Постанова № 76050843, 23.08.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/17596/17 Номер провадження 22-ц/775/1255/2018

Категорія 48

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2018 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Соломахи Л.І.

суддів Канурної О.Д., Мальованого Ю.М.

за участю:

секретаря судового засідання Дороніна Д.Р.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача – адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області у залі судових засідань № 3 цивільну справу № 234/17596/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа – Орган опіки та піклування Краматорської міської ради) про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною з апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 червня 2018 року (суддя першої інстанції Данелюк Оксана Миколаївна), -

В С Т А Н О В И В:

20 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

Зазначав, що з січня 2010 року по лютий 2017 року він перебував з відповідачем у цивільному шлюбі. Вони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після припинення сімейних відносин донька мешкає з відповідачем, яка з лютого 2017 року перешкоджає йому у спілкуванні з донькою, чинить на дитину тиск та негативно впливає на дитину щодо її ставлення до батька. Відповідач забороняє йому зустрічатися з донькою, надавати їй батьківську турботу та увагу.

Після марних спроб вирішити питання щодо виховання дитини мирним шляхом він звернувся до Служби у справах дітей Краматорської міської ради. Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 05.07.2017 року № 486 йому було визначено: 1) спосіб участі у вихованні дитини ОСОБА_4 – шляхом відвідування з донькою місць дитячих розваг та відпочинку у присутності матері, ОСОБА_2, за місцем проживання дитини та у загальнодоступних місцях; 2) часовий проміжок для участі у вихованні ОСОБА_4 та спілкуванні з нею – щотижнево у понеділок та середу з 16.30 до 18.30, у суботу з 16.00 до 19.00 з урахуванням стану здоров’я та віку дитини. ОСОБА_2 зобов’язано забезпечити реалізацію права малолітньої ОСОБА_4 на належне виховання батьком, ОСОБА_1, та безперешкодне спілкування з ним. Такий спосіб його участі у вихованні дитини був визначений з урахуванням режиму дитини, яка на той час ще годувалася грудьми.

Зазначене рішення виконкому відповідач не виконує, продовжує чинити йому перешкоди у спілкуванні з донькою, перестала підіймати слухавку, чим порушуються його права, як батька, на виховання дитини. Створення відповідачем перешкод у його спілкуванні із донькою суперечить і інтересам дитини.

Враховуючи, що в теперішній час відповідач дитину грудьми вже не годує, вважає, що є підстави встановити йому довгостроковий часовий проміжок його участі у вихованні дитини, просив:

1) зобов’язати відповідача ОСОБА_2 не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1;

2) визначити наступні способи його участі у вихованні дитини та особисте спілкування з нею без присутності ОСОБА_2:

щотижнево у понеділок та середу з 16.30 до 18.30; кожної п’ятниці з 17.00 до наступного дня (суботи) 17.00;

щороку до 2032 року на новорічні свята (1, 7 та 14 січня), 8 березня, 18 квітня, 12 червня у кількості трьох годин, з попереднім погодженням з ОСОБА_2 про час зустрічі;

щороку до 2032 року спільний відпочинок протягом двох тижнів в літку у його відпустку, з попереднім повідомленням ОСОБА_2 про день та час зустрічі (відповідно до затвердженого графіку про надання щорічної основної відпустки);

3) зобов’язати ОСОБА_2 забезпечити реалізацію права малолітньої ОСОБА_4 на необмежене спілкування з батьком ОСОБА_1, особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою;

4) у разі, якщо святкові дні припадають на день його побачення з донькою або цей день передує дню побачення, або є наступним після нього, то такі дні донька проводить з батьком;

5) у день його побачення з донькою, він має право забирати доньку з дому особисто;

6) зобов'язати ОСОБА_2 за день до дня його зустрічі з донькою надати йому точну інформацію щодо фактичного місця перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це його особисто на наступний день з дня настання таких обставин (а.с. 2 - 4).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії I-HO № 746258, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області (а.с. 12).

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 31.07.2017 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 03.05.2017 року до повноліття дитини (а.с. 14).

Відповідно до довідки №14.13-17098/53627 від 14.11.2017 року, яка видана Краматорським міським ВДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 54612784 з примусового виконання виконавчого листа № 2/234/3393/17 від 31.07.2017 року, виданого Краматорським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів, утримування проводяться з усіх доходів боржника (заробітна плата в ПАТ "СКМЗ", пенсія, регрес) (а.с. 15).

Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 05.07.2017 року № 486 ОСОБА_1 визначено: 1) спосіб участі у вихованні доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, - шляхом відвідування з донькою місць дитячих розваг та відпочинку у присутності матері ОСОБА_2, за місцем проживання дитини та у загальнодоступних місцях; 2) часовій проміжок для участі у вихованні ОСОБА_4 - щотижнево у понеділок та середу з 16.30 до 18.30, у суботу з 16.00 до 19.00, з урахуванням стану здоров’я та віку дитини (а.с. 13).

Сторони на даний час проживають окремо, дитина ОСОБА_4 проживає з матір’ю ОСОБА_2

Відповідно до висновку психолога за результатами первісної діагностики стану дитячо-батьківських відносин від 23.04.2018 року має місце стійка залежність ОСОБА_4 бути завжди поряд з матусею. Це є захисним механізмом психіки, який розвинувся в умовах труднощів кризового періоду 3-х років, на який припадало розлучення батьків. Дитина відчуває страх у присутності незнайомих людей, уникає спілкування та будь-якої взаємодії. Навіть тимчасове перебування на одинці з дорослим, до якого дитина не звикла у теперішній ситуації може привести до подальшого травмування психіки та створить додаткові труднощі при подоланні вікового кризового стану (а.с. 151-153).

Згідно повідомлення начальника Управління освіти Краматорської міської ради № 01-26/685 від 05.06.2018 року щодо проведення психологічного обстеження малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на виконання ухвали Краматорського міського суду від 04.05.2018 року, у зв’язку з тим, що мати дитини, ОСОБА_2, не бажає співпрацювати з практичним психологом, перешкоджає у проведенні психологічного дослідження ОСОБА_4 на предмет спілкування дитини з батьком, у малолітньої ОСОБА_4 спостерігаються порушення комунікативних навичок, психологічний центр не має можливості належним чином провести обстеження малолітньої та надати результати (а.с. 165-166).

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Краматорської міської ради від 29.05.2018 року № 01-49/2932, враховуючи інтереси малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, її вік та психологічні особливості, стан здоров’я, відсутність даних, які б негативно характеризували ОСОБА_1, або інформації, яка б свідчила про те, що спілкування батька з дочкою буде перешкоджати нормальному розвитку дитини; керуючись ст. ст. 141, 150, 151, 153, 155, 157 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування пропонує визначити наступні способи участі батька у вихованні дочки до відновлення взаємовідносин між донькою та батьком:

- шляхом відвідування з дочкою місць дитячих розваг та відпочинку, розвивальних гуртків, у понеділок, середу з 16.30 до 18.00;

- кожної п’ятници з 17.00 з ночівлею за місцем проживання батька до 17.00 в неділю;

- 15 календарних днів для оздоровлення дитини в літній період в той час, коли дитина не оздоровлюється з матір’ю;

попередньо погоджувати з ОСОБА_2 час спілкування з дитиною з урахуванням режиму дитини, стану її здоров’я та особистої думки (а.с. 167-168).

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 14 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Усунуто перешкоди у вихованні та вільному спілкуванні з донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобов’язано ОСОБА_2 не перешкоджати батьку у спілкуванні та участі у вихованні доньки ОСОБА_4

Визначено спосіб та порядок спілкування ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 до відновлення взаємовідносин між донькою та батьком наступним чином:

- шляхом відвідування з дочкою місць дитячих розваг та відпочинку, розвивальних гуртків, у понеділок, середу з 16.30 до 18.00;

- кожної п’ятниці з 17.00 до 17.00 суботи за місцем мешкання батька.

- 15 календарних днів для оздоровлення дитини в літній період в той час, коли дитина не оздоровлюється з матір’ю;

- попередньо погоджувати з ОСОБА_2 час спілкування з дитиною з урахуванням режиму дитини, стану її здоров’я та особистої думки.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 320 грн. (а.с. 182 - 184).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивача з дитиною буде перешкоджати її нормальному розвитку. Між тим з батьків, хто проживає окремо, і дитиною повинен існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дитини з батьками, а батьків зі своїми дітьми служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Враховуючи інтереси малолітньої дитини, її вік та психологічні особливості, стан здоров'я, відсутність даних, які б негативно характеризували позивача, або інформації, яка б свідчила про те, що спілкування батька з дочкою буде перешкоджати нормальному розвитку дитини, суд погодився із способами участі батька у вихованні, які запропоновані у письмовому висновку Органу опіки та піклування Краматорської міської ради, крім довготривалого спілкування кожної п'ятниці з 17.00 з ночівлею за місцем проживання батька до 17.00 в неділю. Враховуючи, що батьки можуть працювати, що мати має такі ж права проводити вихідний день з дитиною, суд обмежив таке спілкування проміжком часу - кожної п'ятниці з 17.00 до суботи 17.00 за місцем проживання батька.

Іншій вимоги позивача суд визнав необґрунтованими, тому в їх задоволенні відмовив (а.с. 182 – 184).

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 в апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, її прав та інтересів, просить рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 червня 2018 року в частині визначення способу та порядку спілкування ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким визначити наступний спосіб та порядок спілкування ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 до відновлення взаємовідносин між донькою та батьком:

- шляхом відвідування з дочкою місць дитячих розваг та відпочинку у присутності матері ОСОБА_2, за місцем проживання дитини та у загальнодоступних місцях щотижнево у понеділок та середу з 17 до 19 години, у суботу з 16 до 19 години;

- попередньо погоджувати з ОСОБА_2 час спілкування з дитиною з урахуванням режиму дитини, стану її здоров'я та особистої думки.

Апеляційна скарга мотивована тим, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що вона не перешкоджала і не перешкоджає позивачу у спілкуванні з дитиною в її присутності, але позивач наполягає, щоб його спілкування з дитиною проходило без участі матері.

Визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, суд першої інстанції повністю погодився із запропонованим у висновку Органу опіки та піклування. При цьому суд не з’ясував як, працівники Органу опіки та піклування, не спілкуючись з дитиною, не вивчивши її психологічний стан, не з’ясувавши ставлення дитини до батька, не обстеживши умови проживання батька дитини, могли дійти до висновку про те, що чотирирічна дитина, до речі дівчинка, може спілкуватися зі своїм батьком без присутності матері, залишатися у нього дома на добу, а тим більше проводити з ним відпустку на протязі 15 календарних днів.

Суд не врахував, що відсутність чи присутність при зустрічі з дитиною того з батьків, хто з нею проживає, обумовлена віком дитини, не взяв до уваги чотирирічний вік дитини, її стать та висновок психолога, згідно якого малолітня ОСОБА_4 має стійку залежність бути завжди поряд з матір’ю, що є підставою для визначення способу її спілкування з батьком у присутності матері, розлучення з якою може завдати шкоди інтересам дитини (а.с. 187 - 189).

Позивач ОСОБА_1 копію апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 отримав 31 липня 2018 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 201).

06 серпня 2018 року до апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, в якому він посилається на те, що апеляційна скарга є необгрунтованою, задоволенню не підлягає. Вважає, що апеляційна скарга подана з метою затягування судового процессу. Відповідач не бажає працювати з практичним психологом, перешкоджає у проведенні психологічного дослідження ОСОБА_4 щодо спілкування з батьком, спростовує всі його намагання після припинення спільного проживання нормально, мирним шляхом врегулювати спір щодо його участі у вихованні дитини, не бажає його присутності у житті дитини та створює такі обставини, через які він не може зустрічатися з дитиною. Мати дитини не може порушувати його права, як батька дитини, на виховання дитини (а.с. 202 - 205).

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат ОСОБА_3, який діє на підставі ордера серії ДН № 00022/08 від 22 серпня 2018 року (а.с. 215), доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник Органу опіки та піклування Краматорської міської ради у судове засідання апеляційного суду не з’явився. 22 серпня 2018 року до апеляційного суду надійшло клопотання Органу про розгляд справи без участі його представника (а.с. 213 - 214).

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника Органу опіки та піклування Краматорської міської ради, оскільки відповідно до частини 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Крім того, в матеріалах справи є письмовий висновок Органу опіки та піклування щодо розв’язання спору між батьками щодо виховання дитини.

Відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково.

Суд першої інстанції правильно встановив, що правовідносини щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, регулюються Сімейним кодексом України, зокрема, статтями 141, 153, 157, 159, а також Законом України від 26.04.2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства".

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу (із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.12.2017 року № 2234-VIII).

Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 15 Закону України від 26.04.2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Враховуючи зазначені норми закону, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач, як батько дитини, зобов'язаний брати участь у вихованні доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та має право на безперешкодне особисте спілкування з нею.

Відповідно до ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Сторони визнають, що між ними дійсно існує спір щодо виховання дитини, який виник після припинення спільного проживання.

Відповідач визнає, що до червня 2017 року позивач спілкувався з дитиною у її присутності. Проте згодом позивач забажав спілкуватися з дитиною у її відсутність - забирати її, проти чого вона заперечує, оскільки донька має стійку залежність бути завжди поряд з нею.

Рішенням виконкому Краматорської міської ради від 05.07.2017 року №486 ОСОБА_1 за його зверненням визначено: 1) спосіб участі у вихованні доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, - шляхом відвідування з донькою місць дитячих розваг та відпочинку у присутності матері ОСОБА_2, за місцем проживання дитини та у загальнодоступних місцях; 2) часовій проміжок для участі у вихованні ОСОБА_4 та спілкування з нею - щотижнево у понеділок та середу з 16.30 до 18.30, у суботу з 16.00 до 19.00, з урахуванням стану здоров’я та віку дитини (а.с. 13).

Позивач посилається, що зазначене рішення органу опіки та піклування відповідач не виконує, що обмежує його спілкування з дитиною декількома хвилинами, кожного разу посилаючись на необхідність кудись іти разом з дитиною. Вважає, що таке спілкування не забезпечує його належної участі у вихованні дитини та призвело до того, що дитина змінила до нього ставлення, а саме, стала до нього байдужа. З жовтня 2017 року він з дитиною взагалі не спілкується не зі своєї волі, що і обумовило його звернення до суду.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до письмового висновку Органу опіки та піклування Краматорської міської ради від 29.05.2018 року № 01-49/2932, враховуючи інтереси малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, її вік та психологічні особливості, стан здоров’я, відсутність даних, які б негативно характеризували ОСОБА_1, або інформації, яка б свідчила про те, що спілкування батька з дочкою буде перешкоджати нормальному розвитку дитини; орган опіки та піклування пропонує визначити наступні способи участі батька у вихованні дочки до відновлення взаємовідносин між донькою та батьком:

- шляхом відвідування з дочкою місць дитячих розваг та відпочинку, розвивальних гуртків, у понеділок, середу з 16.30 до 18.00;

- кожної п’ятниці з 17.00 з ночівлею за місцем проживання батька до 17.00 в неділю;

- 15 календарних днів для оздоровлення дитини в літній період в той час, коли дитина не оздоровлюється з матір’ю;

попередньо погоджувати з ОСОБА_2 час спілкування з дитиною з урахуванням режиму дитини, стану її здоров’я та особистої думки (а.с. 167-168).

Саме з цього виходив суд, задовольняючи вимоги позивача щодо встановлення йому способів участі у вихованні дитини, не погодившись лише з проміжком довготривалого побачення батька з дитиною кожної п’ятниці з 17.00 з ночівлею за місцем проживання батька до 17.00 в неділю, обмеживши це спілкування однією добою - кожної п’ятниці з 17.00 з ночівлею за місцем проживання батька до 17.00 в суботу.

Відповідач, визнаючи право батька на спілкування з дитиною, в апеляційній скарзі просить змінити рішення щодо встановлених позивачу способів спілкування з дитиною, а саме, враховуючи вік дитини, її стать (дівчинка), стійку залежність бути завжди поряд з матір’ю, обмежити таке спілкування лише побаченнями в її присутності шляхом відвідування батьком з дочкою місць дитячих розваг та відпочинку, за місцем проживання дитини та у загальнодоступних місцях щотижнево у понеділок та середу з 17 до 19 години, у суботу з 16 до 19 години. Вважає, що довготривалі побачення батька з дитиною з п’ятниці з 17.00 з ночівлею за місцем проживання батька до 17.00 суботи та п’ятнадцятиденний відпочинок дитини з батьком в літній період у відсутність матері взагалі є неможливими, оскільки зашкодять інтересам дитини, яка не тягнеться до батька.

Позивач у судовому засіданні апеляційного суду визнає той факт, що між ним та дитиною втрачено попередні теплі відносини, що в теперішній час дитина під час їх випадкових зустрічей, зокрема, у суді, ставиться до нього байдуже, але він це добре розуміє і всупереч волі дитини не буде забирати її на побачення. Він категорично заперечує проти спілкування з дитиною у присутності матері, оскільки мати дитини негативно на неї впливає щодо ставлення дитини до нього. Крім того, вони з відповідачем під час його зустрічей з дитиною взагалі не спілкуються, що також негативно впливає на дитину.

Відповідно до ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 26.04.2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства" забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі "М. С. проти України", у якому йдеться визначення "інтересів дитини", їх місця у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосується дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

У справі "Хант проти України" (рішення від 07.12.2006 року) вказано, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.

Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Національне законодавство України, зокрема, ст. 155 СК України також передбачає, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

З матеріалів справи встановлено, що дитина, щодо виховання якої виник спір, має вік 4 роки, тривалий час (з лютого 2017 року) проживає лише з матір’ю, з жовтня 2017 року з батьком взагалі не спілкувалася.

Відповідно до висновку психолога від 23.04.2018 року має місце стійка залежність дитини бути завжди поряд з матусею, дитина відчуває страх у присутності незнайомих людей, уникає спілкування та будь-якої взаємодії; навіть тимчасове перебування на одинці з дорослим, до якого дитина не звикла у теперішній ситуації може привести до подальшого травмування психіки та створить додаткові труднощі при подоланні вікового кризового стану. Психолог рекомендує встановити правила спілкування з батьком, які за даних обставин, створять найменш травматичні для дитячої психіки умови (а.с. 151-153).

Зазначений висновок психолога не суперечить повідомленню Управління освіти Краматорської міської ради від 05.06.2018 року № 01-26/685 щодо неможливості проведення психологічного обстеження на виконання ухвали Краматорського міського суду від 04.05.2018 року. В повідомленні зазначено, що у малолітньої ОСОБА_4 спостерігається порушення комунікативних навичок; дівчинка не іде на контакт, ховається за маму; дитина не підтримує контакт очима, практично не розмовляє, замість слів частіше використовує жести (а.с. 165 - 166).

Враховуючи вік дитини, її психологічний стан та тривалу відсутність спілкування з батьком, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача про те, що довготривалі побачення з батьком поза межами місця проживання дитини, зокрема, кожної п’ятниці з 17.00 до суботи 17.00, а також 15 календарних днів для оздоровлення дитини в літній період, не сприяють інтересам дитини, яка не вийшла з кризового періоду трьох років та має стійку залежність бути завжди поряд з матір’ю.

Проте апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що спілкування батька з дитиною при відвідуванні місць дитячих розваг, відпочинку, розвивальних гуртків у понеділок, середу з 16.30 до 18.00 має відбуватися в присутності матері. По-перше, між батьками дитини встановилися недобрі стосунки, що буде негативно впливати на виховання дитини під час її зустрічей з батьком у присутності матері. По-друге, спілкування з батьком у відсутність матері протягом нетривалого двохчасового проміжку буде сприяти формуванню у дитини навичок спілкування зі сприятливим соціальним оточенням, про необхідність якого зазначено у висновку психолога від 23.04.2018 року; буде сприяти виявленню дитиною справжнього, а не залежного від думки матері, ставлення до батька та досягненню якнайшвидшого налагодження взаємовідносин між батьком та дитиною та, як наслідок, сприятиме забезпеченню права дитини на належне батьківське виховання.

Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про те, що довготривалі побачення з батьком (з ночівлею, з 15 денним відпочинком у літку) будуть шкодити на цей час інтересам дитини, він погоджується з пропозицією відповідача, що спілкування батька з дитиною при відвідуванні місць дитячих розваг, відпочинку, розвивальних гуртків має відбуватися не двічі на тиждень (понеділок, середу з 16.30 до 18.00), а тричі, в тому числі і у суботу.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого при визначенні способу спілкування батька з дитиною не врахував психологічний стан дитини та відносини між батьком на дитиною, вік дитини, її стать та помилково дійшов висновку про те, що ночівля дитини у батька, їх спільний відпочинок протягом 15 календарних днів будуть сприяти інтересам дитини.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 ст. 376 ЦПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для зміни рішення.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 червня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною ні позивачем, ні відповідачем не оскаржується, а тому апеляційним судом в цій частині не переглядалося.

Позивачем при зверненні до суду з позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 640,00 грн. (а.с. 1).

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, понесені ним судові витрати по сплаті судового збору слід частково покласти на відповідача, а саме, у розмірі 320 грн.

Керуючись ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 червня 2018 року змінити в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та розподіла судових витрат.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та вільному спілкуванні з донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зобов’язати ОСОБА_2 не перешкоджати батьку ОСОБА_1 у спілкуванні та участі у вихованні доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визначити спосіб спілкування ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, до відновлення взаємовідносин між донькою та батьком наступним чином:

- шляхом відвідування з дочкою місць дитячих розваг та відпочинку, розвивальних гуртків у понеділок, середу, суботу з 16.30 до 18.00 без присутності матері;

- попередньо погоджувати з ОСОБА_2 час спілкування з дитиною з урахуванням режиму дня дитини, стану її здоров’я.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_2) на відшкодування витрат по сплаті судового збору 320 (триста двадцять) гривень.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 червня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог не переглядалося.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: Л.І. Соломаха

ОСОБА_5

ОСОБА_6

Повне судове рішення складено 23 серпня 2018 року.

Головуючий суддя : Л.І. Соломаха