Рішення № 76051897, 17.08.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2018 року справа № 823/2438/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

секретаря - Сачинської В.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - Зосіч Г.В. (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_3 з позовом до управління Держпраці у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати повністю припис про усунення виявлених порушень №ЧК-419/366/АВ від 23.05.2018; визнати протиправною та скасувати повністю постанову №ЧК-419/366/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-295 від 13.06.2018 про накладення штрафу у розмірі 111690,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за наслідками інспекційного відвідування позивача управлінням Держпраці у Черкаській області встановлені порушення законодавства про працю, зокрема, ФОП ОСОБА_3 допущено до роботи продавцем ОСОБА_4 без укладення трудових договорів, оформлених у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та без повідомлення про прийняття працівника на роботу Державної фіскальної служби, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413.

Позивач зазначає, що йому невідомі підстави здійснення інспекційного відвідування. Направлення на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання №924 від 21.05.2018 виписано з 23 травня до 06 червня 2018 року, тобто на 10 робочих днів. Разом з тим, згідно з п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, тривалість інспекційного відвідування суб'єкта мікропідприємництва (до яких належить позивач), не повинна перевищувати двох робочих днів.

Позивач стверджує, що висновки акта інспекційного відвідування та припису містять недостовірну інформацію. Зокрема, 27 квітня 2018 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений цивільно-правовий договір на виконання певних робіт. Під час перевірки ОСОБА_4 дійсно знаходилась в приміщенні магазину, так як здійснювала ряд робіт, визначених цивільно-правовим договором. Працівники управління Держпраці у Черкаській області не відбирали будь-які пояснення стосовно роботи в магазині ні у ОСОБА_4, ні у продавця ОСОБА_5, яка працювала в магазині.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

19 липня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву та 31 липня 2018 року - заперечення, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що виконання робіт ОСОБА_4 за цивільно-правовим договором фактично є виконанням трудових функцій продавця продовольчих товарів (згідно Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 65 «Торгівля і громадське харчування»). Вказане підтверджує факт допуску до роботи працівника ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин, попри наявні ознаки таких відносин між позивачем та вказаною особою.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області 05 липня 1995 року.

Наказом заступника начальника Управління Держпраці у Черкаській області від 21.05.2018 №445-Н посадовим особам Управління доручено у період з 23.05.2018 по 06.06.2018 здійснити позаплановий захід (інспекційне відвідування) фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань оформлення трудових відносин з найманими працівниками, робочого часу, оплати праці.

23 травня 2018 року посадовою особою Управління Держпраці у Черкаській області проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, за наслідками якого складено акт №ЧК-419/366/АВ від 26.05.2018 (далі - акт інспекційного відвідування).

В акті інспекційного відвідування встановлено допуск до роботи продавцем ОСОБА_4 без укладення трудових договорів, оформлених у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та без повідомлення про прийняття працівника на роботу Державної фіскальної служби, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413.

На підставі акта інспекційного відвідування, начальником Управління Держпраці у Черкаській області Лазарєвою О.М. винесено:

- припис про усунення виявлених порушень №ЧК-419/366/АВ/П від 23.05.2018, яким встановлено термін для усунення порушень до 01.06.2018;

- постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧК-419/366/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-295 від 13.06.2018, за якою за порушення законодавства про працю, керуючись ст. 259 КЗпП України, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 111690 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пп. 5 п. 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 "Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Порядок №295).

Відповідно до п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Пунктами 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

В акті інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 встановлено допуск до роботи продавцем ОСОБА_4 без укладення трудових договорів, оформлених у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та без повідомлення про прийняття працівника на роботу Державної фіскальної служби, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413.

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 №413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд враховує, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, цивільно-правовий договір це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).

Судом досліджено цивільно-правовий договір №1 від 27.04.2018, укладений між ФОП ОСОБА_3 (Замовник) та ОСОБА_4 (Виконавець), за яким Виконавець зобов'язується виконати Замовнику роботи у повному обсязі і на умовах передбачених даним договором, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити дану роботу (п. 1.1. вказаного Договору).

Обов'язки Виконавця по цивільно-правому договору: в продуктовому магазині за адресою: АДРЕСА_1, проводити упорядкування товару шляхом його сортування і розміщення по найменуваннях, підготовка товару шляхом його перерахування та зважування з метою проведення інвентаризації в магазині, продаж продовольчих товарів в присутності найманих працівників у строк з 01.05.2018 по 25.05.2018 з метою навиків отримання професії продавця (п. 2.1. Договору); вартість послуг (робіт) по цивільно-правовому договору складає: 1800,00 грн (п. 4.1. Договору); даний Договір вступає в силу 01 травня 2018 року та діє до 25.05.2018 (п. 6.1. Договору).

В матеріалах справи міститься копія акта приймання-здачі виконаних робіт №1 від 25.05.2018 до цивільно-правового договору №1 від 27.04.2018, за яким роботи, передбачені п.2.1. Договору виконано якісно, в повному обсязі та у строк, згідно з умовами зазначеного Договору.

Вказані докази свідчать, що 23.05.2018 ОСОБА_4 виконувала роботу в продуктовому магазині за адресою: АДРЕСА_1, за цивільно-правовим договором №1 від 27.04.2018, укладеним між ФОП ОСОБА_3.

Вказана обставина також встановлена постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 24.07.2018 у справі №694/958/18 (набрала законної сили 06.08.2018), якою провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП (фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) закрито у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказаною постановою суду встановлено, що між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не виникали трудові відносини, а мали місце цивільно-правові відносини, які врегульовані на цивільно-правових засадах, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявні письмові пояснення ОСОБА_4, яка вказала, що виконувала роботу за цивільно-правовим договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 24.07.2018 у справі №694/958/1 про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_4 на момент перевірки виконувала роботу за цивільно-правовим договором. Відтак, ця обставина не підлягає доказуванню, а постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для адміністративного суду.

Суд також зазначає, що відповідач посилається на письмові пояснення позивача, згідно з якими на момент перевірки ОСОБА_4 працювала стажером, та лист позивача від 26.05.2018, згідно з яким позивач на виконання припису оформив з ОСОБА_4 трудовий договір від 25.05.2018.

Надаючи оцінку вказаним доказам, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши акт інспекційного відвідування від 23.05.2018 суд встановив, що у акті вказано, що 23.05.2018 ОСОБА_4 була допущена до роботи продавця. Разом з цим, у акті не вказано, які функції продавця здійснювала ОСОБА_4 під час перевірки, письмові пояснення у неї не відібрані.

Натомість в матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявні письмові пояснення ОСОБА_4, яка вказала, що виконувала роботу за цивільно-правовим договором, що підтверджується постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 24.07.2018 у справі №694/958/1. Відтак, відповідачем не доведено, що 23.05.2018 ОСОБА_4 була допущена позивачем до роботи продавця без оформлення трудового договору.

З огляду на зазначене суд надає перевагу доводам позивача і вважає, що відповідач не довів ту обставину, що ОСОБА_4 була допущена до роботи по трудовому договору.

Посилання відповідача на ту обставину, що виконання робіт за цивільно-правовим договором №1 від 27.04.2018 є фактичним виконанням трудових функцій продавця продовольчих товарів суд вважає необгрунтованим, оскільки діючим законодавством не передбачено обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності укладати лише трудові договори, а недійсність вказаного цивільно-правового договору не є предметом даного позову.

Оцінюючи надану позивачем як доказ довіреність від 27.12.2017, згідно з якою позивач уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси в усіх державних і недержавних установах, зокрема, при здійсненні його підприємницької діяльності, суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно з ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відтак, представництво, трудові відносини та цивільно-правові відносини підряду є різними видами правовідносин, а довіреність на здійснення представництва не є допустимим доказом, який підтверджує трудові відносини чи цивільно-правові відносини підряду.

Суд також не погоджується з доводами позивача про те, що відповідач порушив п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, яким встановлено тривалість інспекційного відвідування не більше 10 днів, а для суб'єктів малого підприємництва - 2 днів, оскільки в судовому засіданні встановлено, що перевірка тривала 1 день, а саме: 23.05.2018.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем ст. 24 КЗпП України, тому припис про усунення виявлених порушень №ЧК-419/366/АВ/П від 23.05.2018, та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧК-419/366/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-295 від 13.06.2018 є протиправними.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги такими, що належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Черкаській області (бул. Шевченка, 205, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 39881228) про усунення виявлених порушень №ЧК-419/366/АВ від 23.05.2018, наданий фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (с. Шевченкове, Звенигородський район, Черкаська область, 20214, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області (бул. Шевченка, 205, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 39881228) №ЧК-419/366/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-225 від 13.06.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у сумі 111690 гривень на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (с. Шевченкове, Звенигородський район, Черкаська область, 20214, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області (бул. Шевченка, 205, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 39881228) на користь ОСОБА_3 (с. Шевченкове, Звенигородський район, Черкаська область, 20214, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 22 серпня 2018 року.

Суддя А.В. Руденко