Ухвала суду № 76039665, 06.08.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/1457/18

Провадження № 2/521/2106/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді: Мирончук Н.В.,

при секретарі судового засідання: Власової В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву представника третьої особи ТОВ «Кей-Колект» - ОСОБА_2, про закриття провадження у справі, за позовною заявою ОСОБА_3 до державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» ОСОБА_4, третя особа – ТОВ «Кей-Колект» про визнання протиправним та скасування запису в державному реєстрі.-

В С Т А Н О В И В:

Малиновським районним судом м. Одеси було відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» ОСОБА_4, третя особа – ТОВ «Кей-Колект» про визнання протиправним та скасування запису в державному реєстрі.

Вимоги мотивовано тим, що 08.04.2008р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 11281948000, відповідно до якого, останньому було передано у тимчасове користування грошові кошти у вигляді кредитної лінії під 14,5 % річних.

В якості забезпечення виконання кредитного договору того ж дня, між банком та ОСОБА_6 (зараз ОСОБА_5) Т.В. було укладено іпотечний договір, відповідно до якого, в якості забезпечення кредитних зобов’язань була передана квартира АДРЕСА_1, яка належить заявниці.

11.12.2017р. державний реєстратор КП «Реєстраційна служба Одеської області» ОСОБА_4 прийняв рішення про внесення змін в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, змінивши власника вищезазначеної квартири з ОСОБА_6 на ТОВ «Кей-Колект».

Позивач вважає, що на підставі даного реєстру, 19.12.2017р. її сім’я була в примусовому порядку виселена з спірної квартири, а тому остання звернулась з вимогами, щодо визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.

В підготовчому судовому засіданні, до суду, надійшла заява, в якій представник

третьої особи по справі, вказав, що, з огляду на постанову Верховного суду від 04.04.2018 року в справі № 826/9928/15, (ЄДРСРУ № 73219835), в якій ВС дійшов висновку, що, коли в справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії Держреєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб’єкт владних повноважень, то спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки, в даному випадку позивач вважає, що дії Держреєстратора – незаконні, то, посилаючись на ст. 255 ЦПК України, просить закрити провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти закриття провадження у справі.

Відповідач у судове засідання не прибув, своїм правом надання відзиву по справі, не скористався.

Дослідивши матеріали справи та вимоги, наданої до суду заяви, суд приходить до наступного.

Згідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Позивачем у позові зазначено відповідачем - державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» ОСОБА_4, також позовні вимоги заявлені лише до реєстратора, які, по суті стосуються лише його дій під час прийняття рішення про реєстрацію нерухомого майна.

При цьому, слід врахувати, що позивачем не заявлялись вимоги, що пов`язані з приватно - правовими відносинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ст.1 КАС України, цей Кодекс визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно з ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - це, переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи

Статтею 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З питання юрисдикції справ, у яких оскаржуються рішення реєстраційної служби, Пленум Вищого адміністративного суду України, згідно із пунктом 8 постанови від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» надав наступні роз'яснення: відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1липня 2004року №1952-IV«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За змістом статті 9 Закону, державний реєстратор

є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Також, відповідно до цього Закону, дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем не заявлялись вимоги приватно-правового характеру, суддя дійшов до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на протиправності дій державного реєстратора як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, у зв'язку з недотриманням ним вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, у даній справі дослідженню будуть підлягати виключно владні, управлінські рішення та дії щодо державної реєстрації права власності, вчинені відповідачем - державним реєстратором, як суб'єктом владних повноважень, а тому, суд приходить до висновку, що даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у постановах від 4 квітня 2018 року у справах № 826/9928/15 і № 817/567/16 та 11 квітня 2018 року по справі

№ 826/6071/16.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника третьої особи, оскільки, з вищевикладеного вбачається, що зазначений позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, зважаючи на викладені положення норм законодавства та заявлені вимоги, приходжу до переконання про необхідність закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» ОСОБА_4, третя особа – ТОВ «Кей-Колект» про визнання протиправним та скасування запису в державному реєстрі.

Про закриття провадження у справі, суд постановляє ухвалу.

На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 258-261, 353 - 355 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника третьої особи задовольнити.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» ОСОБА_4, третя особа – ТОВ «Кей-Колект» про визнання протиправним та скасування запису в державному реєстрі.

Роз'яснити позивачу, що закриття провадження у справі не позбавляє його права звернутись з позовом до суду адміністративної юрисдикції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 353-355 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 06 серпня 2018 року.

Суддя Н.В.Мирончук