Рішення № 76049552, 16.07.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/456/18

Справа №760/17056/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Усатової І.А.,

за участю секретаря Ковальської К.О.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Погорєлова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, треті особи: Головне управління Державної Казначейської служби України в м. Києві, Державна Казначейська служба України про визнання дій протиправними -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся 01.09.2017 до суду з адміністративною позовною заявою до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, треті особи: Головне управління Державної Казначейської служби України в м. Києві, Державна Казначейська служба України про визнання дій протиправними, в якій просив суд, визнати дії Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України щодо не призначення та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги - протиправними; зобов'язати Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України вчинити дії, а саме - призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності в розмірі 54-місячного грошового забезпечення та судові витрати стягнути з відповідача.

В позові позивач посилається на те, що наказом №239-ос від 18.06.2009 він був звільнений у запас із Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України із виключенням його зі списків особового складу.

Зазначено, що 14 липня 2017 році ОСОБА_1 звернувся до Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України із заявою (Вх. №2593-П) про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМ України «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України » за №605 від 4 червня 2008 року. Свою вимогу про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 мотивував тим, що він є інвалідом другої групи з 01.07.2016. У довідці МСЕК від 13.07.2016 зазначена причина інвалідності - травма пов'язана із виконанням обов'язків військової служби. Інвалідність призначено довічно. Дану травму ОСОБА_1 отримав 07.12.1985 під час виконання обов'язків військової служби у військовій частині №12964.

Вказав, що листом Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 02.08.2017 за №62/05-523 йому було відмовлено у призначені одноразової грошової допомоги, у зв'язку з тим, що по суті заходів з проходження служби, а саме - виконанням обов'язків військової служби (як зазначено у довідці МСЕК) і виконання службових обов'язків (як для особи начальницького складу Держспецзв'язку), на думку представників Держспецзв'язку, це різні тлумачення.

Також зазначає, що Наказом Голови Служби Безпеки України (надалі -СБУ) від 30.12.2006 за №2117-ос ОСОБА_1 був переведений з посади першого заступника начальника 2 Управління Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБУ до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Саме на основі вказаного Департаменту відповідно до п.2 розділу IX Розділу IX Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» (в початковій редакції закону від 23.02.2006 № 3475-ІУ) була створена Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, яка є правонаступником вищезазначеного Департаменту СБУ.

Позивач пояснив, що в результаті процедури переводу він отримав статус не військовослужбовця, а особи начальницького складу, а Держспецзв'язку - іншу вертикаль підпорядкованості. Решта умов проходження служби в Держспецзв'язку залишилася незмінною та такою, як була і Департаменті СБУ, а особи рядового і начальницького складу як проходили, так і проходять службу відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та інших законів. Крім того, наказом №239юс від 18.06.2009 ОСОБА_1 був звільнений із служби в Держспецзвязку у запас ЗС України, отримує пенсію за вислугу років на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також пояснено, що на цей час, відповідно до ст. 11 Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" від 23.02.2006 № 3475-IV в редакції від 09.12.2015 до особового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України належать військовослужбовці, державні службовці та інші працівники. Тобто, термін «особи рядового і начальницького складу» замінено на «військовослужбовці». При цьому, умови проходження служби залишилися в порівнянні з попередніми, як і для осіб рядового і начальницького складу незмінними (однаковими) та такими, що були до моменту утворення Держспецзв'язку та початку заходів з переводу до її складу військовослужбовців.

Позивач вказав, що непреривність його стажу, в т.ч. і період виконання ним обов'язків військової служби (05.08.1978 - 31.12.2006), підтверджується витягом з наказу Голови Державної службу спеціального зв'язку та захисту інформації України від 18.06.2009 за №239-ос, в якому визначено, що його вислуга років на пенсію станом на 15.06.2009 складає: календарна - 30 років 10 місяців 10 днів, пільгова - 2 роки 9 місяців 18 днів, всього 33 роки 7 місяців 28 днів.

Стверджує, що його захворювання виникло в період проходження служби, що є одним із критеріїв для виплати грошової допомоги у разі настання інвалідності після звільнення із служби. Враховуючи наявність у нього обох підстав для виплати грошової допомоги у разі настання інвалідності після звільнення із служби, він стверджує, що має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності в розмірі 54-місячйого грошового забезпечення в порядку, передбаченому абз. 2 п.п. 2 п 2 Постанови КМУ № 605.

Ухвалою судді від 05.09.2017 у справі відкрито скорочене провадження, копія ухвали разом з позовною заявою направлені відповідачу та третім особам у справі.

24.11.2017 до суду надійшли заперечення представника відповідача, в яких останній просить: залишити позовну заяву без розгляду, у разі відмови залишити позовну заяву без розгляду передати адміністративну справу на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, в разі відмови щодо передачі справи до іншого суду, постановити ухвалу про проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі для розгляду справи за загальними правилами КАСУ, в разі відмови призначити справу до загального розгляду - відмовити в задоволенні позову.

Посилається на те, що позивачем були пропущенні строки для звернення до суду. Пояснено, що військова служба та служба осіб рядового чи начальницького складу не є тотожними поняттями, як це стверджує позивач. Зазначено, що позивач у період з 01.01.2007 по 18.06.2009 проходив службу не військову в Держспецзв'язку, на посадах осіб начальницького складу Держспецзв'язку та був звільнений зі служби особи начальницького складу Держспецзв'язку. А травму, котра має причинний зв'язок із встановленням інвалідності, отримав під час проходження військової служби на що, позивачем не надано доказів та не стверджується, що у нього настала інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в саме в цей період - період проходження служби в Держспецзв'язку, а також, що захворювання або нещасний випадок, пов'язані з виконанням службових обов'язків особи начальницького складу Держспецзв'язку, однак, травма, яка стала причиною інвалідності, була отримана позивачем в 1985 році під час проходження військової служби та пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04.12.2017 призначено справу до судового розгляду.

05.12.2017 від третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві надійшли пояснення по справі № 760/17056/17, в яких пояснено, що в даному випадку, притягнення ГУ ДКСУ у м. Києві до участі у даній справі є безпідставним та необґрунтованим. ГУ ДКСУ у м. Києві є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в установах державної казначейської служби України. Позивачем не зазначаються, а матеріли справи не містять фактичних даних, що вказують на неправомірність дій чи бездіяльності ГУ ДКСУ у м. Києві, що виражаються у недотриманні чи порушенні певних повноважень, які надані законодавством цьому державному органу, що призвели до виникнення даного спору. Крім того, Державна служба спеціального зв'яжу та захисту інформації України відсутня на розрахунково-касовому обслуговуванні ГУ ДКСУ у м. Києві.

У судовому засіданні позивач та його представник просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» відповідно до Конституції України визначає правові основи організації та діяльності Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Відповідно до ч.16 ст.21 Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного особі рядового чи начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, пов'язаних з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у період проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 року за №605 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації.

Згідно п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 №605 час виконання службових обов'язків особами рядового і начальницького складу Держспецзв'язку визначається Положенням про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1828.

Відповідно до п. 11 Положення про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1828, особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що виконують свої службові обов'язки під час: перебування їх на місцях служби або занять у будівлях і на прилеглих територіях Адміністрації Держспецзв'язку чи регіональних органів, територіальних підрозділів, закладів та установ (далі - підпорядковані органи) або на інших місцях служби або занять, визначених приписами чи розпорядженнями Голови Держспецзв'язку або начальників відповідних підпорядкованих органів, включаючи установлені розпорядком (розкладом занять) перерви.

Як вбачається з матеріалів справи, свої службові обов'язки позивач виконував до моменту виключення із списків особового складу, тобто, до 15.06.2009, що підтверджується наказом голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 239-ос від 18.06.2009.

Як вбачається з витягу із вказаного наказу, календарна служба для виплати грошової допомоги при звільненні на 15.06.2009 складає 30 років.

Згідно довідки про обставини поранення, контузії, травми, каліцтва від 24.12.1985 № 72, виданої командиром військової частини 12964, позивач 07.12.1985 отримав закриту черепно-мозгову травму, струс головного мозку середньої тяжкості. Травма отримана під час виконання обов'язків військової служби.

