Рішення № 76055271, 02.05.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року Справа № 804/2228/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп НОМЕР_1) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, врахувавши до складу грошового забезпечення суми щомісячної додаткової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та винагороди за участь в АТО, отримані з 01.12.2015 року до 30.11.2017 року, із яких нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок, починаючи з 01.12.2017 року та виплачувати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, врахувавши до складу грошового забезпечення, з якого позивачу нараховується пенсія, суми щомісячної додаткової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та винагороди за участь в АТО, отримані з 01.12.2015 року до 30.11.2017 року, із яких нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується змістом довідки №306 від 05.12.2017 року командира військової частини А1302 та виплатити донараховану суму;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача всі понесені судові витрати, передбачені ст. 132 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 01.12.2017 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Звернувшись до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної йому пенсії з врахуванням в складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, отриманих сум щомісячної додаткової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та винагороди за участь в АТО, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь за вих. № Б 2246-18 від 28.02.2018 року про підстави призначення пенсії та її складових, а також повідомлено про відсутність підстав включення вказаних виплат до складу грошового забезпечення, оскільки вони не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення. Вважаючи, що відповідач неправомірно відмовив у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 02.04.2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) на 02.05.2018 року.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

27 березня 2018 року відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що дії управління є законними, оскільки щомісячна додаткова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразові премії та винагорода за участь в АТО не носять постійного характеру і не є щомісячними, тому підстав їх включення до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії, немає. Крім того, відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат на користь позивача, оскільки ОСОБА_2 не надано належних доказів понесення вказаних витрат.

За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України,).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (частини 2, 3 ст. 263 КАС України).

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.12.2017 року та одержує пенсію, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

09 лютого 2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.12.201047 року, врахувавши до складу грошового забезпечення суми щомісячної додаткової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та винагороди за участь в АТО, отримані з 01.12.2015 року до 30.11.2017 року, із яких нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, без обмеження граничного розміру та виплатити донараховану суму.

До заяви позивачем було надано довідку військової частини А1302 від 05.12.2017 року №306, згідно якої грошове забезпечення за останні 24 місяці (з 01.12.2015 року по 30.11.2017 року) становить 339 390,62 грн. з врахуванням: окладу за військове звання 3000,00 грн. (щомісячно 125,00 грн.); посадового окладу 25 248,00 грн. (щомісячно 1052,00 грн.); надбавки за вислугу років 11 299,20 грн. (щомісячно 470,80 грн.); надбавки за виконання особливо важливих завдань 19 773,60 грн. (щомісячно 823,90 грн.); надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, 2524,80 грн. (щомісячно 105,20 грн.); премії 114 405,00 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода 105 750,36 грн.; винагороди за безпосередню участь в АТО 32 814,87 грн.; грошової допомоги на оздоровлення 14 621, 80 грн.; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань 7310,90 грн.; грошової компенсації за невикористану основну щорічну відпустку 2642,09 грн. із зазначенням, що з вказаних видів грошового забезпечення було утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне (пенсійне) страхування.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 28.02.2018 року за вих. № Б 2246-18 надало відповідь про призначення пенсії з 01.12.2017 року з урахуванням наступних видів грошового забезпечення: посадового окладу 1052,00 грн.; окладу за військовим званням 125,00 грн.; 40% надбавки за вислугу років 470,80 грн.; середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці 5695,98 грн. Всього 7343,78 грн. Розмір пенсії 70% за 28 років вислуги складає 5140,65 грн. Також виплачується підвищення учаснику бойових дій в АТО в розмірі 363,00 грн. та цільова грошова допомога 40,00 грн. Загальний розмір пенсії складає 5543,65 грн. Крім того повідомлено, що оскільки щомісячна додаткова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова премія та винагорода за участь в АТО не належать до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, тому для включення їх до складу грошового забезпечення, підстави відсутні.

Вважаючи відмову у перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ), яким держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ закріплено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено та підтверджено наявними в справі матеріалами, що спірні види грошового забезпечення, на підставі яких позивач вимагає здійснити перерахунок пенсії, були виплачені з січня 2015 року по листопад 2017 року, що дає підстави приймати до уваги лише ті види грошового забезпечення, з яких було нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Склад грошового забезпечення визначений положеннями частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), відповідно до якої до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Законом №2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» зі змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 161 встановлено для військовослужбовців Збройних Сил України щомісячний додатковий вид грошового забезпечення - щомісячну додаткову грошову винагороду. Постійний характер допомоги визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 161.

Наведені ознаки цієї виплати відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер.

Верховним Судом України у постанові від 20.10.2015 року у справі № 21-2942а15 зроблено висновок, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07.11.2007 № 1294, яка була чинна на момент звернення позивача із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії, (далі - Постанова Кабінету Міністрів України № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1294).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до Постанови Кабінету Міністрів України № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260 (далі - Інструкція № 260).

Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (п.п. 3 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 1294, п.п. 30.4 п. 30 розділу ХХХ Інструкції № 260).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (п.п. 3 п. 5 Постанови КМУ № 1294, п.п. 33.1, 33.3 п. 33 розділу ХХХІІІ Інструкції № 260).

Таким чином, зазначені допомоги є додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини 2 статті 9 Закону України № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що щомісячна додаткова грошова винагорода для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України, матеріальна допомога на соціально - побутові потреби, грошова допомога на оздоровлення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновкам Верховного Суду України, викладеним у постановах від 20.10.2015 року по справі №21-2942а15 та від 10.03.2015р. №21-70а15, відповідно до яких грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, а також щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Стосовно доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на необхідність врахування рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 року у справі №4-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд зазначає, що правові висновки Верховного Суду України не суперечать вказаному рішенню, оскільки рішення Конституційного Суду України стосується порядку перерахунку пенсій у зв'язку з встановленням Кабінетом Міністрів України нової щомісячної додаткової грошової винагороди, а не видів грошового забезпечення, з яких має бути визначений розмір пенсії.

Також суд зазначає, що посилання відповідачів на постанову Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі №286/2987/16-а, як на підставу неможливості включення до грошового забезпечення позивача, з якого розраховується пенсія, спірних у даній справі сум, не можуть вважатися судом належними доказами правомірності дій відповідача з огляду на наступне.

Так, Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 року у справі №286/2987/16-а зазначено, що з аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вбачається, що грошове забезпечення є однією із соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям. При цьому, до інших гарантій законом віднесено: продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, пільги та компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей, одноразова грошова допомога тощо. Відтак, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за участь в АТО та компенсації за невикористану відпустку не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.

Також Верховним Судом з приводу позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 10 березня 2015 року в справі № 21-70а15, щодо необхідності віднесення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, зазначено, що в указаній правовій позиції не враховане рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015, оскільки останнє прийняте після винесення постанови Верховного Суду України. До того ж, в постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року в справі № 21-70а15 вказано, що відповідні суми враховуються при обчисленні (перерахунку) пенсії, якщо з них були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (єдиний соціальний внесок), в той час як, подані позивачем довідки про грошове забезпечення не відповідають вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зокрема, в них не зазначено, чи видані вони на підставі первинних документів, не вказано місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Оскільки обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, то подані позивачем довідки не можуть бути прийняті для обчислення пенсії з урахуванням зазначеної в них заробітної плати.

Натомість, у матеріалах даної справи міститься довідка про всі види виплат грошового забезпечення №306 від 05.12.2017 року, відповідно до якої ОСОБА_2 з грудня 2015 року по листопад 2017 року нараховувались наступні додаткові види грошового забезпечення: щомісячна додаткова грошова винагорода, матеріальна допомога, грошова допомога на оздоровлення, одноразові премії та винагороду за участь в АТО.

Крім того, вказана довідка також підтверджує обставини, що у період з грудня 2015 року по листопад 2017 року з вказаних видів грошового забезпечення було утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне (пенсійне) страхування, що не було спростовано відповідачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії відповідно до довідки №306 від 05.12.2017 року є протиправною, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню. При цьому суд вважає, що в даному випадку відповідачем була допущена бездіяльність, оскільки лист від 28.02.2018 року № Б2246-18 не можна вважати рішенням суб'єкта владних повноважень з приводу відмови в здійсненні перерахунку та виплати пенсії.

Суд зазначає, що управління Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення перерахунку пенсії наділене дискреційними повноваженнями.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За таких обставин, суд зазначає, що, оскільки вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв'язку із чим, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 з врахуванням наступного.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

В силу статті 51 Закону України № 2262-XII, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Суд відмічає, що довідка № 306 від 05.12.2017 підтверджує право позивача на врахування при розрахунку пенсії додаткових видів грошового забезпечення, які позивач отримував при проходженні служби.

ОСОБА_2 09.02.2018 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про проведення перерахунку пенсії.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач набув право на перерахунок пенсії, з врахуванням показників довідки за вих. № 306 від 05.12.2017, саме з 01.01.2018 року, а не з 01 грудня 2017 року, як зазначив позивач у позовних вимогах.

Суд також не погоджується з позицією представника відповідача щодо стягнення з відповідача на користь позивача всіх понесених судових витрат та зазначає наступне

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2 та звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової допомоги від 08.02.2018 року представник позивача - адвокат ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання надавати позивачу правову (правничу) допомогу щодо підготовки адвокатських запитів, письмової заяви (адміністративного позову), захисту та представництва інтересів ОСОБА_2 в адміністративному провадженню щодо перерахунку пенсії та інше.

До матеріалів справи надано опис робіт, виконаних адвокатом ОСОБА_3, а саме консультація з правових питань, підготовка запиту до пенсійного фонду 08.02.2018 року - 09.02.2018 року 2 години - 500 грн., підготовка позовної заяви в порядку КАСУ 16-19.02.2018 року, 6 годин - 2000 грн.

Згідно з ордером серії ДП №1388/000024, послуги адвокатом ОСОБА_3 на підставі договору про надання правової допомоги від 08.02.2018 року ОСОБА_2 надаються в межах цієї адміністративної справи.

Відповідно до частин 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 73-78, 90, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо належного розгляду питання здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 із врахуванням у складі грошового забезпечення суми щомісячної додаткової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та винагороди за участь в АТО, отримані ОСОБА_2 з 01.12.2015 року по 30.11.2017 року, із яких нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 09 лютого 2018 року з врахуванням довідки військової частини А1302 від 05.12.2017 року №306, згідно якої у складі грошового забезпечення, з якого ОСОБА_2 нараховується пенсія: суми щомісячної додаткової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та винагороди за участь в АТО, отримані з 01.12.2015 року по 30.11.2017 року, із яких нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, починаючи з 01.01.2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева