателем квартири, що належить позивачу є ТОВ «Кредитні ініціативи».

Судом також встановлено, що 13.03.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А.. був вчинений виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі № 4382 про стягнення з Позивача на користь Відповідача заборгованості за кредитним договором № 824-22/2007 у розмірі 592 687, 29 грн.

Доводи Позивачки, щодо того, що нотаріусу при вчиненні виконавчого напису не було надано всіх необхідних документів та ним не перевірено безспірність вимог не є обґрунтованими, виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Глави 12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін'юсту України 22 лютого 2012 року N 296/5 - 2.3.,

«Виконавча сила нотаріального документа»

1. Захист цивільних прав здійснюється нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису.

2. Виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він має бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріального документа.».

Згідно з Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін'юсту України 22 лютого 2012 року N 296/5:

- 1.1. Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

- 1.2. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

- 3.2. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

За п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172,

Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин :

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до пп. 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку.

Згідно з заявою про вчинення виконавчого напису та додатків до неї вбачається, що відповідачем були виконані зазначені умови, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми, зазначені у виконавчому написі, не є безспірними.

Отже, як вбачається із вищевказаного, стягувачем належним чином виконано вимоги законодавства щодо переліку документів, які в силу вказаних положень законодавства встановлюють безспірність заборгованості та, на підставі яких вчиняється виконавчий напис, адже матеріали справи містять документи, які надавалися нотаріусу і їх перелік відповідає вищевказаному переліку.

Також слід зазначити, що за вказаними вище приписами законодавства встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Аналогічного висновку дотримується і Верховний Суд України у своїй Постанові від 20 травня 2015 року по справі 6-158цс15.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд в своїй Постанові від 06 лютого 2018 року по справі № 369/3942/16-ц (провадження № 61-1709 св 18): «Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів для вчинення нотаріальних дій.»

Стосовно посилань на пропуск строку позовної давності, то суд приймає до уваги, що п. 6.9. кредитного договору було передбачено, що строк позовної давності встановлюється тривалістю у 10 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

До аналогічного висновку приходить Верховний Суд України в своїй Постанові від 24 вересня 2014 року по справі 6-144цс14.

Доводи Позивачки є необґрунтованими, спростовуються умовами укладеного між сторонами договору та не ґрунтуються на вимогах законодавства, тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, витрати у вигляді судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. покласти на позивачку.

Керуючись ст.ст.207, 259 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 141, 256-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позивних вимогпро визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Витрати, пов'язані з розглядом справи у вигляді судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп., покласти на позивачку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо апеляційному суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя В.Г. Тюлюнова