Постанова № 76052846, 22.08.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/7500/18 Суддя 1 інстанції: Шаренко С.Л.

Провадження: 33/790/693/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УкраЇнИ

22 серпня 2018 року м. Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Яковлева В.С., за участю притягнутого до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, захисника - адвоката Рись В.Г., прокурора Радіонова С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Як зазначено у постанові суду першої інстанції, згідно протоколу № 191 про адміністративне правопорушення, пов»язане з корупцією, від 25.04.18р., ОСОБА_2, займаючи посаду головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Східної ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Харківській області, та будучи, згідно з підпунктом «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, 16 лютого 2018 року набув права власності на транспортний засіб, вартість якого на момент набуття права власності становила 667 000,00 грн. (шістсот шістдесят сім тисяч гривень 00 копійок), що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (станом на 01.01.2018- прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1762 гривень), в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані до НАЗК, а саме - 10 березня 2018 року (гіперпосилання на повідомлення про суттєві зміни в майновому стані в Єдиному державному реєстрі осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування - https://public.nazk.gov.ua/declaration/75f7e2b6-4670-4d43-8c68-5e2b71dc1456), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Не погодившись з рішенням районного суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2018 року та закрити провадження у справі за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В обгрунтування доводів апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вказує, що придбавши автомобіль та усвідомлюючи обов»язок подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані протягом 10 днів (тобто, до 05.03.18р. включно), ОСОБА_2 26.02.18р. здійснив першу спробу подати таке повідомлення, задля чого зайшов на сайт НАЗК та спробував зайти до особистого кабінету. Однак, виявилось, що старий ЕЦП був на старому комп»ютері, який прийшов у несправність, і чоловік втратив змогу його використовувати, як і доступ до електронної скриньки. Того ж дня, ОСОБА_2 отримав новий ЕЦП, знову спробував зайти до особистого кабінету, на що отримав помилку «активного користувача з такою адресою не існує». 27.02.18р. ОСОБА_2 звернувся до технічної підтримки НАЗК. Наступного дня, так і не отримавши відповідь, вимушений був неодноразово телефонувати на техпідтримку, що також не вдалося. 28.02.18р. апелянт повторно написав електронного листа до НАЗК. Так і не дочекавшись відповіді на своє звернення та багаточисленні телефонні дзвінки, 02.03.18р. ОСОБА_2 письмово звернувся до НАЗК, і додатково направив скан цього листа електронною поштою. Нарешті, 03.03.18р. надійшла інструкція про зміні ЕЦП та поштової скриньки. Після виконання усіх рекомендацій, заявник зіткнувся з новою проблемою, а саме - не надійшов код відновлення доступу та лист про зміні ЕЦП. У зв»язку із цим, ОСОБА_2 08.03.18р. повторно направив НАЗК лист про зміні ЕЦП. Отримавши відповідь 09.03.18р., наступного дня (10.03.18р.) чоловікові вдалося подати відповідну декларацію. Таким чином, як вказує апелянт, він своєчасно (у період з 26.02.18р. по 10.03.18р. включно) робив неодноразові спроби подати повідомлення про суттєві зміни. Також, зазначає, що протокол був складений з порушенням ст. 256 КУпАП, а саме: не містить визначення форми вини (умислу).

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його захисник підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили її задовольнити. ОСОБА_2, зокрема, пояснив суду, що окрім наданих ним скрін - шотів, є безліч свідків, які бачили як він дзвонив та писав до НАЗК (спочатку на електронну адресу, а згодом і на поштову). Так як тривалий час відповіді на звернення не надходило, просто намагався діяти у відповідності до інструкції, викладеної на сайті НАЗК.

Захисник Рись В.Г. зазначив, що суд першої інстанції, фактично встановивши усі обставини, на які посилається апелянт, зробив невірний висновок щодо наявності у діях ОСОБА_2 правопорушення, пов»язаного з корупцією.

Прокурор Радіонов С.А. в обгрунтування своїх заперечень пояснив суду, що проблеми з ЕЦП у ОСОБА_2 виникли вже після спливу встановленого законом 10-денного строку.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника на підтримку апеляційної скарги, пояснення прокурора Радіонова С.А., який заперечував проти її задоволення, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ч. 2 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає у разі неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство.

Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу, вчинення діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення.

Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 16.02.18р. ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу придбав автомобіль MAZDA 6 2.0 СЕДАН-B, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який, набувши у власність, зареєстрував на своє ім»я 24.02.18р. Вартість спірного ТЗ склала 667 000 гривень. (а.с. 26, 28).

Відповідно до пояснень, наданих ОСОБА_2 в Апеляційному суді, у даному випадку одночасно мали місце і купівля і продаж рухомого майна, так як чоловік 21.02.18р. продав ТЗ, та на отримані кошти 23.02.18р. придбав інший ТЗ.

Згідно відповіді НАЗК від 13.08.18р., наданої на запит апеляційного суду щодо отримання інформації про звернення суб»єкта декларування до НАЗК, вбачається, що ОСОБА_2 у зазначений ним період здійснював неодноразові спроби звернення до НАЗК (як письмово, так і в телефонному режимі) (а.с. 11-116).

Таким чином, версія подій, викладена ОСОБА_2, узгоджується з іншими зібраними матеріалами. Крім того, апелянт подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані через незначний проміжок часу, аніж то встановлено законодавством.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній умисел на порушення вимог фінансового контролю, як і відсутні відомості про наявність в діях особи корупційного інтересу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

Зважаючи на викладене, постанова судді Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2018 року підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП.

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень,- скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області В.С. Яковлева