Згідно довідки МСЕК серії АВ №0451894, під час повторного огляду, позивачу призначено другу групу інвалідності з 01.07.2016, причина інвалідності: травма, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, довічно.

Таким чином, під час проходження служби, позивач отримав травму, яка стала підставою для встановлення йому в подальшому інвалідності.

З матеріалів справи вбачається, що 14.07.2017 позивач звернувся із заявою до Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України із заявою (Вх. №2593-П) про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМ України «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України» за №605 від 4 червня 2008 року та просив призначити й виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 54-місячного грошового забезпечення.

Листом від 02.08.2017 №62/05-523 відповідач відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з відсутністю підстав для призначення такої виплати. Причини відмови зазначені у листі Адміністрації Держспецзв'язку від 28.03.2017 №62/05-222.

Як вбачається з листа Адміністрації Держспецзв'язку від 28.03.2017 №62/05-222, ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку з тим, що Порядок №975-2013 поширюється на військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби в Держспецзв'язку, а не на осіб начальницького складу. Зазначено, що згідно з довідкою до акту огляду МСЕК від 13.07.2016 №0451894 причиною встановлення інвалідності є «травма, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби». Позивачу було роз'яснено, що він був звільнений зі служби в Держспецзв'язку 15.06.2009, таким чином, не може претендувати на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності і згідно з Порядком №605-2008.

Відповідно до п.п. д) п.21.5 Наказу МОУ №402 Постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в такому формулюванні, як "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності ( у тому числі тимчасової ) до військової служби, служби з військової спеціальності.

Суд зазначає, що інвалідність, яку позивач отримав, є наслідком отриманої травми, що мала місце в період проходження служби, а отже є такою, що пов'язана з виконанням службових обов'язків.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" в редакції від 09.12.2015, на час виникнення спірних правовідносин, до особового складу Держспецзв'язку належать військовослужбовці, державні службовці та інші працівники.

Встановлено, що позивач, як особа начальницького складу Держспецзв'язку проходив службу відповідно до Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» і був звільнений у запас ЗС України, пенсія позивачу нарахована за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тобто, в період з 1978 до 15.06.2009 позивач виконував службові обов'язки військової служби відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Водночас, згідно ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків).

До інвалідів війни належать також інваліди з числа:

2) осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків.

Таким чином, із змістової частини Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ слідує, що термінологічне словосполучення - виконання обов'язків військової служби і виконання службових обов'язків є ідентичними (тотожніми) термінами.

Враховуючи зазначене, інвалідність, яку позивач отримав, є наслідком захворювань, що мали місце в період проходження служби, а, отже, є такою, що пов'язана з виконанням службових обов'язків.

Згідно абз. 2 п.п. 2. п. 2 вказаного вище Порядку № 605 грошова допомога виплачується особам рядового чи начальницького складу та особам, звільненим із служби в Держспецзв'язку у разі настання інвалідності у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи після звільнення із служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби і пов'язані з виконанням службових обов'язків, - у розмірі 54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку настанням інвалідності в розмірі 54-місячного грошового забезпечення в порядку, передбаченому абз. 2 п.п. 2 п 2 Постанови КМУ № 605.

З огляду на викладене, суд вважає протиправною відмову відповідача в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що належним і достатнім захистом прав позивача в спірних правовідносинах є зобов'язання відповідача призначити позивачу виплату одноразової грошової допомоги, оскільки, відповідно до п.8 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги обов'язок щодо прийняття рішення про призначення грошової виплати і надсилання його разом із зазначеними документами уповноваженому органу для проведення такої виплати покладений саме на Адміністрацію Держспецзв'язку.

Виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку про задоволення адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, треті особи: Головне управління Державної Казначейської служби України в м. Києві, Державна Казначейська служба України про визнання дій протиправними.

Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 року за №605 про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, ЗУ "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України", ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, треті особи: Головне управління Державної Казначейської служби України в м. Києві, Державна Казначейська служба України про визнання дій протиправними - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України щодо непризначення та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності у розмірі 54-місячного грошового забезпечення.

Дані позивача: ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 03179, АДРЕСА_1.

Дані відповідача: Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, ідентифікаційний код 34620942, адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 13.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.А. Усатова