
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36414/18-к
У Х В А Л А
27 липня 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В., при секретарі Маленівській К.М., за участю сторін кримінального провадження: прокурора Матвійчука П.П., захисників-адвокатів Бойчука В.П., Бойчук І.В., підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України Агапі О.Є. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, -
В С Т А Н О В И В:
Старший слідчий в ОВС ГСУ Національної поліції України Агапі О.Є., за погодженням прокурора відділу Генеральної прокуратури України Матвійчука П.П., звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3.
Клопотання обґрунтоване тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000128, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Прокурор зазначає, що ОСОБА_3 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, за яке передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний та його захисники проти задоволення клопотання заперечували, вважаючи його необґрунтованим, немотивованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки повідомлена підозра не підтверджена наявними у справі доказами, зібрані органом досудового розслідування докази є суперечними, жодним чином не підтверджують факт вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, та стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник - адвокат Бойчук В.П., в інтересах ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою в порядку ст. 206 КПК України, вказуючи на те, що затримання ОСОБА_3 відбулось із грубим порушенням діючих положень кримінального процесуального законодавства, та відповідно за результатом розгляду скарги просив визнати незаконним затримання ОСОБА_3 та негайно звільнити його з під варти в залі судового засідання.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисників, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
ОСОБА_3 є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018000000000128 від 03.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
25.07.2018 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
Згідно ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Слід зазначити про те, що затримання ОСОБА_3 відбулось із дотриманням встановленого порядку встановленого ст. 208 КПК України, при цьому відсутні будь-які відомості про те, що підозрюваною особою під час її затримання, як і під час розгляду клопотання, зазначалось про застосування до неї насильства під час самого затримання, так і під час тримання під вартою.
26.07.2018 року до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу та підозрюваний ОСОБА_3 був доставлений до слідчого судді, тобто у строки визначені ст. 211 КПК України, тобто в цьому випадку слідчий суддя вирішує подане клопотання у відповідності до положень ч. 4 ст. 206 КПК України.
Отже з урахуванням встановлено, слід визнати такими, що не підлягають задоволенню скарга захисника-адвоката Бойчука В.П. з приводу незаконності проведеного затримання.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 складає сукупність належних даних, які підтверджуються: протоколами обшуків від 24.07.2018, показами свідків, висновком експерта.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, особу підозрюваного, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_3, його тяжкість, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує, у разі визнання особи винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особи підозрюваного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має визначене місце проживання.
Наявність позитивних характеристик підозрюваного, його стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, не можуть бути безумовними підставами для звільнення підозрюваного з-під варти, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_3, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, його особу, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На підставі ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, слідчий суддя визначає заставу у розмірі 1 500 000.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У Х В А Л И В:
Клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України Агапі О.Є. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,- задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, по 15.08.2018 року о 17-20 год.
Одночасно визначити ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у сумі 1 500 000 грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р № 37318005112089
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 в разі внесення застави, наступні обов'язки:
- здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзду в Україну.
- прибувати за кожним викликом суду, прокурора та слідчого;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором чи судом.
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15.08.2018 року включно, але не більше строків досудового розслідування.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На підставі ст. 535 ч. 4 КПК України старшому слідчому в ОВС ГСУ НП України Агапі О.Є. повідомити слідчого суддю, який постановив ухвалу, про її виконання.
Скаргу захисника-адвоката Бойчука В.П. на затримання ОСОБА_3, - відхилити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя В.В. Підпалий
Судове рішення № 76049576, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 27.07.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/36414/18-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: