Рішення № 76055715, 02.05.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року Справа № 804/185/10259/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Державне підприємство «Артемвугілля» про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду згідно супровідного листа Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.02.2018 року №2185/10259/17/1035/18, надійшла адміністративна справа №185/10259/17 за позовом ОСОБА_2 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, про визнання у повному обсязі недійсним рішення Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області №17515/05/18 від 27.11.2017 року про відмову в призначенні і виплаті пенсії, яким відмовлено в призначенні і виплаті пенсії за віком по списку №1 ОСОБА_2, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що після досягнення пенсійного віку позивач звернувся до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, проте йому було відмовлено з підстав відсутності необхідного пільгового стажу. Зважаючи, що позивачем були надані всі документи про умови роботи та відомості про атестацію робочого місця, ОСОБА_2 вважає незаконною відмову відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Згідно ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.01.2018 року, адміністративний позов ОСОБА_2 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про скасування рішення направлено за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року (суддя Сидоренко Д.В.) позовну заяву ОСОБА_2 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про скасування рішення - залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року відкрито провадження у справі та зазначено, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (суддя Сидоренко Д.В.), а також залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Артемвугілля» (код ЄДРПОУ 32270533; 84130, Донецька обл., місто Слов'янськ, місто Святогірськ, вулиця Куйбишева, будинок 66).

На підставі ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року допущено заміну відповідача його правонаступником - на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094).

На підставі розпорядження від 29.03.2018 року №1025д згідно протоколу автоматизованого розподілу справу № 804/185/10259/17 перерозподілено судді Тулянцевій І.В.

Ухвалою суду від 04.04.2018 року справу №804/185/10259/17 прийнято до провадження та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 02.05.2018 року.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач адміністративний позов не визнав, подав на нього відзив, в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування поданого відзиву зазначалось, що позивач не має права на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки відсутні підстави для обчислення ОСОБА_2 пільгового стажу за Списком №1 на підставі довідки від 27.09.2017 року №2709/01 та довідки про нарахування заробітної плати від 27.09.2017 року №2709/03 та №2709/04, видані ДП «Артемвугілля». Крім того, ДП «Артемвугілля» не є правонаступником СП «Шахта ім. В.І. Леніна ДП «Артемвугілля», а в трудовій книжці позивача за оспорюваний період відсутні відомості про проведення атестації робочого місця. Таким чином, Управлінням правомірно, в межах повноважень та на законних підставах відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Від третьої особи - Державного підприємства «Артемвугілля» надійшли пояснення, в яких зазначено, що відповідачем неправомірно відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з чим, просив задовольнити позовні вимоги.

За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (частини 2, 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України).

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

31 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №1 відповідно до пункту 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року.

Листом Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 27.11.2017 року №17515/05/18 позивача повідомлено про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки неможливо зарахувати до пільгового стажу роботи періоди з 13.01.1986 року по 11.03.1986 року, з 14.08.1989 року по 20.07.2000 року в СП «Шахта ім. В.І. Леніна ДП «Артемвугілля» та врахувати довідки про нарахування заробітної плати за період з вересня 1989 року по грудень 1994 року, з січня 1995 року по червень 2000 року. Згідно наданих документів станом на 31.10.2017 року загальний стаж роботи складає 22 роки 9 місяців 9 днів, пільговий стаж - 3 роки 11 місяців 4 дні, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.

Не погодившись з вказаним рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду з позовом. Суд зазначає, що умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які мають пільгових характер роботи, визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788 - XII та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 - IV.

Так, відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788 - XII (в редакції закону, чинній на момент виникнення спірних відносин), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається, зокрема, за наявності стажу роботи з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний рік такої роботи.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (пункт 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV).

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Згідно з частиною першої статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону № 1788-XII, пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637), основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В силу пунктів 1, 3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 вказаного Порядку № 637 закріплено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як вбачається із оскаржуваного рішення та відзиву на позов, відповідач відмовив позивачу у призначенні пільгової пенсії з огляду на те, що надані позивачем довідки видані ДП «Артемвугілля», яке, на думку пенсійного органу не є правонаступником СП «Шахта ім. В.І. Леніна ДП «Артемвугілля». Крім того, відповідач посилається на те, що виробнича та фінансово-господарська діяльність підприємства повністю припинена на час проведення антитерористичної операції з 28 листопада 2014 року.

