Ухвала суду № 76051908, 17.08.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

17 серпня 2018 року справа № 823/2202/18 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі – Сачинській В.С.,

за участю:

представника відповідача КП «Міський водоканал» – ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у підготовчому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду клопотання відповідача комунального підприємства «Міський водоканал» про закриття провадження у адміністративній справі за позовом Державної екологічної інспекції у Черкаській області до комунального підприємства «Міський водоканал» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2018 Державна екологічна інспекція в Черкаській області, звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до КП “Міський водоканал”, в якій просить: прийняти рішення щодо застосування заходів реагування і зобов’язати комунальне підприємство “Міський водоканал” Золотоніської міської ради Черкаська область, м. Золотоноша вул. Шевченка, 156, код ЄДРПОУ 32601205 обмежити скид зворотних стічних вод в р. Суха Згар з перевищенням ГДС (гранично допустимих скидів).

17 серпня 2018 року до суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України. Клопотання мотивоване тим, що жодним Законом України не визначено повноваження Держекоінспекції та її територіальних органів на звернення до адміністративного суду з позовом про зобов’язання суб’єкта господарювання обмежити скид зворотних стічних вод з перевищенням ГДС.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання закриття провадження у справі.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з’явився, до суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд встановив наступне.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб?єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Зазначений обмежувальний принцип щодо можливості звернення суб'єкта владних повноважень з позовом до суду адміністративною юрисдикції продубльований в пункті п'ятому частини першої статті 19 КАС України, яким передбачено, що за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, можливість звернення суб'єкта владних повноважень до суду адміністративної юрисдикції має бути пов'язана з виконанням ним владних управлінських функцій, в межах повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачене законом.

Судом встановлено, що Державна екологічна інспекція у Черкаській області звернулась до суду з позовом про застосування заходів реагування до КП «Міський водоканал» шляхом обмеження скиду стічних вод у р. Суха Згар.

Відповідач вказує на те, що нині відсутній закон, у якому визначено можливість звернення суб’єкта владних повноважень з таким адміністративним позовом до юридичної особи, у зв’язку з чим, на думку відповідача, спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п. 2 Положення).

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 3 Положення основними завданнями Держекоінспекції є:

- реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

- здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; охорони, захисту, використання і відтворення лісів; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; раціонального використання, відтворення і охорони об'єктів тваринного та рослинного світу; ведення мисливського господарства та здійснення полювання; охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів; охорони атмосферного повітря; формування, збереження і використання екологічної мережі; стану навколишнього природного середовища; поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об'єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Підпункти 5, 9, 19 пункту 4 Положення визначають, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань:

- звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин;

- вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах;

- здійснює інші повноваження, визначені законом.

Таким чином, позивач у справі є органом владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні управлінські функції у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Приписами Положення, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України, визначено право Держекоінспекції звертатися до суду з позовом про обмеження діяльності підприємств.

На думку суду, в розумінні положень ст.ст. 5, 19 КАС України, поняття «закон» підлягає розширеному тлумаченню, і включає нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Президента України.

З огляду на викладене Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи наділені повноваженнями щодо звернення з позовами до суду про застосування заходів реагування, а отже, вказаний спір може бути предметом розгляду адміністративного суду за зверненням позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі.

Керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача комунального підприємства «Міський водоканал» від 17.08.2018 про закриття провадження у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Черкаській області до комунального підприємства «Міський водоканал» про застосування заходів реагування, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені у апеляційній скарзі на рішення суду.Заперечення на ухвалу можуть бути викладені у апеляційній скарзі на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 22.08.2018.

Суддя А.В. Руденко