Ухвала суду № 76050304, 22.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

Унікальний номер № 756/505/18 Головуючий у першій інстанції Рибалка Ю.В. Апеляційне провадження № 22-ц/796/7780/2018

У Х В А Л А

22 серпня 2018 року Апеляційний суд м. Києва в складі судді-доповідача Шахової О.В., розглянувши клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги та вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, подану його представником ОСОБА_4, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про звільнення від сплати заборгованості з аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу разом з клопотаннями про відстрочення сплати судового збору. Перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, вбачається відсутність належних правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, з огляду на таке. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. На обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 вказує, що сума судового збору за подання апеляційної скарги є суттєвою для позивача, оскільки він має скрутне матеріальне становище.

Також посилається на практику Європейського суду, в якій зазначається, зокрема, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Вважаю, що, в задоволенні клопотання про відстроченнясплати судового збору слід відмовити, виходячи з наступного.

Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, представником ОСОБА_3 на підтвердження доводів такого клопотання не долучено жодного доказу.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.

У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотриманням вимог Конвенції залишається за Судом («Голдер проти Сполученого Королівства» і «Z та інші проти Сполученого Королівства», рішення суду, цитовані вище, так само; та, mutatis mutandis, «Ейрі проти Ірландії» (Aireyv. Ireland), рішення від 9 жовтня 1979 року).

Отже, враховуючи викладене, доводи клопотання не можуть бути прийняті судом, як достатня підстава для звільнення від сплати судового збору, оскільки не свідчать про наявність правових підстав для відстрочення сплати судового збору, і будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин не надано.

Оскільки в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору було відмовлено, вважаю, що апеляційна скарга на рішення суду підлягає залишенню без руху, у зв'язку з несплатою судового збору.

Частина 4 ст. 356 ЦПК України встановлює, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, який стягнуто за рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23.06.2018 з ОСОБА_3 на користь держави становить 4 056,00 грн.

Відповідно до вимог підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної на рішення суду визначено в сумі 6 084,00 грн із розрахунку 4 056,00 грн х 150%.

За правилом ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Стаття 185 ЦПК України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Керуючись ст.ст. 136,185, 356, 357 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 червня 2018 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану його представником ОСОБА_4 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 червня 2018 року - залишити без руху.

Надати представнику ОСОБА_3 - ОСОБА_4 строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, а саме:

- для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 6 084,00 грн. (шість тисяч вісімдесят чотири грн. 00коп.) ;

Оплату судового збору провести за реквізитами: отримувач коштів: УК у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, рахунок отримувача: 34311206080024, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998). На підтвердження сплати судового збору надати оригінал квитанції про оплату або документ, що свідчить про звільнення від сплати судового збору. Роз'яснити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач ШаховаО.В.