Ухвала суду № 76048444, 17.08.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/303/18 Справа № 711/4793/18 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

підозрюваної ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні – прокурора прокуратури Черкаської області ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 червня 2018 року, якою щодо

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України,

застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто з 14.06.2018 до 12.08.2018 включно та покладено обов’язки, передбачені п. 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України, -

в с т а н о в и л а :

ОВС слідчого управління ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018250000000038 від 23.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 12.06.2018, перебуваючи близько на 5 місяці вагітності, маючи намір на продаж власної дитини після її народження, умисно, з корисливих мотивів зустрілась з ОСОБА_10 по вул. Незалежності у центрі села Білозір’я Черкаського району Черкаської області та запропонувала їй придбати у неї власну новонароджену дитину, після виписки з пологового будинку, за грошові кошти в розмірі 5 000 доларів США, що у перерахунку на національну валюту становить 140 000 грн.

07.06.2018 ОСОБА_7 каретою швидкої допомоги була доставлена до пологового відділення Черкаської ЦРЛ, що знаходиться за адресою: вул. Пирогова, 3, с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області, де 08.06.2018 близько 03 год. 35 хв. народила живу дитину – дівчинку.

Після чого, ОСОБА_7 12.06.2018 близько 11 год. 36 хв., вийшовши з території Черкаської ЦРЛ, що знаходиться за адресою: вул. Пирогова, 3, с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області, умисно, з корисливих мотивів незаконно продала, а саме передала ОСОБА_11, який залучений працівниками поліції для проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, народжену нею 08.06.2018 малолітню дитину, а ОСОБА_11 – передав їй грошові кошти в сумі 140 000 грн.

12.06.2018 ОСОБА_7 затримана в порядку ст. 208 КПК України.

Цього ж дня, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 149 КК України – торгівля людьми, вчинена щодо малолітнього.

12.06.2018 ст. слідчий в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 звернулась до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим з прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області ОСОБА_9, про застосування до підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Цього ж дня, ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси відмовлено в задоволенні клопотання ст. слідчий в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 та застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто з 14.06.2018 до 12.08.2018 включно, з забороною цілодобово залишати місце постійного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5 та покладено обов’язки, передбачені п. 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Дана ухвала вмотивована тим, що надані органом досудового розслідування докази, з огляду на їх вагомість та взаємозв’язок, свідчать про обґрунтованість пред’явленої ОСОБА_7 підозри. Разом з цим, слідчим та прокурором не доведено, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України на які міститься посилання в клопотанні, а сама лише обґрунтованість пред’явленої підозри не може слугувати підставою для застосування щодо ОСОБА_7 найбільш суворого запобіжного заходу. Тому, з урахуванням обставин провадження та даних про особу підозрюваної слідчим суддею прийнято рішення про недоцільність її ізоляції від суспільства та можливість застосування більш м’якого запобіжного заходу, ніж запропоновано ст. слідчим.

В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали слідчого судді через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та просить постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Зокрема зазначає, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який санкцією ч. 3 ст. 149 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, а слідчим суддею не в повній мірі прийняті до уваги вимоги п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України та не врахована наявність в провадженні ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Звертає увагу на те, що слідчим суддею при розгляді клопотання не взято до уваги те, що підозрювана вже має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працює, не має чоловіка, за місцем проживання характеризується негативно, перебуває на обліку як неблагополучна сім’я, що свідчить про неможливість запобігання ризикам при застосуванні щодо неї більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Узагальнюючи апеляційні доводи, прокурор констатує порушення слідчим суддею положень ч. 2 ст. 177 КПК України в ході розгляду клопотання ст. слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу.

Заслухавши суддю - доповідача, міркування прокурора, який не підтримав апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні, думку підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника – адвоката ОСОБА_8 про законність та обґрунтованість рішення слідчого судді та відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог прокурора, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження №12018250000000038, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не належить, виходячи з наступного.

За змістом ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 ч. 1 зазначеної вище статті.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, на виконання вимог ч.ч.1, 2 ст.194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими такі обставини обґрунтовуються.

Одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України є домашній арешт, який, полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.ст.177, 178 КПК України.

Відмовляючи в задоволенні клопотання ст. слідчий в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та, в подальшому, застосовуючи запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя в повній мірі дотримався норм міжнародного права та кримінального процесуального закону.

Зокрема, слідчим суддею вірно встановлено, що не зважаючи на обґрунтованість пред’явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, достатніх підстав для обрання щодо неї виняткового запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не вбачається, оскільки слідчим та прокурором не доведено, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначеним в клопотанні слідчого.

За вказаних обставин, слідчий суддя, з урахуванням даних про особу підозрюваної, зокрема: її віку, стану здоров’я, відсутності судимостей та відомостей про притягнення до відповідальності, негативної характеристики за місцем проживання, відсутності постійного місця роботи, її матеріального стану, наявності на утриманні іще двох малолітніх дітей та обставин провадження, дійшов правильного висновку про те, що належну поведінку підозрюваної ОСОБА_7 може забезпечити інший запобіжний захід - не пов'язаний із взяттям її під варту, зокрема домашній арешт, що в даному випадку, відповідає меті застосування запобіжного заходу, та забезпечить виконання останньою покладених процесуальних обов’язків, а також буде запобігати можливим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з чим колегія суддів цілком погоджується.

Стосовно доводів прокурора про те, що щодо ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, за який санкцією статті передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі до 15 років з конфіскацією майна, а тому до неї належить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, то колегія суддів звертає увагу на те, що тяжкість кримінального правопорушення та можливе покарання за його вчинення не являється передбаченою КПК України підставою для застосування щодо підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України.

Щодо доводів апелянта про неврахування слідчим суддею при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу негативної характеристики та інших даних про особу підозрюваної, то вони були предметом перевірки та оцінки слідчим суддею, що знайшло своє об’єктивне відображення в судовому рішенні.

Не заслуговують і посилання сторони обвинувачення на те, що належну процесуальну поведінку та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України може забезпечити лише тримання під вартою підозрюваної, оскільки вони не підтверджені будь-якими доказами. При цьому, враховується, що слідчим суддею при застосуванні щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з метою запобігання можливим ризикам, відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, на останню покладено процесуальні обов’язки, а даних про їх невиконання, на момент апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, не надано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає що застосування до ОСОБА_7 саме такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, зможе забезпечити виконання останньою покладених процесуальних обов’язків та не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді і задоволення апеляційних вимог прокурора, в тому числі, з істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, яких в ході апеляційного перегляду не встановлено.

Керуючись ст.ст. 181, 193, 194, 404, 405, п. 1 ч. 3 ст. 407, ст.ст. 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 червня 2018 року, якою щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто з 14.06.2018 до 12.08.2018 включно та покладено обов’язки, передбачені п. 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні – прокурора прокуратури Черкаської області ОСОБА_9, - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :