Рішення № 76055230, 14.08.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 серпня 2018 р. Справа № 802/1887/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Клюківського В.П., Кухрівського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7)

про: визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4, позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ГУ ДФС у Вінницькій області проведено перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період 01.01.2015 по 31.12.2017. За результатами документальної планової перевірки контролюючим органом складено акт №1917/13/3017603731 від 27.04.2018, на підставі якого сформовано податкову вимогу про сплату податкового боргу (недоїмки) № Ф-0029301305 від 12.06.2018, прийнято рішення від 12.06.2018 № 0029311305 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, податкові повідомлення-рішення від 12.06.2018 № 0029321305, № 0029331305, № 0029351305, № 0029341305, № 0029361305.

Позивач вважає, що наведені в акті перевірки висновки про порушення відповідних норм податкового законодавства є необґрунтованими, а податкова вимога та податкові повідомлення-рішення протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Так, позивач не погоджується з позицією відповідача, що підлягають збільшенню його (позивача) доходи за 2016 рік на суму акцизного податку, отриманого у складі ціни на підакцизний товар, зазначаючи, що акцизний податок, як і податок на додану вартість, - непрямий податок, а отже не визнається доходом, оскільки підлягає сплаті до бюджету у встановленому законом порядку, а не належить суб'єктові господарювання, який не може ним користуватися на власний розсуд (ознака, що притаманна виключно доходу).

Ухвалою від 06.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін за правилами спрощеного позовного провадження.

19.07.2018 на адресу суду від представника позивача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ ДФС у Вінницькій області просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Свою позицію мотивує тим, що з 01.01.2015 Законом України від 28.12.2014 № 71-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо). Порядок обчислення акцизного податку регулюється розділом VI Податкового кодексу України.

Порядком передбачено зазначення суми отриманих доходів без податку на додану вартість. Суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не виключаються із сум отриманого доходу. Відтак, відповідач вважає, що 01.01.2017 до доходу фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування включалась сума акцизного податку. Оскільки позивачем до доходу фізичної особи оподаткування не включалась сума акцизного податку, за результатами перевірки встановлено, що підприємцем занижено суму валового доходу за період 2016 року на суму 255373 грн., що вплинуло на донараховані податкові зобов'язання з податку з доходів з фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору,

08.08.2018 позивач подав заяву, відповідно до якої відмовився від позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0029351305, № 0029361305. Зазначена відмова прийнята судом, а відтак предметом розгляду є визнання протиправними та скасування податкової вимоги про сплату податкового боргу (недоїмки) № Ф-0029301305 від 12.06.2018, рішення від 12.06.2018 № 0029311305 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та податкові повідомлення-рішення від 12.06.2018 № 0029321305, № 0029331305, № 0029341305.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів проти позовних вимог заперечували, посилаючись на обставини, викладені в наданому до суду відзиві, та зазначили, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до наказу на проведення перевірки від 26.03.2018 №1772 та направлення від 04.04.2018 №821, виданих ГУ ДФС у Вінницькій області, головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Вінницькій області Ключківським В.П. проведена планова документальна виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017 відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки контролюючим органом 27.04.2018 складений акт за № 1917/13/3017603731, у якому встановлені такі порушення:

п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 та п. 177.2 ст. 177 Податкового Кодексу України (ПК України), у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся на 45967,14 грн. за період 2016 року;

п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено єдиний соціальний внесок, нарахований з чистого оподаткованого доходу, в сумі 56182,06 грн. за період 2016 року;

п.п. 1.2., 1.3. п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, у результаті чого занижено суму військового збору у періоді, що перевірявся, на загальну суму 3830,60 грн. за 2016 рік.

п. 177.2, п. 177.10 ст. 177 ПК України, а саме: включення до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік перекручених даних;

п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме порушення порядку нарахування єдиного соціального внеску за 2016 рік.;

п. 201.10 ст. 201 розділу 5 ПК України, а саме порушено термін реєстрації ПН в ЄРПН, в яких зазначена сума податку на додану вартість складає 6346,87 грн.;

п. 231.6 ст. 231 розділу 5 ПК України, а саме порушено термін реєстрації акцизних накладних в єдиному реєстрі акцизних накладних;

п. 63.3 ст. 63 ПК України в результаті не своєчасного подання повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням.

Вважаючи, що акт перевірки містить надумані та упереджені висновки, ФОП ОСОБА_4 подав заперечення до вказаного акта. Відповідачем зазначені заперечення до уваги не прийняті та сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2018 № Ф-0029301305 на суму 56 182,06 грн., прийнято рішення від 12.06.2018 № 0029311305 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 11236,41 та, зокрема, прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.06.2018 №0029321305, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 57 458,93 грн., з них 45967,14 грн. за податковими зобов'язаннями та 11491,79 грн. за штрафними (фінансовими санкціями); № 0029331305, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 4787,25 грн., з них 3830,6 грн. за податковими зобов'язаннями та 957,65 грн. за штрафними (фінансовими санкціями); № 0029341305, відповідно до якого застосовано штраф за платежем податок на додану вартість на суму 634,69 грн.

Вважаючи вказані вимогу про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних фінансових санкцій та податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Вирішуючи спір по суту, суд виходить з такого.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

З 01.01.2015 Законом України від 28.12.2014 № 71-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон № 71) запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо) та одночасно скасовано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

Порядок обчислення акцизного податку регулюється ПК України.

Відповідно до п.п.14.1.4 п. 14.1 ст.14 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД України, на які встановлено ставки акцизного податку (п.п. 14.1.145 п.14.1 ст. 14 ПК України).

До 01.01.2017 відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування у такої фізичної особи - підприємця був чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Отже, до 01.01.2017 до доходу фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування включалась сума акцизного податку.

Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, визначено пунктом 177.4 ст. 177 ПК України

Так, за правилами вказаного пункту до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

177.4.1 витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

177.4.2 витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3 суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

177.4.4 інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Однак вказаний перелік не містив акцизного податку, включеного до вартості товару та сплаченого під час придбання. Ототожнення позивачем акцизного податку та податку на додану вартість у цьому випадку є помилковим.

Таким чином, фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування до 01.01.2017 не мала право включити до витрат суму сплаченого акцизного податку, включеного до вартості товару, який нею придбавається з метою подальшої реалізації.

З 01.01.2017 відповідно до Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797-VIII) пункт 177.3 доповнено підпунктом 177.3.1 такого змісту:

"177.3.1. Не включаються до доходу фізичної особи - підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів".

Крім того, Законом № 1797-VIII внесено зміни до пп. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПК України, яка визначає перелік витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування, зокрема, до переліку витрат не включається акцизний податок.

Отже, до 01.01.2017 сума акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, у разі її включення до вартості проданих товарів, включалась до доходу фізичної особи-підприємця, але не включалась до переліку витрат.

Одночасно, згідно з п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПК України (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України).

Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України визначено, що нарахування, утримання і сплата (перерахування) збору в бюджет здійснюються в порядку, установленому ст. 168 ПКУ за ставкою визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України.

Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування фізичної особи - підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (пункт 177.2 статті 177 ПКУ).

Отже, фізичні особи - підприємці, крім тих що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір, аналогічно податку на доходи фізичних осіб.

Враховуючи викладене, до 01.01.2017 податок на доходи з фізичних осіб та військовий збір сплачувався з доходу, до складу якого включалась сума акцизного податку. Починаючи з 01.01.2017 податок на доходи з фізичних осіб та військовий збір сплачується з доходу, до складу якого не включаються суми акцизного податку.

Що стосується сплати єдиного соціального внеску то, відповідно до абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зокрема, фізичні особи - підприємці, які обрали загальну систему оподаткування, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року.

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464 (частина третя ст. 7 Закону № 2464).

Як встановлено під час перевірки, відповідно до банківських виписок, 2-звітів КОРО, актів повернення, пояснювальних записок щодо допущених помилок в здійсненні розрахункових операцій через РРО, надходження коштів позивача від реалізації товарів за 2016 рік становить 2105868,42 грн. (з ПДВ та з врахуванням акцизного податку).

За період 2016 року в додатку до податкової декларації про майновий стан і доходи ФОП ОСОБА_4 задекларовано валовий дохід в сумі 1542078,42 грн (без акцизного податку).

За результатами перевірки встановлено, що позивачем занижено суму валового доходу за період 2016 року на суму 255373 грн., чим порушено пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 та п. 177.2 ст.177 ПК України, що вплинуло на донараховані податкові зобов'язання з податку з доходів з фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору.

З огляду на викладене, суд вважає правомірним збільшення відповідачем суми оподатковуваного доходу позивача за 2016 рік, донарахування позивачу, єдиного соціального внеску, суми військового збору на вказану вище суму доходу та застосування штрафних фінансових санкцій.

А відтак, податкова вимога про сплату податкового боргу (недоїмки) № Ф-0029301305 від 12.06.2018, рішення від 12.06.2018 № 0029311305 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та податкові повідомлення-рішення від 12.06.2018 № 0029321305, № 0029331305 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Стосовно порушення п. 201.10 ст. 201 розділу 5 ПК України, зокрема порушення терміну реєстрації ПН в ЄРПН, в яких зазначена сума податку на додану вартість складає 6346,87 грн., то суд зазначає таке.

Дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Починаючи з 01.02.2015 реєстрації в ЄРПН підлягають всі ПН та розрахунки коригування до ПН (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру ПДВ в одній ПН розрахунку коригування (п.11 підрозділ 2 розділ XX "Перехідні положення" Кодексу).

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до акта перевірки позивачем в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України несвоєчасно зареєстровані податкові накладні №№ 72, 73 від 30.06.2017, №№ 70, 71 від 29.06.2017, №№ 68, 69 від 28.06.2017, № 67 від 27.06.2017, №№ 62, 63 від 26.06.2017, №№ 60, 61 від 25.06.2017, № 59 від 24.06.2017, № №56, 57 від 23.06.2017.

Факт порушення позивачем терміну для реєстрації вказаної ПН, встановлений під час перевірки, позивачем не спростований.

Відповідно до пп. 120-11 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Порушень щодо визначення відповідачем позивачу розміру штрафних санкцій судом не встановлено.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 12.06.2018 № 0029341305 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що мотивація, на яку посилаються останній, не дає суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

За приписами статті 139 КАС України відсутні підстави для стягнення судового збору.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

Відповідач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165)

Копію рішення у повному обсязі виготовлено: 23.08.2018

Суддя Чернюк Алла Юріївна