Постанова № 76043903, 22.08.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2018 року м. Кропивницький

справа № 398/1581/18

провадження № 22-ц/781/1533/18

Головуючий у суді І-ї інстанції Крімченко С.А.

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С.М., суддів: Дуковського О.Л., Мурашка С.І.

секретар судового засідання Кравченко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 червня 2018 року за позовом ОСОБА_2 до Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» про захист прав споживачів,

УСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом до Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (далі: ОКВП «Дніпро Кіровоград») про захист прав споживача, в якому просив, з урахуванням уточненої позовної вимоги, зобов'язати відповідача здійснювати періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирного засобів обліку за адресою АДРЕСА_1, за рахунок ОКВП «Дніпро Кіровоград».

Позов мотивував тим, що чинним законодавством України передбачено, що повірка квартирних засобів обліку води (лічильників) здійснюється за рахунок виконавця, тобто організацій, що надають житлово-комунальні послуги, а в жодному разі не за рахунок споживача. Контроль за періодичністю повірок також здійснює виконавець. Натомість відповідач переклав витрати на повірку квартирних засобів обліку води на споживача. Крім того, в разі порушення термінів періодичних повірок, за якими повинен слідкувати Водоканал - згідно Договору між споживачем та Водоканалом, останній переводить оплату замість фактично спожитої на нормативну, тобто за кількістю зареєстрованих в квартирі мешканців, тобто на двох осіб, на нього, позивача та дружину.

Дізнавшись про необхідність повірки лічильника, позивач ініціював її за чергою, однак його лічильник не був знятий на повірку, оскільки він не сплатив відповідачу кошти за повірку лічильника. Згідно з діючим законодавством України на час повірки лічильника оплата має нараховуватись по середньому за три попередні місяці. Він продовжує сплачувати за фактично спожиту воду за показниками лічильника. Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами, в яких з посиланням на чинні нормативно-правові акти вказував на те, що деякі пункти Договору та дії відповідача суперечать чинному законодавству України та порушують його права. У відповідь отримав дві відписки без жодних зрозумілих пояснень.

Оскільки Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» чітко виписані обов'язки виконавця стосовно повірки побутових лічильників, а постановою Кабміну № 630 чітко виписані обов'язки виконавця та споживача, то водоканал зобов'язаний в тексті пропонованого для укладення споживачам договору так само чітко дотримуватись виписаних в цих нормативно-правових актах обов'язків виконавця та споживача. Замість цього водоканал в пункті 16(д) пропонованого для укладення споживачам договору самовільно переставив обов'язки виконавця в обов'язки споживача, грубо порушивши тим самим і Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» і постанову Кабміну № 630, а також вимоги Цивільного кодексу України.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 червня 2018 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОКВП «Дніпро-Кіровоград» про зобов'язання здійснити періодичну повірку, обслуговування та ремонт квартирного засобу обліку води за адресою: АДРЕСА_2, за рахунок ОКВП «Дніпро-Кіровоград».

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування вказаногосудового рішення як незаконного і ухвалення нового рішення про зобов'язання відповідача здійснити періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) належного позивачеві квартирного засобу обліку води за рахунок ОКВП «Дніпро-Кіровоград».

Позивач не погоджується із доводами відповідача та висновками суду першої інстанції щодо безпідставності його вимог про зобов'язання ОКВП «Дніпро-Кіровоград» , яке надає послуги з водопостачання, виконати роботи з повірки квартирного засобу обліку води (водолічильника) за рахунок виконавця. Вважає, що такі висновки не відповідають вимогам чинного законодавства, яким врегульовані правовідносини між споживачами та виконавцем послуги, зокрема Водоканалом.

В засідання апеляційного суду позивач та представник відповідача, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з підписами (а.с. 68, 69), не з'явились, про причину не повідомили, відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 проживає в квартирі АДРЕСА_1 і користується послугами водопостачання, за які сплачує плату відповідно до встановлених тарифів, що не заперечувалося сторонами в судовому засіданні. Квартира обладнана лічильником холодної води.

Відповідно до копії договору про надання населенню послуг ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 5914 від 06.12.2013 року, який не підписаний споживачем ОСОБА_2, проте фактично виконується сторонами, пунктом 5.4.15 визначено, що споживач зобов'язаний за власний рахунок проводити роботи по встановленню, ремонту та періодичній повірці водолічиника.

Попередня повірка лічильника води позивача була проведена 28.12.2013 року. Строк наступної перевірки лічильника визначено до 28.12.2017 року.

Споживачу ОСОБА_2 було направлено повідомлення , в якому зазначено, що в зв'язку з набранням чинності Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», з 02.08.2017 року, повірка квартирних приладів обліку води платна. В повідомлені була зазначена плата за повірку приладів обліку і запропоновано споживачу ОСОБА_2 19.12.2017 року з 8 год. до 17 год. забезпечити допуск представника ОКВП «Дніпро-Кіровоград» до засобу вимірювальної техніки. Споживач отримав дане повідомлення, що вбачається із додатків до до позовної заяви.

Частиною 3 п. 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п. 1 ст. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 зобовязано споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, крім того статтею 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачено, що споживач зобовязаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Порядок повірки засобів вимірювальної техніки регламентується ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Частиною 3 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» передбачено, що порядок подання фізичними особами, що не є субєктами підприємницької діяльності - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, повязані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, організації та фізичні особи оплачують метрологічні роботи, повязані із здійсненням на госпрозрахункових засадах усіх видів державного метрологічного контролю, визначених статтею 21, а також послуги передбачені частиною четвертою статті 15 цього Закону, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України (ст.46 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність).

На час виникнення спірних правовідносин правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні визначає Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності, із змінами і доповненнями, внесеними Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», від 22 червня 2017 року № 2119-VIII.

До моменту прийняття Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», від 22 червня 2017 року № 2119-VIII, який набрав чинності 02 серпня 2017 року, частиною четвертою статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» було передбачено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюється за рахунок субєктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло- газо- і водопостачання.

З набранням чинності Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» змінено підходи до обліку комунальних послуг, а також встановлення і обслуговування засобів обліку.

Так, вказаним Законом було внесено зміни до статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та виключено вимогу щодо здійснення періодичної повірки обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб теплову енергію і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюється за рахунок субєктів господарювання, що надають послуги з тепло- і водопостачання.

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 17 цього Закону періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно доЗакону України«Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», від 22 червня 2017 року № 2119-VIII.

Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 6 і 10 частини 1 статті1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів. Обслуговування вузлів обліку - огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.

Періодична повірка засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку здійснюється згідно з міжповірочним інтервалом, зазначеним у технічному паспорті на цей засіб, але не менш як один раз на шість років для засобів механічного типу та не менш як один раз на девять років для засобів інших типів.

Крім цього, відповідно до п. 5 та п.7 розділу ІV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 02.11.2017 року №1344 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 26.11.2015 року №2868» витрати на періодичну повірку виключені з тарифу на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Так, з п. 3.5 Структури тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», яка є Додатком 27 до вищезазначеної постанови НКРЕКП у редакції від 02.11.2017 р. №1344, виключено матеріальні витрати на обслуговування квартирних засобів обліку (у т. ч. на періодичну повірку), які до прийняття Законом вказаних змін передбачалися зазначеною структурою тарифів.

Згідно наказу №847 від 28.11.2017 року обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» з 16 грудня 2017 року вводяться в дію нові тарифи на послуги водопостачання та водовідведення ( з використанням внутрішньо будинкових систем ), в які не були включені затрати на повірку та обслуговування лічильників води .

Відповідно повірка лічильників води повинна була проводитися за рахунок споживача.

Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград», як виконавець послуг з водопостачання та водовідведення, контролює міжповіркові інтервали та інформує споживача про необхідність виконання періодичної повірки лічильника.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність» дозволяється застосовувати лічильник, якщо він пройшов повірку. Тобто, застосування лічильника у разі не проходження чергової повірки заборонено законом.

Позивач ОСОБА_2, отримавши повідомлення відповідача про заплановану повірку лічильника на 19.12.2017 року, не оплатив вартість послуг і відповідно повірка лічильника не була проведена. На момент розгляду справи повірка лічильника води позивача не була проведена.

В січні 2018 року позивач неодноразово звертався до Олександрійського ВКГ обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» з письмовими заявами щодо структури нових тарифів та проведення повірки його квартирного засобу обліку за рахунок відповідача.

Позивачу надавалися відповіді на його заяви з роз'ясненням змін до законодавства та підстав формування тарифів на послуги водопостачання та водовідведення ( з використанням внутрішньо будинкових систем ), в які не були включені затрати на повірку та обслуговування лічильників води , а також порядок оплати за повірку лічильника.

Враховуючи наведені норми законодавства, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність обов'язку у відповідача ОКВП «Дніпро-Кіровоград» за власний рахунок проводити періодичну повірку засобу вимірювальної техніки (лічильника холодної води), який встановлено в квартирі позивача.

Згідно чинного законодавства проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води (у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) має здійснюватися не за рахунок виконавця зазначених послуг, а за рахунок власників таких вузлів обліку.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення порушення судом норм матеріального і процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскарженого рішення. Суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин і дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобовязання відповідача за свій рахунок провести повірку водолічильника позивача.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстав для його зміни або скасування не встановлено.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня їїприйняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення (постанову) складено 23 серпня 2018 року.

Головуючий: С.М. Єгорова

Судді: О.Л. Дуковський

С.І.Мурашко