Рішення № 76055385, 13.08.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2018 р. Справа№805/3323/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., при секретарі судового засідання Шташаліс О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт"

до відповідача: Головного управління ДФС у Донецькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002861411 від 16.04.2018 року на суму 926460 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Цимбалюк В.Г. - за ордер.,

від відповідача: Ярова С.Е. - за довірен.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт" м. Дружківка, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002861411 від 16.04.2018 року на суму 926460 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка дотримання повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість за результатами якої складено акт. На підставі акту перевірки складено податкове повідомлення - рішення, з яким підприємство позивача не погоджується. Щодо встановлених порушень позивач зазначає про те, що податкові накладні отримані від контрагентів своєчасно, згідно вимог ПК України. Сформовані показники податкового кредиту в р. 10.1 «підлягають оподаткуванню за основною та нульовою ставкою» декларацій з податку на додану вартість по податковим накладним є правильними та повністю відповідають вимогам ПК України. Також позивач зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав обставини викладені в адміністративному позові та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що позивачем документально не спростовано висновки акту перевірки, якими встановлені порушення податкового законодавства по взаємовідносинам позивача з його контрагентами.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав обставини викладені у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 16 травня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 805/3323/18-a та призначено розгляд справи у підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 11.06.2018 року.

Ухвалою від 11.06.2018 р. суд відклав розгляд справи в зв»язку з неявкою у судове засідання представника позивача на 16.07.2018 р.

Ухвалою від 16.07.2018 р. суд продовжив строк підготовчого провадження та відклав розгляд справи на 25.07.2018 р.

25.07.2018 р. суд відклав розгляд справи на 01.08.2018 р.

01.08.2018 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.08.2018 р.

Розглянувши матеріали справи та всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Контакт» (13499136) з питань дотримання повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками ТОВ «Лоутон» (40474714) за вересень 2016 р., ТОВ «Гаяне Трейд» (39983452) і ТОВ «Алівіо» (40438901) за листопад 2016 р., за результатами якої складено Акт № 271/05-99-14-11/13499136 від 20.03.2018 р. (а.с. 14-30)

Актом перевірки встановлено наступні порушення:

- ст. 1, 4, п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07. 1999 р. № 996 зі змінами і доповненнями в результаті документального оформлення відносин щодо придбання товарів по яких не підтверджується реальність здійснення приймання - передачі права власності та відсутні об»єкти оподаткування що підлягають під визначення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, а) п. 185.1 ст. 185, пп. а)-в) п. 186.1 ст. 186 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, з контрагентами ТОВ «Лоутон» (40474714) за вересень 2016 р., ТОВ «Гаяне Трейд» (39983452) і ТОВ «Алівіо» (40438901) за листопад 2016 р.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, ТОВ «Контакт» завищено податковий кредит в рядку 10.1 всього у розмірі 617640 грн., у т.ч. за вересень 2016 р. на 355440 грн., за листопад 2016 р. на 262200 грн., в результаті чого завищено від»ємне значення податку на додану вартість в рядку 21 декларації в період, що перевірявся, всього у сумі 0 грн. з них в вересні 2016 р. у сумі 80321 грн., в жовтні 2016 р. в сумі 50514 грн., занижено податок на додану вартість в період що перевірявся, на загальну суму 355440 грн. у т.ч. в декларації за вересень 2016 р. у сумі 275119 грн., жовтень 2016 р. у сумі 29807 грн., за листопад 2016 р. у сумі 312714 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.04.2018 року № 0002861411, яким збільшено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 617640 грн. - сума податкового зобов»язання та 308820 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с. 7)

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленням - рішенням, звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Згідно Акту перевірки позивача встановлено, що у відображених показниках за звітний період вересень - листопад 2016 р. у загальній сумі 1176107, у т.ч. за вересень 2016 р. у сумі 476029 грн., за жовтень 2016 р. у сумі 3301027 грн., за листопад 2016 р. у сумі 369976 грн. встановлено завищення податкового кредиту, задекларованого ТОВ «Контакт» у рядку 10.1 декларації «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою» всього на суму 617640 грн. у т.ч. за вересень 2016 р. у сумі 355440 грн., за листопад 2016 р. у сумі 262200 грн. по податковим накладним контрагентів ТОВ «Лоутон» за вересень 2016 р., ТОВ «Гаяне Трейд» і ТОВ «Алівіо» за листопад 2016 р. складених по операціям по яким відсутні об»єкти оподаткування податком на додану вартість, а посадовими особами не надано належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують факт здійснення події, на дату якої суми податку відносяться до податкового кредиту, місце постачання на території України, використання у власній господарській діяльності оприбуткованих товарів, в результаті чого завищено податковий кредит.

Спірні правовідносини регулюються норами Податкового кодексу України у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що повязана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996-ХIV) та положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за № 168/704.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Судом встановлено, що між ТОВ «Контакт» - покупець та ТОВ «Лоутон» - постачальник укладено договір поставки № 1008/16-01 від 10 серпня 2016 року. Відповідно до умов зазначеного договору постачальник зобов'язується передати в обумовлені цим договором строки покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену суму. Товар поставляється в комплектності, асортименті, кількості, у строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікації до договору, що є невід'ємною його частиною. Також згідно умов договору передбачено, що постачальник зобов'язаний засвідчити якість товару, який поставляється, належними товаросупровідними документами та сертифікатом якості. Поставка товару здійснюється в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в строки, погодженими сторонами у специфікації до даного договору. Базисні умови поставки узгодженої партії Товару-FCA - відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000. В момент поставки товару, постачальник зобов'язується надати покупцеві (його представнику) такі документи: рахунки-фактури на товар, сертифікати (посвідчення) якості або їх копії, копії або оригінали накладних і відповідні товаросупровідні документи, податкову накладну, оформлену у відповідності до вимог чинного законодавства. (т.с. 1 а.с. 193-194)

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи: видаткові накладні від 13.09.2016 року № ЛО-1309002 на суму 1082880 грн. в тому числі ПДВ 180480 грн., від 28.09.2016 р. № ЛО-2809002 на суму 743760 грн. в тому числі ПДВ 123960 грн. та від 28.09.2016 р. № ЛО-2809003 на суму 306000 грн. в тому числі ПДВ 51000 грн.; специфікації № 3 від 10.08.2016 р. на суму 1826640 грн., № 4 від 20.08.2016 р. на суму 306000 грн.; банківські виписки; рахунки - фактури від 13.09.2016 року № ЛО-1309003 на суму 1082880 грн. в тому числі ПДВ 180480 грн., від 28.09.2016 р. № ЛО-2809002 на суму 743760 грн. в тому числі ПДВ 123960 грн. та від 28.09.2016 р. № ЛО-2809003 на суму 306000 грн. в тому числі ПДВ 51000 грн. Також, позивачем надано суду лист ТОВ "Лоутон" від 10.04.2018 року № 93/04, в якому останній підтверджує факт поставки продукції до ТОВ "Контакт" за адресою: м. Дружківка, вул. Нахімова,1 транспортом ТОВ "Лоутон". Згідно пояснень позивача отриманий товар позивачем використовувався у власній господарській діяльності на підтвердження чого надані акти списання товарів від 12.12.2016 р. № № 316, 309, 310, 311, 314, 315, 312, 313, 317, 318, 319, від 10.10.2016 р. № 117, від 01.11.2016 р. № 202, від 14.11,2016 р. № 219. Також позивачем надано суду договір про відступлення права вимоги № 02/12-16 від 26.12.2016 р., відповідно до якого первісний кредитор ТОВ «Лоутон», новий кредитор ТОВ «Велсен» та боржник ТОВ «Контакт» уклали тристоронній договір, відповідно до якого новий кредитор приймає на себе права та вимоги первісного кредитора і стає кредитором за договором № 02/12-16 від 26.12.2016 р. між боржником і первісним кредитором на підставі ст. 512-1 ЦК України. Договір про відступлення права вимоги № 02/12-17 від 09.02.2017 р., відповідно до якого первісний кредитор ТОВ «Лоутон», новий кредитор ТОВ «ТК-Ельмір» та боржник ТОВ «Контакт» уклали тристоронній договір, відповідно до якого новий кредитор приймає на себе права та вимоги первісного кредитора і стає кредитором за договором № 02/12-17 від 09.02.2017 р. між боржником і первісним кредитором на підставі ст. 512-1 ЦК України. Договір про відступлення права вимоги № 03/03-17 від 21.03.2017 р., відповідно до якого первісний кредитор ТОВ «Лоутон», новий кредитор ТОВ «Укртрейд» та боржник ТОВ «Контакт» уклали тристоронній договір, відповідно до якого новий кредитор приймає на себе права та вимоги первісного кредитора і стає кредитором за договором № 02/03-17 від 21.03.2017 р. між боржником і первісним кредитором на підставі ст. 512-1 ЦК України. (т.с. 1 а.с. 11-13,195-225)

За наслідками господарської операції ТОВ "Лоутон" видало позивачу податкові накладні, які містяться в матеріалах справи. (т.с. 2 а.с. 10-11,16-19)

Також між ТОВ «Контакт» - покупець та ТОВ «Гаяне Трейд» - постачальник укладено договір поставки № 86 від 01 листопада 2016 року. Відповідно до умов зазначеного договору постачальник зобов'язується передати в обумовлені цим договором строки покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену суму. Товар поставляється в комплектності, асортименті, кількості, у строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікації до договору, що є невід'ємною його частиною. Також згідно умов договору передбачено, що постачальник зобов'язаний засвідчити якість товару, який поставляється, належними товаросупровідними документами та сертифікатом якості. Поставка товару здійснюється в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в строки, погодженими сторонами у специфікації до даного договору. Базисні умови поставки узгодженої партії Товару-FCA - відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000. В момент поставки товару, постачальник зобов'язується надати покупцеві (його представнику) такі документи: рахунки-фактури на товар, сертифікати (посвідчення) якості або їх копії, копії або оригінали накладних і відповідні товаросупровідні документи, податкову накладну, оформлену у відповідності до вимог чинного законодавства. (т.с. 1 а.с. 226-227)

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи: видаткова накладна від 03.11.2016 року № 503 на суму 993600 грн. в тому числі ПДВ 165600 грн.; специфікація № 1 від 01.11.2016 р. на суму 993600 грн.; банківська виписка; рахунок на оплату від 03.11.2016 року № 525 на суму 993600 грн. в тому числі ПДВ 165600 грн. Згідно пояснень позивача отриманий товар позивачем використовувався у власній господарській діяльності на підтвердження чого надані акти списання товарів № 219 від 14.11.2016 р. № 223 від 25.11.2016 р., № 302 від 01.12.2016 р., № 308 від 09.12.2016 р., № 322 від 22.12.2016 р., Також позивачем надано суду договір про відступлення права вимоги № 03/12-16 від 26.12.2016 р., відповідно до якого первісний кредитор ТОВ «Гаяне Трейд», новий кредитор ТОВ «Велсен» та боржник ТОВ «Контакт» уклали тристоронній договір, відповідно до якого новий кредитор приймає на себе права та вимоги первісного кредитора і стає кредитором за договором № 03/12-16 від 26.12.2016 р. між боржником і первісним кредитором на підставі ст. 512-1 ЦК України (т.с. 1 а.с. 9, 228-237)

За наслідками господарської операції ТОВ "Лоутон" видало позивачу податкову накладну, яка міститься в матеріалах справи. (т.с. 2 а.с. 12-13)

Також між ТОВ «Контакт» - покупець та ТОВ «Алівіо» - постачальник укладено договір поставки № 23/114-2016 від 23 листопада 2016 року. Відповідно до умов зазначеного договору постачальник зобов'язується передати в обумовлені цим договором строки покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену суму. Товар поставляється в комплектності, асортименті, кількості, у строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікації до договору, що є невід'ємною його частиною. Також згідно умов договору передбачено, що постачальник зобов'язаний засвідчити якість товару, який поставляється, належними товаросупровідними документами та сертифікатом якості. Поставка товару здійснюється в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в строки, погодженими сторонами у специфікації до даного договору. Базисні умови поставки узгодженої партії Товару-FCA - відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000. В момент поставки товару, постачальник зобов'язується надати покупцеві (його представнику) такі документи: рахунки-фактури на товар, сертифікати (посвідчення) якості або їх копії, копії або оригінали накладних і відповідні товаросупровідні документи, податкову накладну, оформлену у відповідності до вимог чинного законодавства. (т.с. 2 а.с. 1-2)

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи: видаткова накладна від 29.11.2016 року № 302 на суму 579600 грн. в тому числі ПДВ 96600 грн.; специфікація № 1 від 23.11.2016 р. на суму 579600 грн.; банківська виписка; рахунок на оплату від 25.11.2016 року № 314 на суму 579600 грн. в тому числі ПДВ 96600 грн. Також, позивачем надано суду лист ТОВ "Алівіо" від 11.04.2018 року № 56, в якому останній підтверджує факт поставки продукції за видатковою накладною № 302 від 29.11.2016 р. за адресою ТОВ "Контакт" м. Дружківка, вул. Нахімова,1 транспортом ТОВ "Алівіо". Згідно пояснень позивача отриманий товар позивачем використовувався у власній господарській діяльності на підтвердження чого надані акти списання товарів № 219 від 14.11.2016 р. № 223 від 25.11.2016 р., № 302 від 01.12.2016 р., № 308 від 09.12.2016 р., № 322 від 22.12.2016 р., Також позивачем надано суду договір про відступлення права вимоги № 01/02-17 від 01.02.2016 р., відповідно до якого первісний кредитор ТОВ «Алівіо», новий кредитор ТОВ «Альтос Груп» та боржник ТОВ «Контакт» уклали тристоронній договір, відповідно до якого новий кредитор приймає на себе права та вимоги первісного кредитора і стає кредитором за договором № 01/02-17 від 01.02.2017 р. між боржником і первісним кредитором на підставі ст. 512-1 ЦК України (т.с. 1 а.с. 10, т.с. 2 а.с. 3-9)

Тож за наслідками господарської операції ТОВ "Алівіо" видало позивачу податкову накладну, яка міститься в матеріалах справи. (т.с. 2 а.с. 14-15)

Вищезазначені договори є чинними, не були визнані судом недійсним та були діючими на момент виникнення правовідносин.

Крім того вищезазначені документи надавалися податковому органу під час проведення перевірки, що підтверджується аками перевірок.

Проаналізувавши надані суду первинні документи, суд дійшов висновку, що вони складені у відповідності до вимог ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростоване відповідачем, в підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ позивачем надані до матеріалів справи документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме, договір, податкова накладна, акти приймання-здачі, що є підтвердженням реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.

Надані позивачем документи на підтвердження здійснення господарської операцій за договорами поставки відповідають наведеним вище вимогам до первинних документів згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Щодо зауваження представника відповідача стосовно того, що за наслідками проведених господарських операцій не підтверджується передача права власності на придбані товари в місці їх постачання, яке розташоване на митній території України та оприбуткування в бухгалтерському обліку по документах оформлених від контрагентів враховуючи ланки ланцюгів постачання товару, встановлено нереальність придбання ідентифікованого товару, введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу), суд зазначає наступне.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Слід відмітити, що сторонами не заперечується та обставина, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами, контрагенти позивача та позивач, були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Крім того, пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення Цивільного кодексу України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів по договорам поставки укладеним позивачем з його контрагентами. Також, вказані правочини не визнавалися недійсним у судовому порядку.

Щодо посилання відповідача на анулювання свідоцтва платників податку на додану вартість контрагентів позивача, суд зазначає, що анулювання відбулося після здійснення спірних господарських операцій, на час їх вчинення контрагенти позивача були платниками ПДВ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про недійсність правочинів укладених між ТОВ "Контакт" та ТОВ "Лоутон", ТОВ «Гаяне Трейд», ТОВ «Алівіо». Натомість, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат по придбанню товарно-матеріальних цінностей за вказаним договором із його господарською діяльністю та фактичне використання придбаного товару у його власній господарській діяльності.

Стосовно правомірності формування позивачем податкового кредиту податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит-сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом п'ять цього Кодексу.

Згідно вимог п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до статті 201 Податкового кодексу України передбачено, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктами 201.4, 201.7 ст.201 Податкового Кодексу України визначено, що податкова накладна складається в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця. У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги звязку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виникнення у ТОВ "КОНТАКТ" права на формування податкового кредиту у вересні, листопаді 2016 р., за наслідками господарської операції з ТОВ "Лоутон", ТОВ «Гаяне Трейд», ТОВ «Алівіо» підтверджено відповідними податковими накладними. Податкові накладні позивач включив до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних. В акті перевірки немає жодного зауваження податкового органу щодо правильності оформлення податкової накладної.

Тобто, чинним законодавством України, зокрема, Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника; за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання та не визначено права здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини у рішеннях,позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Згідно ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції" ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02, "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №1991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг знати. Добросовісний платник не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість збільшення відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повина довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Крім цього, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

У відповідності до вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

У звязку з чим, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002861411 від 16.04.2018 року на суму 926460 грн.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002861411 від 16.04.2018 року на суму 926460 грн. - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0002861411 від 16.04.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 926460 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт" (код ЄДРПОУ 13499136, 84200, Донецька обл., місто Дружківка, вул. Нахімова, буд. 1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114) судовий збір в розмірі 13896 (тринадцять тисяч вісімсот дев'яносто шість) гривень 90 копійок.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 13 серпня 2018 року в присутності представника позивача та відповідача.

Повний текст рішення складено та підписано 23 серпня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.