Рішення № 76049663, 23.08.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/699/18

Справа №760/5618/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі - Горупа В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Общєства с огранічєнной отвєтствєнностью «ДІАМЄД-ФАРМА», ОСОБА_2 до Державної служби інтелектуальної власності України, Рєспубліканского унітарного проізводствєнного прєдпріятія «Бєлмєдпрєпарати», Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсним свідоцтва України НОМЕР_2 на знак для товарів та послуг, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2017 року позивачі Общєство с огранічєнной отвєтствєнностью «ДІАМЄД-ФАРМА» та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, Рєспубліканскоє унітарноє проізводствєнноє прєдпріятіє «Бєлмєдпрєпарати» та просили визнати недійсним повністю свідоцтво України № НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним свідоцтва України № НОМЕР_2, здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Позивачі, при зверненні до суду, посилались на ст.19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», згідно з якою свідоцтво може бути визнано недійсним повністю або частково в разі невідповідності знака умовам надання правової охорони.

Позивачі вважають, що знак «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 підпадає під дію п.2 ст.6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», відповідно до якого не можуть одержати правову охорону також позначення, які не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок використання. При цьому посилаються на п.4.3.1.4. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг згідно з яким до позначень, що не мають розрізняльної здатності, серед іншого, відносяться позначення, які тривалий час використовувались в Україні кількома виробниками як знаки для товарів і послуг, що мають спільну якість або інші характеристики і втратили розрізняльну здатність як індивідуальні знаки відносно товарів.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що лікарський засіб «ІНФОРМАЦІЯ_1» був розроблений ще в 1988 році Всесоюзним науково-дослідним інститутом технології кровозамінників і гормональних препаратів і з тих часів активно використовувався декількома фармацевтичними компаніями на території СРСР, включно з територією Української РСР.

На підтвердження своїх доводів позивачі надали копії документів стосовно розробки, впровадження та використання препарату «ІНФОРМАЦІЯ_1», висновок експерта за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05.04.2017 року у справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12.04.2017 року задоволено заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову.

28.04.2017 року до суду надійшли заперечення від представника ДСІВ України.

У судовому засіданні 03.05.2017 року задоволено клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи доповнень до позовної заяви

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.05.2017 року по справі призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності.

16.05.2017 року до суду надійшли письмові пояснення представника позивачів.

24.05.2017 року до суду надійшли матеріали цивільної справи із висновком експерта від 24.05.2017 року.

25.05.2017 року до суду надійшли письмові пояснення від представника ДСІВ України.

У судовому засіданні 06.06.2017 року було задоволено клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача МЕРТ України та долучення до матеріалів справи письмових пояснень.

У судовому засіданні 12.07.2017 року було задоволено клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи оригіналу квитанції, задоволено клопотання представника відповідача МЕРТ України про долучення до матеріалів справи заперечень, задоволено клопотання представника відповідача Рєспубліканского унітарного проізводствєнного прєдпріятія «Бєлмєдпрєпарати» про визнання явки представника МЕРТ України обов'язковою та частково задоволено клопотання про витребування доказів, задоволено клопотання про долучення до матеріалів справи заперечень.

У судовому засіданні 12.07.2017 року відмовлено у задоволенні заяви про вступ у справу в якості третьої особи ТОВ «Фармат ЛТД».

У судовому засіданні 26.07.2017 року задоволено клопотання представника ДСІВ України та МЕРТ України про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, задоволено клопотання представника відповідача Рєспубліканского унітарного проізводствєнного прєдпріятія «Бєлмєдпрєпарати» про долучення до матеріалів справи заперечень.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26.07.2017 року у справі призначено повторну судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності.

03.11.2017 року до суду надійшли матеріали справи з повідомленням про неможливість надання висновку.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11.12.2017 року було відведено експерта КНДІСЕ Голову І.Г. від участі в проведенні судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності та призначено повторну судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності.

14.03.2018 року до суду надійшли матеріали справи з висновком експерта від 21.01.2018 року.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.04.2018 року у задоволенні клопотань представника відповідача Рєспубліканского унітарного проізводствєнного прєдпріятія «Бєлмєдпрєпарати» про відвід судових експертів, про призначення повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності відмовлено.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.04.2018 року визнано заяву представника відповідача Рєспубліканского унітарного проізводствєнного прєдпріятія «Бєлмєдпрєпарати» необґрунтованою та заяву про відвід передано для вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23.05.2018 року заяву про відвід судді залишено без задоволення та справу передано для подальшого розгляду.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.07.2018 року задоволено клопотання представника позивача - Общєство с огранічєнной отвєтствєнностью «ДІАМЄД-ФАРМА» про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17.08.2018 року відмовлено в задоволення клопотання представника відповідача Рєспубліканского унітарного проізводствєнного прєдпріятія «Бєлмєдпрєпарати» про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник відповідача Рєспубліканского унітарного проізводствєнного прєдпріятія «Бєлмєдпрєпарати» подала заперечення проти позову та додаткові пояснення до них в яких просила відмовити в задоволенні позовної заяви.

Заперечення обґрунтовуються відсутністю у позивачів права на звернення до суду, недоведеністю обставин стосовно того, що спірний знак використовувався протягом тривалого часу кількома виробниками в якості знака для подібних товарів на території України, а також тим, що в Україні використання спірного знака здійснювалось лише відповідачем - Рєспубліканскоє унітарноє проізводствєнноє прєдпріятіє «Бєлмєдпрєпарати».

На підтвердження своїх доводів представник відповідача Рєспубліканского унітарного проізводствєнного прєдпріятія «Бєлмєдпрєпарати» надала документи стосовно реєстрації в Україні та поставок на її територію препаратів «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2», висновки експертів, та висновок експертів в галузі права, складені на його замовлення, як сторони в справі.

Представник Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та ДСІВ України надав до суду заперечення проти позовної заяву в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що при проведенні кваліфікаційної експертизи заявки на видачу свідоцтва України НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг відповідачів не порушено жодної з вимог законодавства України, а твердження позивача про те, що знак для товарів і послуг за спірним свідоцтвом є таким, що не мав розрізняльної здатності на дату подання заявки, є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.07.2018 року справу було призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження, відповідачам було запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, які підтверджують заперечення, а позивачам запропоновано у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву надати відповідь на відзив.

15.08.2018 року через канцелярію суду надійшов відзив відповідача - Рєспубліканскоє унітарноє проізводствєнноє прєдпріятіє «Бєлмєдпрєпарати» в якому він заперечив позовну заяву. Відзив обґрунтовуються відсутністю у позивачів права на звернення до суду, тим, що висновки судових експертів Атаманчука А. Г. № 01-04/18 від 16.04.2018р., Петренко С.А. № 08-01 від 18.04.2018р. Сопової К.А. № 8-6/18 від 02.07.2018р. підтвердили наявність розрізняльної здатності на момент подачі заявки 16.03.2009 р. у спірного знаку «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Також, представник відповідача вказує на те, що не доведено обставин стосовно того, що спірний знак використовувався протягом тривалого часу кількома виробниками в якості знака для подібних товарів саме на території України, що лікарський засіб «ІНФОРМАЦІЯ_1» не вироблявся на території СРСР, оскільки в матеріалах відсутні відомості про внесення його до державного реєстру лікарських засобів СРСР.

Відсутні відомості про реєстрацію позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» як торговельної марки на території СРСР, а тимчасова фармакопейна стаття не містить відомостей про використання різними виробниками позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1», а лише встановлює вимоги до лікарського засобу «ІНФОРМАЦІЯ_1» на період освоєння промислового випуску лікарського засобу або для визначення якості та показників нового лікарського засобу, що видається на обмежений строк, є державним стандартом для виробництва лікарського засобу та не с реєстраційним посвідченням на лікарський засіб.

Також, у відзиві зауважується на тому, що в Україні використання спірного знака здійснювалось лише відповідачем - Рєспубліканскоє унітарноє проізводствєнноє прєдпріятіє «Бєлмєдпрєпарати».

22.08.2018 через канцелярію суду надійшли заперечення представника позивача - Общєство с огранічєнной отвєтствєнностью «ДІАМЄД-ФАРМА» на відзив.

У якості спростування доводів відзиву на позов представник позивача наводив те, що він має законний інтерес, пов'язаний з використанням в Україні позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1», якому перешкоджає спірне свідоцтво, та те, що в матеріалах справи містяться документи, що підтверджують фактичне використання позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» кількома виробниками починаючи з 1989 року на території СРСР, до складу якої входила територія України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 9 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, учасники справи в судове засідання не викликались.

Суд, дослідивши зібрані та наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, вислухавши під час судових засідань пояснення та заперечення учасників справи, а також вивчивши письмові пояснення учасників справи, прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Общєство с огранічєнной отвєтствєнностью «ДІАМЄД-ФАРМА», ОСОБА_2 з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач Общєство с огранічєнной отвєтствєнностью «ДІАМЄД-ФАРМА» є дистриб'ютором фармацевтичних препаратів, серед яких препарат, маркований позначенням «ІНФОРМАЦІЯ_1», інтерес до використання якого підтверджується наявними в справі документами, такими, як договір про відчуження виключних прав відносно товарного знака «ІНФОРМАЦІЯ_1» (свідоцтво Російської Федерації на товарний знак (знак обслуговування) № НОМЕР_4), укладений 17.08.2015 року в місті Москва (Російська Федерація) між позивачем (правонаступник) та Федеральною бюджетною установою «Державний інститут лікарських засобів та належних практик (ФБУ «ГИЛС иНП») (правовласник), договір про відчуження виключних прав відносно патенту Російської Федерації № НОМЕР_3 на винахід «Спосіб приготування ін'єкційної форми препарату хондроітинсульфату», укладений 16.07.2015 року в місті Москва (Російська Федерація) між тими ж особами в якості правонаступника і правовласника, ліцензійний договір № 640 (невиключна ліцензія) на використання товарного знака, укладений 06.10.2015 року в м. Курган (Російська Федерація) між позивачем, як ліцензіаром, та Відкритим акціонерним товариство «Синтез» (ОАО «Синтез»), який стосується використання товарного знака «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом Російської Федерації на товарний знак (знак обслуговування) № НОМЕР_4, укладений 06.10.2015 року в м. Курган (Російська Федерація) ліцензійний договір № 641 (невиключна ліцензія) на використання винаходу «Спосіб приготування ін'єкційної форми препарату хондроітинсульфату» за патентом Російської Федерації № НОМЕР_3 при виробництві лікарського засобу «ІНФОРМАЦІЯ_1», між тими ж особами в якості ліцензіара та ліцензіата.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу від 18.07.1963 року, яке є обов'язковим до виконання на всій території України поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в законах України треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та (або) нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Керуючись своїми законними інтересами, пов'язаними з реалізацією препарату «ІНФОРМАЦІЯ_1» на території України, Общєство с огранічєнной отвєтствєнностью «ДІАМЄД-ФАРМА», спільно з ОСОБА_2, подали заявку № m 201705805 від 17.03.2017 року на видачу свідоцтва України на знак «ІНФОРМАЦІЯ_3» для товарів 05 класу МКТП.

При цьому, за змістом ст.426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Відповідно ж до абз.1 п.3 ст.6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

В свою чергу, 16.03.2009 р. Рєспубліканскоє унітарноє проізводствєнноє прєдпріятіє «Бєлмєдпрєпарати» подало заявку № m 200902706 на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2», на підставі якої Державна служба інтелектуальної власності зареєструвала вказаний знак для товарів 05 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП) і видала свідоцтво України НОМЕР_2 від 11.10.2010 року.

Отже, причиною виникнення спору стало те, що реєстрація знака «ІНФОРМАЦІЯ_2» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 порушує законні інтереси позивачів, пов'язані з використанням в Україні позначення з елементом «ІНФОРМАЦІЯ_1» відносно товарів 05 класу МКТП.

П.1 ст.10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено, що експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою. Згідно з п.15 цієї ж статті, під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом.

З наведених норм вбачається, що для встановлення відповідності знака для товарів і послуг умовам надання правової охорони, а саме з'ясування питання розрізняльної здатності знака, є необхідним застосування спеціальних знань.

Зважаючи на це, судом було задоволено клопотання позивача та ухвалою від 03.05.2017 року призначено в справі судову експертизу, на розгляд якої поставлено питання про те, чи мав знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» за свідоцтвом України НОМЕР_2 розрізняльну здатність станом на 16.03.2009 року - дату подання заявки, на підставі якої було видано вказане свідоцтво.

У висновку експерта № 104 за результатами проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 24.05.2017 року, атестований судовий експерт Б.В. Жила надав наступну відповідь: «Знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 не мав розрізняльної здатності станом на 16.03.2009 року - дату подання заявки, на підставі якої було видано вказане свідоцтво».

Аналогічна відповідь була надана Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інтелектуальної власності (експерт Т.М. Чабанець) у висновку експерта № 158/17 за результатами експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 11.09.2017 року, проведеного на замовлення позивача та залученого до матеріалів справи.

В свою чергу, не погоджуючись з висновком експерта Б.В. Жили, представник відповідача - Рєспубліканскоє унітарноє проізводствєнноє прєдпріятіє «Бєлмєдпрєпарати» подала клопотання про призначення в справі повторної судової експертизи, проти якого не заперечували інші учасники справи. За таких умов клопотання було задоволено та ухвалою від 26.07.2017 року по справі призначено повторну судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.

03.11.2017 року до суду надійшло повідомлення КНДІСЕ про неможливість надання висновку №15898/17-53 від 31.10.2017 року у цивільній справі №760/5618/17 (2/760/3542/17) у зв'язку з тим, що експерту не було надано запитаних ним додаткових матеріалів.

21.11.2017 року до суду надійшла заява представника позивача Общєство с огранічєнной отвєтствєнностью «ДІАМЄД-ФАРМА» про відвід експерта, доповнена 07.12.2017 року. Заява мотивована тим, що судовий експерт безпідставно затягнув проведення експертизи, а подане ним клопотання про надання додаткових матеріалів є необ'єктивним.

Суд знайшов вагомими доводи позивача та ухвалою від 12.12.2017 року заяву про відвід експерта було задоволено й доручено проведення повторної судової експертизи атестованому судовому експерту М.Ш. Пейкрішвілі.

У висновку експерта № 1/2018 за результатами проведення повторної експертизи у сфері інтелектуальної власності від 21.02.2018 року судовий експерт М.Ш. Пейкрішвілі надав наступну відповідь на поставлене питання: «Знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 не мав розрізняльної здатності станом на 16.03.2009 року - дату подання заявки, на підставі якої було видано вказане свідоцтво».

Таким чином повторною судовою експертизою було підтверджено висновок первинної судової експертизи.

Представник відповідача - Рєспубліканскоє унітарноє проізводствєнноє прєдпріятіє «Бєлмєдпрєпарати», не погоджуючись з висновком повторної судової експертизи, та висновком експерта № 158/17 за результатами експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 11.09.2017 року Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, 19.04.2018 року подала до суду заперечення на вказані висновки, а також клопотання про призначення повторної експертизи, мотивовані необґрунтованістю проведеного дослідження. Разом з вказаними процесуальними документами були подані також висновок експерта № 08-01 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності для подання до Солом'янського районного суду м. Києва по справі №760/5618/17 від 16.04.2018 року, підписаний експертом С.А. Петренко, та висновок експерта № 01-04/18 у сфері інтелектуальної власності від 18.04.2018 року, підписаний експертом А.Г. Атаманчуком. В результаті проведених досліджень названі експерти окремо прийшли до одного й того ж висновку: «Знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 мав розрізняльну здатність станом на 16.03.2009 - дату подання заявки № m 200902706, на підставі якої було видано вказане свідоцтво».

Крім того, представник відповідача - Рєспубліканскоє унітарноє проізводствєнноє прєдпріятіє «Бєлмєдпрєпарати» 16.07.2018 року подав через канцелярію суду заперечення, в яких не погодився з висновками призначених судом первинної та повторної судових експертиз, вказавши на їх необґрунтованість, просив відмовити в задоволенні позову. На підтвердження доводів заперечення разом з ним було подано такі документи, як висновок експерта №8-06/18 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 02 липня 2018 року, підписаний експертом К.А. Соповою, та висновок експертів у галузі права щодо окремих аспектів набуття і реалізації права власності на знаки для товарів і послуг від 10.07.2018 № 126/151-е., підписаний В.П. Нагребельним та Ю.Л. Бошицьким.

У висновку експерта №8-06/18 від 02 липня 2018 року атестованим судовим експертом К.А. Соповою було надано наступні відповіді на розглянуті питання:

1. Позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» мають притаманну розрізняльну здатність для товарів 5 класу МКТП «фармацевтичні препарати».

2. Позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» не застосовувались як знаки для товарів і послуг на території СРСР, УРСР, території України до 1 січня 1992 року двома і більше юридичними особами для позначення однорідних товарів.

3. Позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» не були такими, що втратили розрізняльну здатність як індивідуальні знаки для товарів, що мають спільну якість або інші характеристики, через їх тривале використання кількома виробниками в Україні як знаків для товарів і послуг до дати подання заявки на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2, а саме 16.03.2009 року.

В наданих на дослідження матеріалах справи відсутні відомості про використання позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1», а також реєстрацію, виробництво, продаж лікарського засобу з торговельною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» будь-яким іншим виробником на території України.

При дослідженні та оцінці вказаних документів та доказів суд керувався наступним.

Частиною 1 ст.115 ЦПК України встановлено, що висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду.

У ч.1 ст.114 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:

1) застосування аналогії закону чи аналогії права;

2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.

Ознайомлення з висновком експертів у галузі права щодо окремих аспектів набуття і реалізації права власності на знаки для товарів і послуг від 10.07.2018 № 126/151-е., показує, що серед п'яти розглянутих у ньому питань лише питання № 2 відповідає вимогам, встановленим ч.1 ст.114 ЦПК. Вказане питання передбачало з'ясування того, чи є правові підстави застосовувати за аналогією закон, який регулює відносини щодо перевірки знака на відповідність умовам надання правової охорони під час експертизи заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, до відносин, пов'язаних з проведенням судової експертизи у справах, які стосуються визнання свідоцтва недійсним.

Суд вважає, що в даному випадку застосування аналогії закону не є необхідним, оскільки згадані відносини чітко регламентовані чинним законодавством.

Зокрема, за змістом п.15 ст.10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони перевіряється під час кваліфікаційної експертизи перевіряється, визначеним цим Законом.

В свою чергу, пп а) п.1 ст.19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлює, що свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Таким чином, як під час експертизи заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, так і при проведенні експертизи знака для товарів і послуг під час розгляду справ щодо визнання недійсними свідоцтв на підставі пп а) п.1 ст.19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», повинні застосовуватись норми ст.ст.5, 6 вказаного закону, які містять умови надання знакам правової охорони.

Інші розглянуті у висновку експертів в галузі права питання стосуються трактування законодавства України, що суперечить ч.1 ст.114 ЦПК України.

При дослідженні висновків експертів, складених на замовлення відповідача - Рєспубліканскоє унітарноє проізводствєнноє прєдпріятіє «Бєлмєдпрєпарати» встановлено наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч.3 ст.102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частина 6 ст.102 ЦПК України встановлює що у висновку експерта, серед іншого, повинно бути зазначено на якій підставі була проведена експертиза.

В свою чергу, у ст.7-1 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що: підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Таким чином, законною підставою для проведення судової експертизи на замовлення сторони, яка повинна бути зазначена у відповідному висновку експерта згідно з ч.6 ст.102 ЦПК України, є договір.

Натомість, у тексті складених на замовлення відповідача Рєспубліканскоє унітарноє проізводствєнноє прєдпріятіє «Бєлмєдпрєпарати» висновку експерта № 08-01 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 18 квітня 2018 року експерта С.А. Петренка, висновку експерта № 01-04/18 у сфері інтелектуальної власності від 18 квітня 2018 року експерта А.Г. Атаманчука та висновку експерта № 8-06/18 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 02 липня 2018 року експерта К.А. Соповою відсутні вказівки про те, на якій підставі вони проведені, та, зокрема, відомості про укладення відповідних договорів.

За таких умов, суд не має підстав вважати вказані докази одержаними у законному порядку та вважає їх недопустимими, керуючись ч.1 ст.78 ЦПК України відповідно до якої суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

При оцінці поданого позивачем висновку експерта № 158/17 за результатами експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 11.09.2017 року Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інтелектуальної власності (експерт Т.М. Чабанець) суд виходить з того, що вказаний документ не є висновком експерта в розумінні ст.102 ЦПК України, а є висновком експертного дослідження, що випливає з його повної назви.

Зокрема, п.1.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 53/5 від 8.10.1998 року відповідно до чинного законодавства за дорученням правоохоронних органів, посадових осіб Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Державної виконавчої служби, на замовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, нотаріусів банківських установ, страхових компаній, а також інших юридичних і фізичних осіб виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.

Суттєва відмінність між висновком, складеним за результатами проведення судової експертизи та висновком, складеним за результатами проведення експертного дослідження, полягає в тому, що в другому випадку експерт не вказує про те, що він попереджений або обізнаний з кримінальною відповідальністю за надання завідомо неправдивого висновку. В зв'язку з цим, при оцінці доказів, за інших рівних умов, перевага має віддаватись висновкам, підготовленим за результатами проведення судової експертизи.

При оцінці висновку експерта № 1/2018 за результатами проведення повторної експертизи у сфері інтелектуальної власності від 21.02.2018 року судового експерта М.Ш. Пейкрішвілі суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом п.1 ст.10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою.

Згідно з абз.6 п.4.3.1.3. Правил складання, подання та експертизи заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг до позначень, що не мають розрізняльної здатності, відносяться позначення, які тривалий час використовувались в Україні кількома виробниками як знаки для товарів, що мають спільну якість або інші характеристики, і втратили розрізняльну здатність як індивідуальні знаки відносно таких товарів.

У висновку експерта № 1/2018 від 21.02.2018 року атестований судовий експерт М.Ш. Пейкрішвілі встановив, що знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 не мав розрізняльної здатності станом на 16.03.2009 року - дату подання заявки, на підставі якої було видано вказане свідоцтво.

Як вбачається зі змісту дослідження, експерт керувався тим, що використання позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» відносно фармацевтичних препаратів почалось у 1989 році на території СРСР, до складу якої входила територія України, і здійснювалось такими виробниками, як Всесоюзний науково-дослідний інститут технології кровозамінників кровозамінників та гормональних препаратів Міністерства медичної промисловості СРСР, Московський ендокринний завод, об'єднання «Бєлмєдпрєпарат», Хабаровський хіміко-фармацевтичний завод, Курганський комбінат «Синтез» (а.с. 135 Т. 5).

Крім того, експерт брав до уваги, що Державною інспекцією по контролю за якістю лікзасобів та виробів медичної техніки МЗ СРСР 01 лютого 1989 року була затверджена тимчасова фармакопейна стаття «ВРЕМЕННАЯ ФАРМАКОПЕЙНАЯ СТАТЬЯ ІНФОРМАЦІЯ_1 ВФС 42 - 2632 89» дійсна з 01.02.1989 року по 31.01.1991 року, після чого використання позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» для маркування лікарських препаратів стало обов'язковим для всіх його виробників, чим було унеможливлено отримання виключного права на використання вказаного позначення лише одним певним виробником (а.с. 133-134 Т. 5). Тобто позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» втратило розрізняльну здатність як індивідуальний знак відносно відповідних товарів.

Таким чином, обґрунтування підсумкового висновку повторної судової експертизи узгоджується з положеннями абз.6 п.4.3.1.3. Правил складання, подання та експертизи заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг та узгоджується з іншими матеріалами справи.

Так, у наявному в матеріалах справи затвердженому директором Всесоюзного науково-дослідного інституту технології кровозамінників та гормональних препаратів 05.12.1989 року звіті на тему «РОЗРОБКА НОВИХ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ» (а.с. 89 Т. 1) зазначається, що робота зі створення вітчизняного препарату "ІНФОРМАЦІЯ_1" на основі ХС для лікування артрологических захворювань проводилася в 1986-88 рр у відповідності до науково-технічної програми 0.43.01.04.02.М. В процесі робіт розроблені та затверджені лабораторні регламенти на субстанцію і лекформи, проект ВФС на субстанцію, стандарт ХС і лекформи. Лабораторний регламент на субстанцію аробуваний на МЕЗ, об'єднанні «Бєлмєдпрєпарат», Хабаровському ХФЗ, Курганьскому комбінаті «Синтез».

Водночас, присутня в матеріалах справи обов'язкова для всіх виробників на території СРСР, тимчасова фармакопейна стаття на препарат «ІНФОРМАЦІЯ_1» ВФС 42 - 2632 89, дійсна з 01.02.1989 року по 31.01.1991 року, містить розділ «Маркування», яким передбачено нанесення назви препарату на первинну упаковку - ампули та вторинну упаковку - пачки.

Також, фактичне виробництво препарату «ІНФОРМАЦІЯ_1» на території СРСР, до складу якої входила і територія України, підтверджується повідомленням фармакологічного комітету Міністерства охорони здоров'я СРСР № 2116773 від 29.01.1990 року. Зокрема, як випливає із запиту фармакологічного комітету МОЗ СРСР тільки на початку 1990 року було додатково направлено в медичні заклади СРСР для реалізації 9 000 ампул лікарського засобу «ІНФОРМАЦІЯ_1» по 1 мл, в свою чергу, 1500 ампул препарату було направлено в шість закладів, в яких на той час проводилися клінічні дослідження лікарського засобу «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Таким чином, встановлено, що вже станом на 05.12.1989 року позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» використовувалось кількома виробниками для маркування одного і того ж фармацевтичного препарату на території, яка охоплювала територію України.

Суд не може погодитись з доводами відзиву відповідача - Рєспубліканскоє унітарноє проізводствєнноє прєдпріятіє «Белмедпрєпарати» про те, що виробництво препарату «ІНФОРМАЦІЯ_1» не здійснювалось на території СРСР з огляду на відсутність державної реєстрації лікарського засобу.

З цих же підстав, суд ставиться критично до результатів досліджень, викладених у висновку експерта № 01-04/18 від 18 квітня 2018 року експерта А.Г. Атаманчука та висновку експерта № 8-06/18 від 02 липня 2018 року експерта К.А. Сопової, які розглядали присутні в матеріалах прави докази не в своїй сукупності, а кожен окремо, при цьому неповно їх дослідивши.

Зокрема, як зазначено на стор. 12 висновку експерта № 01-04/18 від 18 квітня 2018 року експерта А.Г. Атаманчука: Звіт за темою «Розробка нових лікарських препаратів та технологічних процесів, підтема: створити і освоїти виготовлення препарату із трахей великої рогатої худоби для лікування артрологічних захворювань» є звітом про розробку, проведення досліджень та апробацію субстанції на кількох підприємствах, що передує введенню до обігу лікарського засобу, проведення доклінічних випробувань та отримання дозволу на другу, розширену фазу клінічних досліджень. Звіт не містить відомостей про осію, які використовують назву препарату для маркування продукції».

Те ж саме вказується на стор.24-25 висновку експерта № 8-06/18 від 02 липня 2018 року експерта К.А. Сопової, де, серед іншого, зазначено: «…Наведені документи не містять будь-яких відомостей про використання позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» або «ІНФОРМАЦІЯ_2» як торговельної марки на території як СРСР, так і УРСР для маркування лікарських засобів різними виробниками Наведені документи свідчать лише про підготовку до промислового виробництва нового лікарського засобу та про завершення 3-ї стадії клінічних випробувань вже після розпаду СРСР:

Крім того, у матеріалах справи відсутні відомості про те, як було здійснено маркування ампул з лікарським засобом «ІНФОРМАЦІЯ_1», що були передані для клінічних випробувань.

Тимчасова фармакопейна стаття (а.с. 83-88 Т. 1) не містить, відомостей про використання різними виробниками позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1», а лише встановлює вимоги до лікарського засобу «ІНФОРМАЦІЯ_1» на період освоєння промислового випуску лікарського засобу або для визначення якості та показників нового лікарського засобу, що видається необмежений строк».

Однак, такі висновки прямо суперечать змісту розглядуваних у сукупності звіту Всесоюзного науково-дослідного інституту технології кровозамінників та гормональних препаратів від 05.12.1989 року на тему «РОЗРОБКА НОВИХ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ» (а.с. 89 Т.1), з якого випливає, що в процесі робіт лабораторний регламент на субстанцію препарату «ІНФОРМАЦІЯ_1» апробований на Московському ендокринному заводі (МЕЗ), об'єднанні «Бєлмєдпрєпарат», Хабаровському ХФЗ, Курганьскому комбінаті «Синтез» та тимчасової фармакопейної статті на препарат «ІНФОРМАЦІЯ_1» ВФС 42 - 2632 89 від 01.02.1989 року по 31.01.1991 року, якою передбачено нанесення назви препарату на його первинну та вториннцу упаковки.

При цьому, положення абз.6 п.4.3.1.3. Правил складання, подання та експертизи заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг не ставить визнання факту використання позначення в якості знака для товарів і послуг в залежність від будь-яких додаткових факторів, зокрема, наявності державної реєстрації лікарського засобу або реєстрації знака для товарів і послуг.

Водночас, суд не може погодитись і з позицією відповідача - Рєспубліканскоє унітарноє проізводствєнноє прєдпріятіє «Белмедпрєпарати», висловленою в наданих ним запереченнях на висновки первинної та повторної судових експертиз, стосовно того, що під згадуваними в абз.6 п.4.3.1.3. Правил складання, подання та експертизи заявки на видачу свідоцтва України позначеннями, які тривалий час використовувались в Україні, слід розуміти лише ті позначення, які використовувались на території незалежної України, тобто після 24 серпня 1991 року - дати постанови Верховної Ради України «Про проголошення незалежності України», якою було прийнято Акт проголошення незалежності України.

Подібний підхід застосував також судовий експерт С.А. Петренко у висновку експерта №08-01 за результатами експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 08 квітня 2018 року, на стор.8 якого вказується, що: «…відповідно до наданих на дослідження матеріалів, на території України як незалежної держави споживач був знайомий з даним лікарським засобом лише виробництва РУП «Белмедпрепарати», Республіка Білорусь».

Однак, в абз.1 розділу І Декларації про державний Суверенітет України, прийнятої Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 року, було зазначено, що Українська РСР як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід'ємного права на самовизначення.

У Акті проголошення незалежності України, прийнятому постановою Верховної Ради України «Про проголошення незалежності України» від 24.08.1991 року, вказується, що його прийнято, серед іншого, на здійснення Декларації про державний суверенітет України. Цим же Актом було проголошено, що територія України є неподільною і недоторканною.

В зв'язку з цим, межі території України відповідають межам території Української СРСР.

В свою чергу, фактом, який не потребує доведення, є входження Української СРСР до складу СРСР, який мав єдиний економічний простір, про що було вказано в ч.1 ст.16 Конституції СРСР, прийнятій на позачерговій сесії Верховної Ради СРСР 07.10.1977, згідно з якою «Економіка СРСР становить єдиний народногосподарський комплекс, що охоплює всі ланки суспільного виробництва, розподілу і обміну на території країни».

Тому, свідчення використання позначення в якості знака на території СРСР, до складу якої входила територія України, мають братись до уваги по даній справі.

Суд також бере до уваги, що результати повторної судової експертизи узгоджуються з висновок первинної судової експертизи та висновком Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інтелектуальної власності № 158/17 від 11.09.2017 року.

Натомість доводи, викладені в запереченнях представників відповідачів по справі проти висновків первинної та повторної судових експертиз, ґрунтуються на їх суб'єктивних міркуваннях. Як було вище встановлено судом, допустимих доказів, отриманих з застосуванням спеціальних знань в галузі експертизи знаків для товарів і послуг, які б спростовували висновки первинної та повторної судових експертиз, представниками відповідачів надано не було.

За таких обставин, суд оцінює висновок експерта № 1/2018 за результатами проведення повторної експертизи у сфері інтелектуальної власності від 21.02.2018 року як належний та допустимий доказ, який підтверджує ту обставину, що знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» не мав розрізняльної здатності за станом на станом на 16.03.2009 року - дату подання заявки, на підставі якої було видано вказане свідоцтво.

Також у судовому засіданні 16.07.2018 року був допитаний експерт Пейкрішвілі М.Ш., який підтвердив свій висновок та надав відповіді на питання сторін.

Ст. 499 ЦК України визначено, що права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом. Згідно ст. 494, 495 ЦК України права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчуються свідоцтвом, тому визнанню недійсним підлягає саме свідоцтво.

У відповідності до підпункту «а» п. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво на знак для товарів і послуг може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

У п.3 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» від 23 грудня 1993 року встановлено, що відповідність знаків умовам їх реєстрації визначається згідно з законодавством, що діяло на дату подання заявки.

На дату подання заявки на реєстрацію позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» (16.03.2009 року.) чинною була редакція Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» з останніми змінами від 10.04.2008 року.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Згідно абзацу 2 п. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання.

Як встановлено судом з урахуванням висновку експерта № 1/2018 за результатами проведення повторної експертизи у сфері інтелектуальної власності від 21.02.2018 року знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 не мав розрізняльної здатності за станом на станом на 16.03.2009 року - дату подання заявки, на підставі якої було видано вказане свідоцтво.

Таким чином, на підставі вимог встановлених ст.ст.495, 499 ЦК України, ст.ст. 6, 5, 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», зважаючи на встановлений факт невідповідності знака для товарів і послуг за спірним свідоцтвом умовам надання правової охорони, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивачів щодо визнання недійсним свідоцтва України № НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг.

Ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»: «Установа - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності; заклад експертизи - уповноважений Установою державний заклад (підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи заявок.».

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»: «Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого: організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них; видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх державну реєстрацію…».

Постановою Кабінетів Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 585 «Про оптимізацію діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності», був затверджений початок ліквідації Державної служби інтелектуальної власності (ДСІВ) та покладення функцій з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності на Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Згідно з абз.1 ст. 2 Постанови Кабінетів Міністрів України від 23 серпня 2016 р. №585 «Про оптимізацію діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності», Міністерство економічного розвитку і торгівлі є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.

При цьому, абз. 2 ст. 2 Постанови Кабінетів Міністрів України від 23 серпня 2016 р. №585 «Про оптимізацію діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності» передбачено, що Державна служба інтелектуальної власності продовжує здійснювати повноваження та функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення зазначених повноважень та функцій Міністерством економічного розвитку і торгівлі.

18 травня 2017р. була опублікована та одразу набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 320 від 11.05.2017 року «Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі», відповідно до якої було прийнято пропозицію Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Міністерство постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 585 "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 71, ст. 2374) функцій і повноважень Державної служби інтелектуальної власності, що ліквідується.

Отже, на даний час Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, що було визначено правонаступником Державної служби інтелектуальної власності України (Відповідач-1), є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Таким чином, у зв'язку з визнанням недійсним свідоцтва України № НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, як центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності, має внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про визнання його недійсним та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Встановлено, що позивачами при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір, а саме Общєство с огранічєнной отвєтствєнностью «ДІАМЄД-ФАРМА» сплатив судовий збір в сумі 3200,00 грн., ОСОБА_2 сплатив 1280,00 грн., також позивачем ОСОБА_2 був сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 320,00 грн.

Крім того, за проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності позивачем Общєство с огранічєнной отвєтствєнностью «ДІАМЄД-ФАРМА» було сплачено 13240,00 грн.

Враховуючи те, що Державна служба інтелектуальної власності України та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до покладених на них повноважень, не відслідковують порушення прав власників на на знаки для товарів та послуг суд вважає, що з відповідача Рєспубліканскоє унітарноє проізводствєнноє прєдпріятіє «Бєлмєдпрєпарати» підлягають стягненню на користь позивачів судові витрати.

Керуючись Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу від 18.07.1963 року, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N53/5 від 8.10.1998 року, Постановою Кабінетів Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 585 «Про оптимізацію діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності», Законом України «Про судову експертизу», ст.ст. 426, 495, 499 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 6, 10, 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Общєства с огранічєнной отвєтствєнностью «ДІАМЄД-ФАРМА», ОСОБА_2 до Державної служби інтелектуальної власності України, Рєспубліканского унітарного проізводствєнного прєдпріятія «Бєлмєдпрєпарати», Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсним свідоцтва України НОМЕР_2 на знак для товарів та послуг задовольнити.

Визнати недійсним повністю свідоцтво України на знак для товарів та послуг НОМЕР_2.

Зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг НОМЕР_2 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Стягнути з Рєспубліканского унітарного проізводствєнного прєдпріятія «Бєлмєдпрєпарати» (Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Фабріціуса, 30) на користь Общєства с огранічєнной отвєтствєнностью «ДІАМЄД-ФАРМА» (141069, Московська обл., м. Корольов, мкр. Первомайський, вул. Радянська, 31) судовий збір в сумі 3200,00 грн. та витрати за проведення судової експертиз об'єктів інтелектуальної власності в сумі 13240,00 грн.

Стягнути з Рєспубліканского унітарного проізводствєнного прєдпріятія «Бєлмєдпрєпарати» (Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Фабріціуса, 30) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 1280,00 грн. за подання позовної заяви та судовий збір в сумі 320,00 грн. за подання до суду заяви заяви про забезпечення позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Общєство с огранічєнной отвєтствєнностью «ДІАМЄД-ФАРМА» (141069, Московська обл., м. Корольов, мкр. Первомайський, вул. Радянська, 31);

Позивач: ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1);

Відповідач: Рєспубліканскоє унітарноє проізводствєнноє прєдпріятіє «Бєлмєдпрєпарати» (Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Фабріціуса, 30);

Відповідач: Державна служба інтелектуальної власності України (код ЄДРПОУ 37552556, місцезнаходження: м. Київ, вул. Василя Липківського, 45);

Відповідач: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (код ЄДРПОУ 37508596, місцезнаходження: м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2).

Суддя