Рішення № 76035973, 15.08.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 15.08.2018

Справа № 320/7064/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Колодіної Л.В.,

за участі секретаря – Арифової Л.А.,

за участю: позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив, та в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ Структурного підрозділу «Мелітопольське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» за № 298/ОС від 19 вересня 2017 року про звільнення його з посади помічника машиніста тепловоза цеха експлуатації відповідно до п.2 ст.41 КЗпП України, поновити його на зазначеній посаді, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 20 вересня 2017 року по 15 серпня 2018 року у розмірі 78 079 грн.51 коп., допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді, а також стягнути моральну шкоду у розмірі 10000 грн..

В обґрунтування позову позивач вказує, що 27 вересня 2006 року він був прийнятий на роботу в Локомотивне депо Мелітополь Придніпровська залізниця в якості слюсаря з ремонту рухомого складу третього розряду в цех ремонту допоміжного обладнання локомотивів (Наказ начальника депо № 244/ОС від 19.09.2006 року, запис в трудовій книжці за № 7. З 30 листопада 2015 року ОСОБА_1 працював на посаді помічника машиніста тепловоза цеха експлуатації Мелітопольського локомотивного депо «Придніпровської залізниці» (Наказ № 399/ОС від 30.11.2015 року, запис в трудовій книжці за № 9). З 01 грудня 2015 року внаслідок реорганізації Мелітопольське локомотивне депо «Придніпровської залізниці» було перетворено в Структурний підрозділ «Мелітопольське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця». Наказом № 298/ОС від 19 вересня 2017 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи з посади помічника машиніста тепловоза цеха експлуатації Структурного підрозділу «Мелітопольське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» за вчинення дій, що дають підстави для втрати довір’я до мене з боку уповноваженого власником органу у відповідності до п.2 ст.41 КЗпП України, про що зроблено запис у моїй трудовій книжці за № 12. З наказом про звільнення він був ознайомлений 19.09.2017 року, зробивши при цьому запис про свою незгоду з даним наказом. Позивач вважає своє звільнення з роботи незаконним з тих підстав, що він займав посаду помічника машиніста тепловоза, і ця посада не відноситься до складу працівників, які безпосередньо обслуговують грошові або товарні цінності, це по-перше. По-друге, позивач стверджує, що з його боку не було ніяких винних дій, які б він зробив усвідомлено або з необережності, які б давали підставу не довіряти йому. А ті обставини, які були виявлені внаслідок перевірки, зазначені в наказі Структурного підрозділу «Мелітопольське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» за № 270 від 01 вересня 2017 року, є предметом кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_1 є лише свідком. Відносно позивача кримінальне провадження не порушувалось, і до будь-якої відповідальності (кримінальної або адміністративної) за даним фактом він не притягувався. Згідно протоколу засідання профспілкового комітету Мелітопольського локомотивного депо № 22 від 15 вересня 2017 року у надані згоди на його звільнення на підставі п.2 ст.41 КЗпП України було відмовлено. Відповідно до довідки Структурного підрозділу «Мелітопольське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» № 34 від 19.09.2017 року середня заробітна плата ОСОБА_1 на дату звільнення складає: за годину – 38 грн.19 коп.; за день – 267 грн.33 коп.; за місяць 6 587 грн.78 коп.. Кількість робочих днів вимушеного прогулу з дня його звільнення і до дня розгляду справи, а саме з 20 вересня 2017 року по 15 серпня 2018 року включно складає 11 місяці і 21 робочих днів. Отже, заробіток за час вимушеного прогулу за зазначений період складає 78 079 грн.51 коп. (Сімдесят вісім тисяч сімдесят дев’ять грн.51 коп.). Внаслідок незаконного звільнення з роботи позивач залишився без засобів до існування, що поставило його самого та його сім'ю в дуже скрутне становище, а тому, він вважає, що відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.00 коп..

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_5 на уточненому позові наполягали та просили його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні уточнений позов не визнали в повному обсязі та просили суд відмовити позивачу у його задоволенні. 01.03.2018 року на адресу суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву ОСОБА_1. Представник відповідача пояснив, що позивач працював в локомотивному депо помічником машиніста тепловозу. Він був ознайомлений з необхідними нормативними актами та отримав необхідну підготовку. 31.08.2017 року о 03 годині 50 хвилин, під час раптової перевірки, охороною депо були помічені працівники депо, а саме: слюсар з огляду та ремонту локомотивів на пункті технічного обслуговування депо ОСОБА_6 та помічник машиніста тепловоза ОСОБА_1, які знімали з тепловоза ЧМЕЗ-3461 три ємності з дизельним пальним, з них дві ємності об’ємом приблизно по 20 л, 1 ємність – приблизно 10 л та несли до автомобілю Ford Transit білого кольору з держ. номером АР 3602 СН, що знаходився на вулиці Північно-Лінійна за залізничними коліями. Даний випадок став можливим через невиконання позивачем своїх посадових обов’язків та порушення вимог внутрішніх інструкцій. При цьому, при прийманні тепловозу від бригади в паливних баках було значна недостача палива. Відповідно до внутрішніх інструкцій помічник машиніста повинен економно витрачати паливо, а при прийманні–передачі тепловоза повинен звірити записи про витрати пального і після прийняття локомотива він несе повну матеріальну відповідальність за його збереження. Тим більше, що з ним укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Щодо рішення профспілкового органу, то це рішення є необґрунтованим, а тому, власник має право при таких обставинах звільнити працівника без згоди профспілкового органу.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він 31.08.2017 року був черговим в депо, а працював помічником машиніста. 31.08.2018 року йому зателефонував ОСОБА_8 і попросив підійти до нього. Коли свідок підійшов до ОСОБА_8, то там знаходились ще ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_9. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 нічого не розповідали, а лише мовчали. Згодом свідок дізнався, що виявили автомобіль ОСОБА_6 і що в ньому знаходилась солярка. В цей час інших людей там не було.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона є головою профкому та підтримує позицію профкому у повному обсязі.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_8 підтвердили обставини, викладені в Наказі про результати раптової перевірки керівництвом працівників депо №270 від 01.09.2017 року та в Протоколі наради при начальнику Мелітопольського локомотивного депо від 01.09.2017 року.

Суд, заслухав позивача та його представника, представників відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки АА № 192580, виданої 30.06.2005 на ім’я ОСОБА_1, він відповідно до наказу начальника депо № 244/ОС від 19.09.2006 року, запис в трудовій книжці за № 7, 27 вересня 2006 року ОСОБА_1 був прийнятий в Локомотивне депо Мелітополь Придніпровська залізниця в якості слюсаря з ремонту рухомого складу третього розряду в цех ремонту допоміжного обладнання локомотивів \а.с.8-10\.

Згідно Наказу №399/ОС від 30.11.2015 року, запис в трудовій книжці за № 9, 30.11.2015 року переведений помічником машиніста тепловоза цеху експлуатації \ а.с.8-10\.

01 грудня 2015 року внаслідок реорганізації Мелітопольське локомотивне депо «Придніпровської залізниці» було перетворено в Структурний підрозділ «Мелітопольське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця».

Наказом № 298/ОС від 19 вересня 2017 року позивача було звільнено з роботи 19 вересня 2017 року на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України за вчинення дій, що дають підстави для втрати довір’я до нього з боку уповноваженого власником органу /а.с.13-15/. З наказом про звільнення позивач був ознайомлений 19.09.2017, зробивши при цьому запис про свою незгоду з даним наказом. Копію наказу він отримав.

Підставою для звільнення позивача є Наказ про результати раптової перевірки керівництвом працівників депо №270 від 01.09.2017 року, в якому зазначено, що помічником машиніста тепловоза ОСОБА_1 були допущені грубі порушення вимог нормативних документів, а саме: вимог п.2.2.7, 3.6 «Інструкції з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації» ЦТ-0056 від 27.12.2002, вимог Інструкції «Про порядок дій локомотивної бригади при прийманні-здачі, екіпіруванні та технічному обслуговуванні тепловозів серії 2ТЕ-116» затвердженої начальником депо 24.11.2015 року, вимог п. 3.12 «Інструкції локомотивній бригаді» № ЦТ-0106 від 22.11.2004 року, вимог п. 2.2, 2.3, 2.4 «Інструкції з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації» ЦТ-0056 від 27.12.2002, вимог п.3 «Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту», погодженого 29 липня 1992 року з Радою профспілки та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 1993 року № 55, 22.08.2017 року на тепловозі 2ТЕ116-1538, внаслідок чого у відповідності до п.2 ст.41 КЗпП була виражена недовіра та направлено подання профспілковій організації Мелітопольського локомотивного депо для отримання згоди на його звільнення \а.с.11-12\.

Відповідно до витягу з протоколу № 22 засідання профспілкового комітету Мелітопольського локомотивного депо від 15 вересня 2017 року у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі п.2 ст.41 КЗпП України було відмовлено /а.с.16/. Мотивацією відмови було те, що він не підпадає під дію п.2 ст.41 КЗпП України, договір про матеріальну відповідальність з ним не може бути укладений. Адміністрація підприємства не надала конкретних доказів його вини в скоєнні злочину, кваліфікацію дій робітника встановлює виключно вирок суду /а.с.16/.

Стаття 43 Конституції України встановлює, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Вирішуючи спір, суд, насамперед оцінює норми матеріального права, на підставі яких було проведено звільнення позивача.

Відповідно до ч.2 ст.41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 роз'яснено, що звільнення з підстав втрати довір'я (п.2 ст.41 КЗпП) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір'я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов'язані з їх роботою.

Підставою для втрати довіри та звільнення позивача слугує виявлення факту крадіжки дизельного палива, що відбувались в Мелітопольському локомотивному депо 31 серпня 2017 року.

Частина 1 ст.81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ході судового розгляду відповідачем не надано жодного належного доказу причетності позивача до крадіжки палива в локомотивному депо м. Мелітополя 31 серпня 2017 року.

Досудове розслідування за фактом крадіжки дизельного палива з локомотиву не завершене, винні не встановлені, і, взагалі, невідомо яка рідина знаходилась в ємкостях, експертиза її не проводилась.

Саме винні дії працівника дають підстави для звільнення на підставі ч.2 ст.41 КЗпП України, а тому, звільнення ОСОБА_1 за цією статтею не може вважатись законним.

Окрім того, суд враховує положення ст.43 КЗпП України про те, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Представник відповідача вважає рішення профспілкового органу необґрунтованим.

Доводи відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги у повному обсязі, адже в протоколі № 22 від 15.09.2017 року засідання профспілкового комітету Мелітопольського локомотивного депо зазначено: не дати згоду на розірвання трудового договору з помічником машиніста тепловозу, цеху експлуатації структурного підрозділу «Мелітопольське локомотивне депо» ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України тому що даний робітник не підпадає під дії п.2 ст. 41 КЗпП України, договір про його матеріальну відповідальність з ним не може бути укладений. Адміністрація не надала конкретних доказів вини робітника в скоєнні злочину, кваліфікацію дій робітника встановлює виключно вирок суду.

Оцінюючи зміст прийнятого рішення профспілкового комітету суд знаходить його обґрунтованим, хоча обґрунтування викладено стисло, без посилань на норми закону, але зміст його цілком зрозумілий та узгоджений з обставинами подій, які відбулися 31 серпня 2017 року.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне визнати незаконним та скасувати наказ Структурного підрозділу «Мелітопольське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» за № 298/ОС від 19 вересня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади помічника машиніста тепловоза цеха експлуатації відповідно до п.2 ст.41 КЗпП України та поновити його на зазначеній посаді.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до довідки Структурного підрозділу «Мелітопольське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» № 34 від 19.09.2017 року середня заробітна плата ОСОБА_1 на дату звільнення складає: за годину – 38 грн.19 коп.; за день – 267 грн.33 коп.; за місяць 6 587 грн.78 коп. \а.с.17\.

Вказаний розрахунок сторонами не заперечувався в ході судового розгляду.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 20 вересня 2017 року по 15 серпня 2018 року:

(6 587 грн.78 коп. х 11 міс. = 72 465 грн.58 коп.) + (267 грн.33 коп. х 21 робочих днів = 5 613 грн. 93 коп.) = 78 079 грн.51 коп., відповідно до розрахунку наданого позивачем до справи 13.08.2018 року.

Відповідно, вказану суму слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання щодо відшкодування позивачу моральної шкоди, суд враховує наступне.

В діях ОСОБА_1 є певні порушення внутрішніх інструкцій та наказів щодо приймання-передачі тепловоза. Звісно ці порушення не можуть бути підставою для звільнення ОСОБА_1 з роботи. Однак, при виконанні ним в повному обсязі своїх посадових обов’язків та вимог Інструкцій, наказів щодо прийняття та здачі локомотиву таких результатів раптової перевірки могло не бути.

А тому, враховуючи це суд вважає, що самим поновленням порушених прав ОСОБА_1 відшкодовано і моральну шкоду. В цій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України та ст. 235 КЗпП України рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264, 265 ЦПК України, ст.ст.1166, 1167, 1172 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ начальника структурного підрозділу «Мелітопольське локомотивне депо» філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» № 298/ос від 19 вересня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади помічника машиніста тепловоза цеху експлуатації відповідно до п.2 ст.41 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді помічника машиніста тепловоза цеху експлуатації структурного підрозділу «Мелітопольське локомотивне депо» філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», ЄДРПОУ 40075815, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 вересня 2017 року по 15 серпня 2018 року у розмірі 78 079 \сімдесят вісім тисяч сімдесят дев’ять\ грн. 51 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», ЄДРПОУ 40075815, на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн 00 коп..

В частині позову ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць виконати негайно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Л.В. Колодіна