Справа № 1- 169 /2009 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2009 року Смілянський міськрайсуд Черкаської області в складі:
головуючого-судді СУХОМУДРЕНКА В.В.,
при секретарі ХАРЧЕНКО М.О.,
з участю прокурора ІВАНОВА С.С.,
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, а жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, до арешту – начальника відділу виробництва сільськогосподарської продукції СТОВ «Мельниківське», с. Мельниківка Смілянського району, несудимого,
- за ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 152, ч.2 ст. 153 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 7 березня 2009 року близько 3 год. 20 хв. в стані алкогольного сп’яніння в групі разом з невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, біля будинковолодіння №138 по вул. Артема в м. Сміла в присутності неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, вчинили бійку під час якої Федотов кулаком правої руки наніс ОСОБА_4, який проводив ОСОБА_3 додому, безпричинно два удари по голові, спричинивши фізичний біль, із-за чого той втік, а він з невідомим чоловіком, схопивши ОСОБА_3, силоміць її утримували,погрожуючи фізичною розправою.
ОСОБА_2 близько 4 год. того ж 7 березня 2009 року на території стадіону «Авангард» по вул. Артема, 122, в м. Сміла, застосовуючи фізичне насильство з метою заволодіння чужим майном, до неповнолітньої ОСОБА_3, яку силоміць привів на цей стадіон, нанісши їй декілька ударів кулаком по голові і тулубу, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді садна спинки носа, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої і відносяться ло категорії легких та погрожуючи застосуванням такого насильства з метою подолання опору потерпілої, відкрито викрав її мобільний телефон «Моторола-V-3і», вартістю 450 грн., зі стартовим пакетом «Лайф» за 5 грн., завдавши потерпілій шкоди на загальну суму 455 грн.
Він же, того ж 7 березня 2009 року на території парку біля згаданого стадіону «Авангард» в м. Сміла, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 є неповнолітньою, застосовуючи фізичне насильство, що виразилося в утриманні потерпілої, нанесенні їй ударів кулаком по голові і тулубу та погрожуючи застосуванням такого насильства, близько 4 год. 30 хв. зґвалтував її та близько 5 год. задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом.
Підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав частково і пояснив, що 7 березня 2009 року він з невідомим чоловіком наздогнали на вул. Артема в м. Сміла Котик та ОСОБА_4, які його ображали, за що він ОСОБА_4 ударив кулаком в груди та тулубу.
В ОСОБА_3 мобільний телефон відібрав не з метою заволодіння ним, а після того, як їй неодноразово намагався хтось зателефонувати і він змушений був його вимкнути.
З потерпілою намагався вступити в статеві стосунки за її згодою, але не зміг, після чого задовольнив з нею за її ж згодою свою статеву пристрасть неприродним способом.
Про неповнолітній вік ОСОБА_3 не знав і фізичного та психічного насильства до неї не застосовував.
Крім часткового визнання вини підсудним, його винність доказана повністю і підтверджується:
- показаннями потерпілої ОСОБА_3 про те, що її та ОСОБА_4 на вул. Артема в м. Сміла 7 березня 2009 року наздогнали Федотов та незнайомий чоловік, які в її присутності до цього в барі «Корона» в м. Сміла вживали спиртні напої, безпричинно до них причепилися, затіяли бійку, в ході якої Федотов бив ОСОБА_4, із-за чого той втік. Після чого підсудний силоміць завів її на стадіон «Авангард» в м. Сміла, де нанісши декілька ударів по голові і тулубу, відібрав у неї телефон «Моторола».
Продовжуючи силоміць її утримувати, а коли вона намагалася втекти – бити і погрожувати заподіяти тілесні ушкодженя та втопити, Федотов відвів її на територію парку, що біля стадіону «Авангард», де знову, застосовуючи фізичну силу та погрози, зірвав з неї куртку, примусив її роздягнутися та здійснив з нею насильницький статевий акт та насильно задовольнив з нею свою статеву пристрасть;
- показаннями потерпілого ОСОБА_4 про те, що 7 березня 2009 року його та ОСОБА_3 догнали два чоловіки, з якими він не був знайомий і яких він не бачив, напали на них, затіяли бійку, в ході якої один з чоловіків наніс йому два удари по голові, після чого йому стало погано і він звернувся до друзів за допомогою. З ними він обшукав район, де його побили, але ні ОСОБА_3, ні двох чоловіків, які її повели в невідомому напрямку, вони не знайшли. Від ОСОБА_5 дізнався, що ОСОБА_3 в той вечір була згвалтована одним з нападавших чоловіків. ОСОБА_2 раніше не бачив і не ображав;
- показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, дослідженими в суді про те, що близько 3 год 20 хв. 7 березня 2009 року вони бачили, як ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відходили від бару «Корона» в м. Сміла, де вони відпочивали. На вул. ОСОБА_5 поблизу цього ж бару їх наздогнали двоє невідомих чоловіків, які затіяли бійку, побили ОСОБА_4, який від них втік, а вони десь з ОСОБА_3 зникли. Обшукавши весь мікрорайон і не знайшовши ОСОБА_3, вони всі пішли до її дому. Близько 5 год 30 хв. 7 березня ОСОБА_3 прийшла додому голою в одних чобітках і повідомила, що її побив один із чоловіків, відібрав у неї мобільний телефон і згвалтував її. (а.с.39,35,36,38,153,т.1);
- показаннями свідка ОСОБА_11, дослідженими в суді про те, що він, як директор СТОВ «Мельниківське» був присутнім біля контори СТОВ в с. Мельниківка Смілянського району і при ньому працівники міліції вилучили в плавках у ОСОБА_2 мобільний телефон «Моторола», якого, як пояснив сам Федотов, він відібрав у незнайомої дівчини в м. Сміла в ніч на 7 березня 2009 року.(а.с.172,т.1);
- даними протоколу огляду місця події від 7 березня 2009 року з фототаблицями, зафіксувавшими: місце вчинення злочинів – пограбування потерпілої ОСОБА_3, її згвалтування та задоволення з нею статевої пристрасті неприродним способом, виявлення на цьому місці одежі та інших речей потерпілої, а також 2 слідів взуття людини, з яких зроблені гіпсові зліпки (а.с.4-11,т. 1);
- даними протоколу огляду місця події від 7 березня 2009 року, згідно якого в трусах у ОСОБА_2 виявлено телефон «Моторола» потерпілої ОСОБА_3 (а.с.12, т.1);
- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 7 березня 2009 року, з фототаблицями, згідно яких Федотов пояснив і показав, як вчиняв хуліганські дії відносно ОСОБА_4, як пограбував ОСОБА_3, як згвалтував її та задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом і куди вона пішла зовсім роздягнута, залишивши одежу на місці вчинення злочинів.(а.с.53-57, т.1);
- висновком судово - трасологічної експертизи №23 від 11 березня2009 року, згідно якого слід, виявлений на місці вчинення злочину 7 березня 2009 року, міг бути залишений взуттям, вилученим у ОСОБА_2 (а.с.94- 96, т. 1);
- даними висновку судово- медичної експертизи №162 від 24 квітня 2009 року, згідно якої ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження, які по давності спричинення відповідають часу, вказаному потерпілою і відносяться до категорії легких.(а.с.29,т.1);
- даними висновку судово-медичної імунологічної експертизи №55 від 27 березня 2009 року, згідно яких кров, яка знайдена на спідниці, піджаку, колготах та куртці, вилучених у потерпілої ОСОБА_3, могла походити як від самої потерпілої, так і від підсудного ОСОБА_2 (а.с.102 – 108, т.1);
- даними висновку судово- медичної імунологічної експертизи №54 від 20 березня 2009 року, згідно яких кров, яка виявлена на куртці і кофті ОСОБА_2, могла походити, як від ОСОБА_3, так і від ОСОБА_2.(а.с.129-134, т.1);
- даними висновку судово-медичної ексретизи №58 від 22 квітня 2009 року, згідно яких кров, виявлена на трусах підсудного, могла походити, як від самого підсудного, так і від потерпілої, а виявлена на штанах підсудного – могла походити від потерпілої.Походження її від підсудного виключається. (а.с.141-142, т.1);
- даними довідки ПП ОСОБА_12 від 23 березня 2009 року, згідно якої вартість мобільного телефону «Моторола- V-3і» зі стартовим пакетом «Лайф», на момент викрадення з урахуванням зносу становить 455 грн.(а.с.185,т.1).
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи за №222 від 28 квітня 2009 року, Федотов на момент вчинення інкримінованих йому дій,розумів значення цих дій та міг ними керувати.
Невизнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у пограбування потерпілої ОСОБА_3, в її зґвалтуванні і в насильницькому задоволенні з нею своєї статевої пристрасті є нічим іншим, як способом захисту підсудного і спробою уникнути покарання в належному розмірі.
Показання ОСОБА_2 про те, що він мобільного телефону із застосуванням насильства не відбирав, що мав на меті його повернути, спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_3, що підсудний бив її і насильно відібрав у неї цей телефон та подальшими його діями по переховуванню цього майна при огляді місця події працівниками міліції в натільній білизні, підтвердженими показаннями свідка ОСОБА_11 та протоколом огляду від 7 березня 2009 року.(а.с.172, 12,т.1).
Показання підсудного про те, що він насильно не вступав з потерпілою в статеві стосунки і не задовольняв своє статеву пристрасть, спростовуються не тільки всіма доказами у справі, а й його ж визнавальними показаннями, зафіксованими на а.с.13-14 т.1.
Посилання ОСОБА_2 на те, що він не ґвалтував потерпілу, бо був п’яний і зробити цього не зміг і що вступив в статеві стосунки з нею лише неприродним способом за її згодою, спростовуються його ж показаннями на досудовому слідстві, в тому числі і в присутності адвоката, про те, що були статеві стосунки як природним, так і не природним шляхом, тільки за згодою з потерпілою.(а.с.52,219,т.1).
Пояснення підсудного про те, що зґвалтування ним потерпілої не було, що він в статевий зв’язок з нею не вступав, що підтверджується відсутністю у потерпілої тілесних ушкоджень, які наступають в результаті статевого акту, спростовуються показаннями потерпілої та його ж показаннями, зафіксованими на а.с.52, 171, т.1, про те, що він вступав в статевий зв’язок з потерпілою природним способом, висновком судово-медичної експертизи та показаннями експерта ОСОБА_13, згідно яких тілесні ушкодження статевих органів потерпілої не настали в результаті специфічної будови цих органів, а не із-за того, що її не ґвалтували.
Твердження підсудного про те, що він не знав про неповнолітній вік ОСОБА_3, спростовуються показаннями потерпілої про те, що вона зразу ж попередила підсудного про своє неповноліття, але Федотов на це не реагував,та показаннями самого підсудного в присутності адвоката про статеві зносини та задоволення статевої пристрасті неприродним шляхом з неповнолітньою, зафіксованими на а.с.219, т.1.
Думка підсудного про те, що сліди на місці зґвалтування потерпілої могли бути залишені не ним, хибна і спростовується доказами у справі,зокрема, протоколом огляду місця події, складеним зразу ж після вчинення 7 березня 2009 року злочину щодо ОСОБА_3, згідно якого, на місці вчинення злочину виявлені сліди ніг людини, з яких зроблені гіпсові зліпки, висновком та поясненнями експерта – трасолога ОСОБА_14 в судовому засіданні про те, що один з виявлених на місці вчинення злочину слідів, належним чином зафіксований гіпсовим зліпком і направлений на експертизу, залишений, вилученим у підсудного взуттям.
Показання підсудного, який неодноразово їх змінював, про те, що він вчинив хуліганство, бо ОСОБА_3 і ОСОБА_4 його ображали, доказами у справі не підтверджуються і спростовуються показаннями цих потерпілих, сумніватися в правдивості яких у суду немає підстав про те, що до вчинення злочину щодо них вони з ним не конфліктували, а ОСОБА_4 – не зустрічався.
Проведеною Смілянської міжрайонною прокуратурою перевіркою спростовані твердження ОСОБА_2 про незаконні методи розслідування справи, про вимагання у нього хабара ст. слідчим СВ Смілянського МВ ГУМВС України в Черкаській області ОСОБА_15 і постановами ст. слідчого Смілянської міжрайпрокуратури ОСОБА_16 від 21 серпня 2009 року в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_15 та відносно інших осіб, причетних до розслідування цієї кримінальної справи, відмовлено за відсутністю в їх діях будь-якого злочину.
Суд вважає вину ОСОБА_2, який у вчиненому не розкаявся, доведеною повністю і його дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 296 КК України, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, групою осіб; за ч.2 ст. 186 КК України, так як він відкрито викрав чуже майно, тобто вчинив грабіж, поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої та з погрозою застосування такого насильства; за ч.3 ст. 152 КК України, оскільки він вчинив зґвалтування неповнолітньої , тобто статеві зносини з нею із застосуванням фізичного насильства та погрози його застосування; за ч.2 ст. 153 КК України, так як він задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом з неповнолітньою із застосуванням фізичного насильства і погрози його застосування.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, який, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності і характеризується по місцю роботи позитивно, а по місцю проживання - негативно, пом’якшуючу покарання обставину – молодий вік та обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочинів в стані алкогольного сп’яніння, а тому суд вважає за можливе його виправлення лише в місцях позбавлення волі.
Підстав для застосування ст.ст. 69 та 75 КК України суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 152, ч.2 ст. 153 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.2 ст. 296 КК України - 2 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 186 КК України - 4 роки 6 міс. позбавлення волі;
- за ч.3 ст. 152 КК України - 7 років 6 міс. позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 153 КК України – 4 роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточно визначити для ОСОБА_2 покарання у виді 7 років 6 міс. позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу,залишити дотеперішнім – тримання під вартою в СіЗО №30.
Строк відбування покарання рахувати з 7 березня 2009 року.
Речові докази, які зазначені на а.с.76, т.1 і знаходяться в кімнаті для збереження речових доказів Смілянського МВ ГУМВС України в Черкаській області: одяг ОСОБА_3 і ОСОБА_2 – повернути їм за належністю, решту – знищити, а мобільний телефон «Моторола», переданий ОСОБА_3, залишити їй за належністю.(а.с.72,т.1).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України Черкаської області на р/р 35223003000037, МФО 654018, код 25574009, 112 грн.68 коп. судових витрат на проведення судово - трасологічної експертизи.
На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Черкаської області через міськрайсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим – з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий :
Судове рішення № 7605698, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 28.12.2009. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-169. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: