Ухвала суду № 76050780, 20.08.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/2227/18

2/310/1510/18

УХВАЛА

20 серпня 2018 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.

31.07.2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про відвід судді Полянчука Б.І. по цій справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки ним подано клопотання про повернення уточнюючого позову та прийняття рішення про залишення без розгляду позову позивача, але суд відмовив у задоволенні клопотання, яке він вважає незаконним. Зазначене дає підстави вважати, суд упередженим, заінтересованим в потрібному результаті розгляду справи і дає підстави для відводу судді. Крім того, суддя порушив вимоги діючого законодавства, оскільки йому не вручена копія рішення про відкриття провадження по справі, поштові відправлення не надсилаються на адресу зазначену позивачем у позовній заяві, а на іншу адресу, виклик до суду не здійснюється в спосіб, що встановлений ст. 128 ЦПК України, а телефонограмами. В матеріалах справи знаходиться довідка про проведення судового засідання 26.06.2018 року за відсутності всіх осіб, оскільки вони в судове засідання не з’явились, хоча він у судове засідання з’явився. Таким чином, суд виключив його участь у справі, що підтверджує упередженість судді. Крім того, у подальшому його викликали в судове засідання 25.07.2018 року в телефонному режимі. Йому в судовому засіданні 25.07.2018 року вручено копію позову з додатками, які позивач не долучив до позовної заяви, а відповідно суд особисто виготовляв копії, що свідчить про заінтересованість судді. Також йому не вручили копію рішення суду про відкриття провадження по справі і не надано строк для надання відзиву, так як наступне судове засідання було призначено на 31.07.2018 року. Зазначеним порушено його права, оскільки його позбавили можливості на подання відзиву і зустрічного позову. Суддя навмисно не побачив порушення зі сторони позивача, який подав до суду не посвідчені копії документів.

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились. Позивач подала до заяву про розгляд справи в її відсутності та відсутності її представника.

У судовому засіданні ОСОБА_2 заяву про відвід судді підтримав і просив її задовольнити.

З’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що відвід є необґрунтованим, оскільки незгода ОСОБА_2 з прийнятою судом 31.07.2018 року ухвалою про відмову в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду не є підставою для недовіри судді. У випадку незгоди з прийнятою судом ухвалою ОСОБА_2 має право на заперечення з приводу цього включити до апеляційної скарги на рішення суду, якщо така буде подана.

Що стосується недовіри судді в зв’язку з неврученням відповідачу копії ухвали про відкриття провадження по справі, направлення кореспонденції за іншою адресою, ніж зазначено в позовній заяві, а також виклик його в судове засідання у непередбачений законом спосіб, слід зазначити наступне.

Ухвала про відкриття провадження по справі разом з позовною заявою, додатками до неї та повісткою була направлена відповідачу 19.04.2018 року (а.с.15), але він не отримав відправлення, тому у подальшому суд неодноразово повторно направляв їх відповідачу. Направлені відповідачу ухвала про відкриття провадження по справі, копія позову з додатками та повістка в судове засідання 25.07.2018 року до суду не повернулась, також не повернулось повідомлення про вручення відповідачу кореспонденції. У судове засідання 25.07.2018 року відповідач з’явився, але заявив, що не отримав кореспонденцію, тому по справі було оголошено перерву і вручено відповідачу копії неотриманих ним документів.

Крім того, вся кореспонденція направлялась відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві, що відповідає зареєстрованому місцю проживання відповідача, але в зв’язку з неотриманням відповідачем копії позовної заяви, додатків до неї, ухвали про відкриття провадження по справі, судової повістки і повернення їх до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» відповідач викликався в судове засідання телефонограмами, що відповідає вимогам ч. 9 ст. 128 ЦПК України.

26.06.2018 року відповідач подав заяву про розгляд справи в його відсутності, аналогічну заяву раніше подала позивач, тому секретарем судового засідання і була складена довідка про те, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, яка передбачає два можливі випадки такого розгляду: у разі неявки всі учасників справи; якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи. У даному випадку сторони подали заяви розгляд справи в їх відсутності, тому звукозапис не здійснювався, що і відображено в довідці.

Подання відповідачем 26.06.2018 року заяви про розгляд справи в його відсутності є особистим бажанням позивача і жодних спонукань до цього не було. Про зазначене свідчить і те, що відповідач не зразу, а більше ніж через місяць після написання цього клопотання заявив про сторонній вплив на нього.

Твердження відповідача про недолучення позивачем до позовної заяви її копії та копії додатків суперечить матеріалам справи, які свідчать зворотне.

Відсутнє порушення прав відповідача на подання відзиву на позовну заяву, оскільки після оголошення в судовому засіданні 25.07.2018 року перерви до 31.08.2018 року він мав можливість підготувати відзив, а якщо для цього не було достатньо часу заявити про це суду клопотання, але цього зроблено не було.

Відповідач також зазначає, що суддя навмисно не побачив порушення зі сторони позивача, який подав до суду не посвідчені копії документів, але суд не може зазначене взяти до уваги виходячи з наступного. Так, дотримання процесуального законодавства є обов’язком судді, але реагування судді на зазначене відповідачем порушення свідчило би про надто суворе дотримання правил процесуального законодавства, що фактично могло позбавити позивача права на звернення з позовом до суду, що свідчило би про надмірний формалізм у трактування процесуального законодавства.

Зазначені обставини свідчать про відсутність порушень суддею процесуального законодавства, а тому відвід слід вважати необґрунтованим.

Стаття 40 ЦПК України передбачає, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

За викладених обставин провадження у справі слід зупинити та передати справу апарату Бердянського міськрайонного суду для визначення автоматизованою системою документообігу судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Полянчука Б.І. по цій цивільній справі.

Керуючись ст.ст. 36,40,259,260,26,353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів зупинити.

Передати справу апарату Бердянського міськрайонного суду для визначення автоматизованою системою документообігу судді, який буде розглядати заяву про відвід судді Полянчука Б.І. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в частині зупинення провадження по справі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

На підставі п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя