Ухвала суду № 76047790, 21.08.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 641/593/18 Головуючий суддя І інстанції Маньковська О. О.

Провадження № 11-кп/790/2026/18 Суддя доповідач Плетньов В.В.

Категорія: Крадіжка

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Плетньова В.В.,

суддів - Курила О.М. і ОСОБА_1,

секретар - Вакула Н.С.,

за участю: прокурора - Золочевського С.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові кримінальне провадження №641/593/18 за обвинуваченням ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за ч.3ст.185 КК України

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Комінтернівського районного суду міста Харкова від 26 квітня 2018 року,

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Комінтернівського районного суду міста Харкова від 26 квітня 2018 року щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, неодруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

- 10.06.2004 року за ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання на 2 роки;

- 27.10.2005 року за ч.1 ст.296, ст.71 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі. Звільнений 08.11.2008 року з Первомайської ВК Харківської області № 117, у зв'язку з відбуття строку покарання;

- 25.10.2011 року за ч.1 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання на 2 роки;

- 24.06.2015 року за ст.304, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.ч.1,4 ст.70, ч.1 ст.71 КК України на 6 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання строком на 2 роки. Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення в строк покарання. Звільнений 29.03.2016 року з Харківського СІЗО № 27, у зв'язку з відбуттям строку покарання,

ОСОБА_3 визнано винним і засуджено за ч.3 ст.185 КК України з призначенням покарання у виді 3 років позбавлення волі. Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді домашнього арешту до набрання вироком законної сили – залишено без змін. Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання. Змінений цивільний позов ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» майнову шкоду в сумі 29579 грн. 03 коп. В задоволенні позову в іншій частині – відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави, судові витрати, пов’язані з проведенням судово-товарознавчих експертиз: № 366 від 26.01.2018 року в сумі 429 грн. 00 коп., № 367 від 24.01.2018 року в сумі 572 грн. 00 коп., № 364 від 24.01.2018 року в сумі 429 грн. 00 коп., № 363 від 24.01.2018 року в сумі 429 грн. 00 коп., № 365 від 24.01.2017 року в сумі 429 грн. 00 коп., № 362 від 23.01.2018 року в сумі 572 грн. 00 коп., № 368 від 24.01.2017 року в сумі 429 грн. 00 коп. - в рівних долях з кожного. Вирішено долю речових доказів.

Цим же вироком було засуджено ОСОБА_2, щодо якого прокурором апеляційну скаргу відкликано. Іншої апеляцій в провадженні немає.

У своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить пом’якшити призначене йому покарання до такого, що не пов’язане з позбавленням волі. Вважає оскаржуваний вирок дуже жорстким.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановив суд першої інстанції, ОСОБА_3 10.01.2018 року приблизно о 02 годині 15 хвилин за попередньою змовою з ОСОБА_2, направилися до колодязя кабельної каналізації, що розташований неподалік будинку № 49-А по пр. Гагаріна в м. Харкові, де, діючи повторно, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою наживи, скориставшись тим, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, підняли кришку люка, після чого ОСОБА_2 спустився всередину колодязя, який є сховищем для зберігання кабелів діючих ліній зв’язку, тим самим, незаконно проник туди, де, за допомогою ножа, який був при ньому, перерізав кабель електрозв’язку ТПП 200х2х0,5, який належить ПАТ «Укртелеком». Потім, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_2 піднявшись на поверхню прослідував з ОСОБА_3 до іншого колодязя кабельної каналізації, розташованого на відстані 30 метрів від попереднього, де ОСОБА_2 аналогічним шляхом проник всередину колодязя та перерізав іншу частину вказаного кабелю та передав його ОСОБА_3 Після чого, ОСОБА_2 з ОСОБА_3, діставши із колодязя відріз вищевказаного кабелю електрозв’язку загальною довжиною 30 метрів, вартістю згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 367 від 24.01.2018 – 3559 грн. 00 коп., перерізали і скрутили його та з місця скоєння кримінального правопорушення (злочину) з викраденим майном зникли, в подальшому, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на вказану суму.

Обставини події та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у сховище, ніким не оспорені.

Згідно вимог чч.1 та 2 ст.65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд першої інстанції виконав ці вимоги кримінального закону і призначив обвинуваченому покарання з урахуванням характеру, ступеню тяжкості злочину, даних про особу.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнав щире каяття.

Хоча суд помилково послався на відсутність щодо ОСОБА_3 обставини, що обтяжує покарання, а саме – рецидиву злочину, неврахування цієї обставини не вплинуло на правильність висновків суду щодо виду і розміру покарання.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначає, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Суд урахував те, що ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, неодноразово судимий, вчинив тяжкий злочин.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов правильного висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливо лише в умовах його ізоляції та поміщення на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Призначене покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, запобігання новим злочинам.

Відповідно до ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Підстав для застосування ст.75 КК України і звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Комінтернівського районного суду міста Харкова від 26 квітня 2018 року, щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення ухвали, а засудженим ОСОБА_2 – у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий суддя суддя

_______ ___ ______

В.В.ОСОБА_4ОСОБА_5ОСОБА_1