Вирок № 76046873, 21.08.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1396/18

провадження №1-кп/619/327/18

ВИРОК

іменем України

21 серпня 2018 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Нечипоренко І.М.

за участю: секретаря судового засідання - Носачової І.В.

прокурора - Лисенка В.Ю.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018220280000247 від 18.02.2018 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не одруженого, маючого сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого, однак, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого згідно вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 12.06.2017 за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання та встановленням іспитового строку в 2 роки; згідно вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 15.02.2018 за ч.2 ст.185, ст.71 України до 3 років 1 місяця позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

В кінці грудня 2017 року, більш точна дата не встановлена, ОСОБА_1 перебував біля території приватного домоволодіння по вулиці Визволителів №9 в смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області, що належить ОСОБА_3 де, через паркан побачив, що на території двору, під навісом, знаходиться газова піч на дві конфорки. В подальшому ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, протиправно, маючи та реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету збагачення за рахунок скоєння злочину, діючи з корисливих мотивів, упевнився, що його подальші дії ніким помічені не будуть, проник до території вказаного домоволодіння, звідки вчинив крадіжку газової печі на дві конфорки в корпусі білого кольору, вартість якої згідно висновком судово-товарознавчої експертизи №5255 від 22 березня 2018 року становить 225,00грн. Після вчинення вищевказаних дій ОСОБА_1, з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 225,00грн.

Крім того, 16 лютого 2018 приблизно 15год. 00хв. ОСОБА_1, перебуваючи біля домоволодіння СТ «Зелений гай» №43, смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області, через паркан побачив, що на території двору під навісом, біля сараю зберігаються металеві вироби, а саме: металеві труби з ліжка, фрагмент автомобільного бамперу, металевий трос, фрагменти арматури, фрагменти труб, що належать ОСОБА_4 та представляють матеріальну цінність як брухт чорного металу. В подальшому ОСОБА_1 діючи умисно, протиправно, повторно, маючи та реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету збагачення за рахунок скоєння злочину, діючи з корисливих мотивів, упевнився, що його подальші дії ніким помічені не будуть, проник до території вказаного домоволодіння, звідки вчинив крадіжку вищевказаних металевих виробів, загальною вагою 56,4кг, вартість якого згідно висновком судово-товарознавчої експертизи №№4963/5375-5380 від 22.03.2018 складає 298,92грн. Після вчинення вищевказаних дій ОСОБА_1, з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 298,92грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердив факти і обставини вчинення злочину, так, як це зазначено вище.

Оскільки учасники судового розгляду не заперечували, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та з урахуванням вимог ч.4 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1у скоєнні вище зазначеного злочину доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження і обвинуваченим не оспорюються.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), що поєднана з проникненням у сховище, вчинена повторно, суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_1, суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України визнаються обставинами, які пом'якшують його покарання.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3. не одружений, працює, однак, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Так, згідно з роз'ясненнями, які містить п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (далі Постанова), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який являється тяжким злочином згідно ст.12 КК України, наслідки, що настали, потерпілі матеріальних претензій до обвинуваченого не мають, дані про особу винного, який на шлях виправлення не став, що свідчить про стійку кримінальну направленість дій обвинуваченого на скоєння злочинів, та обставини, що пом’якшують покарання, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин та попередження нових злочинів.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1суд враховує роз'яснення, які містяться в п.20 Постанови, де зазначено, що передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст.70 КК) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта - як готування до злочину чи замах на нього. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Враховуючи, що ОСОБА_1вчинив окремі епізоди, які кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, покарання окремо за кожен епізод не призначається.

Оскільки, кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачена однією частиною статті Кримінального кодексу України, а обвинувачений вчинив злочини за ч.3 ст. 185 КК України як до, так і після постановления вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 15.02.2018, суд дійшов висновку, що окремо за злочини за ч.3 ст.185 КК України вчинені обвинуваченим як до так і після постановления вироку покарання не призначається, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.05.2018 року, справа № 187/1354/15.

За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції частини цієї статті.

Частиною 1 ст.71 КК України передбачено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Таким чином, суд призначає покарання обвинуваченому за правилами ст.71 КК України та до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 15.02.2018.

Згідно ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

У суду відсутні підстави для зміни запобіжного заходу, у зв’язку з цим до набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо обвинуваченого у виді тримання під вартою залишається незмінним.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 377 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 15.02.2018 та остаточно визначити покарання ОСОБА_1 у виді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 12.07.2018.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити незмінним – тримання під вартою.

Речові докази: фрагменти арматури (довжиною 180 см -7шт., довжиною 150 см – 5шт., довжиною – 120 см -10шт.); фрагмент автомобільного бамперу; металеві труби з ліжка; фрагменти труб; металевий лист зігнутий; матрацну пружину, які знаходяться на відповідальному зберіганні потерпілого ОСОБА_4 – вважати йому повернутими.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №4963/5375-5380 від 22.03.2018 – 1001,00грн, за проведення судової товарознавчої експертизи №5255 від 22.03.2018 в розмірі 715,00грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя І. М. Нечипоренко