Ухвала суду № 76051440, 22.08.2018, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

(про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою)

Справа № 348/1744/18

Провадження № 1-кс/348/668/18

22 серпня 2018 року м. Надвірна

Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., за участю секретаря Скоблей О.В., прокурора Надвірнянської місцевої прокуратури ОСОБА_1, старшого слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українцю, уродженцю та жителю ІНФОРМАЦІЯ_2, розлученому, не працючому, раніше неодноразово судимому, громадянину України, підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Клопотання надійшло до суду 21.08.2018 р.

Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090200000272 від 30.04.2018 року щодо кримінального провадження, у межах якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора Богака А.В., слідчого Новошицьку А.І., підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Надвірнянського ВП ГУПН України в Івано-Франківській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 звернулась в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Надвірнянської місцевої прокуратури ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3

В обгрунтування своїх вимог слідчий посилається на те, що слідчим відділенням Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018090200000272 від 30.04.2018 р., за фактом відкритого викрадення чужого майна (грабежу), вчиненого повторно, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, будучи раніше судимим вироком Надвірнянського районного суду від 10.11.2010 р. за ч. 2 ст. 186, ст. 395, ст. 70, ст. 71 КК України, на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив, а в період непогашеної та не знятої у встановленому законом порядку судимості, повторно вчинив аналогічний корисливий злочин за наступних обставин.

Так, 29.04.2018 року близько 21:00 год. ОСОБА_5 зайшла у гості до знайомих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, де присівши на крісло в одній із житлових кімнат, розмовляла із останніми.

Приблизно о 21:30 год. до будинку зайшов ОСОБА_3, який запропонував ОСОБА_5 пройти до нього додому, щоб розпити спиртні напої, однак ОСОБА_5 відмовилася від даної пропозиції. Після чого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин ОСОБА_3 вчинив конфлікт із ОСОБА_5, в ході якого діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, завдав їй декілька ударів руками по обличчі, чим заподіяв тілесні ушкодження.

Після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 побачив сумку ОСОБА_5, яка перебувала на ліжку в житловій кімнаті, та взявши її у руки повторно запропонував потерпілій пройти до нього додому, на що остання знову відмовилась і повідомила ОСОБА_3, що хоче в туалет та вийшла з житлового будинку.

ОСОБА_3, почекавши близько 5 хв. ОСОБА_5 та зрозумівши, що остання в будинок не повернеться, вирішив заволодіти її сумкою.

Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 діючи умисно та повторно, тобто усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, скориставшись тим, що ОСОБА_5 вийшла із приміщення будинку, у присутності ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відкрито викрав сумочку потерпілої, в якій знаходились мобільний телефон «Samsung» моделі GT-E 12001, вартістю 300 грн., сім карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 70 грн., гаманець вартістю 250 грн., парфуми «ВІ-ES», вартістю 100 грн., помада вартістю 50 грн., зарядний пристрій вартістю 150 грн. та грошові кошти в сумі 1500 грн., чим завдав ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 2430 грн.

04.05.2018 року ОСОБА_3 оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Обставинами, що підтверджують обгрунтовану підозру у вчиненні злочину підозрюваним ОСОБА_3 є: протоколи про прийняття заяви, протокол огляду місця події, протоколи допиту потерпілої ОСОБА_5, протоколи допиту свідків ОСОБА_6Я та ОСОБА_7, протокол проведення слідчого експерименту із потерпілою ОСОБА_5, та інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_3 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити .

Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вище вказаним ризикам, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3, призведуть до продовження його злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також негативно вплинуть на об'єктивне розслідування кримінального провадження, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор, а також слідчий підтримали дане клопотання та просили його задоволити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ствердили, що підозрюваний не має на меті ухилятися від слідства та суду, впливати на свідків та потерпілу, а також вчиняти інші правопорушення. Захисник зазначив про неправильну кваліфікацію дій підозрюваного. Також зазначили, що підозрюваний має постійне місце проживання, міцні соціальні зв’язки. Тому просять застосувати до нього інший більш м’ягкий запобіжний захід.

Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_3 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, відповідальність за який передбачена у виді позбавлення волі.

Обґрунтованість підозри на даній стадії підтверджується протоколами про прийняття заяви, протоколом огляду місця події, протоколами допиту потерпілої ОСОБА_5, протоколами допиту свідків ОСОБА_6Я та ОСОБА_7, протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілою ОСОБА_5, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, які є належними та допустимими доказами.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Метою застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.

Так, під час судового розгляду слідчим суддею встановлено наявність ризику, що ОСОБА_3, підозрюючись у вчиненні тяжкого умисного злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду, оскільки він, усвідомлюючи неминучість покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від слідства та суду, а також що він перебував у розшуку.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення доводиться тим, що ОСОБА_3 не видав потерпілій та слідчому всіх викрадених речей, якими він незаконно заволодів, що свідчить про те, що підозрюваний знищив, сховав або спотворив речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Наявність обґрунтованих ризиків вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що обвинувачений, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, вчинив новий злочин в період не знятої та не погашеної судимості. Крім того обстановка, час місце та спосіб вчинення злочину вказують на свідоме нехтування підозрюваним вимог законодавства та моральних засад суспільства.

Ризик незаконно впливати на потерпілу та свідків по кримінальному провадженні підтверджується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілу, свідків, оскільки досудове розслідування триває, встановлено ряд свідків - очевидців даного злочину, особи яких відомі обвинуваченому, на даний час проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення.

Суд також не погоджується з позицією сторони захисту про стійкі соціальні зв’язки підозрюваного, оскільки останній проживає сам та не має постійного місця праці.

Прокурором та слідчим доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на потерпілу та свідків по кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням вище викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість жодного із більш м'яких запобіжних заходів забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, тому застосування тримання під вартою, на даному етапі є виправданим.

Суд не бере до уваги посилання захисника підозрюваного щодо правильності кваліфікації злочину, оскільки при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу дане питання не вирішується. Також суд не бере до уваги позицію сторони захисту щодо особи потерпілої, оскільки суду не надано відповідних доказів такої позиції, та вона грунтується на припущеннях.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування (п. 1. ч. 4 ст. 183 КПК України).

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, обставини вчинення злочину, що даний злочин ним було вчинено із застосуванням насильства, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, міцність соціальних зв’язків підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного ; розмір майнової шкоди, завданої підозрюваним, та інші обставини в сукупності, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави.

Враховуючи вище наведені обставини суд не знаходить підстав для обрання підозрюваному більш м’ягкого запобіжного заходу, оскільки вважає, що на даний час існують ризики, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, а в матеріалах кримінального провадження наявні обставини, які виправдовують обмеження права обвинуваченого на свободу і таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Таким чином, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУПН України в Івано-Франківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, погоджене з прокурором Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 - задовільнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України – запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з моменту затримання, до 10 год. 00 хв. 19 жовтня 2018 року.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Міськевич О.Я.