Рішення № 76055691, 06.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 липня 2018 року Справа № 808/1679/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області

про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (далі - відповідач 1) до Запорізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення районної комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 27.10.2017 про призупинення виплати позивачу соціальної виплати, оформлене протоколом №22;

-визнати дії відповідача 2 по припиненню нарахування та виплати позивачу щомісячних страхових виплат з 01.11.2017 по 31.12.2018 протиправними;

-зобов'язати відповідача 2 нарахувати та виплатити позивачу щомісячні страхові виплати з 01.11.2017 по 31.12.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.04.2001 позивач перебував на обліку у Відділенні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Донецька, де йому були призначені і виплачувались страхові виплати як інваліду ІІ групи. На теперішній час позивач має статус внутрішньо переміщеної особи. Рішенням районної комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 27.10.2017 оформленим протоколом №22, було вирішено призупинити ОСОБА_1 соціальні виплати до з'ясування його фактичного місця проживання. В подальшому, рішенням оформленим протоколом №25 від 06.12.2017 соціальні виплати були призначенні позивачу як вперше, при цьому не вказано з якого періоду їх необхідно поновити. Виплата щомісячних страхових виплат позивачу була відновлена з 01.01.2018. Вважає, такі дії відповідачів, що призвели до припинення нарахування та виплати позивачу щомісячних страхових виплат з 01.11.2017, неправомірними. Просить позов задовольнити.

04.06.2018 на адресу суду від відповідача1 надійшов відзив на адміністративний позов (№17068), у якому зазначає, що саме структурні підрозділи соціального захисту населення райдержадміністрацій вирішують питання щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, а тому Запорізька РДА є неналежним відповідачем, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач 2 позов не визнає з підстав викладених у письмовому відзиві (вх. №17869 від 11.06.2018) у якому, зокрема, пояснює, що ОСОБА_1, на підставі його заяви та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.11.2014 виданої УПСЗН, постановою від 16.12.2017 №0809/21029.1/3 були продовжені раніше призначені страхові виплати у зв'язку з тимчасовим місцем проживання з 03.11.2014. 06.11.2017 Вознесенівським відділенням Фонду отримано від Запорізької РДА протокол засідання комісії про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 27.10.2017 №22, який затверджено розпорядженням голови Запорізької райдержадміністрації від 27.10.2017 №674. У зв'язку з чим постановою Вознесенівського відділення Фонду від 09.11.2017 №0801/21029/21029.1/14 було припинено страхові виплати ОСОБА_1 на підставі пп.2 п.12 Порядку №365 від 08.06.2016. В подальшому 26.12.2017 від Запорізької РДА отримано рішення про продовження соціальних виплат ОСОБА_1 оформлене протоколом №25 від 06.12.2017. Таким чином, страхові виплати позивачу були продовжені постановою від 04.01.2018 №0801/21029/21029.1/15 з 01.01.2018 на підставі його заяви, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.11.2017 №0000415008 та рішення УПСЗН від 06.12.2017. Вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, також звертає увагу на необґрунтовану вимогу позивача про виплату йому щомісячних страхових виплат з 01.11.2017 по 31.12.2018.

Ухвалою судді від 14.05.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, призначене перше судове засідання на 12 червня 2018 року.

Ухвалою від 12.06.2018 за клопотанням представника позивача здійснено заміну відповідача2 - Запорізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області на належного відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області.

Згідно із пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах соціального страхування з 01 квітня 2001 року, має зареєстрований страховий випадок трудового каліцтва, що стався 06.10.1989 р., отримує щомісячну страхову виплату.

Згідно довідки від 20.11.2014 №2399000204 є внутрішньо переміщеною особою.

Згідно із протоколом засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Запорізької районної державної адміністрації №22 від 27.10.2017 призупинено до з'ясування фактичного місця проживання соціальні виплати ОСОБА_1

Постановою начальника відділення управління виконавчої дирекції Фонду від 09.11.2017 №0801/21029/21029.1/14 припинено щомісячну страхову виплату з 01.11.2017.

Протоколом засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Запорізької районної державної адміністрації №25 від 06.12.2017 продовжено позивачу соціальні виплати.

Постановою начальника відділення управління виконавчої дирекції Фонду від 04.01.2018 №0801/21029/21029.1/15 продовжено потерпілому ОСОБА_1 номер справи 21029, раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 7604,20 грн. Виплати провадити з 01 січня 2018 року безстроково.

Вважаючи дії відповідача щодо припинення з 01.11.2017 виплати пенсії протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 46 Конституція України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

З наданого до матеріалів адміністративної справи відзиву судом встановлено, що на підставу припинення здійснення позивачу страхових виплат відповідач 2 посилається на протокол засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Запорізької районної державної адміністрації №22 від 27.10.2017, яким призупинено до з'ясування фактичного місця проживання соціальні виплати ОСОБА_1, відповідно до пп.2 п.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365.

З 22.11.2014 набрав чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII, яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Зокрема, відповідно до статті 7 цього закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплат внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".

Згідно із пунктом 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 (в редакції Постанови КМ № 352 від 08.06.2016) (далі - Порядок №509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.

Судом встановлено, що довідка про взяття позивача на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, є дійсною.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

За приписами пункту 71 Порядку №509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

В матеріалах справи відсутні докази про скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи позивача від 20.11.2014 № 2399000204 органом, який її видав.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на не підтвердження факту проживання позивача за адресою тимчасової реєстрації, на підставі чого призупинено з 01 листопада 2017 року страхові виплати, для встановлення місця проживання позивача, враховуючи викладене.

Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Відповідно до пп.2 п.12 зазначеного Порядку соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

Відповідачем не надано будь-якого обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, як внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування.

Крім того, ОСОБА_1 22 листопада 2017 року видано нову довідку № 0000415008 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 20).

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Разом із тим, вимогу позивача про визнання протиправним та скасування рішення районної комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 27.10.2017 оформлене протоколом №22, суд вважає такою, що не підлягає задоволенню оскільки вказаним протоколом вирішувалися питання не лише щодо позивача, а й щодо інших осіб.

Також, є необґрунтованою вимога щодо зобов'язання виплатити позивачу страхові виплати по 31.12.2018, тоді як фактично така виплата була призупинена в період з 01.11.2017 по 31.12.2017.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх двій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 70424, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (вул. Істоміна, буд. 8, м. Запоріжжя, 69089, ідентифікаційний номер 20488417), до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (вул. Сєдова, буд. 12, м. Запоріжжя, 69000, ідентифікаційний номер 41320207) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (вул. Сєдова, буд. 12, м. Запоріжжя, 69000, ідентифікаційний номер 41320207) по припиненню нарахування та виплати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 70424, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) щомісячних страхових виплат з 01.11.2017 по 31.12.2017 протиправними.

Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (вул. Сєдова, буд. 12, м. Запоріжжя, 69000, ідентифікаційний номер 41320207) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 70424, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) щомісячні страхові виплати з 01.11.2017 по 31.12.2017 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 06.07.2018

Суддя Н.В.Стрельнікова