Ухвала суду № 76037986, 21.08.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/3767/17 21.08.2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“ 21 ” серпня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря Тимошенка О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12017150110001403

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 лютого 2018 року у відношенні

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, березня місяця 15 дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимий згідно ст. 89 КК України,

- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Зайков О.В.

обвинувачений ОСОБА_4

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 лютого 2018 року ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст. 286 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладені наступні обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4:

- на користь Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5 4753 грн. 76 коп.;

- на користь Первомайської центральної районної лікарні на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_6 776 грн 80 к.;

- на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн;

- на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

Вирішено питання про судові витрати.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Обвинувачений просить вирок скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обвинувачений зазначає, що не погоджується із висновком суду про наявність у потерпілих тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Посилається на неврахування судом першої інстанції довідок Первомайської міської багатопрофільної лікарні, згідно яким ОСОБА_5 перебувала у лікарні 11 днів, а ОСОБА_6 - 5 днів.

Узагальнені виклад заперечень прокурора Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_7 на апеляційну скаргу.

Прокурор вважає безпідставними доводи апелянта про відсутність у потерпілих тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Спричинення їм таких тілесних ушкоджень підтверджується наявними у кримінальному провадженні висновками судово-медичних експертиз за № 326, 110-к, 101-к.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

08 червня 2017 року, близько 12 год., ОСОБА_4 керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-20163, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався в умовах необмеженої видимості та оглядовості по своїй правій смузі руху автодороги Р-75 «Тимкове-Балта-Олександрівка» зі сторони с. Кінецьпіль Первомайського району в напрямку Кривоозерського району Миколаївської області, в межах населеного пункту – по вул. Центральна в с. Кумарі Первомайського району Миколаївської області, зі швидкістю не менше 70-71 км/год. В цей же час, по тій ж автодорозі по своїй правій смузі руху у попутному напрямку попереду рухалась гужова підвода під керуванням ОСОБА_6

Під час наближення до підводи неподалік будинку № 102 по вул. Центральна в с. Кумарі ОСОБА_4 грубо та умисно порушив вимоги п.п. 12.4, 10.1, 14.2 «в» Правил дорожнього руху України. А саме, рухаючись зі швидкістю, яка перевищувала допустиму 60 км/год у населеному пункті, почав здійснювати обгін підводи, пов'язаний із виїздом на смугу зустрічного руху, і не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані. У результаті цього завершити обгін не зміг, так як у зустрічному напрямку рухався інший автомобіль ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_8 Тому скерував автомобіль на свою смугу руху, де допустив зіткнення з вищевказаною гужовою підводою. В результаті контактування передньої частини автомобіля НОМЕР_3, із задньою частиною гужової підводи ОСОБА_6 та її неповнолітня донька ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження.

ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забою шийного відділу хребта, численних синців верхніх кінцівок, синця на правій сідниці та забою лівої сідниці з переходом на стегно у вигляді розлитого синця, що ускладнилось крововиливом у міжм’язовий простір та утворенням після травматичного інфільтрату. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров’я на строк вище 21 доби.

ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді саден в області тулуба і кінцівок, підвивиху 2 шийного хребця, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розгляду здоров’я.

Умисно та грубо порушуючи вищезазначені Правила дорожнього руху України, ОСОБА_4 передбачав настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, однак легковажно розраховував на їх уникнення, застосувавши екстрене гальмування, але, через перевищення швидкості, зупиночний шлях його автомобіля виявився більшим, ніж відстань між транспортними засобами в момент початку виконання маневру, пов’язаного з поверненням на свою смугу руху, тому зіткнення з підводою ОСОБА_4 уникнути не зміг.

Судом першої інстанції ОСОБА_4 визнаний винним у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження. Його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу, а також просив не позбавляти права керування транспортними засобами, думку прокурора про залишення вироку без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, апеляційній суд дійшов наступних висновків.

Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, є правильними, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджені дослідженими судом доказами.

В апеляційній скарзі апелянт оспорює наявність у потерпілих тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що, на його думку, свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Встановлені судом обставини вчинення ДТП ним не оспорюються.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Підстави для скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, з наведених в апеляційній скарзі мотивів, відсутні.

Так, відповідно висновку судово-медичної експертизи № 326 від 13.07.2017 р. у ОСОБА_6 виявлені крововили кінцівок, гематома сідниці, що нагноїлася, струс головного мозку, забій шийного відділу хребта.

Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості (гематома сідниці, що нагноїлася), що потягли за собою тривалий розлад здоров’я (понад 21 день) /а.с. 141, 142/.

Згідно повторної судово-медичної експертизи № 101-к від 29.08.2017 р., у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забою шийного відділу хребта, численних синців верхніх кінцівок, синця на правій сідниці та забою лівої сідниці з переходом на стегно у вигляді розлитого синця, що ускладнилося крововиливом у міжм’язевий простір та утворенням після травматичного інфільтрату. Тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я на строк вище 21 доби /а.с. 144-148/.

Відповідно висновку повторної судово-медичної експертизи № 110-к від 19.09.2017 р., у ОСОБА_5 мали місце ушкодження у вигляді саден в області тулуба і кінцівок, підвивиху 2 шийного хребця, які підтверджені даними огляду та даними додаткових методів дослідження (комп’ютерна томографія). За ступенем тяжкості дані ушкодження відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров’я /а.с. 149-152/.

Таким чином, підтверджується та обставина, що внаслідок ДТП потерпілі отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спростовує доводи апелянта в цій частині.

Посилання апелянта на кількість днів перебування потерпілих у лікарні не свідчать про помилковість висновків експертів № 101-к, № 110-к. Відсутні підстави вважати висновки судово-медичних експертиз, які покладені в основу вироку, такими, що не відповідають дійсності. Ці висновки належним чином обгрунтовані, з посиланням на дані медичних оглядів потерпілих, на характер отриманих ними тілесних ушкоджень та ґрунтуються на даних медичної документації.

Апелянтом не наведені жодні підстави, передбачені ст. 415 КПК України, які є підставою для скасування оскаржуваного вироку та для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення поданої апеляційної скарги.

Судом призначено покарання ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, в межах санкції ч.1 ст. 286 КК України, та, на думку апеляційного суду, є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Що стосується вимог обвинуваченого ОСОБА_4, висловлених під час апеляційного розгляду, а саме, не позбавляти його права керувати транспортними засобами, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Такі вимоги в апеляційній скарзі ОСОБА_4 не зазначалися.

Крім того, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції призначив обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення позбавленням права керувати транспортними засобами, тобто в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України, та з урахуванням обставин вчиненого злочину, з яких вбачається, що хоча ОСОБА_4 і вчинив злочин з необережності, але допустив грубі порушення Правил дорожнього руху України, внаслідок яких сталася дорожньо-транспортна пригода та двоє потерпілих отримали середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження. Отже, підстав для пом’якшення призначеного покарання, немає.

.

За такого, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 407, 424,532 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 лютого 2018 року у відношенні ОСОБА_4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_9