Ухвала суду № 76042060, 22.08.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

22.08.2018 Справа №607/10278/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2018 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Черніцької І.М.

за участі секретаря судового засідання Бойко І.І.

з участю представника позивача – адвоката ОСОБА_1

представника відповідача -ОСОБА_2О

розглянувши у відритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до виробничого структурного підрозділу «Вокзал станції Тернопіль» Регіональної філії «Львівська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок неналежного надання послуг з перевезення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до Тернопільського міськрайонного суду із позовом до виробничого структурного підрозділу «Вокзал станції Тернопіль» Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок неналежного надання послуг з перевезення.

Відповідач подав відзив на позов. Вказав, що виробничий структурний підрозділ «Вокзал станції Тернопіль» не є юридичною особою, а тому не може бути стороною спору. Належним відповідачем у даній справі є ПАТ «Українська залізниця», місцем знаходження якої є – м.Київ, вул.Тверська,5. Крім того, відповідно до вимог п. 4 ст. 30 ЦПК України, позови до перевізників, що виникають з договору перевезення пасажирів, відносяться до виключної підсудності та повинні розглядатись за місцезнаходження перевізника.

У судовому засіданні представник позивача подала клопотання про заміну неналежного відповідача – виробничий структурний підрозділ «Вокзал станції Тернопіль» Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на належного відповідача - публічне акціонерне товариство «Українська залізниця».

Вказує, що в ході проведення підготовчого судового засідання встановлено, що зазначений позивачем виробничий структурний підрозділ «Вокзал станції Тернопіль» не є юридичною особою, відтак не може бути стороною спору.

Посилаючись на наведене, просила провести заміну відповідача на належного, юридичну особу ПАТ «Українська залізниця».

Представник відповідача не заперечив щодо задоволення клопотання. вказав,

Суд, заслухавши пояснення представників відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.51 ЦПК якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, зокрема Положенням про виробничий підрозділ Вокзал «Станція Тернопіль» філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» та Положенням про філії, що зазначений позивачем відповідач – виробничий підрозділ Вокзал «Станції Тернопіль» не є юридичною особою, відтак не може бути стороною спору.

Таким чином, клопотання позивача підлягає до задоволення шляхом проведення заміни неналежного відповідача на належного – ПАТ «Українська залізниця» , місцезнаходження -м.Київ, вул.Тверська,5.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Разом з тим, положеннями ч. 4 ст. 30 ЦПК України встановлено виключну підсудність щодо позовів до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, які пред’являються за місцезнаходженням перевізника.

Згідно з вимогами ч. 16 ст. 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження ПАП «Українська залізниця»: м. Київ, вул. Тверська,5 що відносить до підсудності Печерського району м. Києва.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, та певні протоколи до неї, і ця обставина з огляду на приписи ч.1 ст. 9 Конституції України, Закону України від 29.06.2004 року «Про міжнародні договори» свідчить про обов’язковість застосування національними судами України норм Конвенції.

Відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) .

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що предмет позову, передбачає виключну підсудність, а саме позов заявлено до перевізника ПАТ «Укрзалізниця» щодо неналежного, на думку позивача, виконання умов договору перевезення пасажирів, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області не може вважатися «судом, встановленим законом» в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищенаведенні вимоги закону та встановленні обставини справи, приймає до уваги заміну відповідача та правила виключної підсудності, суд вважає, що дану справу необхідно передати на розгляд за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва .

Керуючись, ст.ст. 27, 30, 31, 260, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача – адвоката ОСОБА_1 про заміну відповідача на належного задовольнити

Замінити неналежного відповідача на належного – Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», місцезнаходження - 03680, м.Київ, вул.Тверська,5, код ЄДРПОУ -40075815.

Передати справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ПАТ «Українська залізниця» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок неналежного надання послуг з перевезення, на розгляд за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва .

Ухвала в частині передачі справи за підсудністю може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне судове рішення складено 22 серпня 2018 року.

Головуючий