Рішення № 76055704, 23.08.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2018 р. Справа№805/4501/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Лівобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, у якому просив визнати неправомірними та скасувати постанови від 22.05.2018 року ВП № 55345168 про стягнення виконавчого збору в розмірі 12800 грн. та від 24.05.2018 року ВП № 56462812 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з управління виконавчого збору в розмірі 12800 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно прийняті оскаржувані постанови, оскільки підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів, є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум. Управління пенсійного фонду здійснило виконання постанови суду добровільно, тобто державним виконавцем не здійснювались по відношенню до управління примусові дії по виконанню рішень суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Недоліки позовної заяви усунуті позивачем у встановлений строк та ухвалою від 09.07.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального судового провадження та призначено підготовче судове засідання на 24.07.2018 року.

24.07.2018 року ухвалою суду клопотання позивача про зупинення виконання постанов державного виконавця залишено без розгляду, підготовче судове засідання відкладено та у відповідача були витребувані матеріали виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 01.08.2018 року були вирішені всі питання та закрито підготовче провадження, судовий розгляд призначений на 09.08.2018 року.

09.08.2018 року позивач в судове засідання не прибув, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу для ознайомлення з відзивом, в зв’язку з чим судове засідання відкладено на 23.08.2018 року.

Ухвалою суду від 23.08.2018 року здійснено заміну первинного позивача його правонаступником – Маріупольським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. Також надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ним відкрито виконавче провадження за виконавчим листом про повернення управлінням пенсійного фонду підприємству суми відшкодування. При цьому була визначена сума виконавчого збору, що є обов’язковим при відкритті виконавчого провадження. Листом від 07.03.2018 року Лівобережне об’єднане управління ПФУ повідомило про повне фактичне виконання рішення суду. Проте на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження рішення виконане не було. На підставі викладеного, відповідач просив суд відмовити в позові.

У відповідності до приписів ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута у письмовому провадженні.

Розглянувши всі матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові та письмових запереченнях, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2017 року по справі № 805/2462/17-а Лівобережне об’єднане управління ПФУ зобов’язано здійснити дії щодо повернення ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» суми відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2015 року по 30.04.2015 року у сумі 330484,02грн. шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок.

26.10.2017 року Донецьким окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист у зв’язку з набранням 05.09.2017 року постановою законної сили.

08.12.2017 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаної постанови. Данною ж постановою визначено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 12800 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 року Лівобережному об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України м. Маріуполя поновлено строк на апеляційне оскарження.

24.01.2018 року постановою державного виконавця у зв’язку з апеляційним оскарженням рішення суду відкладено проведення виконавчих дій.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 року залишено без змін постанову суду першої інстанції.

07.02.2018 року Лівобережним об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Маріуполя виданий наказ про повернення суми відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» в розмірі 330484,02грн.

Вказані кошти позивачем перераховані ДП «Ілліч-Агро Донбас» 23.02.2018 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 1 на суму 2266,02 грн. та № 2 на суму 328218,00 грн.

22.05.2018 року державним виконавцем прийнято постанову про стягнення виконавчого збору, оскільки рішення Донецького окружного адміністративного суду виконано боржником (управлінням пенсійного фонду) після відкриття виконавчого провадження. Та постановою від 24.05.2018 року відкрито виконавче провадження зі стягнення з позивача суми виконавчого збору.

Примусове виконання судових рішень та рішень інших органів – це сукупність дій органів і осіб, визначених у Законі України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року №1404, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Питання справляння виконавчого збору визначені статтею 27 вищенаведеного Закону.

Згідно частини 1 цієї статті виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною 9 статті 27 даного Закону визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404 встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як встановлено судом з матеріалів даної справи та визнається сторонами, рішення в даній справі виконано позивачем після відкриття виконавчого провадження.

Проте суд звертає увагу на наступні обставини.

За загальним правилом примусовому виконанню підлягають рішення суду, які набули законної сили, що визначено статтями 3, 4 Закону № 1404 та статтями 255, 370, 371 Кодексу адміністративного судочинства України.

В даному випадку державним виконавцем у відповідності до норм чинного законодавства відкрито виконавче провадження за судовим рішенням, яке набуло законної сили.

Разом з цим, в подальшому судом апеляційної інстанції було поновлено позивачу строк звернення з апеляційною скаргою, відтак рішення стало таким, що не набрало законної сили. Тобто виконавче провадження продовжувало бути відкритим за відсутності на той час рішення, яке підлягало виконанню.

В подальшому судове рішення набрало законної сили 07.02.2018 року і саме з цього моменту підлягало примусовому виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були вжиті невідкладні заходи для перерахування стягувачу коштів за судовим рішенням. Враховуючи, що позивач є бюджетною установою, він, на думку суду, в розумні строки, а саме через два тижні після судового рішення, здійснив перерахування коштів.

Натомість ні з матеріалів справи, ні з відзиву відповідача не вбачається здійснення ним будь-яких дій з примусового виконання судового рішення, в тому числі в проміжок часу з моменту набуття судовим рішенням законної сили та добровільним виконанням рішення пенсійним фондом. При цьому, як вже було зазначено, виконавчий збір справляється саме за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Так, згідно частини 2 статті 27 Закону № 1404 виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Відтак суд вважає, що є дві обов’язкові передумови стягнення виконавчого збору – фактичне виконання судового рішення та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

За таких обставин, суд вважає, що виконавчий збір не підлягає стягненню з позивача, з огляду на що суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги управління пенсійного фонду про визнання неправомірними та скасування постанов від 22.05.2018 року ВП № 55345168 про стягнення виконавчого збору в розмірі 12800 грн. та від 24.05.2018 року ВП № 56462812 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в розмірі 12800 грн.

Згідно ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 6 – 9, 19, 72 – 74, 77, 90, 139, 241 – 246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27-а) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (ЄДРПОУ: 34898944, 85313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32) про визнання неправомірними та скасування постанов задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 22.05.2018 року ВП № 55345168 про стягнення виконавчого збору в розмірі 12800 грн. та від 24.05.2018 року ВП № 56462812 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з управління виконавчого збору в розмірі 12800 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.