Рішення № 76049392, 31.07.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/4313/17

Провадження №: 2-о/755/29/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гончарука В.П.

при секретарі Красновій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клітко Валентина Василівна, третя особа: ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту, що має значення,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно та встановлення юридичного факту, що має значення мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати ОСОБА_4. Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме: 1/4 частина квартири АДРЕСА_2.

Згідно Свідоцтва про право власності на житло виданого Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва від 20.09.2002 року, квартира АДРЕСА_2, належить на праві приватної , спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_4 та членам її сім'ї ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних долях.

Подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з спільними доньками ОСОБА_1, ОСОБА_3 проживали в квартирі АДРЕСА_2.

1985 року в квартирі був зареєстрований та почав проживати батько ОСОБА_7 - ОСОБА_5.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть .

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були зняті з реєстрації з місця проживання.

З моменту смерті ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_2, проживали ОСОБА_4 та - ОСОБА_5 однією сім'єю більше 20 років, вели спільний побут, господарство та мали спільний бюджет.

1/4 частину квартири АДРЕСА_2 померла ОСОБА_4 успадкувала після смерті ОСОБА_5, оскільки проживала з ним однією сім'єю більше п'яти років.

05.03.2003 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповів належну йому на праві приватної власності частину квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_3. Однак остання спадщину не прийняла.

ОСОБА_4 прийняла спадщину після померлого ОСОБА_5 , як спадкоємець за законом четвертої черги.

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. від 31.01.2017 року було відмовлено спадкоємиці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частину квартири АДРЕСА_2, що належала померлому ОСОБА_5 оскільки не було подано документу, що підтверджує факт проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_5 однією сім'єю не менше п'яти років.

Встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_4 та - ОСОБА_5 необхідно для одержання свідоцтва про право на спадщину.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги просила задовольнити з урахуванням уточнених позовних вимог, а саме встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з ІНФОРМАЦІЯ_4 по ІНФОРМАЦІЯ_5.

Представник відповідача: Київської міської ради в судове засідання не з'явився. Надали суду заперечення відповідно до яких у задоволенні позовних вимог про визнання права власності просили відмовити, оскільки ОСОБА_4 не належала до кола спадкоємців після смерті ОСОБА_5 Розгляд справи просили проводити за відсутності їх представника.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилася.

Третя особа: ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася. Надіслала до суду заяву завірену про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення вимог не заперечила. Заява була завірена нотаріусом Аллою Альтман яка переклала на російську мову печатку Апостиль.

Дослідивши письмові матеріали та спадкову справу № 19/2016 заведеної 08.08.2016 року після смерті ОСОБА_4 суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 щодо встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з ІНФОРМАЦІЯ_4 по ІНФОРМАЦІЯ_5, підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про право власності на житло виданого Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва від 20.09.2002 року, квартира АДРЕСА_2, належить на праві приватної , спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_4 та членам її сім'ї ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних долях.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві Серія НОМЕР_1.

Позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4, що підтверджуються свідоцтвом про народження виданого 16.09.1965 року Дарницьким відділом РАГС серія НОМЕР_2 та свідоцтвом про одруження ОСОБА_1 виданого 26.11.1989 року.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Відділом реєстрації актів

цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві.

Серія НОМЕР_3.

05.03.2003 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповів належну йому на праві приватної власності частину квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_3. Однак остання спадщину не прийняла.

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. від 31.01.2017 року було відмовлено спадкоємиці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частину квартири АДРЕСА_2, що належала померлому ОСОБА_5 оскільки не було подано документу, що підтверджує факт проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_5 однією сім'єю не менше п'яти років.

Згідно довідки виданої ОСОБА_1 Комунальним концерном ,,Центр комунального сервісу" м. Київ, ОСОБА_4 1945 року народження по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2, з 10.06.1969 року. Знята з реєстрації 06.07.2016 року.

Згідно довідки виданої ОСОБА_1 КП Керуючою компанією з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва ЖЕД № 407, ОСОБА_5 1914 року народження був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2, з 02.07.1985 року. Знятий з реєстраційного обліку по смерті 10.03.2005 року.

Крім того, наявними в справі доказами підтверджено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з ІНФОРМАЦІЯ_4 по ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме показами свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12, ОСОБА_13 про що в матеріалах справи містяться підписані та складені присяги свідка.

Згідно з п. 7 Постанови № 5 від 31.03.1995 року Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановленняродинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи , які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України ,,Про судову практику у справах про спадкування" при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які

проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до

часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом),

судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно

проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та

обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на

момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з

урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією

сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка

(чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу,

таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно

проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали

взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки,

падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї,

тощо.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клітко Валентина Василівна, третя особа: ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту, що має значення підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1264 ЦК України, ст. ст. 263,264,273 ЦПК України суд, -

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клітко Валентина Василівна, третя особа: ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту, що має значення - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім'єюОСОБА_4 та ОСОБА_5 з ІНФОРМАЦІЯ_4 по ІНФОРМАЦІЯ_5 в квартирі АДРЕСА_2.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1, адреса для листування АДРЕСА_3.

Відповідач - Київська міська рада , адреса: м. Київ вул. Хрещатик 36.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клітко Валентина Василівна, адреса: АДРЕСА_4.

Третя особа: ОСОБА_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безспосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

С у д д я :