Ухвала суду № 76042002, 23.08.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10316/18

Провадження №1-кс/369/3278/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2018 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Яцевич В.А.,

за участі прокурора Цисаренко О.О., Саркісян Д.В.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на незаконне затримання та негайне звільнення з-під варти ОСОБА_2та клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120181102000004806 від 10.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 ч. 2 ст. 289 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого управління ГУНП в Київській області ОСОБА_3 звернувся до суду з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що що у невстановлений органом досудового розслідування час ОСОБА_4 вступив в злочинну змову з ОСОБА_2, для здійснення незаконних заволодінь транспортними засобами. Діяльність останніх полягала в проведенні розвідувальних заходів по збору інформації щодо транспортного засобу, отриманні інформацію про місце його стоянки, руху, наявності відеокамер системи спостереження, складу родини власника авто, виявленні місць непомітного підходу до автомобіля, шляхів швидкого відходу з місця вчинення кримінального правопорушення та місця відстою транспортних засобів, якими незаконно заволоділи.

У період часу з 21 год. 08.08.2018 по 13 год. 09.08.2018 ОСОБА_2, ОСОБА_4, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом марки TOYOTA моделі RAV-4, державний номерний знак НОМЕР_1, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХМ 578992, зареєстрований на ОСОБА_5 та належить їй на праві власності, прибули на неогороджене подвір’я багатоквартирного будинку, що по вул. Машинобудівників, 15-Б, м. Вишневе, Києво - Святошинського району, Київської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_4 та ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч волі власника автомобіля марки TOYOTA моделі RAV-4, державний номерний знак НОМЕР_1, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, їх діяльність залишається непоміченою та поблизу нікого не має, відкрили дверцята вказаного автомобіля та проникли в середину даного авто, після чого, привів в дію двигун автомобіля та, керуючи ним, поїхали з місця події до домоволодіння, яке розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Тарасівка, провулку Лесі Українки, 6, де залишили його для "відстоювання" до 13 год. 48 хв. 20.08.2018 - часу виявлення останніх і транспортного засобу працівниками поліції в приміщенні гаража.

Таким чином, ОСОБА_2, підозрюється у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Крім того, встановлено, що у невстановлений органом досудового розслідування час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на придбання, носіння, зберігання вибухових пристроїв. У цей же час у невстановлений спосіб ОСОБА_2 придбав, тобто вчинив дії, пов’язані з набуттям гранати РГО з маркуванням «А-ІХ-І 80-4-84».

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_2, не маючи передбаченого законом дозволу на носіння і зберігання бойових припасів, стандартних бойових припасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв, передбаченого п. 2.3 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року, тримаючи при собі вищевказану гранату, прибув до домоволодіння, яке розташоване за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Тарасівка, пров. Лесі Українки, 6, де продовжив її незаконне зберігання.

20 серпня 2018 року о 18 годині 10 хвилин у гаражному приміщенні, яке розташовується за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Тарасівка, пров. Лесі Українки, 6, працівником правоохоронного органу у порядку ст. 208 КПК України здійснено затримання ОСОБА_2 та в присутності понятих проведено особистий обшук ОСОБА_2, у ході якого виявлено та вилучено корпус гранати РГО з маркуванням «А - ІХ-І 80-4-84».

Згідно довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів від 20.08.2018, виданої спеціалістом вибухотехнічного відділу Головного управління Національної поліції в Київській області, корпус гранати РГО з маркуванням «А - ІХ-І 80-4-84» відноситься до ІІІ вибухової категорії.

Таким чином, ОСОБА_2, підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, носінні, вибухового пристрою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

10.08.2018 слідчим відділом Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120181102000004806 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 289 КК України, тобто за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, що спричинило потерпілому майнову шкоду у великих розмірах.

Також, 20.08.2018 слідчим відділом Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120181102000004972 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто за фактом придбанні, зберіганні та носінні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

21.08.2018 кримінальні провадження № 120181102000004806 та № 120181102000004972 об’єднані процесуальним керівником у кримінальному провадженні в порядку передбаченому ст. 217 КПК України в одне провадження та їм присвоєно загальний номер № 120181102000004806

Крім того, правову кваліфікацію кримінального правопорушення змінено з ч. 3 ст. 289 КК України на ч. 2 ст. 289 КК України, тобто як незаконне заволодінні транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб. області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120181102000004806 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 289 КК України, тобто за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, що спричинило потерпілому майнову шкоду у великих розмірах.

Крім того, правову кваліфікацію кримінального правопорушення змінено з ч. 3 ст. 289 КК України на ч. 2 ст. 289 КК України, тобто як незаконне заволодінні транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Також, 20.08.2018 слідчим відділом Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120181102000004973 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто за фактом придбанні, зберіганні та носінні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

21.08.2018 кримінальні провадження № 120181102000004806 та № 120181102000004973, №12018110200004972 об’єднані прокурором- процесуальним керівником у кримінальному провадженні в порядку передбаченому ст. 217 КПК України в одне провадження та їм присвоєно загальний номер № 120181102000004806.

21.08.2018 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українцю, громадянину України, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, Києво - Святошинського району, Київської області, маючому повну загальну середню освіту, проживаючому за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, м. Вишневе, вул. Червоноармійська (Освіти)АДРЕСА_1, зі слів раніше судимому за ч.4 ст.187 КК України, за погодженням з процесуальним керівником повідомлено про те, що він у кримінальному провадженні № 12018110200004806 від 10.08.2018 підозрюється у незаконному заволодінні транспортним засобом вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та у придбанні, зберіганні та носінні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289 ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджуються зібраними у ході досудового розслідування доказами, що містяться у:

1)заяві ОСОБА_6 від 10.08.2018 про незаконне заволодіння транспортним засобом;

2)протоколі огляд місця події від 10.08.2018 відповідно до якого встановлено місце вчинення кримінального правопорушення;

3)протоколі допиту потерпілої ОСОБА_6;

4)протоколі огляду місця події від 20.08.2018 проведеного за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район с. Тарасівка, пров. Лесі Українки, 6 де виявлено та вилучено автомобіль марки TOYOTA моделі RAV-4, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

5)протоколі допиту свідка ОСОБА_7 щодо обставин перебування викраденого транспортного засобу на території її домоволодіння;

6)протоколі додаткового огляду транспортного засобу від 21.08.2018 відповідно до якого ОСОБА_6 впізнала свій транспортний засіб та вказала на зміну конструктивних частин салону (сидіння, підлокітник) її автомобіля шляхом переміщення до іншого автомобіля марки TOYOTA моделі RAV-4, державний номерний знак НОМЕР_2, а також зміна бамперів автомобілів між собою;

7) протоколі затримання ОСОБА_2 в порядку ст. 208 КПК України відповідно до якого під час особистого обшуку затриманого в останнього виявлено та вилучено корпус гранати РГО з маркуванням «А - ІХ-І 80-4-84» та зв’язку ключів;

8)довідці про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів від 20.08.2018, виданої спеціалістом вибухотехнічного відділу Головного управління Національної поліції в Київській області, корпус гранати РГО з маркуванням «А - ІХ-І 80-4-84» відноситься до ІІІ вибухової категорії;

9)протоколі пред’явлення речей для впізнання відповідно до якого потерпіла ОСОБА_6 впізнала власні ключі, які були вилучені у підозрюваного ОСОБА_2

10)протоколі додаткового допиту потерпілої від 21.08.2018 відповідно до якого остання розповіла за якими ознаками впізнала власний автомобіль та які саме конструктивні зміни внесено з моменту незаконного заволодіння транспортним засобом;

11)та інших матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.

В ході досудового розслідування кримінального провадження задля об’єктивного його розслідування у розумні строки, виникла необхідність в застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,2, 3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують що підозрюваний може:

-переховатись від органу досудового розслідування та/або суду;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні;

-вчинити інше кримінальне правопорушення;

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи можливість реального покарання за вчинені злочини, які за ступенем тяжкості є тяжкими злочинами, та покарання за які становлять від 5 до 8 років та від 3 до 7 років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов’язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв’язками та усіма видами зв’язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне:

-не має постійного місця роботи та законного джерела доходів;

-немає на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку, тобто немає стійких соціальних в’язків.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик, що ОСОБА_2 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що органом досудового розслідування не встановлено місця зберігання інших заборонених предметів, а також знарядь та засобів учинення кримінального правопорушення не відоме, а тому є підстави вважати, що підозрюваний зможе знищити або будь-яким іншим чином розпорядитися значною частиною вказаного майна.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_2 може впливати на потерпілих, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне.

Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілих та свідків, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань. Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_2 перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на останніх з метою надання неправдивих показань.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідно зазначити, що останній офіційно ніде не працює, не має міцних соціальних зв’язків, немає засобів для існування. Крім того, останній згідно показів є особою раніше судимою за вчинення особливо тяжкого корисливого злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_2 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, буде переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно зі ст. 178 КПК України обставинами, що враховуються при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу є: вагомість наявних доказів про вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення ( сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів дає достатні підстави підозрювати у вчиненні вказаного злочину ОСОБА_2В.); тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні ( ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 289 та ч. 1 ст. 263 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та від 3 до 7 років відповідно); даних щодо неможливості утримання підозрюваного через вік чи стан здоров’я в умовах позбавлення волі (СІЗО, ІТТ) немає; міцність соціальних зв’язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (ОСОБА_2 одружений однак на утриманні неповнолітніх дітей не має); наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання (ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований); репутацію підозрюваного (ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується посередньо); наявність судимостей у підозрюваного (ОСОБА_2 зі слів раніше судимий за ч.4 ст.187 КК України).

Згідно зі ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний не виконав обов’язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу.

Необхідності у допиті свідків під час судового розгляду даного клопотання не має.

Тому слідчий просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у кримінальному провадженні №120181102000004806 від 10.08.2018 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Києво - Святошинського району, Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючому за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, м. Вишневе, вул. Червоноармійська (Освіти)АДРЕСА_1, зі слів раніше судимому за ч.4 ст.187 КК України з утриманням у Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто до 18.10.2018 (включно).

Крім того, захисником підозрюваного, адвокатом ОСОБА_1 подано слідчому судді скаргу в порядку ст. 206 КПК України, відповідно до якої останній вказував на те, що в даному випадку під час затримання його підзахисного було допущено грубе порушення КПК, так як не було законних підстав передбачених статтею 208 КПК України для затримання ОСОБА_2 На підставі чого захисник просив визнати незаконним затримання ОСОБА_2 та негайно його звільнити з-під варти.

В судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення скарги захисника ОСОБА_1, клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник вимоги, викладені у скарзі підтримали, просили суд задоволнити скаргу, у клопотанні про обрання міри запобіжного заходу відмовити.

Суд, заслухавши поснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд не вбачає підстав для реалізації ст. 206 КПК України щодо зобов’язання звільнити позбавлену свободи особу, оскільки існують передбачені законом підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду. В даному випадку підозрюваний ОСОБА_2 був затриманий 20.08.2018 р. в порядку ст. 208 КПК України. А тому відповідна скарга захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Суд оцінює вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров’я підозрюваного; його репутацію; міцність соціальних зв’язків.

Суд враховує ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, міцних соціальних зв’язків не має, зі слів раніше судимий за ч.4 ст. 187 КК України, а також зі слів підозрюваного ОСОБА_2 на розгляді Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувають матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст. 289 КК України, таким чином останній може переховуватися від слідства та суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи що, підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від слідства та суду, тим самим може перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку що вказані обставини виключають об'єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, або іншого більш м’якого запобіжного заходу.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, соціальні зв'язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких злочинів.

Крім того, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_2, як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою - заставу, розмір якої становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає (1762*300) 528 600,00 грн., оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В скарзі захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на незаконне затримання та негайне звільнення з-під варти ОСОБА_2 – відмовити.

Клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120181102000004806 від 10.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 ч. 2 ст. 289 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 18 жовтня 2018 року (включно).

Одночасно визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 528 600, 00 грн. (п’ятсот двадцять вісім тисяч шістсот грн), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступні банківські реквізити:

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119

р/р 37312095018661

Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ

Код банку: 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз’яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Дубас Т.В.