Ухвала суду № 76053563, 23.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/768/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

23 серпня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2018 року про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ КОМПАНІ» до Антимонопольного комітету України, Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2018 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження в даній справі.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Міністерство оборони України звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням правил підсудності (за текстом апеляційної скарги).

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 295 та 296 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції 18.01.2018 року.

Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (п.2 ч.2 ст. 295 КАС України).

Разом з тим, апеляційну скаргу подано 09.08.2018 року, що підтверджується квитанцією Укрпошти на конверті, який міститься в матеріалах справи.

Тобто, позивачем апеляційну скаргу на оскаржуване рішення суду першої інстанції подано з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Проте, в матеріалах справи не міститься, а скаржником не надано суду належних доказів, коли саме апелянтом отримано копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строку апелянтом не подано.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність надати скаржнику час для подання клопотання про поновлення строку з зазначенням причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, зокрема, конверт на якому міститься дата відправлення Окружним адміністративним судом міста Києва копії оскаржуваного рішення на адресу апелянта, копії з журналу вхідної кореспонденції, тощо.

Крім того, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки відповідно до п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 05 січня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закон № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 5) частини третьої зазначеної статті, за подання до адміністративного суду, зокрема апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-VІІI, установлено у 2018 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762,00 грн.

Тобто, при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить - 1 762,00 грн.

В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Між тим, в апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини першої ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» в редакції зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

Скрутне матеріальне положення має бути належним чином доведене суду.

Надані апелянтом пояснення не є підставою для відстрочення сплати судового збору, адже несплата обов'язкового платежу суб'єктом владних повноважень не може виправдовуватись відсутністю грошових коштів на його рахунках. Крім того, апелянтом не надано жодних достовірних доказів на підтвердження обставин, зазначених в клопотанні про відстрочення сплати судового збору.

З огляду на зазначене, судом встановлено відсутність підстав для відстрочення відповідачу сплати судового збору у зв'язку з необґрунтованістю його клопотання та відсутністю умов, визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 1 762,00 грн., або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору в порядку передбаченому Законом України «Про судовий збір».

Крім того, апелянтом подано апеляційну скаргу до якої додано копію довіреності, яка посвідчена неналежною особою, відповідно до правових положень адміністративного судочинства.

Так, відповідно до ч.1ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч.3 ст. 55 КАС України, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Частиною 6 ст. 59 КАС України, передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з ч.8 ст. 59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.

Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду із апеляційною скаргою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Із змісту поданої апеляційної скарги вбачається, що вона подана представником Міністерства оборони України - ОСОБА_1

Частиною 3 ст. 59 КАС України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Водночас, копію доданої до апеляційної скарги довіреності керівником Міністерства оборони України не засвідчено, а засвідчено самостійно ОСОБА_1, тобто особою, яка не уповноважена на це законом.

Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції належним чином оформленої довіреності за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2018 року про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.

Повідомити, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України, або п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Кобаль