Ухвала суду № 76036059, 15.08.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6824/18 1-кс/335/6192/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соляник А.В., за участю секретаря Барсукової В.В., сторін кримінального провадження прокурора Мірзоян Т.В. підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2О, захисника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва радник юстиції ОСОБА_4про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обовязків, передбачеинх ч. 5 ст. 194 КПК України щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, адвоката, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, с-ще. Сонячне, вул. Слов’янська, 40, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2018 року прокурор другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва радник юстиції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов’язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018080000000214 від 01.06.2018 року.

В обґрунтування клопотання зазначив, що прокуратурою Запорізької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018080000000214 від 01.06.2018 за ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі Установчого договору про створення і діяльність Закритого акціонерного товариства «Гвідон» від 24.02.1995 створено ЗАТ «Гвідон» шляхом викупу цілісного майнового комплексу «Запорізька станція технічного обслуговування № 1».

У 2006 році ТОВ «Ріелті Сіті» стало власником 2322 акцій ЗАТ «Гвідон», що складало 50,955% від загальної кількості акцій ЗАТ «Гвідон».

Установчими зборами учасників ТДВ «Гвідон» 12.03.2011 прийнято рішення про створення ТДВ «Гвідон», 18.04.2011 проведено державну реєстрацію ТДВ «Гвідон», після чого ТДВ «Гвідон» перейменовано у ТДВ «Фенікс».

Крім того, одним із засновників (учасників) ТДВ «Фенікс» з найбільшим розміром внеску до статутного капіталу є ОСОБА_1 (з 47848,50 грн. розмір внеску саме ОСОБА_1 складає 45918,66 грн.).

Водночас ОСОБА_1 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність відповідно до рішення від 19.11.2003 № 10 Запорізької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів, тобто відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є адвокатом.

Керівником ТДВ «Фенікс» є також ОСОБА_1

Відповідно до п. 2.1 статуту ТДВ «Фенікс», затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТДВ «Фенікс» від 04.05.2017 № 02/2017 (далі – Статут) ТДВ «Фенікс» є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із своїм найменуванням, та інші засоби ідентифікації, що не заборонені чинним законодавством.

Згідно із п.п. 7.1 та 9.1 Статуту директор є виконавчим органом товариства.

Пунктом 9.2 Статуту передбачено, що директор вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів учасників і має право першого підпису. Відповідно до п. 9.5 Статуту директор без довіреності має право виконувати будь-які дії від імені товариства, затверджує штатний розклад, призначає своїх заступників, укладає угоди.

Згідно протоколу позачергових загальних зборів учасників ТДВ «Фенікс» від 04.05.2017 № 02/2017, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, директором ТДВ «Фенікс» є ОСОБА_1

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

За таких обставин ОСОБА_1, обіймаючи посаду директора ТДВ «Фенікс», виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарських функції, тобто відповідно до вимог ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою юридичної особи приватного права.

Крім того, установлено, що колегією суддів Господарського суду Запорізької області у складі суддів Ярешко О.В. (головуючий), ОСОБА_5 та ОСОБА_6 04.05.2017 порушено провадження у справі № 908/922/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сіті» (далі ТОВ «Ріелті Сіті») до відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю «Фенікс» (далі ТДВ «Фенікс») про відновлення корпоративного контролю. Представником відповідача ТОВ ТДВ «Фенікс» у вказаній справі був ОСОБА_1

Відповідно до позовної заяви ТОВ «Ріелті Сіті» просив суд поновити корпоративний контроль указаного товариства у Закритому акціонерному товаристві «Гвідон» (далі – ЗАТ «Гвідон») з метою чого:

1) визнати протиправними рішення загальних зборів ЗАТ «Гвідон» від 27.10.2010, яке оформлене протоколом загальних зборів акціонерів ЗАТ «Гвідон» від 27.10.2010 про реорганізацію ЗАТ «Гвідон» у Товариство з додатковою відповідальністю «Гвідон» (далі ТДВ «Гвідон»);

2) визнати протиправними рішення загальних зборів ЗАТ «Гвідон» від 12.03.2011, яке оформлене протоколом загальних зборів акціонерів ЗАТ «Гвідон» від 12.03.2011 про припинення ЗАТ «Гвідон»;

3) визнати протиправними рішення установчих зборів учасників ТДВ «Гвідон» від 12.03.2011, яке оформлене протоколом № 1 установчих зборів учасників ТДВ «Гвідон» від 12.03.2011 про утворення та затвердження статуту ТДВ «Гвідон»;

4) скасувати державну реєстрацію ТДВ «Гвідон» - запис про вчинення реєстраційної дії № 11031450000029280 від 18.04.2011;

5) скасувати державну реєстрацію припинення ЗАТ «Гвідон» - запис про вчинення реєстраційної дії № 11031120010006232 від 15.04.2011;

6) поновити державну реєстрацію випуску акцій ЗАТ «Гвідон» відповідно до свідоцтва про реєстрацію випуску акцій № 39/08/1/02 від 17.10.2002, виданого Запорізьким територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

7) визнати право ТОВ «Ріелті Сіті» на 2322 акцій ЗАТ «Гвідон», що складає 50,955% від загальної кількості акцій ЗАТ «Гвідон».

За результатами розгляду справи № 908/922/17 18.10.2017 судом позовні вимоги ТОВ «Ріелті Сіті» задоволені у повному обсязі, а саме поновлено корпоративний контроль ТОВ «Ріелті Сіті» у ЗАТ «Гвідон» з метою чого:

- визнано недійсними рішення загальних зборів ЗАТ «Гвідон» від 27.10.2010, яке оформлене протоколом загальних зборів акціонерів ЗАТ «Гвідон» від 27.10.2010 про реорганізацію ЗАТ «Гвідон» у ТДВ «Гвідон»;

- визнано недійсними рішення загальних зборів ЗАТ «Гвідон» від 12.03.2011, яке оформлене протоколом загальних зборів акціонерів ЗАТ «Гвідон» від 12.03.2011 про припинення ЗАТ «Гвідон»;

- визнано недійсними рішення установчих зборів учасників ТДВ «Гвідон» від 12.03.2011, яке оформлене протоколом № 1 установчих зборів учасників ТДВ «Гвідон» від 12.03.2011 про утворення та затвердження статуту ТДВ «Гвідон»;

- скасовано державну реєстрацію ТДВ «Гвідон» - запис про вчинення реєстраційної дії № 11031450000029280 від 18.04.2011;

- скасовано державну реєстрацію припинення ЗАТ «Гвідон» - запис про вчинення реєстраційної дії № 11031120010006232 від 15.04.2011;

- поновлено державну реєстрацію випуску акцій ЗАТ «Гвідон» відповідно до свідоцтва про реєстрацію випуску акцій № 39/08/1/02 від 17.10.2002, виданого Запорізьким територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

- визнано право власності ТОВ «Ріелті Сіті» на 2322 акції ЗАТ «Гвідон», що складає 50,955% від загальної кількості акцій ЗАТ «Гвідон».

Крім того, вказаним рішенням від 18.10.2017 суд стягнув з ТДВ «Фенікс» на користь ТОВ «Ріелті Сіті» 11200 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області від 18.10.2017 у справі № 908/922/17 ОСОБА_1, являючись засновником (учасником), керівником ТДВ «Фенікс» та одночасно представником вказаного підприємства, 09.11.2017 оскаржив його до Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2017 апеляційну скаргу повернуто заявнику на підставі п. 1 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апелянтом не надано доказів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 повноважень на підписання апеляційної скарги від імені ТДВ «Фенікс».

У подальшому, 30.11.2017, ТДВ «Фенікс» повторно звернулося з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.10.2017 у справі № 908/922/17 з клопотанням про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.

На підтвердження усунутих недоліків ТДВ «Фенікс» надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого саме ОСОБА_1 є керівником зазначеного підприємства, у зв’язку із цим ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2017 ТДВ «Фенікс» відновлено строк на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду у справі № 908/922/17 від 22.05.2018 апеляційну скаргу ТДВ «Фенікс» задоволено, рішення Господарського суду Запорізької області від 18.10.2017 у справі № 908/922/17 скасовано та прийнято нове рішення, відповідно до якого у задоволенні позову ТОВ «Ріелті Сіті» до ТДВ «Фенікс» відмовлено.

Відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Після скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 18.10.2017 у справі № 908/922/17, у ОСОБА_1, який є адвокатом та має значний досвід у господарських справах, будучи обізнаним із можливими негативними наслідками для суддів Господарського суду Запорізької області, які приймали рішення у справі № 908/922/17, у разі притягнення їх до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_7 радою правосуддя, виник умисел на одержання від суддів Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В., Мірошниченко М.В. та Федорової О.В., які входили до колегії суддів для розгляду справи № 908/922/17, неправомірної вигоди для себе за неподання скарги щодо дисциплінарного проступку указаних суддів до ОСОБА_7 ради правосуддя.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що адвокат ОСОБА_8 є чоловіком судді Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В., вирішив виказати саме йому вимогу про передачу на його користь неправомірної вигоди за неподання скарги до ОСОБА_7 ради правосуддя щодо дисциплінарного проступку суддів Ярешко О.В., Мірошниченко М.В. та Федорової О.В. щодо порушень, які вони, на його думку, допустили при розгляді господарської справи № 908/922/17 та винесенні по ній 18.10.2017 рішення. При цьому ОСОБА_1 був упевнений, що ОСОБА_8 передасть його незаконні вимоги суддям Ярешко О.В., Мірошниченко М.В. та Федоровій О.В.

Продовжуючи свої неправомірні умисні дії, 30.05.2018 приблизно о 20 годині, ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_8 та домовився з ним про зустріч наступного дня в офісному приміщенні де останній здійснює свою діяльність, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 48, офіс 27.

Приблизно о 15 годині 31.05.2018 ОСОБА_1, перебуваючи в офісному приміщенні по вул. Незалежної України, 48, офіс 27, у м. Запоріжжі, виказав ОСОБА_8 вимогу про передачу йому неправомірної вигоди у розмірі 35000 доларів США за неподання до ОСОБА_7 ради правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку суддів Ярешко О.В., Мірошниченко М.В. та Федорової О.В., які вони, на його думку, допустили при розгляді справи № 908/922/17 та винесенні по ній 18.10.2017 рішення суттєві порушення вимог законодавства, у зв’язку із чим зазначене рішення скасоване Донецьким апеляційним господарським судом. На що ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_1 про необхідність передачі його вимоги суддям Ярешко О.В., Мірошниченку М.В. та Федоровій О.В.

У подальшому ОСОБА_8 повідомив суддів Ярешко О.В., Мірошниченко М.В. та Федорова О.В. про неправомірні дії ОСОБА_1, які, в свою чергу, з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх законних інтересів, вимушені були погодитися на незаконну вимогу ОСОБА_1, проте вирішили при цьому, поставити до відома правоохоронні органи про неправомірні дії останнього.

Під час чергової зустрічі із ОСОБА_8, у денний час доби 13.06.2018 в офісному приміщенні останнього по вул. Незалежної України, 48, офіс 27, у м. Запоріжжя, ОСОБА_1 погодився на пропозицію ОСОБА_8 зменшити розмір неправомірної вигоди та виказав вимогу про передачу йому грошових коштів у розмірі 25000 доларів США за неподання до ОСОБА_7 ради правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку суддів Ярешко О.В., Мірошниченко М.В. та Федорової О.В., одночасно погрожуючи можливими негативними наслідками для цих суддів у разі невиконання його неправомірної вимоги.

Приблизно о 15 годині 15.06.2018 ОСОБА_1, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, перебуваючи в офісному приміщенні, у якому веде свою діяльність ОСОБА_8, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 48, офіс 27, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, одержав через ОСОБА_8 від суддів Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В., Мірошниченка М.В. та Федорової О.В. неправомірну вигоду у розмірі 25000 доларів США (що відповідно до курсу НБУ станом на 15.06.2018 складає 655 491,95 грн.) за неподання до ОСОБА_7 ради правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку суддів Ярешко О.В., Мірошниченко М.В. та Федорової О.В., які, на його думку, допустили при розгляді справи № 908/922/17 та винесенні по ній 18.10.2017 рішення, суттєві порушення вимог законодавства, у зв’язку із чим зазначене рішення скасоване Донецьким апеляційним господарським судом.

Крім того, на виконання раніше обумовленої із ОСОБА_8 домовленості, ОСОБА_1 передав йому примірники листів, адресованих ОСОБА_7 раді правосуддя та без зазначення адресата із мокрою печаткою ТДВ «Фенікс» та підписом директора вказаного товариства ОСОБА_1 про відклик з ОСОБА_7 ради правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку суддів Господарського суду Запорізької області Мірошниченка М.В., Ярешко О.В. та Федорової О.В. при розгляді справи № 908/922/17.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368-3 КК України – тобто одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе за вчинення бездіяльності з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення 16.06.2018 повідомлено про підозру ОСОБА_1

Допитаний 16.06.2018 року як підозрюваний ОСОБА_1 показав, що вважає висунуту йому підозру необґрунтованою. Ніяких грошових коштів він не вимагав.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 його вина в інкримінованому злочині повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами: повідомленням УСБУ в Запорізькій області про вчинення кримінального правопорушення від 01.06.2018, згідно якого повідомлено про вимагання грошових коштів від суддів Господарського суду Запорізької області; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 04.06.2018 та 16.06.2018, згідно яких ОСОБА_8 повідомив обставини щодо вимагання неправомірної вигоду у розмірі 35 тисяч долларів США ОСОБА_1 у суддів Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В., Мірошниченко М.В. та Федорової О.В., які винесли рішення у справі № 908/922/17, шляхом висловлення наміру подачі скарги до ОСОБА_7 ради правосуддя з приводу рішення у справі 908/922/17. При цьому ОСОБА_1 перемовини вів саме з ОСОБА_8 та в подальшому зменшив суму до 25 000 доларів США. Після одержання 15.06.2018 указаної неправомірної вигоди ОСОБА_1 надав скаргу як керівник ТДВ «Фенікс» про відкликання скарги з ОСОБА_7 ради правосуддя до ОСОБА_7 ради правосуддя щодо дисциплінарного правопорушення суддями по справі № 908/922/17. Після чого приблизно о 15:00 годині був затриманий правоохоронними органами, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 14.06.2018 та 16.06.2018, який повідомив, що був присутній під час зустрічей ОСОБА_1 та ОСОБА_8 Покази свідка ОСОБА_9 погоджуються зі свідченням ОСОБА_8, протоколом допиту свідка ОСОБА_10, яка повідомила , що є суддею Господарського суду Запорізької області та що ОСОБА_1 вимагав у неї та суддів Мірощниченка М.В. і ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 35 000 доларів США за не подачу дисциплінарної скарги до ВРП щодо винесення рішення у справі № 908/922/17, протоколом допиту свідка ОСОБА_5, який містить показання аналогічні свідченням ОСОБА_10, протоколом допиту свідка ОСОБА_11, який повідомив, що приймав участь у якості понятого під час проведення огляду, ідентифікації та помітки грошових коштів, затримання та освідування ОСОБА_1 та що під час затримання ОСОБА_1 у останнього було вилучено грошові кошти у сумі 25 000 доларів США, а під час освідування затриманого, на правій році останнього під час просвідчування ультрафіолетовою лампою виявлено світіння жовто-зеленого кольору, протоколом затримання ОСОБА_1 як особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.06.2018, в ході якого у ОСОБА_1 вилучено грошові кошти у сумі 25 000 доларів США номіналом 100 доларів, з яких 244 купюри містять відмітку «Імітаціний засіб» , іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

Так як, безпосередньо після вчинення злочину заявник та сукупність очевидних ознак на місці події вказують на те, що саме ОСОБА_1 15.06.2018 року о 14:58 годині причетний до злочину. Останнього затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання лише у вигляді реального позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, своєю вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнає.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_1 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 3 до 7 років реального позбавлення волі, у тому числи вимог статті 75 КК України, згідно якої звільнення від відбування покарання не можливе при засудженні особи за корупційний злочин, після отримання повідомлення про підозру, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі. Вказані обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, – переховування від органів досудового розслідування та суду.

Підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може знищити або вжити заходів до знищення або переховування документів, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п.п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, того згідно показів свідка ОСОБА_8 до нього звернувся ОСОБА_1 який повідомив про те, що рішення Господарського суду Запорізької області від 18.10.2017 по справі № 908/922/17 за позовом ТОВ «Ріелті Сіті» до ТДВ «Фенікс» про поновлення корпоративного контролю, яка розглядалось колегією суддів у складі ОСОБА_10 ОСОБА_12 та ОСОБА_6 скасовано судом апеляційної інстанції.

Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що має намір звернутись із скаргою на суддів Ярешко О.В., Мірошніченка М.В. та Федорову О.В. до ОСОБА_7 правосуддя, які, на його думку, прийняли незаконне рішення у вищезазначеній справі, що потягне за собою негативні наслідки для суддів (притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо). При цьому ОСОБА_1 запропонував наступне: він як представник ТДВ «Фенікс» може поговорити з власниками вказаного підприємства та вмовити їх не подавати скаргу на суддів, однак, оскільки, за його словами, власники понесли втрати у зв’язку з прийняттям вищезазначеного рішення суду, для цього суддям необхідно компенсувати вказані витрати. ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_13 переговорити з суддями для вирішення цього питання, у зв’язку з чим ОСОБА_13 був змушений звернутися до УСБУ в Запорізькій області.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, – незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, який підтверджується наступними доказами: протоколом допиту свідка ОСОБА_13, повідомленням про підозру ОСОБА_1 Таким чином, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може чинити реальний тиск на свідків з метою зміни їх показань.

Крім того, стороною обвинувачення вживаються заходи до встановлення всіх обставин вчинення ОСОБА_1 корупційного злочину, у тому числі допити свідків, призначення експертиз та відшукання речей і документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, тому ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може вживати заходи з метою приховання вчиненого ним злочину та перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, – а саме перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Таким чином, органом досудового слідства, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження прокурор вважає, що найбільш доцільним є продовжити застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, шляхом заборони цілодобово залишати житло, з покладенням на підозрюваного обовязків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки більш м’який запобіжний захід, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_2 просив клопотання прокурора задовольнити частково, застосувати до підозрюваного ОСОБА_1Ю запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з визначеним нічним часом. Мотивував тим, що підозрюваний ОСОБА_1 є діючим адвокатом, у нього укладені договори на надання адвокатської допомоги у криміальному, господарському і цивільному процесах, крім того, ризики вказані прокурором у клопотанні про продовженнястроку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту значно зменшились, оскільки допит свідків проведено, вплинути на результати тих слідчих дій, які залишились до завершення досудового розслідування він не може ні знаходячись вдома ні у будь якому іншому місці.

Захисник підозрюваногоОСОБА_3О просила суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з визначеним нічним часом, в зв’язку зі зменшенням ризиків.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив суд застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з визначеним нічним часом. Пояснив, що ухилятись від слідства наміру не має, планує доводити у суді свою невинуватість, тому не вбачає підстав для вищевказаних дій. Крім того, є ряд інших обставин, на які він просив суд звернути увагу. Відповідно до рішення від 19.11.2003 № 10 Запорізької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів, він є адвокатом, здійснює індивідуальну адвокатську діяльність. Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя розглядається кримінальна справа, де він здійснює захист обвинуваченого за договором. Справа вже триває значний час, нещодавно він від секретаря отримав повістку про виклик до суду для здійснення своїх обовязків захисника обвинуваченого ОСОБА_14, розгляд якої призначений на 21.08.2018р. Згідно КПК України відмова від захисника повинна бути здійсна в судовому засіданні в присутності захисника, що унеможливлює здійснення цієї процесуальної дії при цілодобовому домашньому арешті. Крім того заміна захисника значно затягне розгляд справи розгляд якої вже завершується. Також ним укладено багато договорів на надання послуг представника у цивільному і господарському процесах, які йому треба врегулювати належним чином, оскільки він приймав в них участь тривалий час, крім того, в цілодобовому арешті потреби немає, що на даний час повністю відсутні ризики наведенні в ст. 177 КПК України, Просив суд задовольнити клопотання частково, заборону покидати житло залишити лише у нічний час.

Судом встановлено, що прокуратурою Запорізької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018080000000214 від 01.06.2018 року за ч. 4 ст. 368-3 КК України.

15.06.2018 ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

16.06.2018 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від від 17 червня 2018р. до підозрюваного ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового доманього арешту строком на 2 місяці до до 16.08.2018 р, з покладенням на нього обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194КПК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, підтверджується наступними доказами: повідомленням УСБУ в Запорізькій області про вчинення кримінального правопорушення від 01.06.2018, згідно якого повідомлено про вимагання грошових коштів від суддів Господарського суду Запорізької області; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 04.06.2018 року та 16.06.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 14.06.2018 року та 16.06.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10, протоколом допиту свідка ОСОБА_5, протоколом допиту свідка ОСОБА_11, протоколом затримання ОСОБА_1

Суд враховує тяжкість покарання яке передбачено санкцією статті кримінального кодексу України за якою підозрюється ОСОБА_1 а саме, позбавлення волі на строк до семи років, особу підозрюваного, який раніше не судимий, одружений, працює, має постійне місце проживання та реєстрацію, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, те, що відповідно до Рішення від 19.11.2003 № 10 Запорізької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів, він є адвокатом, фактично здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, зобов`язаний сплачувати обов’язкові внески, пов’язані з цією діяльністю. Крім того, суд бере до уваги, що на теперішній час Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя розглядається кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_14В, ст.382 ч.2, ст.172 ч.1 КК України, де ОСОБА_1 здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_14 та ОСОБА_1 отримав повістку про його виклик до суду на 21.08.2018р. Згідно ч.2 ст 54 КПК України відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфендиційного спілкування. Неявка до суду захисника ОСОБА_1Ю унеможливлює виконання вимог КПК України в цій частині. Суд вважає, що на даний час значно зменшились ризики визначені в п.п.1,2, 3, 4 ст. 177 КПК України.Такого висновоку суд дійшов виходячи з того, що 14.08.2018р. Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя розглядалось клопотання прокурора про продовження строків досудового розслідування за цим кримінальним провадженням, яке має №42018080000000214 від 01.06.2018 р. Копію вказаної Ухвали суду прокурором в судовому засіданні було долучено до матеріалів справи. Всі свідки ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_11 вже допитані, непроведеними залишились наступні процесуальні дії: проведення судово-технічної експеризи документів, огляд предметів, які є речовими доказами (мобільні телефони та годинник, які належать ОСОБА_1, грошові кошти, змиви та ін., залишилось отримати усі матеріали виконаних доручень, отримати розсекречені результати негласних слідчих дій, отримати матеріали, що характерізують підозрюваного, провести інші слідчі дії та процесуальні дії необхідність у проведенні яких зявиться в ході розслідування, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Враховуючи вищевказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, заборонивши ОСОБА_1 покидати житло за визначеною адресою лише у нічний час з 22-00 год. до 06:00 год. наступного дня.

Керуючись, ст.ст. 177, 178, 183, 193, 197, 199, 201, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України задовольнити частково.

Продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України заборонивши ОСОБА_1, 24.08.1976р.н. покидати житло за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с-ще Сонячне, вул. Слов’янська, 40, у період часу з 22:00 год. до 06:00 год наступного дня.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 24.08.1976 народження обов’язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України :

- прибувати до слідчого, прокурора, в суду із встановленою періодичністю (за першим викликом та у призначений час та за першою вимогою);

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_1

Встановити строк дії даної ухвали слідчого судді 60 діб, тобто з 15.08.2018 р. до 13.10.2018 р. включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з моменту проголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 серпня 2018 р.

Повний текст ухвали проголошений 20 серпня 2018 р. о 15:00 год. (з урахуванням того, що 19 серпня 2018 року є вихідним днем).

Слідчий суддя: А.В. Соляник