Постанова № 76046007, 22.08.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1128/17 Номер провадження 22-ц/786/1086/18Головуючий у 1-й інстанції Кіндяк І. С. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Прядкіна О.В.,

суддів: Обідіної О.І., Хіль Л.М.,

секретаря Лимар О.М.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_2, заявника ОСОБА_3 та її представника адвоката ОСОБА_4,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 18 травня 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_5 до Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року ОСОБА_5 звернулася з вказаним позовом. Зазначала, що після смерті чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_1. відкрилася спадщина, до якої входить житловий будинок та дві приватизовані ділянки загальною площею 0,25 га, що розташовані по АДРЕСА_1. Однак, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно їй відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину. Просила визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, а саме: на житловий будинок літ. А-1,А1-1, загальною площею 85,8 кв.м., житловою площею 49,0 кв.м. погріб літ. А, літня кухня літ. Б,б, сарай літ. Б1, сарай літ. Б1, вбиральня літ. Б1, гараж літ В, сарай літ. Д, душ(тимчасовий) літ Е, погріб вхідний літ. Є, колодязь №1, хвіртка №7, огорожа №8,№9,№10,№14,№15, вигріб № 11,№12, ворота з хвірткою № 13, на земельну ділянку площею 1525 кв.м. для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1012 кв.м. для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована в с. Супрунівка, Полтавського району, Полтавської області.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 18 травня 2017 року позов ОСОБА_5 задоволено.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на: житловий будинок літ. А-1,А1-1, загальною площею 85,8 кв.м., житловою площею 49,0 кв.м. погріб літ. А, літня кухня літ. Б,б, сарай літ. Б1, сарай літ. Б1, вбиральня літ. Б1, гараж літ В, сарай літ. Д, душ(тимчасовий) літ Е, погріб вхідний літ. Є, колодязь №1, хвіртка №7, огорожа №8,№9,№10,№14,№15, вигріб № 11,№12, ворота з хвірткою № 13, земельну ділянку площею 1525 кв.м. для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована по АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 1012 кв.м. для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована в с. Супрунівка, Полтавського району, Полтавської області.

Рішення оскаржила особа, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_3 В апеляційній скарзі зазначає, що є спадкоємицею першої черги, після померлого батька ОСОБА_7, вважає, що при розгляді справи судом було неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7.

Після його смерті, дружина ОСОБА_5 09.08.2007 року звернулася до Полтавської районної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

До нотаріальної контори одночасно були подані заяви від ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9 про відмову на майно померлого ОСОБА_7 (а.с. 7).

Відповідно до постанови Полтавської районної державної нотаріальної контори від 21 квітня 2017 року 02-31/471 відмовлено ОСОБА_9, що діє по довіреності від ОСОБА_5, у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме на житловий будинок з побудовами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та на приватизовану земельну ділянку загальною площею 0,25 га, що знаходиться на території Супрунівської сільської ради Полтавського району у зв'язку з відсутністю у спадкоємця правовстановлюючих документів.

Враховуючи, що правовстановлюючі документи були втрачені, а отримання дублікатів, які б мали силу оригіналу на теперішній час отримати неможливо, ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на вказане майно.

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що спадкоємиця за законом ОСОБА_5 позбавлена можливості оформити спадщину окрім як через звернення до суду, тому враховуючи надані докази, що підтверджують належність спадкового майна померлому ОСОБА_7, позовні вимоги ОСОБА_5 визнав обґрунтованими.

Однак, колегія суддів не може погодитись з вказаним рішенням.

Відповідно до ст.ст.1216,1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до довідок виконавчого комітету Супрунівської сільської ради ОСОБА_7 на день смерті дійсно мав у власності житловий будинок на території Супрунівської сільської ради за адресою АДРЕСА_1 та приватизовану земельну ділянку загальною площею 0,25 га, з яких: 0,15 га за адресою АДРЕСА_1 та 0,10 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства (а.с.15.16).

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з даних технічного паспорту, виготовленого на замовлення ОСОБА_5 04.04.2017р. та визнав за нею право власності, зокрема, на житловий будинок літ. А-1,А1-1, загальною площею 85,8 кв.м., житловою площею 49,0 кв.м. погріб літ. А, літня кухня літ. Б,б, сарай літ. Б1, сарай літ. Б1, вбиральня літ. Б1, гараж літ В, сарай літ. Д, душ(тимчасовий) літ Е, погріб вхідний літ. Є, колодязь №1, хвіртка №7, огорожа №8,№9,№10,№14,№15, вигріб № 11,№12, ворота з хвірткою № 13.

Проте, за зверненням ОСОБА_10 ( сина заявника ОСОБА_3.), який діяв в інтересах ОСОБА_5, 27 травня 2011р. реєстратор КП «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району» відмовлено у здійсненні реєстрації та видачі витягу з реєстру прав на нерухоме майно, яке знаходиться в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_7 ( а.с.54).

Так, реєстратор вказав, що згідно матеріалів технічної інвентаризації, проведеної станом на 13.04.2011 року, встановлено, що власником проведено реконструкцію будинку з добудовою, внаслідок чого збільшилась загальна та житлова площа, та збудовано погрібник з погребом - літ. Г, сарай - літ. Д.

Вищевказана реконструкція з добудовою до будинку завершена будівництвом, але не прийнята в експлуатацію.

Також встановлено, що будівництво проведене з порушенням законодавства (відсутній дозвіл на проведення будівельних робіт, проект забудови).

Згідно ст.152 Житлового кодексу ( в редакції станом на 2011р.) переобладнання і перепланування житлового будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, проводиться з дозволу місцевої Ради народних депутатів.

Згідно п. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Саме посиланням на наявність самочинного будівництва у спірному домоволодінні, здійсненого після смерті спадкодавця мотивовані і доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, яка стверджує, що за її кошти було здійснено будівництво частини житлового будинку під літерою А1-1, сарай Д. погріб Є, вигріб 12, ворота з хвірткою 13, огорожа 14,15, право власності на яке визнано за позивачем ОСОБА_5

Між тим, суд першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі, не з'ясував та не звернув увагу на те, що в технічному паспорті, наданому ОСОБА_5 зазначено споруди із роками побудови 2010-2011роки, тобто здійснені після смерті ОСОБА_7 : погріб вхідний Є, вигріб №12,ворота з хвірткою №13, огорожі №№14,15 ( а.с.13).

Крім того, з експертного будівельно-технічного дослідження, виконаного за замовленням ОСОБА_3, вбачається, що поліпшення ( добудова А1-1) житлового будинку літ.А-1, внаслідок яких збільшилася його загальна площа в будинку АДРЕСА_1 були проведені в період між березнем 2010 та березнем 2012року. Зазначені поліпшення житлового будинку, господарських будівель та споруд складають ? частину вказаного об'єкту нерухомого майна.

Станом на серпень 2007р. ( дату смерті ОСОБА_7 ) загальна площа житлового будинку літ.А-1 складала не більше 52,4 кв.м ( а.с. 162-175 ).

Отже, вбачається, що на час смерті спадкодавця ОСОБА_7 загальний склад спадкового майна становив меншу площу житлового будинку та господарських споруд, ніж право власності на яке визнано судом за ОСОБА_5 , оскільки поліпшення - добудова А1-1, погріб вхідний Є, вигріб №12,ворота з хвірткою №13, огорожі №№14,15 побудовані після смерті ОСОБА_7 і є самочинно збудованими.

Однак, всупереч положенням ст.152 ЖК України ( в редакції, що діяла до прийняття 12.02.2015р. Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) та ст.367 ЦК України, суд першої інстанції визнав за позивачем право власності на майно, яке є самочинним та його будівництво проведено без відповідної дозвільної документації.

Із змісту апеляційної скарги вбачається, що фінансування здійснених поліпшень здійснювала ОСОБА_3, а договір підряду від 20.05.2010р. на будівництво домоволодіння в АДРЕСА_1 укладав ОСОБА_10 ( а.с. 150).

Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Проте, достовірно знаючи про свій дозвіл на здійснення реконструкції будинку коштами та силами ОСОБА_3 та ОСОБА_10, ОСОБА_5 не залучила їх до участі в справі.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_5 зазначила в якості відповідача Супрунівську сільську раду, не обгрунтувавши в чому полягає порушення її прав з боку названої юридичної особи.

Інші спадкоємці, зокрема, ОСОБА_3, яка безпосередньо вкладала кошти в реконструкцію домоволодіння, взагалі до участі в справі не залучені, що істотно порушило їх права та призвело до неповного встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Так, як встановлено статтями 4, 10, 60 ЦПК України 2004 року, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 130 ЦПК України 2004 року, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Суд як державний орган, на який покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов'язаний визначити суб'єктивний склад спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню.

Проте, оскаржуване рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Зважаючи на те, що інші особи, які не брали участі у справі та до її розгляду не залучені, а районний суд вирішив питання про їхні права та інтереси, апеляційний суд усунути наведені порушення суду першої інстанції не може, оскільки не наділений такими повноваженнями.

Таким чином, за наявності порушення вимог цивільно-процесуального законодавства, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Більш того, колегія суду звертає увагу на те, що твердження позивача ОСОБА_5 про втрату нею правовстановлюючих документів на будинок не відповідає дійсності, оскільки суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 надане для огляду оригінал свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 4 березня 1998р. на ім'я ОСОБА_7 (а.с.8) Дане свідоцтво передавалось ОСОБА_5 разом із довіреністю від 2011р.,якою вона уповноважувала ОСОБА_10 на вчинення дій по оформленню спадщини. Про те, що це свідоцтво надавалось на реєстрацію вказано в рішенні реєстратора про відмову в державній реєстрації від 27.05.2011р. ( а.с.54).

Відтак, вбачається, що позивач ОСОБА_5 діяла недобросовісно, повідомляючи державному нотаріусу та районному суду про відсутність документів на жилий будинок з побудовами.

Керуючись ст.ст. 367, 374 п.2 ч.1, 376 п.4 ч.1, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 18 травня 2017 року скасувати, ухваливши нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя /підпис/ О. В. Прядкіна

Судді: /підпис/ О.І. Обідіна

/підпис/ Л.М. Хіль

Повний текст постанови складено 23.08.2018 р.

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області О. В. Прядкіна