
Справа № 353/640/18
Провадження № 2-а/353/13/18
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2018 року м.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Мануляка Ю.В.,
з участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_1,
позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тлумацького районного суду Івано-Франківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про скасування постанови № 53/1009/02-43/2017 від 12.04.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 96 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
До Тлумацького районного суду Івано-Франківської області звернулася з адміністративним позовом ОСОБА_2 (надалі – позивач) до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (надалі – відповідач) про скасування постанови № 53/1009/02-43/2017 від 12.04.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 96 КУпАП (надалі – постанова) та закриття справи про адміністративне правопорушення. Разом з позовом позивач звернулася до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Вимоги позову обґрунтовуються тим, що в оскаржуваній постанові, винесеній головним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 від 12.04.2017 року № 53/1009/02-43/2017, позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 4250 грн. Згідно постанови, позивач, будучи забудівником, без повідомлення про початок виконання будівельних робіт розпочала будівництво гаража (стіни, крівля) по вулиці Центральна, 14, села Будзин Тлумацького району, чим порушила п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки вона прийнята з порушенням вимог Кодексу про адміністративні правопорушення України, зокрема, статтей 245, 251, 268 та 280 КУпАП. 06.04.2017 року проводилася перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил в господарстві по вулиці Центральна, 14, села Будзин Тлумацького району де проживає позивач із сім’єю, а будівлі якого належть батьку позивача – ОСОБА_4. Інспектор Симчич М.В. у той день спілкувався фактично із сусідкою за заявою якої було здійснено перевірку, а в позивача взяв паспорт та переписав її дані, не витребовуючи документи щодо права власності на домогосподарство та не відбираючи жодних пояснень у позивача. Також інспектор не ознайомлював позивача із актом перевірки та адміністративним протоколом, тому їх зміст позивачу невідомий. Однак ці документи лягли в основу оскаржуваної постанови. Про існування оскаржуваної постанови позивач дізналась, після того як отримала з Тлумацького районного відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області постанову про відкриття виконавчого провадження відносно неї від 11.01.2018 року за № ВП № 55485952, згідно якої вона мала сплатити штраф на користь держави в сумі 8500 гривень та копію оскаржуваної постанови.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав наведених у позові. Також зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувана постанова складені інспектором без її присутності, оскільки її не повідомлялось про розгляд даних матеріалів щодо її дій, які розцінені як скоєння правопорушення. Про існування оскаржуваної постанови вона дізналась 08.06.2018 року. Просила позов задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не прибув, будучи повідомленим 20.08.2018 року про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзив на позов до суду не надходив.
Згідно ч.3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої інстанції.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення позову на підставі наступного.
Беручи до уваги пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 96 КУпАП.
Згідно п.19 ч. 1 ст. 255 КУпАП та ч.2, п.2 ч.3 ст. 41 Закону України «Про врегулювання містобудівної діяльності», головний інспектор будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 був уповноваженою особою розглядати справу 12.04.2017 року про адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст. 96 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, застосування уповноваженим на те органом і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетентності, у точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об’єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.
Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що відповідно до копії постанови від 12.04.2017 року № 53/1009/02-43/2017, винесеної головним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_3, позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 4250 грн. Згідно постанови, позивач, будучи забудівником, без повідомлення про початок виконання будівельних робіт розпочала будівництво гаража (стіни, крівля) по вулиці Центральна, 14, села Будзин Тлумацького району, чим порушила п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до копії рішення Будзинської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської від 27.05.2010 року «Про розгляд заяви жителя ІНФОРМАЦІЯ_1», надано дозвіл не перебудову житлового будинку взамін старого на власній присадибній ділянці гр. ОСОБА_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2.
Частиною 5 ст. 96 КУпАП передбачено відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пунктом 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву, а Законом України «Про архітектурну діяльність» визначено, що замовником є - фізична або юридична особа, яка має у власності
або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому
законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для
здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення)
об'єкта містобудування.
Слід зазначити, що з 2011 року поняття (слово) «забудовник» виключено із Закону України «Про архітектурну діяльність» та застосовується поняття (слово) «замовник».
Суду не надано доказів того, що позивач є власником або користувачем земельної ділянки чи будівель, які знаходяться по вулиці Центральна, 14, села Будзин Тлумацького району, а тому, з аналізу норм вищевказаних законів, слідує, що позивач не може бути замовником і відповідно порушити вимоги п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яким передбачено, що саме замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до вимог п. 3 ст. 278 КУпАП, посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання про те, чи належно повідомлена особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи.
При винесенні постанови по справі інспектор не перевірив те, чи належним чином позивач повідомлена про розгляд справи, тому позивач не мала можливості подати свої заперечення та докази невинуватості.
Таким чином, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку. Вказана постанова не підтверджена жодними доказами вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, а також іншими документами.
В іншому випадку, на думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Жодних доказів, які б спростовували позицію позивача та підтверджували, що останній допустив порушення п.1 ч.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівельної діяльності" у оскаржуваній постанові не міститься.
Не надано належних доказів, які б підтверджували отримання позивачем протоколу про адміністративне правопорушення, акту перевірки, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.04.2017 року, а за наслідками складення відповідних документів винесена оскаржувана постанова № 53/1009/02-43/2017 від 12.04.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, про розгляд позивач не була повідомлена, що мало наслідком позбавлення її можливості користуватися своїми правами, передбаченими КУпАП.
Окрім цього, всупереч п. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не представлено суду жодних доказів правомірності винесення оскаржуваної постанови чи заперечень на доводи позивача щодо неправомірності такої.
Згідно ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Позивач звернулася до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, мотивуючи тим, що обставини зазначені в оскаржуваній постанові про те, що вона нібито брала участь у розгляді справи, не відповідають дійсності, оскільки вона була відсутня під час розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови. В тексті постанови не зазначено, що вона винесена в її присутності. Про винесення вказаної постанови від 12.04.2017 року позивачу не було відомо до 08.06.2018 року, до отримання з Тлумацького районного відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області постанови про відкриття виконавчого провадження відносно неї від 11.01.2018 року за № ВП № 55485952, згідно якої вона мала сплатити штраф на користь держави в сумі 8500 гривень та копії оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи те, що позивач була відсутня при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення 12.04.2017 року, оскаржувана постанова не містить відомостей про вручення її копії позивачу особисто чи поштою, підпису позивача чи відмітки про відмову позивачем від підпису, а про винесення оскаржуваної постанови позивач дізналася лише 08.06.2018 року, тому не мала об’єктивної можливості оскаржити її у встановлений законом строк і звернулася до суду з позовом 18.06.2018 року, з цих підстав суд своєю ухвалою від 15.08.2018 року визначив, що строк оскарження вказаної постанови пропущений позивачем з поважних причин та підлягає поновленню.
Таким чином, постанова № 53/1009/02-43/2017 від 12.04.2017 року не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП і підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 96, 247, 255, 283, 287 КУпАП, ст.ст. 241-246, 268,272,286 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12.04.2017 року № 53/1009/02-43/2017, винесену головним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_3, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 4250 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України (в редакції від 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_5, 18.02.1992р.н., вул. Центральна, 14, с.Будзин, Тлумацький р-н, Івано-Франківська обл.,78022, РНОКПП: НОМЕР_1.
Відповідач: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, вул. Франка,4, м.Івано-Франківськ,76000.
Суддя: Мануляк Ю.В.
Судове рішення № 76039851, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області було прийнято 23.08.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 353/640/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: