Постанова № 7604680, 20.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2010 р. справа № 2а-20927/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Кірієнка В.О.

при секретаріЛоминог А.М.

представника позивача Короткій Т.І.,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відповідно до рішення від 26.01.2009 № 7 у розмірі 252,36 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області звернулася до суду з позовом до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відповідно до рішення від 26.01.2009 № 7 у розмірі 252,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним у відповідності до ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», п. 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, п. 12 Плану роботи Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області була проведена перевірка магазину «Ізюминка», що належить СПД ОСОБА_2 з питання порядку формування, встановлення та застосування цін на продукти харчування, щодо яких запроваджено державне регулювання, за наслідками якої прийнято рішення від 26.01.2009 року № 7 про застосування економічних санкцій. Рішення було направлено рекомендованим листом від 04.02.2009р. № 666376 для виконання у 10-денний термін шляхом самостійного перерахування суми застосованих економічних санкцій у розмірі 252,36 грн. Разом із рішенням відповідачу була направлена претензія від 26.01.2009 року № 05-04/7-7.

Посилаючись на п. 1.7 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», п. 15 ст. 2 р. І Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» позивач просить стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 у дохід бюджету суму економічних санкцій у розмірі 252,36 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не зявився, на адресу суду повернувся конверт із позначкою «судова повістка не вручена». Позиція відповідача щодо позову невідома, оскільки по - перше до жодного судового засідання не зявився, по друге заперечення до позовної заяви суду не надав. У відповідності до ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин суд вважає за можливе закінчити розгляд справи за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про ціни та ціноутворення” державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Таким урядовим органом контролю є Державна інспекція з контролю за цінами, яка діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому (п.п. 1, 2 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819).

У відповідності до п. 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення. Керівники територіальних органів призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром економіки.

Таким чином, позивач - Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області є субєктом владних повноважень, який у даних правовідносинах здійснює повноваження з контролю за цінами, наданими їй вищенаведеними нормативно-правовими актами.

Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області № 7 від 26 січня 2009 року до відповідача застосовані економічні санкції у розмірі 252,36 грн. за порушення державної дисципліни цін. Відповідно до цього рішення Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 встановлено за період 20.12.2008р. по 14.01.2009р. порушення порядку формування та застосування роздрібних цін на продовольчі товари за рахунок застосування торговельних надбавок понад установлений граничний розмір до 31,6 відс., замість затвердженого на рівні 15,0 відс., що є порушенням вимог п. 1 розпорядження голови Донецької облдержадміністрації від 05.06.2008р. № 267 «Про встановлення граничних рівнів торговельних надбавок на продовольчі товари».

Рішення було прийнято на підставі проведеної позапланової перевірки, згідно доручення першого віце премєр-міністра України від 19.089.2008р. № 10527/0/2-08, від 28.08.2008р. 3 10945/0/2-08 р.

Також, 26.01.2009р. на адресу відповідача позивачем була направлена претензія № 05-04/7-7 (а.с. 5), в якій також зазначений розмір економічних санкцій 252,36 грн. та розяснений порядок перерахування даної суми до бюджету.

Згідно зі ст. 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення” вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Особи, винні в порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Також аналогічні положення містяться у п. 1.3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.01 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за № 1047/6238.

Відповідно до п. 1.4 цієї Інструкції підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються; застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання; застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний; застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни; завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється; включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри; включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір; застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Відповідно до п. 1.6 зазначеної Інструкції необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами. Зазначені в рішеннях суми перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог законодавства.

Згідно з п. 3.1 цієї Інструкції Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Відповідач отримав вищевказане рішення про застосування економічних санкцій та претензію, що підтверджується копією поштового повідомлення (а.с. 6).

Отже, враховуючи положення ч.ч. 1, 3 ст. 72 КАС України суд вважає доведеними та такими, що не підлягають доказуванню, обставини щодо вчинення відповідачем вищевказаних порушень вимог законодавства про ціни та ціноутворення та правомірність застосування до нього економічних санкцій.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відповідно до рішення від 26.01.2009р. № 7 у розмірі 252,36 грн. задовольнити.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України на д/р № 31115106700054 в УДК Орджонікідзевського району м. Маріуполя, отримувач УДК Орджонікідзевського району м. Маріуполя, код ЄДРПОУ 34686694, банк отримувач ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код надходжень за бюджетною класифікацією 21081100, суму економічної санкції у розмірі 252 (двісті пятдесят дві) грн.. 36 коп., застосованої рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області від 26.01.2009р. № 7.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 20 січня 2010 року. Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 25 січня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кірієнко В.О.