Рішення № 76055763, 23.08.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2018 р. справа № 809/1133/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29.06.2018 звернувся до суду з позовною заявою до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, за наслідками розгляду наданої позивачем заяви про призначення, відмовлено в такому призначенні пенсії, мотивуючи таку відмову тим, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж роботи 15 років. При цьому період роботи ОСОБА_1 з 26.01.1994 по 01.08.1995 на посаді радіомеханіка 3-го розряду в Яблоницькій телемайстерні КП «Радіосервіс» згідно записів трудової книжки №8, №9 відповідачем не зараховано до стажу роботи, оскільки на записі про звільнення відсутня печатка підприємства. Вважає таку відмову протиправною і такою, що порушує його право на пенсійне забезпечення, тому звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний термін для усунення недоліків.

Позивач у визначений судом термін недоліки усунув.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 13.08.2018, у якому проти заявлених позовних вимог заперечив, просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що у зв'язку із відсутністю первинних документів, які б підтвердили неточні записи у трудовій книжці за період роботи з 26.01.1994 по 01.08.1995 на посаді радіомеханіка 3-го розряду в Яблоницькій телемайстерні КП «Радіосервіс», законних підстав для зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 26.01.1994 по 01.08.1995 на посаді радіомеханіка 3-го розряду в Яблоницькій телемайстерні КП «Радіосервіс» та призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» немає, оскільки відсутній необхідний страховий стажу роботи 15 років. Просив у задоволенні відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, - встановив наступне.

ОСОБА_1 27.12.2017 після досягнення шістдесятирічного віку звернувся до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

30.03.2018 Косівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом №1208/03 повідомило позивача, що відповідно до рішення управління від 26.03.2018 №766 відділом з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи 15 років. Відповідно до поданих позивачем документів страховий стаж становить 13 років 11 місяців.

Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-15 від 09.07.2003, Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-12, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення", громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно з частиною 1 статті 24 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частина 2 зазначеної статті вказує на те, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Порядок ведення трудових книжок передбачений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджених наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення 29.07.1993 №58 (надалі - Інструкція).

Згідно пункту 2 Інструкції до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно пункту 4.1 Інструкції разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Аналіз зазначених норм Інструкції дає підстави для висновку про необхідність скріплення печаткою підприємства запису про звільнення.

З наявної у матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 вбачається, що запис №9 про звільнення не відповідає вимогам Інструкції, оскільки не скріплений печаткою підприємства.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 вищезазначеного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, у разі відсутності, неправильності (що має місце у спірних правовідносинах) або неточності записів відповідні періоди роботи можуть бути підтвердженні первинними документами (наказом про прийняття та звільнення, довідкою про заробітну плату тощо).

Окрім цього, статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що органи які призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також, в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Даній нормі відповідає пункт 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-15, яким визначено, що орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

З огляду на вищевикладені приписи законодавства, суд зазначає, що звернення до відповідних підприємств, установ та організацій, фізичних осіб для підтвердження трудового стажу є дискреційними повноваженням органу Пенсійного фонду України та в повній мірі відповідають вимогам Порядку та Закону. Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тому, відповідач підставно звернувся із запитом до КП "Радіосервіс", яке у довідці про заробітню плату №1 від 16.02.2018 зазначило, що ОСОБА_1 було зараховано зарплату лише за період з 01.03.1994 по 30.04.1994. Окрім цього у даній довідці, зазначено, в книзі наказів за 1995 рік прізвище ОСОБА_1 - відсутнє (а.с.75).

Будь-яких інших документів, які б підтверджували періодн робити з 26.01.1994 по 01.08.1995 на посаді радіомеханіка 3-го розряду в Яблоницькій телемайстерні КП «Радіосервіс» позивачем не надано.

Таким чином, Косівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області встановило, що в результаті підрахунку стажу роботи ОСОБА_1 було зараховано 13 років 11 місяців трудового стажу, що відображено в листі відповідача №1208/03 від 30.03.2018.

Відповідно до ч. 2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази та проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд може дійти висновку про правомірність дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1.

З врахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дії щодо відмови в призначенні пенсії та зобов'язання призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не підлягають задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, 78700, ідентифікаційний код - НОМЕР_1.

Відповідач: Косівське об'єднане управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд.26-А, м. Косів, Косівський р-н, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ - 40385698.

Суддя Главач І.А.