Ухвала суду № 76039449, 08.08.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-п/522/153/18

Справа № 522/10508/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Бондар В.Я.,

при секретарі – Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду міста ОСОБА_2 від 29 жовтня 2014 року у цивільній справі № 522/10508/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду міста ОСОБА_2 знаходиться цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду міста ОСОБА_2 від 29 жовтня 2014 року у цивільній справі № 522/10508/14-ц.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі було призначено суддю Ільченко Н.А. та ухвалою якої від 05.03.2018 року справу прийнято до свого провадження.

У зв’язку з повторним перерозподілом на підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси в зв’язку із звільненням судді Ільченко Н.А. вказана цивільна справа передана судді Бондар В.Я..

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази та показання, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви з огляду на наступне:

29 жовтня 2014 року Приморським районним судом міста ОСОБА_2 було ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 522/10508/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність відповідно до якого вимоги ПАТ «Дельта Банк» було задоволено у повному обсязі.

19 лютого 2018 року до Приморського районного суду міста ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_3 в особі представника – ОСОБА_2 з заявою про перегляд заочного рішення мотивовану тим, що, по-перше, повістки про виклик до суду Відповідач не отримував, по-друге, відповідач вважає, що суд при ухваленні рішення невірно застосував норми статті 39 ЗУ «Про іпотеку», що призвело до неправильного вирішення справи, а тому таке рішення має бути скасовано.

Судом встановлено, що судом при розгляді справи № 522/10508/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність направлялась повістка на ім’я ОСОБА_1, яка повернулась до Приморського районного суду міста ОСОБА_2 з відміткою про закінчення строку зберігання в зв’язку з чим судом було зроблено оголошення в газеті обласного значенні Одеські вісті, яке було опубліковано 23.09.2014 року випуск № 103 за 2014 рік, відповідно до редакції ЦПК України, що діяла на момент розгляду справи особа вважається повідомленою з моменту опублікування такого оголошення.

Суд враховує, що заявником не додано доказів, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача та які мають мати істотне значення для правильного вирішення спору для можливості скасування заочного рішення відповідно до вимог ст. 288 ЦПК України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, про недоведеність істотності обставин, які можуть вплинути на вирішення спору, зокрема якимось чином змінити заочне рішення суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - справа "Желтяков проти України" (п.42-43) Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Відповідно до ч. 3ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що заявник був повідомлений належним чином про розгляд справи, докази, які б мали істотне значення для вирішення спору суду не надано, з врахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо остаточності рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, а значить заява підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 89, 258-260, 287, 288 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду міста ОСОБА_2 від 29 жовтня 2014 року у цивільній справі № 522/10508/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бондар В.Я.

08.08.2018