Проте суд зауважує, що архівною довідкою від 27.09.2017 року № 2709/05 підтверджено, що Наказом ДП «Артемвугілля» від 18.01.2007 року №13 з 1 грудня 2007 року СП «Шахтоуправління ім. В.І. Леніна» ДП «Артемвугілля» ліквідовано шляхом виділення з його складу шахти ім. В.І. Леніна та шахти «Комсомолець» зі створенням на його базі структурного підрозділу шахта «Комсомолець» та структурного підрозділу «Шахта ім. В.І. Леніна» ДП «Артемвугілля».

Таким чином, СП «Шахта ім. В.І. Леніна» ДП «Артемвугілля» є структурним підрозділом Державного підприємства «Артемвугілля» та входить до його складу.

Суд зазначає, що неврахування уточнюючих довідок, які видані підприємством з непідконтрольної території, буде порушувати конституційне право позивача на отримання пенсії, а тому не погоджується з доводами відповідача, що зазначені довідки не можуть бути прийняті до уваги з підстав того, що видані підприємством з непідконтрольної Україні території.

При цьому у суду не виникає сумнівів в достовірності цих довідок.

Як вбачається зі змісту довідок та записів в трудовій книжці - періоди роботи, професія (посада), за якою позивач працював у спірні періоди, не мають розбіжностей та співпадають.

Між тим, суд зазначає, що за приписами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає лише при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

При цьому основним документом, якій підтверджує стаж роботи на підприємстві, є трудова книжка.

З трудової книжки БТ-ІІ №3632956 вбачається, що ОСОБА_2 працював на наступних посадах:

- з 13.01.1986 року по 11.03.1986 року електрослюсарем підземним 3 р. з повним робочим днем під землею на «Шахті ім. В.І. Леніна» Виробничого об'єднання «Артемвугілля»;

- з 14.08.1989 року по 03.10.1989 року працював на посаді учня забійника з повним робочим днем під землею на «Шахті ім. В.І. Леніна» Виробничого об'єднання «Артемвугілля»;

- з 03.10.1989 року по 20.07.2000 року працював забійником на відбійних молотках з повним робочим днем під землею на «Шахті ім. В.І. Леніна» Виробничого об'єднання «Артемвугілля», реорганізованому в 1995 році в Державне підприємство «Шахта ім. В.І. Леніна» Виробничого об'єднання «Артемвугілля».

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Списки № 1, 2 були затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 та застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року за № 1173, передбачено посади слюсаря (електрослюсаря) і забійника (Розділ I «Гірничі роботи» підрозділ I «Підземні роботи»).

Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 1991 року № 10, передбачено посаду забійника на відбійних молотках (Розділ I «Гірничі роботи» підрозділ I «Підземні роботи»).

Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, передбачено посаду забійника на відбійних молотках (Розділ I «Гірничі роботи» підрозділ I «Підземні роботи»).

Отже, судом встановлено, що в трудовій книжці позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, є відповідні записи із зазначенням відомостей щодо характеру роботи позивача у відповідний період на посадах, робота на яких визначає право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах, зокрема у період з 13.01.1986 року по 11.03.1986 року та з 14.08.1989 року по 20.07.2000 року позивач працював на «Шахті ім. В.І. Леніна» Виробничого об'єднання «Артемвугілля», реорганізованому в 1995 році в Державне підприємство «Шахта ім. В.І. Леніна» Виробничого об'єднання «Артемвугілля» на посадах, які передбачені Списком № 1.

За таких обставин, твердження відповідача про не підтвердження наявності пільгового стажу ОСОБА_2 на посадах, що дають право на призначення пенсії на підставі п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є безпідставним та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не спростовані відомості, які зазначені в довідках та у трудовій книжці, а також не надано доказів того, що позивач не працював або його періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до загального стажу роботи, або взагалі відсутні, а тому суд вважає за можливе вважати їх як належною інформацією, яка утримує в собі доказову складову на підтвердження права позивача на пільгове пенсійне забезпечення.

Доводи відповідача стосовно того, що в трудовій книжці позивача за оспорюваний період відсутні відомості про проведення атестації робочого місця за умови праці, судом не приймаються до уваги з підстав того, що в рішенні про відмову в призначенні пенсії відповідач не зазначав про даний факт, а лише повідомив про вказану обставину у відзиві на адміністративний позов.

При цьому, за приписами абзацу другого частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд також зазначає, що відповідачем, хоча і не зараховується до пільгового стажу період роботи на «Шахті ім. В.І. Леніна» Виробничого об'єднання «Артемвугілля», реорганізованому в 1995 році в Державне підприємство «Шахта ім. В.І. Леніна» Виробничого об'єднання «Артемвугілля» в період з 13.01.1986 року по 11.03.1986 року та з 14.08.1989 року по 20.07.2000 року, між тим, не заперечується факт наявності у позивача пільгового стажу за Списком № 1 - 3 роки 11 місяців 4 дні. Загальний стаж роботи, яв зазначає відповідач, складає 22 роки 9 місяців 9 днів.

Таким чином, враховуючи те, що робота, яку виконував позивач протягом періодів, зазначених у трудовій книжці та довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач досяг віку 50 років на момент звернення за призначенням пенсії (дата народження позивача - 03.09.1967 року), загальний стаж його роботи становить 22 роки 9 місяців 9 днів, пільговий стаж становить більше 10 років на зазначеній роботі і подав до Управління ПФУ відповідні документи, суд вважає, що позивач має право на пільгову пенсію відповідно до вимог пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 - IV.

Що стосується дотримання відповідачем процедури прийняття рішення Павлоградським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області №17515/05/18 від 27.11.2017 року, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до частини 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 передбачено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (п. 1.6

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також перелік у одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (п. 4.1 Порядку № 22-1).

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі (п. 4.2 Порядку № 22-1).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

З аналізу наведених норм судом зроблено висновок, що управління Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії наділене дискреційними повноваженнями, при цьому, при наявності звернення особи за призначенням пенсії суб'єкт владних повноважень повинен прийняти рішення.

Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 закріплено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 було відмовлено у призначенні пенсії саме рішенням, оформленим протоколом Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі №4622 від 24.11.2017 року, який міститься в матеріалах пенсійної справи позивача.

Натомість листом від №17515/05/18 від 27.11.2017 року позивача було лише повідомлено про результати розгляду його заяви про призначення пенсії.

Суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати прийняте рішення Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, викладене у формі протоколу № 4622 від 24.11.2017 року, оскільки саме воно є індивідуальним актом, який впливає на права та інтереси позивача та створює для нього юридичні наслідки, і саме через такий спосіб захисту як визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, права позивача будуть відновлені. У той час, коли сам по собі лист Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області №17515/05/18 від 27.11.2017 року жодним чином не порушує права, свободи та інтереси позивача, адже не має юридичного наслідку, а лише повідомляє про результати розгляду його заяви, а відтак не створює підстав для їх захисту.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За таких обставин, суд зазначає, що, оскільки вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв'язку із чим, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» частини 1 ст. 13 закону України «Про пенсійне забезпечення», пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року із врахуванням висновків суду.

Суд також звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся за призначенням пенсії до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області 31.10.2017 року, тобто, пенсія на пільгових умовах повинна бути йому призначена з 04.09.2017 року.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки ухвалою суду від 12.03.2018 року позивача звільнено від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 73-78, 90, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), третя особа - Державне підприємство «Артемвугілля» (84130, Донецька обл., місто Слов'янськ, місто Святогірськ, вул. Куйбишева, будинок 66, код ЄДРПОУ 32270533) про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, викладене у формі протоколу №4622 від 24.11.2017 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 31 жовтня 2017 року про призначення пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року з урахуванням пільгового стажу роботи: з 13.01.1986 року по 11.03.1986 року електрослюсарем підземним 3 р. з повним робочим днем під землею на «Шахті ім. В.І. Леніна» Виробничого об'єднання «Артемвугілля»; з 14.08.1989 року по 03.10.1989 року на посаді учня забійника з повним робочим днем під землею на «Шахті ім. В.І. Леніна» Виробничого об'єднання «Артемвугілля»; з 03.10.1989 року по 20.07.2000 року забійником на відбійних молотках з повним робочим днем під землею на «Шахті ім. В.І. Леніна» Виробничого об'єднання «Артемвугілля», реорганізованому в 1995 році в Державне підприємство «Шахта ім. В.І. Леніна» Виробничого об'єднання «Артемвугілля», з 04.09.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева